В останній тиждень перед Великоднем християни готуються до великого свята, запасаються пасками, крашанками та іншими продуктами для освячення в храмах. Коли найкраще пекти великодні паски, і що з їжі бажано нести до церкви, пояснив священик УГКЦ Олег Кобель.

Про це передає Galnet.

Зауважимо, що в “страсну седмицю” зазвичай господині починали пекти паски та фарбувати яйця, запікати м’ясо з четверга. Також існує думка, що у Страсну п’ятницю – коли найсуворіший піст – побутовими справами займатися категорично не можна, в тому числі й приготуванням пасхальної їжі.

Священнослужитель озвучив церковне бачення цього та інших питань, пов’язаних з продуктами для святкування Великодня.

Чи можна пекти паски у Страсну п’ятницю
Духівник звернув увагу, що вранці зазвичай служать богослужіння Великої п’ятниці, і тоді, після преклоніння до плащаниці, можна вдома робити всю необхідну роботу.

“Бажано, звичайно, спекти паски раніше чи пізніше за п’ятницю, адже цей день є особливо скорботним, проте якщо є необхідність у якійсь праці, то можна нею займатися після ранкового богослужіння”, – розповів священик.

Які продукти нести святити до церкви
За словами отця Олега, все, що слід нести на освячення, перераховано в молитвах: це масло, сир (запечений, солодкий, в будь-якому вигляді), яйця, м’ясо (на нього навіть читають окрему молитву через насильство і загибель тварини), хрін і хліб (паска).

Всю іншу їжу священик не згадує під час освячення, тому нести її до церкви – сенсу немає.

Що робити з зіпсованими освяченими продуктами
Духівник настійно не рекомендує доводити до того, щоб освячена їжа псувалася. Щоб уникнути цього можна роздавати продукти людям, запрошувати гостей до хати.

“Але якщо вже так сталось, то треба віддати її тваринам. У місті віддають собакам чи котам, а село використовує по господарству. А взагалі будь-яка освячена річ втрачає освячення тоді, коли втрачає цілісність. Тобто яйце, яке зіпсувалося, вже можна не вважати освяченим”, – зазначив священик.

Якщо після святкування залишилися освячені серветки з образами чи наліпки з яєць у формі хрестів, то їх слід просто спалити або закопати, радить він.

Страсна п’ятниця 2021 року в православних випадає на 30 квітня. Її присвячено спогадам про суд, розп’яття та хресну смерть Ісуса Христа.

Це день скорботи і печалі, у який вірянам належить дотримуватись суворого посту. Детально про традиції і заборони Великої п’ятниці читайте далі в матеріалі OBOZREVATEL.

Що сталося в Страсну п’ятницю
У Євангелії чітко вказано, що Ісус був розп’ятий у п’ятницю перед єврейським Песахом. Це найскорботніший день Страсного тижня, коли віряни згадують про страждання Спасителя, смерть на хресті, зняття Його з хреста та поховання.

Розп’яття було найганебнішою стратою в євреїв. Такий вирок отримували розбійники, убивці, бунтівники. Крім нестерпного болю й душевних страждань, розп’ятий мучився від сильної спраги.

Коли воїни розпинали Ісуса, Він молився за Своїх мучителів, кажучи: “Отче, прости їм, бо не відають, що творять”. Поруч стояли Свята Мати Його, апостол Іоанн, Марія Магдалина та ще кілька жінок, які вшановували Його.

Побачивши Свою Матір та Іоанна, якого особливо любив, Спаситель сказав матері: “Жінко, ось син Твій”, а Іоанну: “Ось мати твоя”.

Під час розп’яття Ісуса Христа на Голгофі сталося знамення: сонце погасло й настала темрява по всій землі, яка тривала до самої Його смерті.

“Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне”, – сказано в Євангелії від Іоанна.

Що потрібно зробити в Страсну п’ятницю: традиції
Усю ніч на Страсну П’ятницю храми здійснюють службу “Дванадцяти Євангелій” з прочитанням біблійної розповіді про страждання Спасителя.

