Почалося від сьогодні: Шкарлет повідомив важливу новину для всіх випускників

Що сталося?

Шкарлет опублікував важливу інформацію для випускників шкіл
Цього року, як і минулого, випускники 11 класів складатимуть не зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), а національний мультипредметний тест (НМТ). Він складається із кількох предметів. У Telegram-каналі міністра освіти України Сергія Шкарлета опубліковано важливу інформацію.

Наразі випускники, які планують далі продовжувати навчатися та здобути вищу освіту, готуються до здачі НМТ.

Щоб вони могли оцінити свої знання і зрозуміти, як проходить цей досить новий метод тестування, їм доступні демонстраційні варіанти завдань.

До цього Міносвіти вже повідомляло, що можна пройти тест з української мови та математики, а відтепер ще й доступний тест з історії України.

Потенційні учасники мають можливість скласти тест в онлайн оточенні Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти за цим посиланням.

Міністр освіти поділився, що тест складається із 30 завдань, на їх виконання відводиться 60 хвилин. Також тест можна завантажити у вигляді файлу, а не проходити його на веб-сайті.

Шкарлет поділився, що не пізніше травня будуть опубліковані демонстраційні тести з інших предметів. У 2023 році НМТ складається із трьох блоків. Два предмети обов’язкові – українська мова та математика, а третій предмет можна вибрати.

Це може бути історія України, іноземна мова (англійська, французька, німецька, іспанська), біологія, фізика або хімія.

Від того, які бали набере випускник, залежатиме подальше вступ до ВНЗ. Основна сесія запланована на червень, а додаткова має відбутися у червні-липні.

Складатимуть тести випускники у спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях навчальних закладів. Також такі кабінети будуть створені і за кордоном, щоб і там українці, які виїхали через війну з України, могли пройти НМТ.

Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет розповів, чи повинні діти за кордоном навчатися паралельно в українських школах. Сьогодні, понад 66% шкіл країни працюють в очній та змішаній формі, передає НСН.

Міністерством освіти та науки не встановлено жодних вимог щодо обов’язковості паралельного навчання в Україні для школярів, які перебувають за кордоном.

Чи повинні діти за кордоном навчатися паралельно в школах: відео

За словами Сергія Шкарлета, є відповідне розʼяснення МОН. У ньому зазначено, що результати навчання школярів у закладах освіти за кордоном мають бути зараховані в українських школах після їхнього повернення. Для зарахування результатів навчання дитини за кордоном має бути надана відповідна довідка до української школи.

«Чітко хочу зазначити, що ніяких вимог обов’язковості паралельного навчання, наприклад, в закладі освіти Польщі й одночасно в українському закладі освіти немає. Сьогодні є чіткі механізми визнання результатів навчання в інших країнах. І це показав і перший семестр, і зараз показує другий семестр. Абсолютно всі діти атестовані, табельовані»,
сказав Сергій Шкарлет.

Він також підкреслив, що сьогодні особливості освітнього процесу дитини визначаються національним законодавством країни перебування.

«Саме це ми обговорювали з моїми колегами-міністрами з інших країн»,
додав він.

Днями в уряді можуть відбутися кадрові перестановки. Одним із міністрів, який може позбутися посади, є очільник Міносвіти України Сергій Шкарлет.

Про можливу відставку керівника міністерства ЗМІ повідомляє з посиланням на свої джерела у владних коридорах. Також видання інформує, що ввечері 19 січня має відбутися нарада щодо кадрових питань за участю президента Володимира Зеленського.

Шкарлета можуть відправити у відставку
Так, за даними видання, в уряді та ОП “деякі перестановки назрівали давно”. Відтак питання можливої відставки зокрема Шкарлета можуть вирішити найближчими днями.

Однак у разі такого рішення, відставку Шкарлета може не погодити Верховна Рада. Усе через те, що чинного очільника МОН “поки нема ким замінити”.

Що кажуть у Міносвіти
Керівниця патронатної служби та прессекретарка міністра освіти Юлія Хижняк у коментарі журналістам 24 Каналу не підтвердила і не спростувала цю інформацію.

