Які нові міста мріє окупувати Путін: військові експерти назвали сценарії осені 2024

За даними аналітиків, наступного року важливо не пропустити момент, коли у окупантів розпочнеться механізована криза.

З осінню 2024 року багато українців пов`язують свої надії на перелом у війні. Аргументують це тим, що може вплинути збільшена кількість мобілізованих та те, що зараз не так гостро стоїть питання зі снарядами для нашого війська.

Які є загрози та перспективи для України у третю військову осінь від дня повномасштабного вторгнення, на яких напрямках їх, загроз, найбільше – про це в коментарі для ТСН.ua розповіли колишній речник Генштаба ЗСУ, військовий експерт Владислав Селезньов та військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Оборона до кінця року
“Ключові загрози – це наявність, або, відповідно, навпаки, відсутність ресурсів. Адже саме вони є визначальним чинником, який буде впливати на перебіг бойових дій. Йдеться не лише про снаряди, озброєння та військову техніку, а й про наш підготовлений особовий склад. Наші сили оборони активно працюють в цьому напрямку. Але ключове питання – нам потрібні ресурси. Не тільки навчально-матеріальна база, а й устаткування, обладнання, зброя, боєприпаси, професійні командири”, – каже Владислав Селезньов.

На запитання про можливий перебіг подій на фронті, він відповідає так: “У нас буде стратегічна оборона, жодних контрнаступальних заходів ми не побачимо, бо ми фізично не маємо ресурсів для цього. Але я і не бачу загрози обвалу фронту. Тобто серйозних поразок на полі бою не буде. Можливо, буде якась маневренна оборона, якісь тактичні епізоди, але докорінної зміни ситуації на полі бою не буде. Ворог неспроможний ні повністю окупувати нашу Донеччину та Луганщину, ні реалізувати свої плани на якихось інших ділянках фронту на свою користь”.

Набільш загрозливі напрямки
На запитання про те, де ворог може зосередити свої зусилля найближчими місяцями, Селезньов відповідає так: “Скажу дещо непопулярну річ. Зараз вся увага прикута до сходу нашої країни, знов ворог починає активізуватись на Харківщині, бачимо, що він перекидає туди ресурс. Але все ж таки я певен в тому, що ворог у найближчій перспективі свої накопичені ресурси, які зосередив на півдні Запорізької області, буде намагатись трансформувати в територіальні здобутки. Бо не просто так постійно розповідають мешканці Маріуполя про прибуття військових кораблів російської армії, а також про кораблі, які доставляють вантажі військового призначення в порт Маріуполя. Я думаю, що ворог здійснює там накопичення ресурсів і скоріш за все він буде намагатись використати ці ресурси відповідним чином саме на Запорізькому напрямку”.

До цього колишній речник Генштабу додає: “Хоча знову ж таки, нікуди не подінеться історія про те, що ворог буде намагатись і далі атакувати на півночі Харківщини. Зверніть увагу, на Харківщині переміщені підрозділи 155 бригади морської піхоти, яка донедавна воювала на Краматорському напрямку. Туди переміщені підрозділи 810 бригади морської піхоти, яка знаходилась на півдні Херсонщини. Ворог переміщує туди чимало підрозділів зі складу 44 армійського корпусу. Це підрозділи донедавна були на території Курської області, але ж бачимо, що ситуація змінилася. Позиція Путіна по створенню “санітарної зони” на територіях українського прикордоння незмінна. Незважаючи на шалені втрати, російські війська направляються на забій”.

Значення Запорізької області для росіян
“Вона їм потрібна для стабілізації ситуації, яка там склалася. Путін марить і вимагає від свого генералітета відновлення тих рубежів та позицій, які були створені на середину 2023 року. Він вимагає ліквідацію плацдарму північніше від Урожайного і в районі Роботино, щоб таким чином закарбувати лінію бойового зіткнення. По-друге: Путін марить про тотальний контроль над шістьма регіонами, які вписані в російську конституцію: Донецьк, Луганськ, Херсон, Крим, Севастополь, Запоріжжя. Все це, на думку кремлівського диктатора, має стати офіційно визнаною світовою спільнотою територією Росії”, – каже Селезньов.

Резюмуючи, він припускає, що російська верхівка буде відтерміновувати питання мобілізації щонайменше до вересня-жовтня, сподіваючись на стабілізацію ситуації на фронті, на заморозку конфлікту.