О третій годині дня священнослужителі виносять з вівтаря плащаницю – ікону із зображенням Ісуса Христа у гробі. Її встановлюють у піднесеному місці, прикрашеному квітами та умащеному пахощами. Під час вечірнього богослужіння Плащаницю обносять навколо храму, а парафіяни стоять зі свічками в руках.

Вважається, що з церкви потрібно принести додому 12 свічок. Їх розставляють у різних місцях і дають догоріти до кінця. За повір’ям, такий ритуал здатний залучити удачу, достаток і радість на наступний рік.

Піст у Страсну п’ятницю
Страсна п’ятниця – найсуворіший день Великого посту. 30 квітня вірянам слід повністю відмовитися від їжі до закінчення богослужбового чину поховання Плащаниці Ісуса Христа. Після трьох годин дня дозволяється з’їсти невеликий шматок хліба й випити склянку води.

Що не можна робити в Страсну п’ятницю
Велика п’ятниця – найскорботніший день для християн усього світу, тому веселощі категорично заборонено. Також під забороною – робота по дому, в саду й городі, вживання алкоголю, стрижка та будь-які косметичні процедури.

Крім того, у Страсну п’ятницю не можна протикати залізними предметами землю або забивати щось у неї.

Чи можна пекти паски в Страсну п’ятницю
За традицією випікати паски й готувати інші страви до Великодня належить у Чистий четвер. Хоча будь-яких чітких приписів на цей рахунок у церкви немає, священнослужителі наголошують, що домашні клопоти не мають затьмарювати богослужінь Страсного тижня.

Зокрема, категорично не рекомендується пропускати найважливіші богослужіння, які відбуваються в Страсну П’ятницю, – Винос Плащаниці й Чин поховання.

За народною прикметою, пекти паски в Страсну п’ятницю – поганий знак для всієї родини. Водночас існує повір’я, згідно з яким господаркам дозволяється пекти великодню випічку, але перед замішуванням тіста в цьому випадку слід прочитати молитву “Отче наш”, а потім сказати: “Господи, благослови”.

Випікати треба в тиші й на самоті, щоб ніхто не бачив тіста. За повір’ям, паска, випечена у Велику п’ятницю, ніколи не зіпсується, буде служити оберегом та зможе зцілювати від хвороб.

Прикмети в Страсну п’ятницю
Протриматися без води всю Велику п’ятницю – ніяке пиття не заподіє шкоди протягом року.

Хто вип’є алкоголь – на все життя пристраститься до спиртного.

Радіти в Страсну п’ятницю – проплакати весь наступний рік.

Хто плюне на землю – від того всі святі відвернуться.

Магія й ворожіння обернуться бідою для того, хто ними займається.

Похмуро весь день – до неврожаю.

Зоряне небо – до врожаю зернових.

Сьогодні, 17 квітня, віряни відзначають Страсну п’ятницю, останню п’ятницю Великого посту. У цей день Ісуса Христа розіп’яли на Голгофі.

Яке сьогодні релігійне свято

За календарем у цей день церква відзначає Велику п’ятницю – день жалоби і спогадів про хресну дорогу від засудження до розп’яття Сина Божого. За Євангелієм, в п’ятницю відданий Іудою Христос постав перед судом, обвинувачений в безбожництво і беззаконні. Понтій Пилат, усвідомлюючи ганебність обмов, під тиском іудеїв засудив Христа до страти, яка відбулася на горі Голгофа. Але перш понівечений, поранений, Ісус пройшов дорогою Віа Долороса до місця своєї страти, пише Максимум.

Іменини: хто святкує День Ангела

У п’ятницю, 17 квітня, іменини відзначають власники таких імен: Георгій (Юрій, Єгор), Зосима, Йосип (Йосип).

Народні прикмети та традиції

Вітер дме з північного боку – чекайте дощів

Якщо ж вітер дме з півдня, то добре ярові рости будуть

Вільха вся усипана сережками – чекайте багатого врожаю вівса.

Що не можна робити сьогодні

У Страсну п’ятницю не можна сміятися і радіти. Той, хто засміється в цей день, буде плакати весь рік

Розбите дзеркало в Страсну п’ятницю буде означати нещастя, безгрошів’я і погане здоров’я

У Страсну п’ятницю фізично працювати великий гріх

Що не можна робити в Страсний тиждень за церковним каноном і які обряди проводяться кожен день останнього тижня Великого посту.

