Неявка за повісткою: яке покарання ухилянтам передбачено в Україні

Покарання залежить від виду повістки.

Покарання ухилянтам в Україні передбачено залежно від виду повістки, яку вони проігнорували. Може бути адміністративна або кримінальна відповідальність.

Про це розповів НВ адвокат Віталій Гаделія.
Загалом є чотири види повісток:

• на проходження строкової військової служби (зараз їх не видають);
• на уточнення даних;
• на проходження військово-лікарської комісії;
• на прибуття на призовний пункт.

Якщо призовнику вручили повістку на уточнення даних або проходження комісії, і він не з’явився – передбачена адміністративна відповідальність. Максимальний штраф – 8500 грн.  Він може бути призначений у разі повторного правопорушення, зокрема для посадових осіб на підприємствах.

“Наприклад, якщо керівник не передав повістку працівнику. Адже якщо представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки прийде на підприємство і не застане того чи іншого працівника, то залишає повістку, і обов’язок її передати покладається на підприємство”, – пояснив юрист.

Кримінальна відповідальність наступає для осіб, які пройшли медичну комісію, яких визнано придатними, вони отримали мобілізаційне розпорядження і не з’явилися. Максимальний термін – до 5 років позбавлення волі.

“Якщо двічі вручили особі повістку на уточнення даних, вона не явилась, і її двічі притягнули до адмінвідповідальності, то вже втретє можуть відкрити кримінальне провадження і намагатись притягнути до кримінальної відповідальності. Були такі рішення”, – додав адвокат.

Нагадаємо, головний військком Києва відповів, чи законно роздавати повістки поза домашньою адресою: в магазинах, ТЦ та на блокпостах. Також він пояснив, для чого проводять рейди, під час яких роздають повістки порушникам комендантської години.

Після завершення перехідного періоду жінок, які ухиляються від військового обліку, будуть карати.

Цю інформацію підтвердив народний депутат від “Слуги народу”, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський.

Як відомо, до 1 жовтня деякі категорії жінок зобов’язані стати на військовий облік, як цього вимагає чинне законодавство.

До кінця перехідного періоду, як зазначає Вениславський, санкції щодо “ухилянток” не застосовуватимуться. Проте, як нагадує нардеп, за ігнорування постановки на військовий облік передбачено адміністративну відповідальність.

Адвокат Наталія Фещик попереджає, що після 1 жовтня жінкам, які не з’явилися у військкомат, загрожують санкції, як і військовозобов’язаним чоловікам. Проте, експерт не виключає, що влада затвердить законодавчі зміни.

“За це передбачається адміністративна відповідальність – так само, як і у випадку з чоловіками. Але про це говорити рано, адже зараз перехідний період, він має тривати до середини жовтня 2022 року. Ймовірно, до того періоду відбудуться ще якісь законодавчі зміни, адже зараз у нас надскладна ситуація в країні”, – продовжила Фещик і додала, що все залежатиме від ситуації на фронті та необхідності поповнення особового складу Сил оборони.

У той час, як в Україні продовжується загальна мобілізація, деякі громадяни намагаються під усілякими приводами відмовитися від служби в армії. Однак не всі знають, що за відмову від мобілізації передбачено не лише адміністративне, а й кримінальне покарання. Багато ухилистів, які відмовилися від військової служби, вже постали перед судом.

Про те, за що і як засудили чоловіків, котрі відмовилися йти на війну, розповіло видання sud.ua.

В Єдиному реєстрі судових рішень міститься вже кілька десятків вироків, які суди винесли ухилистам за відмову від служби в армії. Усі вони засуджені за однією статтею. Це – стаття 336 КК України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період).

Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 5 років. Проте, як вдалося з’ясувати з ухвалених вироків, багато ухилистів отримали умовне покарання. Тобто були засуджені, проте отримали відстрочку від відбування покарання.

Так, у Мукачівському міськрайонному суді 22 квітня розглядали справу мешканця Сєвєродонецька. 19 березня цього року чоловік написав письмову відмову від мобілізації, мотивуючи це тим, що утримує свою літню матір. У суді він визнав свою провину і щиро покаявся, що відмовився від служби в армії. У результаті йому присудили 3 роки позбавлення волі, проте з урахуванням пом’якшувальних обставин призначили йому річний випробувальний термін.

Ще один подібний випадок розглядали у Луцькому міськрайонному суді Волинської області. Підсудним виявився резервіст місцевого батальйону Національної гвардії, якого в перший же день війни, 24 лютого, повідомили, що він має прибути до військової частини. Однак чоловік не прибув туди. У суді він пояснив, що просто злякався, а також щиро розкаявся у своєму вчинку. В результаті його засудили до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік.

Такий самий вирок, і теж із випробувальним терміном на 1 рік, отримав мешканець Луганської області, який переїхав із сім’єю на початку війни у Ковель Волинської області і вже там, у Ковелі, відмовився від мобілізації. У суді чоловік пояснив свою відмову тим, що з 2014 року його сім’ї вже неодноразово доводилося змінювати місце проживання. Ще до початку повномасштабної війни вони втратили нажите майно та будинок. Переїхавши з початком війни на нове місце, вони тільки-но почали облаштовуватись. Дружина підсудного знайшла роботу, а на його плечі лягла вся домашня робота, а також виховання двох малолітніх дітей. Суд врахував усі ці обставини і зважив за можливе дати ухилисту умовне покарання.

Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт, який передбачає штрафи за ухилення від військового призову.

За відповідне рішення віддали голоси 256 народних обранців. Позачергове засідання ВРУ відбулося у вівторок, 30 березня.

Які штрафи загрожують українцям:
510-850 гривень доведеться заплатити за порушення правил військового обліку;
850-1700 грн – штраф за повторне порушення упродовж року, можуть зобов’язати упродовж двох років виконувати виправні роботи.;
1700-3400 грн – за порушення мобілізації для громадян;
3400-5100 грн – за порушення мобілізації для посадових осіб;
повторне порушення – 3400-5100 грн (для громадян), 5100-8500 (для посадовців);
510-850 грн – штраф за втрату або умисне псування військово-облікових документів;
повторний випадок – 850-1700 гривень.
Документ передбачає також залучення резервістів упродовж доби, якщо будуть порушені кордони України або ж на фронті загостриться ситуація. Термін служби складе до шести місяців.