“Старших класів більше не буде?”: які зміни чекають на шкільну освіту у найближчі роки

Вже зовсім скоро в українські школярі навчатимуться 12 років, а згодом і старша школа поділиться за профільним спрямуванням.

Про це розповідає “ВсеОсвіта”.

У чому суть освітньої реформи?

З 1 вересня 2027 року шкільна освіта буде поділятися на три рівні:

Початковий (1—4 роки навчання).
Базовий (5—9 роки навчання).
Старша профільна школа (10—12 роки навчання).

Найбільші метаморфози чекатимуть старшу школу — її перейменують у ліцей.

Таким чином, гімназії та ліцеї стануть рівнями освіти, а не статусами окремих шкіл, як повідомила ексміністерка освіти та науки Ганна Новосад.

Це передбачає реформа Нової української школи, яка закріплена законом “Про освіту” 2017 року та деталізована законом “Про повну загальну середню освіту” 2020 року.

Найголовніші зміни:

Початкова, середня та старша школа будуть розділені на різні будівлі. Однак в окремих випадках, якщо школа має спеціальний статус (наприклад, з математичним чи англійським ухилом), початкові класи може входити у склад гімназії, адже рівень підготовки буде складнішим.
Профільна старша школа має окрему мету: не тільки надати знання, але й допомогти школярам обрати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Для цього будуть введені додаткові тести та співбесіди.
Школа стане 12-річною. Першими за новою програмою навчатимуться десятикласники 2027 року, ті, що починали навчання за системою Нової української школи.
Реформа лише розпочалася, але громадські обговорення, а також відкриті дискусії діячів Міністерства освіти оголили ряд проблем, з якими доведеться зіштовхнутися в процесі змін.

Порядок випливе з хаосу: що не так з реформою освіти?

Найперша проблема — це розділення шкіл. Усі три рівні нової освіти зможуть забезпечити лише у приватних та корпоративних школах. Звичайні загальноосвітні не підійдуть, адже немає ані додаткових приміщень, ані технічних можливостей, ані людського ресурсу через брак вчителів.

До 1 вересня 2024 року (тобто, вже за 8 місяців) обласні та міські ради мають визначитись, які школи мають стати початковими, які — базовими, а які — ліцеями для старших класів. Однак поки що жодних готових проєктів немає.

Друга проблема — це кількість учнів та шкіл. Через повномасштабне вторгнення в Україні зруйновано повністю або частково майже 5000 шкіл. Кількість школярів також зменшиться: через демографічну кризу, яка посилилася в Україні з 2018 року та масовий відʼїзд за кордон

Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше учнів у модернізованих ліцеях буде в проміжку між 2027 і 2030 роками, а в наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій, — зазначає заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній.

До 2027 року Україні потрібно не лише проаналізувати усі проблеми освіти, але й вирахувати правильну стратегію змін та визначити «правила гри». Є усього лише 3,5 роки, щоб визначити, які освітні заклади зможуть включитися у реформу першими, які учителі та за якими профілями викладатимуть.

І тут ми спираємось на ще одну величезну проблему шкільної освіти: катастрофічний брак вчителів. До речі, ця проблема глобальна не лише в Україні. За даними ЮНЕСКО, до 2030 року світ потребуватиме 69 млн вчителів. А щодо нашої держави, показово те, що у школах Дніпра станом на жовтень 2023 року відкрито понад 300 вакансій (з них 200 — це профільні викладачі, «серце» нової освітньої реформи). У жодному нормативному акті стосовно нової освітньої реформи МОН не прописало, як будуть боротися з браком кадрів і також не зазначає, якою буде мотивація тих викладачів, що залишаться та будуть згодні на зміни. Як ми вже писали, зарплата вчителів в Україні сьогодні складає у середньому 9—10 тисяч гривень і підвищувати її поки не планують.