1. Звичаї напередодні Страсного тижня
2. Початок Страсного тижня: забобони, ворожіння, чарування
3. Святий Великодній Тридіум: історія виникнення терміна
4. Страсний четвер: обряди, ритуали
5. Страсна п’ятниця: ритуали, прикмети, заборони
6. Страсна субота: обряди, ритуали, звичаї
7. Великодня вілігія – що це, які обряди
Страсний тиждень – останній тиждень життя Ісуса Христа на Землі і останній тиждень Великого посту. Називається страсним через те, що в цей період відбулися Страсні (жорстокі) події в житті Спасителя.

В 2020 році Страсний тиждень припадає на 13-18 квітня.

Звичаї напередодні Страсного тижня
Як у католицтві, так і в православ’ї Страсному тижню передує Вербна неділя — остання неділя перед Великоднем. В цей день у церквах освячуються пальмові (у нас – вербові) гілки. Гілочки зазвичай досягають близько 30 см в довжину, перев’язані вузькою стрічкою. Сьогодні, як і раніше, в цей день в церкву ходять в основному діти і жінки. Прийнято, щоб у кожній сім’ї були свої вербові гілки.

У давнину був звичай згодовувати бруньки верби дітям (щоб горло не боліло). Також була традиція засипати гілками поля і сільськогосподарську власність (огороджувати поле від граду, оберігати майно від блискавки, захищати тварин від хвороб і самим бути здоровим).

Після богослужіння пальми залишали вдома, найчастіше їх вішали на ікони, хрести або над дверима. Ця традиція збереглася і досі. Як і традиція відносити пальми в церкву, де їх перетворювали на попіл, який зберігався аж до наступної Попільної середи (тобто до початку наступного Великого посту). Благословенні гілки як священну річ не можна викидати. Як прийнятний варіант, їх можна закопати в землю (поховати).

Початок Страсного тижня: забобони, ворожіння, чарування
Кожен день Страсного тижня несе певний сенс, а разом з тим і звичаї, традиції. Назви днів відповідні – Страсний понеділок, Страсний вівторок і т.д.

Перший день Страсного тижня називають Страсним понеділком. У цей день на церковній службі згадується старозавітний момент з біблії про патріарха Йосифа, відомого з історії про зраду його братів, які продали його в рабство. Також в цей день згадується прокляття Ісусом Христом безплідної смоковниці.

У Страсний понеділок відбувається особлива процедура, що виконується тільки один раз в рік — чин мироваріння (варіння олії миро, застосовуваного в таїнстві хрещення). Масло складається з безлічі компонентів — 50 ароматичних масел, запашних трав та смол. Вариться протягом трьох днів, при цьому потрібно читати спеціальні молитви.

У перший день Великого тижня не можна сваритися, кричати, злитися, лаятися. З цього дня потрібно думати про душу, умиротворення, тому гучні святкування (весілля, день народження) і веселощі не вітаються. А ось відвідування церкви і читання молитов якраз дуже навіть рекомендується. Крім того, це ідеальний день тижня для генерального прибирання, адже до Великодня прибиратися вже не можна буде.

В Страсний понеділок дівчата проводили обряд омолодження. З раннього ранку треба вмитися срібною водою (вода, в якій полежав столовий прилад) – тоді обличчя буде зберігати молодість набагато довше. Ще одна прикмета: якщо небо сонячне і безхмарне – до багатого врожаю.

На другий день, в Страсний вівторок, важливо молитися про прощення гріхів. Це можна зробити як в церкві, так і вдома. Також рекомендується максимально допомагати нужденним (бездомним або незаможним), відмова від допомоги – гріх.

Вівторок – останній день тижня, коли дозволяється рукоділля, прання, прасування. Також знадобиться закупити продукти перед Великоднем. Як і в понеділок, гуляння та розваги під забороною.

У давнину вважалося, що у Великий вівторок вода особливо лікувальна. Тому запасалися нею аж до самого Великодня і щодня вмивалися, щоб позбутися хвороб і бути здоровішими.