Не пропустити зручний момент для контрнаступу
Військовий експерт Олександр Коваленко про загрозливі напрямки каже таке: “До кінця року ми будемо в обороні. Основні найбільше небезпечні напрямки – звісно, Покровський, Торецький. Я вважаю, що Торецька агломерація буде піковим моментом загальної наступальної кампанії російських окупантів в 2024 році. Звісно, це і Краматорський напрямок, Часів Яр. Вони будуть намагатися усіма зусиллями до кінця цього року закрити питання по Торецькій агломерації та по Часов Яру, щоб в 2025 році розпочати наступальні дії на Костянтинівку”.

До цього Коваленко додає: “Звісно, вони будуть рухатись також і Півднем. Для них є задача зрізати Роботинський напрямок, є задача вийти на ти позиції, які вони займали до нашого контрнаступу 2023 року. У них є задача вийти на Сіверський напрямок, вони рухаються по південному флангу. Для них є задача до кінця року вийти на лівий берег річки Оскіл. Вони будуть намагатись взяти під свій контроль Вовчанськ та “зачепитися” за Липці, щоб розпочати там бої. Я назвав це в такій послідовності, в якій у окупантів є важливість виконання бойових задач. Покровський напрямок, Торецька агломерація, Часів Яр – це для них є основне”.

За словами Коваленка, свій вплив на війну має погода.

“Зараз спека працює нам в плюс, росіяни мінімізували використання механізованої компоненти. Для того, щоб вийти на позицію, з якої починаються штурмові дії, інколи вони йдуть пішки 3-4 кілометри. Тому на позицію вони заходять вже виснаженими і, м`яко кажучи, не зовсім боєздатні. Для нас це плюс. Так само буде і в сезон дощів. Коли буде багнюка та бездоріжжя, їм доведеться або використовувати транспорт, або йти до позицій пішки. Але багнюка розмиває і нашу логістику. Але все ж таки такі погодні умови будуть для нас більше плюсом, ніж мінусом”.

На запитання про те, що саме потрібно для переломного моменту, Коваленко відповідає так: “Виснаження ворога, інаугурація нового президента США та новий рівень підтримки України. Нам потрібно багато техніки, щоб в 2025 році розпочати контрнаступальні дії. Нам важливо, щоб новий президент США все це дуже добре розумів та адекватно відповідав на всі наші запити. Без броні неможливо здійснювати контрнаступальні дії. Поки що ми отримуємо переважно для оборони”.

До цього Коваленко додає, що за його підрахунками незабаром в російській армії може трапитись механізована криза.

“Тому 2025 рік може стати найбільш вигідним для початку наступальних дій. 2025 року виснаження окупантів може досягти свого піку. Головне – вгадати з моментом, з часом та напрямком”, – резюмує аналітик.

Влітку, восени та взимку: українців закликали готуватися до найгіршого

В Україні знову розпочалися екстрені та стабілізаційні відключення електроенергії.

Володимир Кудрицький, голова правління “Укренерго”, в ефірі телемарафону розповів, що з потеплінням ситуація трохи покращала – споживання електроенергії знизилося, і це може дозволити уникнути нічних та ранкових відключень, як це було раніше.

Але, за словами Кудрицького, повністю уникнути відключень поки що не вийде. Енергетики будуть змушені обмежувати подачу електрики ще кілька місяців – влітку, восени та взимку.

Причина в тому, що пошкоджені електростанції вимагають тривалого відновлення. Навіть без нових обстрілів дефіцит виробництва електроенергії зберігається, тому періодичні відключення триватимуть:

“Ми зараз у такій ситуації, коли у нас дуже сильний дефіцит виробництва електроенергії, електростанції швидко відновити після таких тяжких пошкоджень неможливо. Тому дефіцити час від часу виникатимуть, і відключення споживачів, графіки відключень можуть повертатися час від часу часу. Нам усім потрібно бути готовими до цього”.

Для звільнення Криму і виходу на кордони 1991 року Україні треба посилити військове виробництво і добитися максимального виснаження РФ, вважає Агіль Рустамзаде.

Сили оборони України просуваються на Мелітопольському напрямку і прагнуть просунутися до Токмака і Мелітополя, щоб вийти до Азовського узбережжя і перерізати “суходільний коридор” окупантів до Криму. Такий маневр має стати колосальним як військовим, так і політичним ударом для Кремля. Російські війська атакують на Куп’янському та Лиманському напрямках. Окупанти будують плани щодо виходу до річки Оскіл, захоплення Куп’янська і просування ближче до Краматорської агломерації.