Вимога відставки міністра Шкарлета
На початку 2022 року Сергій Шкарлет вже міг позбутися свого міністерського крісла.
Студенти та депутати вимагали його відставки. Студенти навіть виходили на протест. Вони заявляли, що Міносвіти не може очолювати людина, у наукових працях якої виявили плагіат.
Також протестувальники закидали Шкарлету невизнання результатів виборів президента Києво-Могилянки, перебування серед підлеглих людей, нібито пов’язаних із режимом експрезидента-втікача Януковича.

Однак війна “погасила” цей скандал.

В Україні до навчання в режимі офлайн готові 30% шкіл. Однак форму навчання обиратимуть самі батьки, зважаючи на питання безпеки.

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет наголосив, що спільно з ДСНС проведено майже 30 тисяч перевірок. Сьогодні державні органи й місцева влада спільно намагаються забезпечити укриттями якнайбільше шкіл, аби навчальний процес розпочався офлайн.

Про це Шкарлет розповів в ефірі телемарафону.

“На початку липня було набагато менше відсотків готовності (шкіл до початку офлайн-навчання — ред.) – близько 17-18%. На 1 серпня ми можемо констатувати, що 30% вже готові до початку офлайну”, – зазначив Шкарлет.

Водночас міністр запевнив, що на першому місці залишається безпека дітей, і батьки самі визначатимуть, яку форму навчання обирати.

“Хочу наголосити: безпека на першому місці. Батьки будуть обирати: якщо батько або мати вважає, що у дитини є небезпека при відвіданні школи, в цьому контексті діти можуть навчатися за програмою онлайн, або сімейною, або індивідуальним навчанням, або екстернатом, тому ці умови передбачені”, – підкреслив Шкарлет.

За його словами, школи можуть розглядати різні варіанти оптимізації навчального процесу. Наприклад, застосовувати позмінне навчання, змішане навчання – частина предметів онлайн, частина офлайн та ін. Це необхідно для того, аби зменшити одночасне перебування в школі великої кількості дітей.

Нагадаємо, раніше міністр освіти Сергій Шкарлет повідомив, що держава погасить заборгованості для студентів-контрактників з окупованих території та зони бойових дій. Звільнять від оплати і тих студентів, які перебували в окупації чи блокуванні раніше, і не можуть виплатити борг за навчання.

Міносвіти повідомляє, що наразі понад 30% навчальних закладів країни мають укриття, а отже, можуть проводити заняття в офлайн-форматі.

Освітній процес в очному форматі готові розпочати понад 30% установ. Про це повідомив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет в ефірі всеукраїнського телемарафону у середу, 27 липня.

“Кількість установ з укриттями для учасників освітнього процесу стає дедалі більшою, і на сьогодні понад 30% установ готові до організації освітнього процесу в офлайн форматі”, – зазначив чиновник.

Глава відомства також зазначив, що керівники військових адміністрацій та засновники закладів освіти самі визначать формат організації освітнього процесу з 1 вересня.

Міністр освіти та науки додав, що остаточні результати щодо готовності закладів освіти до очного навчання будуть відомі після 20 серпня.

Нагадаємо, міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет розповів про формат нового 2022/23 навчального року.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль двічі ухилився від відповіді на запитання депутатів щодо відставки Сергія Шкарлета з посади міністра освіти. Депутати звинувачують Шкарлета у провалі реформ та скандалі навколо виборів ректора у Могилянці.

Депутати вимагають відставки Шкарлета
Під час години запитань до уряду у Верховній Раді 24 кнал помітив, що прем’єр-міністру ставили питання про відрахування Шкарлета нардепи від “Голосу” Інна Совсун та Наталія Піпа.

У своїх питаннях депутатки звинувачували Шкарлета у провалі низки реформ у сфері освіти та скандалі навколо виборів ректора Києво-Могилянської академії. Нардепи також питали Шмигаля, коли він відправить Шкарлета у відставку.

Крім того, вони звертали увагу на неодноразові мітинги студентів за відставку Шкарлета, які відбувалися останнім часом.

Що відповів Шмигаль
Шмигаль прокоментував звинувачення у провалі впровадження змін, але про можливість відставки Шкарлета промовчав.