Страсна середа – ідеальний день покаяння та відпущення гріховних думок. Також обов’язково потрібно сповідатися.

У середу необхідно прикрашати будинок живими квітами. Також у цей день прийнято робити покупки і починати готувати інгредієнти до Великодня (підготовка до Страсного четверга).

Страсна середа має свої, всі ще живі, народні звичаї. В цей день було прийнято спалювати старі використані мітли, гілки дерев, залишки соломи. Це символізувало знищення зла (шкідників) для забезпечення врожаю і процвітання. Факел запалювався в пам’ять про пошук Христа євреями, які бажають його арешту.

За Страсною середою слідує Святий Великодній Тридіум – починаються ключові події в житті Ісуса перед Його смертю.

Святий Великодній Тридіум: історія виникнення терміна

Назва “Святийї Великодній Тридіум” (Triduum Sacrum) поширилася після літургійної реформи, що проводиться папою Пієм XII.

Слово “тридіум” не можна перевести як “три дні”, тому що воно означає не певну кількість днів та годин, а послідовність подій великодньої таємниці: Таємна вечеря, смерть на хресті та поховання, воскресіння.

Святий Великодній Тридіум і Воскресіння Господнє є кульмінацією літургійного року. Великодній Тридіум є важливим місцем не тільки в церковні та літургійні роки, але і в народній традиції. В наші дні господарське життя змінюється і набуває зовсім інший ритм, про що свідчать численні ритуали і народні звичаї. Обряди та прикмети визначаються по днях Тридіума – Четвер, П’ятниця, Субота.

Страсний четвер: обряди, ритуали
Ввечері парафіяни збираються в парафіяльній церкві, щоб разом пережити головну подію дня — Месу Вечері Господньої, з якої починається Великодній Тридіум.

Ранкова Меса — та, що передує Месі Господньої Вечері, — є знаком єдності єпископа зі священиками місцевої Церкви. Під час цієї меси священики з усієї єпархії відновлюють дані під час пресвітеріанського рукоположення в обітницю.

Обмивання ніг Ісусом Христом під час Таємної вечері

Меса Господньої Вечері в Страсний четвер має особливе значення — спомин про тайну Вечерю. Під час меси відбувається обряд обмивання ніг 12 парафіян. Цей обряд символізує служіння та любов Христа, який прийшов не для того, щоб Йому служили, а для того, щоб служити іншим. З недавніх пір пастори можуть обирати невелику групу віруючих, яка представляє різноманітність і єдність кожної частини Божого народу. І в цю групу можуть входити як чоловіки, так і жінки, молоді й старі, здорові й хворі, священнослужителі, ченці, миряни.

У цій месі співається гімн «Слава Богу», який не звучав протягом усього Великого посту. Під час гімну б’ють дзвони, які після його закінчення заглушаються, поки не прозвучить гімн під час Великодньої вілігії.

По закінченні меси Святі Дари в процесії урочисто переносяться в місце, яке нагадує темницю, в пам’ять про арешт Христа в Оливковому саду і ночі, проведеної у в’язниці.

З вівтаря забирається скатертина.

Звичаї і традиції на Великий четвер
Найпопулярнішим звичаєм у Страсний четвер, що практикується в містах і селах, була прогулянка з молотками. Стукіт молотків символізував дзвін дзвонів як знак скорботи, зради Іуди і початку Страстей Христових — з меси четверга до святої суботи. Звичай ходити з молотками майже зник і в наші дні зустрічається дуже рідко. Вважалося, що деренчання лякає зло.

В Страсний четвер починається підготовка до зустрічі Великодня в суботу. У кожній православній і католицькій родині готується їжа для жертвопринесення вранці. Це хліб, яйця, прикрашені великодні яйця, ковбаси, великоднє ягня, хрін, перець, сіль і інші продукти — плід землі і людської праці.

Релігійні звичаї, пов’язані з яйцем, яке має дуже багатий символізм в дохристиянській культурі, не входили в християнський ритуал аж до середньовіччя.

Яйця — символ життя, що постійно відроджується. Звичка ділитися свяченим яйцем з родиною разом з великодніми вітаннями і дарувати їх родичам і друзям стала постійною традицією для наших сімей.