Зауважуючи усі фактори, на такі суттєві зміни в освіті залишається лише молитися й вірити, адже єдиного механізму все ще немає. Чи не стане освітня реформа, згадуючи усі невирішені проблеми, черговим експериментом — поки що невідомо. Однак сподіваємось, як завжди, на краще.

МОН кличе на допомогу: як у реформі може допомогти громадськість?

Надію в успіх реформи вселяє те, що ніхто не буде вводити її методом директив зверху. Як повідомив заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків, МОН вже розробили приблизний стандарт для старшої профільної школи. Зараз тривають обговорення проєкту з експертами, представниками громадськості та освітянами. До спільної роботи МОН запрошувало експертів ще у червні 2023 року. Серед них є й іноземці.

Фінський уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН отримає підтримку. Світовий банк може надати кредит, а ми отримаємо інвестиції в старшу школу, не забуваючи про базову, — повідомив Сташків.

Наприкінці жовтня МОН відзвітувало про закінчення попередньої роботи над проєктом. 31 жовтня міністр освіти Оксен Лісовий повідомив про початок громадських обговорень, до яких може доєднатися будь-хто охочий, для цього варто написати свої пропозиції на електронну пошту: svitlana.fitsailo@mon.gov.ua. до 30 листопада.

Учні зможуть самі формувати “освітню траєкторію”

Саме так пише Оксен Лісовий про нову реформу шкільної освіти. Учні старшої школи зможуть обрати профіль та частково — предмети для вивчення. Усього освітніх галузей буде девʼять:

мовно-літературна;
математична;
природнича;
технологічна;
інформаційна;
соціальна і здоров’язбережувальна;
громадянська та історична;
мистецька;
фізична культура.
Навчальні результати передбачатимуть основний та поглиблений рівні, що дасть закладам освіти змогу комбінувати власні моделі профілів — поглиблене вивчення предметів, курси для поглиблення профільності та інше. Поки що навчальний план не буде остаточно вільним для вибору, проте міститиме години для вільного обрання предметів та курсів. У 10 класі — 105—210 годин за обраним профілем та 35—140 годин загальних предметів. У 11—12 класах — 385—595 профільних годин та 70—280 поза профілем за два роки.

У такій системі є два безсумнівних плюси: діти зможуть обрати уроки та активності до свого смаку, а також суттєво знизиться навантаження з загальних предметів. На цьому, до речі, наголошує й освітній омбудсмен.

На жаль, багаторічна система шкільної освіти наповнює голови учнів великою кількістю фактів, понять, другорядною інформацією, яка не дозволяє учням отримати цілісну картину світу. В результаті учні вивчають все й одразу, витрачають на це багато часу, а ефективності від такого навчання мало. Така ж ситуація і з освітою старшокласників. Навчальний план для учнів 10—11 класів перенасичений предметами — вони вивчають понад двадцять предметів замість того, щоб зосередитися на тому, що їм подобається, чим планують займатися у житті, до чого мають хист, — повідомляє омбудсмен.

Таким чином мотивація до навчання падає, діти вивчають лише ті предмети, які потрібні на ЗНО та не можуть свідомо обрати для себе професію чи галузь освіти.

Розділення на профілі: це ж було вже?

Ще на початку 2000-х років у школах України розробили систему класів з поглибленим вивченням якогось профілю. Діти могли обрати галузь освіти, але не окремі предмети. Така концепція була втілена у ліцеях та гімназіях, а також у спеціалізованих школах. Однак до навчальних планів не були підключені факультативи, гуртки чи окремі курси.

Також концепція 12-річної школи обговорювалась з 2008 року. До 2018 це питання декілька разів відкладали, потім на цю ідею не було достатньо фінансування. Однак далі почалася реформа Нової української школи, яка передбачала перехід на 12-річну систему навчання, зокрема через сильне навантаження на дітей у старших класах.