Освітня реформа є однією з найважливіших у нашій країні, серед тих двох десятків, які ми реалізуємо. Ми до цього ставимося дуже відповідально всім Кабміном, я особисто, і міністр Шкарлет також,
– наголосив він.

Глава уряду додав, що проводив зустрічі зі студентами та має з ними низку домовленостей, а також наголосив, що реформа шкільного харчування реалізується досить успішно.

Чому Шкарлета вважають плагіатором
У наукових роботах Сергія Шкарлета знайшли плагіат. У вересні 2020 року Етичний комітет НАЗЯВО виявив у наукових роботах міністра освіти плагіат. Перевірку проводили і міжнародні експерти, які визнали, що в роботах міністра є плагіат.

Так, приклади плагіату помітили у монографії Шкарлета – там були повністю скопійовано абзаци зі статтями авторства Бугая.
Також дослідники проаналізували його докторську дисертацію та помітили, що там понад 87% роботи – плагіат. Так, виявили збіги тексту зі статтями Гончаренко Л. П. та Покропивного С.Ф.

Але міністр освіти не погодився зі звинувачення у плагіаті та подав до суду на Нацагентство. Згодом він цей суд виграв, проте не всі освітяни довіряють судам і далі наголошують на плагіаті у роботах Шкарлета.

Протести за відставку Шкарлета
Нагадаємо, що хвиля протестів проти Сергія Шкарлета пройшла після виборів у Могилянці.

Що відомо про вибори у Могилянці? Під час другого туру голосування 27 січня Сергій Квіт набрав 52,8% голосів. Тому вже наступного дня здав до Міносвіти документи на спецперевірку.

Проте, оскільки вибори пройшли з порушеннями (там викрали скриньку з бюлетенями, але згодом її повернули, а бюлетені з неї визнали дійсними), МОН оголосило новий конкурс на посаду президента академії, а міністр Шкарлет призначив повторні вибори.

Тоді Шкарлет заявив, що не визнає результатів виборів, але вже 3 лютого після засідання в уряді у МОН відкликали новий наказ. В свою чергу студенти Могилянки оприлюднили заяву, в якій звинуватили МОН у перевищенні повноважень.

Студенти оголосили про початок безстрокового страйку та вже 4 лютого вийшли на протест під гаслом “Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!”. Вони заявили, що їхній страйк триватиме до того часу, поки Шкарлета не звільнять з посади міністра. Деталі – читайте у статті.

“Якщо любиш – піди!” – закликали міністра освіти та науки Сергія Шкарлета студенти Києво-Могилянської академії та низки інших столичних вишів у День святого Валентина. Однойменна акція стала третім масовим заходом українського студентства з вимогою відставки для скандального урядовця за останні тижні. Каталізатором для протестів була незаконна спроба МОН втрутитися у вибори президента НаУКМА і обмежити університетське самоврядування. Нині ж, попри те, що очолюване Шкарлетом відомство досить швидко дало задню і скасувало власний наказ про проведення повторних виборів у Могилянці, молодь відступати не збирається. І обіцяє продовжити безстроковий страйк до повного задоволення своїх вимог, ключовою з яких є відставка міністра, котрого свого часу впіймали на плагіаті.

Чому українські студенти вважають, що Шкарлет мусить піти, і чи може ситуація з “Могилянкою” коштувати йому посади, розбирався OBOZREVATEL.

Поштовхом для протестів проти продовження перебування Шкарлета в міністерському кріслі стала епопея довкола виборів президента Києво-Могилянської академії, в яких переміг колишній очільник цього навчального закладу, ексміністр освіти та чинний голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Сергій Квіт.

Самі вибори не обійшлися без провокацій. Близько 13 години дня на виборчу дільницю увірвалася група невідомих у масках. Вони залили зеленкою вміст однієї з виборчих скриньок. Другу ж зловмисники забрали з собою: її знайшли викликані представниками Могилянки правоохоронці годину потому. Члени виборчкому, оглянувши викрадену скриньку на предмет пошкоджень чи сторонніх предметів, вирішили врахувати бюлетені з неї при підрахунку голосів.

