Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги Андрія Г. та його захисників, подані на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 11 листопада 2020 року.

Цим вироком Андрія Г. визнано винним за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю) та засуджено до довічного позбавлення волі.

Не погодившись із засудженням, сторона захисту та обвинувачений подали апеляційні скарги та просила вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження у зв’язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону. Так, адвокати та сам Андрія Г. вважали, що докази, на яких ґрунтується обвинувальний вирок, не доводять його вини у вчиненні тяжкого злочину, передає “провсе”.

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисників, думку прокурора, потерпілих та їх представника, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг, прийшла до переконання, що досудове розслідування та судовий розгляд проведено з дотриманням вимог процесуального закону, висновки суду першої інстанції щодо доведення вини Андрія Г. не піддаються сумніву. При цьому апеляційний суд зазначив, що обвинувачений проявив невмотивовану жорстокість до потерпілої, а способом захисту в суді обрав невизнання вини.

Разом із тим, заслуговують на увагу доводи сторони захисту стосовно невиправданої суворості призначеного обвинуваченому покарання. Оскільки довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк (ч. 1 ст. 64 КК України). Відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК, суду належить зазначити мотиви призначеного покарання.

Цих вимог суд першої інстанції дотримався не повністю. Зокрема, не врахував, що покарання у виді довічного позбавлення волі застосовується у випадках, коли необхідність такого покарання обумовлюється особливими обставинами, що обтяжують відповідальність, та виключною небезпечністю особи винного.Також колегія зазначила, що у вироку не наведено переконливих мотивів застосування до обвинуваченого покарання у виді довічного позбавлення волі і не вказано, чому суд не вважав за можливе призначити йому позбавлення волі на певний строк.

У судовому рішенні не наведено підстави, чому Андрій Г. становить особливу небезпеку для суспільства. Зокрема, у справі відсутні дані, що обвинувачений перебуває на психіатричному та/чи наркологічному обліку.

Враховуючи ці обставини, особу винного, відсутність негативних характеристик і те, що обвинувачений є особою молодого віку, не судимий, а також позицію прокурора у суді першої інстанції, колегія суддів знайшла за можливе пом’якшити покарання за п.4 ч.2 ст. 115 КК України до 15 років позбавлення волі. Врешті вирок Тернопільського міськрайонного суду залишено без змін.

Нагадаємо, у ніч на 16 квітня 2019 р. в м. Тернополі у власній квартирі була вбита майстриня тату Тетяна П. За підозрою у вбивстві правоохоронці затримали її знайомого Андрія Г. Вироком Тернопільського міськрайонного суду Андрія Г. визнано винним за п.4 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю) та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Також судом частково задоволено цивільний позов матері Тетяни П. та стягнуто з обвинуваченого на її користь 500 тис грн моральної шкоди, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.