Поки лише третина українських шкіл готові запрацювати очно з початку нового начального року, бо мають укриття, куди спускатимуться учні та педколектив у разі повітряної тривоги.

Наявність облаштованих сховищ – головна умова для роботи начальних закладів. Нині їх перевіряють спеціально створені комісії. Як варіант – проводити освітній процес – дистанційно. Повномасштабне вторгнення росіян позначилося і на кількості школярів. Скажімо, до першого класу нині записалося значно менше дітей, ніж минулоріч. Проте, у серпні ще буде донабір, тому ситуація може змінитися, йдеться в ТСН.

Наважуються направити на навчання своїх дітей не усі батьки. У одній київській гімназії дефіцит першачків. Якщо зазвичай, каже директрорка Галина Поварчук, набирали близько півсотні учнів – цьогоріч у списках поки вдвічі менше. «Багато батьків виїхало з маленькими дітьми і вони на сьогоднішній день ще не готові повертатися. І ще – якщо мама не працювала і вона не має, куди повертатися на роботу, вона залишається в якійсь країні, вона записує дітей в ту школу, і вона починає ходити в тій школі директорка гімназії Галина Поварчук.

І така ситуація не лише в цій гімназії. Хоча до вересня все ще може змінитися. «У минулому навчальному році у нас було 400 173 першокласника. За тою інформацією оперативною, яку ми маємо зараз – 325 тисяч. Оскільки ведуться бойові дії – ми можемо очікувати, що їх буде менше, ніж у минулому навчальному році», – каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

Але віддати дітей на навчання – лише пів справи. Питання ще й як вони потім отримуватимуть знання: дистанційно або ж очно. Крім бажання батьків, усе залежатиме від безпекової ситуації у країні та чи мають заклади облаштовані укриття, куди в разі сигналу тривоги спускатимуться учні. «Оце наше цокольне приміщення. Воно буде слугувати за укриття для наших учнів», – кажуть в гімназії.

Це – цокольне приміщення, частину якого раніше використовували як гардеробну. Тут ще мають доробити ремонт. Серед вигод – вода, санвузол, світло, кілька евакуаційних виходів. Саму споруду звели ще у ХІХ столітті, тож стіни досить міцні. «Ширина наших стін 2 метри 40 сантиметрів. Тут гарно все зроблено і якщо ви звернете увагу на наші стелі, вони мають опуклу поверхню, що гарантує більшу безпеку», – показує директорка.

Вона також додає, що в деяких приміщеннях уже розставили стільці. Ба більше – облаштували кілька класів. Тож учні під час тривоги зможуть продовжити навчання. Щоправда, у цих приміщеннях – є вікна, їх невдовзі мають затулити ставнями або мішками з піском.

Наскільки пристосовані шкільні укриття та чи є вони взагалі, перевіряє спеціальна комісія. До неї входять, зокрема, представники держслужби з надзвичайних ситуацій. «Загальна кількість шкіл у державі їх складає трохи більше 10 тисяч, перевірено біля половини. Десь 37% шкіл мають захисні споруди і найпростіші укриття», – кажуть рятувальники.

Найбільше притензій під час перевірок – стосуються недостатньої кількості евакуаційних виходів та захаращеність шляхів евакуації. Деякі ще й обшиті не вогнетривкими матеріалами. Це можна виправити. Та й навіть якщо у школі взагалі відсутні укриття – є варіанти. «Це укладення договорів з поряд розташованими суб’єктами господарювання, куди можуть учасники навчального процесу організовано евакуюватися, але відстань по нормах не може бути більш за 500 метрів», – каже директор департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України Віктор Вітовецький.

А от школи, нехай і з укриттями, але розташовані у зоні бойових дій, очно – точно не запрацюють. «А також на відстані 40 км від небезпечних таких районів. Тобто це середня відстань польоту артилерійського снаряду», – кажуть рятувальники.

Такий крок вимушений, щоб не піддавати загрозі життя учнів та педколектива, бо ворог постійно обстрілює цивільні об’єкти. Зокрема, і заклади освіти. «Станом на сьогодні у нас зруйновано 128 закладів середньої загальної освіти – шкіл тобто – і 929 пошкоджено», – каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

У цих школах навчання можливе лише дистанційно. «Якщо немає фізичної будівлі – це не означає, що немає школи. Ми сподіваємося, що такі школи зможуть відновити навчання в онлайн форматі, що ті колективи будуть збережені, і що дітки зможуть навчатися саме з тими вчителями, яких вони знають, яких вони люблять», – каже Юрійчук.

Як варіант – перевести дитину в інший заклад – в регіон, де активних бойових дій немає. Здобувати українську освіту дитина зможе, і якщо перебуває закордоном. «Батьки можуть подати заяву в будь-яку школу, яка здійснює дистанційне навчання, або екстернат, або ж скористатися послугами нашої міжнародної української школи. Це може бути прямий екстернат, а є ще у нас 40 партнерських шкіл в 17 країнах Європи, які працюють з міжнародною українською школою за договорами», – твердить Юрій Кононенко.

Між тим, урядники не відкидають, якщо безпекова ситуація в країні погіршиться – усі або частину українських шкіл знову повністю переведуть на дистанційку.