“Голосування на дільниці НЕ зупинялося і було проведено з дотриманням усіх вимог закону та інших нормативних актів. Під час підрахунку голосів Виборча комісія колегіально прийняла рішення оглядати, відкривати скриньки та підраховувати бюлетені по кожній скриньці окремо. ВСІ скриньки та ВСІ бюлетені було визнано належними та такими, що можуть бути врахованими для встановлення результатів виборів. На викраденій скриньці було окремо і додатково перевірено цілісність пломб і самої скриньки – все було цілим і опечатано коректно. Був невеличкий скол (дірка від падіння, напевно) через який не пошкодивши аркуші бюлетені – не можна було витягнути чи докинути бюлетень. ВСІ бюлетені було додатково оглянуто (кожен окремо), дійсність підписів та печатки на ВСІХ бюлетенях визнано і Виборчою комісією одноголосно прийнято колегіальне рішення ці бюлетені врахувати”, – пояснював наступного дня в своїй публікації в Facebook голова виборчої комісії з виборів президента КаУКМА Володимир Венгер.

З тим, що вибори відбулися, а новим президентом Могилянки обраний Сергій Квіт, погодилися усі члени виборчої комісії, спостерігачі і головний опонент переможця – в.о. президента НаУКМА Олександра Гуменна. Усі вони підписали протокол з результатами голосування.

Але тут у справу несподівано втрутився міністр освіти та науки. Сергій Шкарлет заявив, що МОН не підписуватиме контракт із Квітом через “неможливість встановити об’єктивні результати голосування” – і підписав наказ про призначення повторних виборів. Попри те, що МОН не мало жодних повноважень давати оцінку “об’єктивності” та законності виборів, а втручання в цей процес з боку міністерства є прямим порушенням чинного законодавства, зокрема, ЗУ “Про вищу освіту”.

“Той наказ МОН – не що інше, як перевищення повноважень. Це елементи свавілля просто. Я нічого подібного за 30 років незалежності не пам’ятаю, чесно кажучи. Згідно закону, вибори визнає чи не визнає виключно виборча комісія в самому університеті. Міністерство не має таких повноважень. Згідно законодавства, вирішувати, кому бути президентом – справа виключно самого університету”, – прокоментував OBOZREVATEL ті події сам Сергій Квіт.

Студенти Могилянки безпрецедентний крок МОН сприйняли як наступ на університетське самоврядування. Вони оголосили безстроковий страйк з вимогами відставки Шкарлета, припинення наступу на автономію українських вишів та негайного підписання контракту з переможцем виборів Сергієм Квітом. І анонсували на 4 лютого першу масову акцію протесту “Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!” під урядовою будівлею.

Напередодні акції, ввечері 3 лютого, у справу втрутився Кабмін, після наради у прем’єра Шмигаля МОН скасувало наказ про повторні вибори.

“Наслідком вечірньої наради у прем’єр-міністра стало скасування наказу про призначення повторних вибрів на квітень. Крім того, міністр освіти тоді підтвердив, що документи, які я здав на спецперевірку, вже проходять цю процедуру. Спецперевірка – це не є щось надзвичайне. Зазвичай процедура займає кілька тижнів. На нараді у прем’єра з вуст пана Шкарлета прозвучало, що її результати очікуються за три тижні”, – розповів Квіт, який був присутній на тій зустрічі.

Попри те, що в МОН, схоже, передумали втручатися в волевиявлення на виборах в Могилянці – студентські протести лише набирають обертів. Студенти продовжують вимагати реалізації їх ключової вимоги: відставки міністра Шкарлета.

“Шкарлет – це плагіатор. Така людина в кріслі міністра освіти та науки – це для української освіти жахливе явище. Тому ми виходили з вимогою не допустити його призначення рівно два роки тому. Тому ми висуваємо вимогу відставки Шкарлета зараз. Для нас не ок міністр-плагіатор. Для нас не ок, що МОН очолює людина, яка в минулому мала зв’язки з “Партією регіонів” і співпрацювала зі скандально відомим міністром освіти Дмитром Табачником. Ми не можемо примиритися з тим, що на посаді міністра перебуває людина, яка взагалі не зважає на думку студентів”, – розповів OBOZREVATEL представник студентського ЗМІ “Спудейський вісник”, член страйкового комітету НаУКМА Сергій Фірак.