Реформа старших класів: приклади закордонних шкіл

США. У Штатах система навчання також поділяється на початкову, середню та вищу школу. Однак самі навчальні заклади розподіляються на державні (з середнім рівнем освіти), приватні та закриті школи (нерідко це може бути школа з релігійним ухилом). Предмети діти починають обирати вже у середній школі — з 6-го класу їм дозволяється обрати самостійно 1—2 уроки.

Вчаться діти 12 років, випускаються зі школи у 18, а перед першим класом дуже часто йде підготовча група, куди приймають у 5—6 років.

Цікава також частина позакласної діяльності: у школах діють різноманітні гуртки та факультативи, оркестр чи театр, спортивні секції, радіо чи газета, проводять наукові та сільськогосподарські ярмарки, концерти тощо. Участь та успіхи зараховуються дітям у бал атестата та нерідко допомагає при вступі до коледжу. Окрім того, діти з 15 років можуть працювати неповний день та проходять обовʼязковий профорієнтаційний тест.

Нідерланди. Діти саме з цієї країни вважаються найщасливішими за даними UNICEF, а все завдяки системі stress-free schooling. Дітей тут готують до школи вже у чотири роки, а до 12 не ставлять оцінок та не проводять тестів. Потім діти складають профорієнтаційний тест за здібностями та уподобаннями, після чого їм пропонують навчання по трьох напрямках. VMBO — найпростіший рівень навчання, HAVO — середній рівень, VWO — складний рівень. Усі вони визначають, яку професію та коледж надалі може отримати дитина.

Данія. Усе заради особистості та творчості дитини! До 5-го класу у данських школах не ставлять оцінок та не проводять тестів. Завчення та нервову конкуренцію тут не заохочують. Креативність, ініціатива та вміння фільтрувати інформацію цінують найбільше. У 8-му класі учнів так само розподіляють по профілях. Однак, якщо дитина не готова обрати профіль, є ще один рік постшколи (Efterskole), під час якого вчителі максимально приділяють час творчим здібностям.

Школу закінчують у 18 років, після чого кожен може спробувати вступити до вищого навчального закладу, це для громадян країни безплатно.

Випускники 9-х класів, в чиїх закладах закривають старшу школу, вступатимуть у 10-й клас іншої школи за конкурсом, якщо охочих вступити в 10-й клас у певній школі буде більше за кількість місць, пояснив директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко в інтерв’ю «Освіторія».

Він послався на те, що законом визначено чіткий порядок зарахування, відрахування та переведення учнів державних та комунальних закладів освіти. Усі діти, які навчаються в 9-му класі загальноосвітньої школи, за бажанням зараховуються до 10-го класу. Або, якщо хочуть, мають право продовжити навчання в технікумах чи коледжах.

«Якщо органи місцевого самоврядування вже ухвалили рішення про те, що набір до 10-го класу в цій конкретній школі проводитися не буде, учні можуть продовжити навчання в будь-якій іншій школі. Якщо місць в обраній школі вистачає, зараховувати будуть усіх охочих учнів. Якщо місць недостатньо — проводиться конкурсний відбір. Принципи відбору встановлює заклад, роблячи акцент на профільних дисциплінах. Наприклад, якщо мова про фізико-математичний ліцей — від учня вимагатимуть добрі знання саме з цих двох предметів», — розповів Юрій Кононенко.

У який термін батьків учнів мають попередити про те, що набір до 10-го класу проводитися не буде — це питання місцевого значення, вважає чиновник.

«До прикладу, якщо Київська міська рада ухвалила рішення про зміну статусу закладу (була школа I–III ступенів, а за новим статутом — гімназія), то очільники закладу освіти мають одразу ж про це проінформувати», — пояснив Юрій Кононенко.

Він наголосив, що перед тим, як приймати будь-яке рішення, орган місцевого самоврядування має провести громадське обговорення.

У новому навчальному році в багатьох школах України відбудуться серйозні зміни. Відповідно до реформи шкільної освіти, тепер не в усіх закладах загальної середньої освіти будуть 10-11 класи.