Страсна п’ятниця: ритуали, прикмети, заборони
Свята Меса не відзначається у Страсну п’ятницю.

Крім таїнств покаяння і примирення (сповідь) і помазання хворих, немає ніяких церковних таїнств ні в цей, ні на наступний день.

У Страсну п’ятницю християни повинні замислитися про страждання і смерть Ісуса Христа, пробудити в собі велику любов до Нього і випробувати велике співчуття про те, що наші гріхи принесли стільки страждань Спасителю.

Вівтар протягом дня залишається без скатертин, хрестів і свічників. В цей день проходить літургія Страстей Господніх. Центральною частиною літургії є поклоніння Святому Хресту, на якому вчинено порятунок світу.

Хрест — це не тільки знак терпіння і приниження, це насамперед знак надії на остаточну перемогу Ісуса.

Хоча Євхаристія не святкується в цей день, віруючі можуть отримати Святе Причастя під час Страстей Господніх. Крім того, “Тіло Христове” може бути принесено хворим, які не можуть відвідувати Страсті Господні.

Останнім літургійним актом дня є перенесення Святих Дарів на місце, яке має форму символічно прикрашеної гробниці, де Святі Дари будуть перебувати до початку Великодньої вілігії.

Пожертви, зібрані під час поклоніння Хресту Господньому в Страсну п’ятницю, призначені для потреб Гробу Господнього на Святій Землі.

Пост на Страсну п’ятницю
У Страсну п’ятницю меню для віруючих наказує максимально утриматися від спокуси. Це значить, потрібно не тільки виключити з харчування м’ясо, але і обмежувати кількість споживаної їжі (голодування).

При такому строгому обмеженні дозволяється їсти тільки один раз. Заборонено вживати невелику кількість їжі вранці та ввечері. Такий пост поширюється на віруючих від 18 до 60 років. Не гріх не дотримуватися посту і утримуватися від м’яса, якщо немає способу зробити це з медичних причин. Алкоголь суворо під забороною.

Хресний шлях Христа
Служба, пов’язана з переживанням Великого Посту, — це Шлях Хреста. Зазвичай святкують кожну п’ятницю Великого посту в церкві і каплиці. Останнім часом, все частіше під кінець Великого посту, Шлях Хреста супроводжується публічної ходою вулицями міст і сіл з ліхтарями, смолоскипами, свічками і величезним хрестом, що символізує Страсті Господні. Цей Хресний шлях є публічним сповіданням віри в спокутну силу страждань і смерті Ісуса.

Страсна субота: обряди, ритуали, звичаї
У Велику суботу віруючі відвідують причастя, роздумуючи про страждання і смерть Спасителя і особливо про Його відхід на усамітнення. У щирому пості, що рекомендується, і в палкій молитві вірні чекають Воскресіння Спасителя.

В цей день Свята Меса не святкується до вечора – до Великодньої вілігії, яка є центром священної великодньої тріади. На цю урочисту Святу Месу потрібно принести свої свічки, які запалюють під час відновлення обітниць хрещення.

Вечір суботи і ранок неділі традиційно супроводжуються богослужінням для Господа.

Великодня вілігія – що це, які обряди

Великодня вілігія — центр Святої Великодньої Тріади. Розвинуте і багатий зміст великодньої літургії включає в себе всю історію спасіння. Починається з Літургії Світла, під час якої відбувається благословення вогню. А на Великдень — благословення великої свічки, яка є символом Христа і важливим елементом літургії. Потім виконується стародавня святкова молитва Exsultet, яка проголошує добру новину про воскресіння Господа.

Друга частина Великодньої вілігії — Літургія Слова, під час якої читаються дев’ять біблійних читань. Основний сенс літургії — показати Божий задум щодо людства з моменту створення людини до приходу Ісуса на Землю. Важливий акцент робиться на особливому значенні Воскресіння Христа у спасінні людства.

Третя частина — Літургія Хрещення, під час якої освячується вода і відбувається хрещення тих, хто готувався прийняти причастя, а всі інші віруючі відновлюють обіцянки хрещення.