Одним з яскравих прикладів зневаги керівництва МОН до студентів він вважає також ситуацію довкола відрахування наприкінці січня голови Студентської ради Національного авіаційного університету Володимира Падєріна, який послідовно виступав проти комерційної забудови на територіях цього вишу. Формальною підставою для відрахування Падєріна стало “порушення правил гуртожитку”.

“МОН ніяк не прокомунікувало назовні щодо ситуації з відрахуванням голови Студради НАУ. А це – яскраве свідчення того, як вони до нас ставляться”, – зазначив Фірак.

На акції 14 лютого, окрім незмінної вимоги щодо відставки Шкарлета, студенти вимагали також поновлення Падєріна та звільнення чинного ректора цього вишу Максима Луцького, за даними ЗМІ, є кумом ексміністра освіти Табачника, колишнім радником прем’єра-втікача Миколи Азарова. Прізвище Луцького також згадувалося в контексті справи щодо виведення грошей вкладників “Терра Банку”, він також голосував за “Харківські угоди”, справу щодо яких наразі розслідує СБУ. Подейкують, що Луцький є також другом Шкарлета, чим може пояснюватися “сліпота” МОН у всьому, що стосується НАУ.

тім, поки виконувати вимоги студентів – а окрім “могилянців” на Банкову в понеділок вийшли студенти Київського політехнічного інституту, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного авіаційного університету, а у Львові цього ж дня протестні вимоги підтримали студенти Українського католицького університету – влада не поспішає.

“До нас на початку акції вийшли, як нам сказали поліцейські, “представники з Офісу президента”. Але одного з цих представників ми точно змогли ідентифікувати, це був заступник міністра Вітренко. Ми відмовилися з ним спілкуватися, так само як відмовляємося спілкуватися з будь-ким з Міністерства освіти. Заяву з нашими вимогами, яку підписав голова нашої Студентської колегії Руслан Грабовський, ми передали через поліцію президенту Зеленському”, – розповів Фірак.

Раніше студенти також вимагали розглянути їхні вимоги на засіданні Комітету з питань освіти в Верховній Раді України. Однак у порядку денному минулого засідання, що відбулося 9 лютого, питання відставки Шкарлета нардепи так і не з’явилося – члени комітету послалися на необхідність підготуватися до розгляду. Тож повернення до резонансного питання анонсували на наступне засідання, 16 лютого.

“Ми сьогодні отримали інформацію, що засідання Комітету з освіти, яке мало відбутися в середу, переноситься на невизначений термін. Цього тижня наші питання знову не будуть розглядати. Тому ми вже думаємо над наступною акцією. Поки Шкарлет не піде – ми страйк не припинимо. Не влаштує нас і ймовірна заміна його на заступника Вітренка, який пише пости, в яких називає нас проплаченими і так далі… Ми не відступимося”, – запевнив Фірак.

Втрутившись у вибори президента НаУКМА, Шкарлет спровокував таку потужну хвилю спротиву, що вона цілком може знести його з міністерського крісла. При цьому, все більшого поширення набуває думка, що на порушення закону він зважився через те, що не хотів бачити на посаді президента НаУКМА конкретну людину – Сергія Квіта. Адже саме під головуванням останнього НАЗЯВО підтвердило плагіат одразу в трьох наукових роботах Шкарлета.

Про помсту як головний мотив дій міністра освіти в ситуації з Могилянкою, зокрема, заявляла головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва.

“Квіт очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, що у жовтні 2020 року визнало нинішнього міністра освіти Сергія Шкарлета плагіатором…Звичайно, Шкарлет не може прийняти той факт, що президентом вишу стане людина, яка звинуватила його в плагіаті. І мова йде насправді про дріб’язкову помсту закомплексованої людини. За певним збігом обставин, у нинішній владі багато таких “очільників”, – написала Мусаєва на своїй сторінці в Facebook ще 3 лютого.

Сам Сергій Квіт також не виключає, що першопричиною небажання МОН бачити його на посаді очільника НаУКМА цілком могли бути певні особисті мотиви міністра.

