Одним із питань, яке зараз стоїть на порядку денному для освітян й усіх, хто долучений до освітньої політики, а також хвилює батьків та учнів, є питання реформування старшої школи. Йдеться про те, що учні 10-12 класів здобуватимуть повну загальну середню освіту не в загальноосвітніх школах та гімназіях, а в ліцеях, й ця освіта буде профільною.

Про це пояснює освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

За його словами, у пострадянських країнах, крім України, залишилося лише 3 держави (Азербайджан, Білорусь і Росія), повна загальна середня освіта в яких триває 11 років.

В Україні більшість учні після 9 класу продовжують навчання:

у старшій школі (10-11 класи) – 64,8%,
у закладах професійної (професійно-технічної) освіти навчаються 14,7%,
у професійних коледжах і технікумах — 19,6% (дані 2020 року).
Отож, щорічно зменшується кількість випускників 9 класу, які йдуть здобувати професію: за останні чотири роки частка таких учнів впала від 38,7% до 34,3%.

Навчальний план для учнів 10 – 11 класів перенасичений предметами– вони вивчають понад двадцять предметів замість того, щоб зосередитися на тому, що їм подобається, чим планують займатися у житті.

“Профільність допоможе покращити якість освіти, результати навчання учнів і підготувати їх до майбутнього навчання в університеті та роботи. Тобто від профільності освіти залежить й успішність кар’єри випускника. Так само учні, які навчатимуться у професійному ліцеї, вчитимуть не всі предмети шкільної програми, а ті, що розвивають навички до професії, яку вони здобувають”, – повідомляє омбудсмен.

Під час профільного навчання у ліцеях буде зменшено кількість навчальних предметів та кількість академічних годин із непрофільних предметів. Такий підхід зменшить навантаження на учнів. А чим менше навантаження й більша зосередженість на конкретних речах, тим глибший рівень знань і навичок. Це дозволить старшокласникам зменшити навантаження на здоров’я, зберігати кращий психоемоційний стан.

Учні зможуть обирати академічний або професійний ліцей і навчатимуться на рівні з іншими дітьми з великих міст. Звичайно, що для цього потрібно забезпечити підвезення учнів, аби діти з сіл, селищ і містечок могли доїжджати до ліцею, який вони обрали, за необхідності створити пансіони для проживання і харчування учнів, які доїжджатимуть з інших місцевостей.

У більшості країн Європи профільну освіту здобувають за 3 (в 17 країнах) або за 4 роки (19 країн), в одній країні (Литва) — за 2 роки (але базова середня освіта у Литві становить 6 років), у 3 країнах — п’ятирічна профільна освіта. В Україні найменша в Європі тривалість здобуття повної загальної середньої освіти. На думку науковців, через збереження 11-річної школи випускники українських шкіл не зможуть конкурувати з ровесниками із європейських країн, а українська освіта — органічно увійти в європейський і світовий освітні простори. Адже 12-річна освіта відповідає основним засадам світової освітньої політики, зокрема, положенням Інчхонської Декларації «Освіта 2030».

Євроінтеграція передбачає й інтеграцію української системи освіти в Європейський освітній простір. Для цього українське законодавство має бути приведене до норм європейської освітньої політики, в тому числі й у питаннях тривалості здобуття освіти. Адже найнижча тривалість здобуття повної загальної середньої освіти в європейських країнах — 12 років.

Якщо учень обирає для здобуття вищої освіти іншу країну, він має завершити в цій країні 12 клас, і лише тоді може вступити до університету, і це створює для учнів певні проблеми. Багато молоді, отримавши вищу освіту в інших країнах світу, повертається і працює в Україні, впроваджує реформи, змінюючи її.