Ті діти, які захочуть продовжити навчання в старшій школі, муситимуть переходити в ліцеї.

А решта випускників може вступати на навчання в коледжі або професійно-технічні училища, де також отримають середню освіту і спеціальність.

Багатьох батьків це шокувало, хоча про плани реформи відомо вже давно. Вони вважають, що їхніх дітей позбавляють вибору, відправляють у ПТУ. До того ж у реформі є підводні камені, які можуть призвести до корупції.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Які зміни чекають на школу

За Законом «Про повну загальну середню освіту» звична для нас школа повинна зазнати серйозних змін. Наприклад, молодшу (1-4 класи), середню (5-9 класи) і старшу (10-11 і в майбутньому ще й 12 класи) школи мають розділити.

Середня школа має називатися гімназією, а старша – ліцеєм. Це в ідеалі. Оскільки в Україні навряд чи знайдеться стільки окремих приміщень, де навчатимуться учні різного рівня, то допускається, що 1-9 класи зможуть перебувати в одному приміщенні закладу освіти.

А ось ліцеїв буде значно менше, ніж шкіл і гімназій. Їхні випускники готуватимуться до вступу до закладів вищої освіти. За задумом, ліцеї створюватимуться в населених пунктах, у яких проживає понад 50 тисяч осіб. Тобто в селах і навіть деяких невеликих містах їх не буде. Охочим доведеться добиратися до них щоранку, або місцева влада повинна буде організовувати гуртожитки для дітей.

Які саме школи стануть гімназіями, а які – ліцеями, вирішує влада на місцях. У Києві в багатьох районах на сайтах райадміністрацій уже кілька днів тому з’явилися відповідні списки і відразу ж батьки влаштували дискусію.

Батьки збунтувалися

На сторінці у Facebook «Батьки SOS» батько школяра Дарницького району столиці Олександр Крикунов написав, що 25 шкіл Дарницького району втратять право набирати учнів 10-11 класів уже цього року. Вони стануть гімназіями, де навчатимуться тільки діти з 1 по 9 класи.

«Потрапити в переповнений ліцей можна буде лише за конкурсом, і, очевидно, не тільки знань, а й товщини гаманця батьків. Тому що навчання в більшості ліцеїв на сьогодні платне – як офіційно, так і неофіційно. А вступити вчитися в коледж при виші, беручи до уваги наплив охочих, можна буде тільки на платній основі», – описав свої побоювання Крикунов.

Він упевнений, що таким способом навчання в ліцеї й подальше навчання у виші стане привілеєм багатих батьків зі зв’язками. «Будемо дві третини дітей вчити до 9 класу, а потім у наймити, до поляків?» – ставить запитання батько школяра.

Насправді – в державних ліцеях навчання безоплатне. Інша річ, якщо йдеться про неофіційні побори.

Також батьки впевнені, що в гарні коледжі, де справді дають освіту й професію, а не тільки «диплом для галочки», можна вступити тільки на платній основі, а таких грошей у багатьох немає.

«Нас просто виганяють у платні коледжі. Батькам доведеться оплачувати навіть середню освіту!» – обурюється бабуся школярки Дніпровського району Києва Ірина Мусієнко.

Багато батьків незадоволені тим, що в такому разі їхній дитині в 9 класі доведеться не ходити пішки до школи в сусідньому дворі, а їздити в інший район міста до ліцею. Найгірше для дітей із сіл і районів – там ліцей узагалі може бути розташований за 10-20 км від дому.

Незадоволені й педагоги. Особливо ті, хто викладає як у середній, так і в старшій школі. «Якщо не буде 10-11 класів, то в нас можуть скоротити вчителів історії, української мови та літератури, математики. Адже кількість годин серйозно скоротиться, а ліцеїв набагато менше і всіх туди не візьмуть. Єдиний вихід – братися до репетиторства», – зітхає вчителька української мови столичної школи Леся Петрівна.