“Така думка може мати місце. Але я думаю, що це неправильно, тому що всі мої дії чи на посаді міністра освіти, чи на посаді голови НАЗЯВО диктуються суспільним, громадським інтересом. Я просто виконую свої обов’язки. Я не можу нічого зробити залежно від того, мені хтось подобається чи ні. І не думаю, що так повинно бути в принципі”, – зазначив Квіт у коментарі OBOZREVATEL.

Наразі у Верховній Раді триває збір підписів за відставку Шкарлета. А студентський страйком готує нові акції протесту, метою яких є звільнення міністра-плагіатора, що розпочав наступ на автономію університетів.

“Шкарлета виправить Могила” – сповіщає вивішений нещодавно на одному з корпусів Могилянки велетенський банер із зображенням засновника найстарішого вишу України Петра Могили.

І, схоже, цей банер дійсно стане пророчим. Бо подальше перебування на посаді очільника Міністерства освіти та науки людини, ім’я якої заплямоване не лише зв’язками з одіозними регіоналами, а й плагіатом, людини, яка примудрилася налаштувати проти себе українське студентство – не принесе ні українській освіті, ні українському суспільству нічого доброго.

Сергій Шкарлет очолив Міністерство освіти та науки рік тому. За цей час навколо МОН сталося кілька гучних скандалів.

Джерело: ТСН
У МОН все частіше почали виникати скандали після того, як міністром освіти та науки став Сергій Шкарлет. Його призначення також викликало хвилю обурення серед активістів та у ЗМІ.

Скандал з призначенням Шкарлета
Голосування у Раді за Сергія Шкарлета на посаду голови МОН провалювалося кілька разів, тож спочатку його обрали тимчасовим виконувачем обов’язків.

І лише 17 грудня 2020 року Рада таки змогла призначити Шкарлета міністром освіти. Але його призначення супроводжувалися постійними протестами науковців, які стверджували, що помітили у дисертації Шкарлета плагіат.

Голосування за Шкарлета та його присяга з гучними криками “Ганьба!” / Відео

Крім того, кілька сотень активістів під стінами уряду та ОП вимагали звільнити Шкарлета, бо обурювалися його призначенням через те, що той фігурував у кількох скандалах.

Як на це відреагував Шкарлет? Сам міністр освіти заявляв, що проти нього розгорнули інформаційну війну, а плагіату в його роботах немає. Матеріали у мережі він назвав сфальсифікованими.

Я прийшов у 2010 році до державного вишу з приватного, де працював 10 років, я абсолютно нормально працював і отримував від акціонерів пристойну зарплату, я нічого не ховав. Я жодної копійки не заробив ні хабарями, ні будь-якими іншими натяками,
– стверджував Шкарлет.

Водночас нардепка від фракції “Голос” Інна Совсун заперечувала тоді йому, заявивши: “Я знаю, які є зарплати в приватних вишах, це не ті зарплати, які дозволяють купити дорогі автомобілі. Так, це трохи вище, аніж в державних, але не ті, що дозволяють купити машини за 40 тисяч доларів”.

Додамо, що в листопаді цього року НАЗК виявило в декларації Сергія Шкарлета ознаки порушення. Там зазначено, що 2018 року він придбав автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon 2013 року випуску за 288 тисяч гривень. Однак автівка обійшлася йому всього у 49 тисяч гривень.

Водночас за даними фахівців, такий автомобіль в технічно справному стані 2018 року коштував щонайменше 644 тисячі гривень. Таким чином, НАЗК вважає, шо Шкарлет умисно вніс до декларації неправдиві дані.

Крім того, обурення спільноти викликав той факт, що 2010 року Шкарлет балотувався у депутати Чернігівської обласної ради від “Партії регіонів”. Втім уже після Революції Гідності 2015 року Шкарлет пішов на вибори до Чернігівської облради вже від “Блоку Петра Порошенка”. Але його не обрали.

Зауважимо! До призначення у МОН Шкарлет був ректором Чернігівського державного технологічного університету.
Скандальна дисертація Іллі Киви
Навесні 2021 року одіозний нардеп від “ОПЗЖ” Ілля Кива тріумфально захистив кандидатську дисертацію з державного управління.

Попри те, що не зумів відповісти на деякі із запитань та незважаючи на прискіпливу увагу громадськості, всі 13 членів комісії одностайно схвалили науковий доробок нардепа.

Ілля Кива осоромився під час захисту дисертації / Відео 24 каналу

Утім, хоч захист дисертації є відкритим заходом, на цю подію пускали не всіх журналістів.

Сам нардеп в коментарі виданню “Гордон” розповів, що п’ять років готував цю дисертацію, а також “все життя вчиться і займається самовихованням”. Він також наголосив, що має три вищі освіти, а вчений ступінь є “процесом його саморозвитку”.

Проте перетворення нардепа Киви на науковця став приводом для протестів. Так, викладач Українського католицького університету Олександр Ябчанка спалив свій диплом кандидата медичних наук. Чоловік стверджував, що звання про науковий ступінь в Україні остаточно дискредитовано.

Журналістів Bihus.info після дослідження роботи заявили, що дисертація нардепа складається з “води, повторених загальних фраз і відсутності конкретики”, а також має нібито підроблені довідки.

Тож згодом атестаційна колегія Міносвіти та науки скасувала рішення вченої ради про присудження Іллі Киві наукового ступеня кандидата наук. Санкції застосували і до наукового керівника, а також членів вченої ради, які розглядали роботу Киви. Так, керівника спецради, наукового керівника та опонентів позбавили права займатися відповідними видами наукової діяльності протягом двох років.

Скандальні висловлювання Євгенії Більченко
У 2021 році взимку в мережі активно обговорювали антиукраїнські висловлювання колишньої викладачки Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Євгенії Більченко.

Жінка різко розкритикувала перехід сфери обслуговування на українську мову і державну політику загалом. За її словами, Україна, мовляв, “онкохвора американська колонія”, а закон про українську мову в сфері обслуговування – “звичайний фашизм”.

Також вона заявляла про начебто погрози, а кількома роками раніше говорила головні російські меседжі – начебто про відсутність на Донбасі російських найманців і розчарування в Революції Гідності.

Обурені висловлюваннями викладачки, студенти університету почали вимагати її звільнення. Деякі заговорили про відрахування з навчального закладу за власним бажанням. Зрештою Євгенію Більченко звільнили.

Водночас попри відкриту підтримку РФ, після виїзду до країни-агресорки Більченко поскаржилася на цькування від росіян. Її не брали на роботу за спеціальністю та забороняли займатися творчою діяльністю.

Нині ж, згідно з її дописами у фейсбук, вона мешкає у Росії та продовжує писати провокативні вірші.

Скандал з відвертою сукнею помічниці Гарбарука
Минулого тижня заступник міністра освіти Ігор Гарбарук приїхав до Львова із робочим візитом до навчально-практичних центрів у профтехучилищах. Поїздка привернула увагу українців через фото із загадковою брюнеткою, яка мала досить провокативний дрескод.

На зустрічі Гарбарука із міським головою Львова Андрієм Садовим жінка позує у сукні з відвертим декольте і високим розрізом та прикрасою на шиї у вигляді хрестика.

Опубліковані світлини збурили суспільство і стали приводом не лише для створення мемів, а й призвели до звільнення самого Ігоря Гарбарука.

Гарбарук сам написав заяву на звільнення за власним бажанням. Зрештою уряд 28 грудня підтримав звільнення заступника голови МОН.

Як на звільнення відреагував Гарбарук? Він повідомив, що 28 грудня отримав трудову книжку та наказ про звільнення.

Я справді написав заяву за власним бажанням. Моя позиція: державний чиновник несе відповідальність не лише за себе, а й за своїх підлеглих. Це абсолютно нормальна європейська практика, якої я дотримуюсь… Я міг би не писати заяву, але вирішив вчинити саме так, як я вирішив,
– пояснив після звільнення Гарбарук.

Додамо, що на посаді заступника міністра освіти Гарбарук пропрацював трохи більше року, його було призначено у липні 2020 року. До того він працював на різних посадах в КНЕУ та у департаменті розвитку торгівлі Мінекономрозвитку.