У деяких містах реформа вже триває

Співзасновниця громадської організації «Батьки SOS» Олена Бондаренко каже, що процес переходу школи на нову систему має закінчитися 2024 року. А ось міняти свідомість суспільства, зокрема батьків, доведеться ще років десять.

«У нас у суспільстві звикли: відвів дитину в садок у своєму мікрорайоні, тут вона повинна і школу закінчити, і ще й у виші відучитися. Тоді як в інших цивілізованих країнах діти йдуть за вивченням предмета, а не за колективом. Там змінюють школи, змінюють класних керівників, щоб не було застою, щоб діти звикали спілкуватися з різними людьми й вивчати предмети. А в нас заміна директора школи або класного керівника – подія світового значення», – каже Бондаренко.

В Україні створення ліцеїв уже почалося й діє рік-два в деяких містах.Наприклад, у Кременчуці залишилося всього 10 шкіл, де ще є старші класи. Але навіть не в усіх із них можуть набрати учнів.

«Справді, розподіл відбуватиметься в такий спосіб. У початковій школі всі діти здобувають загальну однакову освіту, вона має бути доступною, а школи повинні перебувати поруч із будинком. У середній школі вже будуть кілька предметів за вибором. А в старшій школі та ліцеях має бути поглиблене вивчення якихось предметів, адже діти готуються до вступу у заклади вищої освіти. Тут потрібно вивчати думку дітей і батьків свого району або міста, чого вони хочуть – щоб вибір напряму не був бездумним; щоб не вийшло так, що в ліцеї з математичним нахилом черга, а там, де вивчають мову, не можуть знайти учнів», – пояснює Бондаренко.

Щоб уникнути корупції, потрібні незалежні іспити

Ще одне принципове питання – як діти мають вступати в ліцеї. «Поки залишилася стара система. Виходить так: ті учні, які закінчують 9-й клас у школі, де вже є ліцейські класи, переводяться в них без усяких іспитів, а решта повинні складати іспити. Це несправедливо і це треба змінювати на законодавчому рівні», – вважає Бондаренко.

Крім того, за словами експертки, потрібно міняти систему вступу. Діти після закінчення 9 класу проходять Державну підсумкову атестацію (ДПА), а потім повинні ще складати іспити до ліцею. По-перше, це навантаження, по-друге, тут може виникнути елемент корупції. Усі ми знаємо, як можуть проходити іспити всередині закладу освіти.

«Потрібно ДПА зробити за принципом ЗНО – незалежним.І на її основі діти зможуть подавати документи в кілька ліцеїв, аби мати вибір», – каже Бондаренко.

Секретарок уже готувати не треба

Також доведеться міняти й наповнювати систему освіти в професійно-технічних училищах і коледжах. На жаль, вона справді застаріла.

«Потрібно зробити так, як в інших країнах. Там у коледжах навчають дітей дизайну, IT-наук, медицини. Там із першого курсу коледжу студентів учать складати бізнес-плани, допомагають відкрити свій стартап. І молода людина виходить уже зі своїм бізнес-планом, на основі якого вона може відкрити власну справу. А в нас, крім зварника й кухаря, ще вчать спеціальності набору тексту на комп’ютері. Зрозуміло, що все це давно застаріло», – каже Бондаренко.

Також доведеться скорочувати й кількість спеціальностей у закладах вищої освіти, як і самі виші. Тому що чотири роки вчити людину діловодства, бібліотекарської справи або давати професію менеджера з туризму – немає жодного сенсу.

Реформа середньої освіти в Україні повинна закінчитися 2024 року. І батькам доведеться звикати до того, що зовсім не обов’язково штовхати своїх дітей у старшу школу тільки заради того, щоб потім вони відсиділи безглузді 4-5 років у виші. У коледжі також можна протягом двох років отримати ту саму загальну освіту й потім вступити до вишу, склавши ЗНО.