ДТП за участю чоловіка чиновниці Міносвіти
Увечері 28 грудня в Солом’янському районі Києва сталося нове скандальне ДТП. Чоловік чиновниці МОН потрапив в аварію, в якій постраждали двоє людей, та, за деякою інформацією, мовляв, погрожував поліцейським.

“Київ-Оперативний” з посиланням на очевидців повідомив, що водій KIA, який був напідпитку, зіткнувся з двома авто. Після приїзду правоохоронців чоловік нібито грубіянив та згадував “зв’язки” своєї дружини – чиновниці МОН.

Дивіться відео з п’яним водієм-чоловіком посадовиці МОН:

Як згодом стало відомо, йдеться про Галину Калиневич, яка працює завідувачкою сектору внутрішнього аудиту МОН. Своєю чергою, вона підтвердила інформацію про ДТП за участю свого чоловіка.

Але жінка заперечує закиди щодо нібито спроб “вирішити” ситуацію та наголошує, що жодним чином не впливає на роботу правоохоронних органів.

Я підтверджую інформацію про те, що вчора прибула на місце ДТП за участю свого чоловіка. Проте я категорично спростовую закиди окремих анонімних телеграм-каналів про те, що ніби намагалася “вирішити” ситуацію,
– сказала вона.

Галина Калиневич запевнила, що мій чоловік співпрацює з органами патрульної поліції та нестиме передбачену законом адміністративну відповідальність.

Міністерство освіти і науки звернулося до місцевої влади для відновлення навчання у очному режимі.

Він зазначив, що навчання у звичайному режимі потрібне і учням, і вчителям. У класах діти краще запам’ятовують інформацію. Крім того, важлива соціалізація та живе спілкування.

Шкарлет підкреслив, що повернення за парти стало можливим завдяки активній вакцинації вчителів. Два щеплення від коронавірусу отримали 533 тис. працівників (82%). 95,6% вчителів прищепилися, принаймні, однією дозою вакцини.

Зазначимо, що в деяких регіонах місцева влада вже повідомила про повернення до очного навчання. Таке рішення ухвалили у Львівській області та Івано-Франківську. Там діти відновлять навчання у класах із 22 листопада.

У Києві не поспішають скасовувати “дистанційку”. Заступник КМДА Валентин Мондрієвський заявив, що у столиці школи почнуть працювати повноцінно після спаду захворюваності COVID-19 серед дітей. Він також зазначив, що до канікул серед дітей було близько 100 захворювань на день.

Кількість вакцинованих від COVID-19 працівників шкіл в Україні досягла 93% – це ті, хто отримав хоча б першу дозу. А в одному регіоні цей показник впритул наблизився до 100%.

Тим часом на дистанційному навчанні перебувають понад 7,3 тис. шкіл. Такі дані оприлюднив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, йдеться у повідомленні на сайті МОН.

Як розповів очільник відомства, станом на 8 листопада отримали щонайменше одну дозу щеплення від COVID-19 майже 93% працівників шкіл. Повністю вакцинувались 76,2%, в абсолютних цифрах це понад 492 тис. людей.

Лідером за кількістю вакцинованих учителів є Хмельницька область. Загалом, за даними Сергія Шкарлета, топ-5 областей щодо охоплення щепленнями зараз має такий вигляд:

Хмельницька – 99%;

Миколаївська – 97,5%;

Київська – 97,4%;

Харківська – 96,8%;

Донецька – 96%.

Також міністр розповів, що дистанційно навчаються учні понад 7,3 тис. шкіл. Найбільше закладів на онлайн-форматі зараз у:

Одеській області – 668;

Волинській – 547.

Очно займаються у понад 5,3 тис. шкіл. Рекордна кількість таких у:

Вінницькій області – 640;

Тернопільській – 632;

Закарпатській – 575.

У регіонах “червоної” зони працюють без обмежень майже 2,7 тис. шкіл – це ті, де повністю вакцинувались всі 100% співробітників.

Досі на канікулах учні майже тисячі шкіл у всій Україні. Найбільше таких у трьох регіонах:

Харківській області – 285;

Рівненській – 213;

Миколаївській – 113.

“Дякую колегам за відповідальність та згуртованість, спільними зусиллями ми повертаємось до безпечного та звичного режиму навчання”, – зазначив Сергій Шкарлет.