Контрнаступ армії України триватиме і взимку. Київ розраховує на отримання далекобійних ракет і авіації від Заходу для подальшого прориву фронту. Війська зосередяться на отриманні більш вигідних позицій з метою подальшого просування навесні.

В інтерв’ю Главреду азербайджанський військовий аналітик, провідний аналітик Центру STEM Агіль Рустамзаде проаналізував ризики тривалої війни в Україні і поділився своїм баченням ситуації, відзначив успіхи ЗСУ на полі бою, оцінив ймовірність виходу до Криму найближчими місяцями, пояснив, чому Росія не оголошує мобілізацію, назвав три сценарії завершення війни і зробив прогноз, згідно з яким навесні 2024 року на Україну чекають серйозні виклики.

У західних ЗМІ йдуть розмови про те, що війна в Україні може затягнутися. Журналісти CNN опублікували матеріал, у якому аналітики зробили припущення, згідно з яким вона може тривати до 2025 року. Наскільки виправданий прогноз і які реальні ризики затяжної війни?

Після взяття Лисичанська Російська Федерація побудувала свою військову стратегію на затяжній війні і війні на виснаження. Українському суспільству і військово-політичному керівництву України треба розуміти, що ви маєте справу із затяжною війною на виснаження. Тут головне – не кілометри або метри відвойованих позицій, а рівень нанесення військової та економічної шкоди противнику.

Давайте проаналізуємо, що відбувалося протягом останніх двох місяців. Яких військово-економічних втрат українська армія змогла завдати Російській Федерації? Думаю, відсотки на два. І якщо зробити акцент на поточній динаміці і тенденції, то я вам скажу, що 2025 рік – це ще не межа.

Як військово-політичне керівництво, так і всі українці повинні зрозуміти, що без повного внеску армії і держави, кожної людини, без належного посилення економічних і виробничих потужностей, перспектива затяжної війни буде ближчою, ніж реалізація переможного сценарію.

Прогнози Німеччини про ймовірність затягування війни на 9 років за такої ситуації є прийнятними?

Однозначно. Я згоден з цими прогнозами. Без кратного збільшення ваших оборонних можливостей доведеться говорити про такі часові рамки. З цим прогнозом не посперечаєшся. Вам не вистачає ресурсів. Захід надає їх мало, а ви не робите більше для того, щоб самостійно створювати ці ресурси.

Дивіться відео, в якому Агіль Рустамзаде зробив прогноз про терміни війни в Україні:

Як може змінитися ситуація для України, якщо на президентських виборах у США перемогу здобуде Дональд Трамп?

Це малоймовірний сценарій, але він можливий.

Ми бачимо, що військової допомоги Україні від Євросоюзу стало більше, ніж від США. Європейці стали більше допомагати, водночас протягом останніх шести місяців ми спостерігаємо провал постачань від Штатів. Навіть якщо до влади у США прийде Трамп, Євросоюз буде вкладати в Україну фінанси та інші ресурси, тому що країни ЄС – особливо сусіди Росії, центральна і північна Європа – розуміють, що Росія не зупиниться на Україні.

У разі перемоги Трампа матеріальної і військової допомоги Україні певною мірою стане менше. Але це не означає, що більше ніхто і нічого передавати вам не буде.

На мій погляд, перемога Трампа на виборах президента США – сценарій все-таки низької ймовірності. Трамп – це руйнівник. Він завдав стратегічним і національним інтересам Штатів такої шкоди, від якої Америка досі не може в себе прийти. Думаю, глибинна держава не допустить його перемоги, але реалізації цього сценарію виключати не можна.

Сили оборони України успішно наступають на Мелітопольському напрямку і рухаються до Токмака і Мелітополя, на Бердянському напрямку наступ дещо сповільнився. На вашу думку, чи здатні ЗСУ вийти до Азовського узбережжя і Криму до кінця цього року?

Я думаю, що українцям, в тому числі і військово-політичному керівництву, не варто розглядати військовий конфлікт з точки зору класичної війни, яка передбачає аналіз, наприклад, наступальних операцій. Краще дивитися на Ізраїль (розмова записувалася до нападу ХАМАСу на Ізраїль, – ред.) Історія сучасних воєн показує, що ситуація в Ізраїлі, на зорі незалежності країни, підходить для аналізу війни в Україні. Адже Ізраїлю теж довелося воювати з країнами, сукупний потенціал яких у військово-економічному і демографічному плані набагато перевищував його можливості. У ситуації, коли мова йде про наступ слабшої країни на сильнішу, логічніше буде міркувати про іншу стратегічну мету.

В умовах ешелонованої лінії оборони противника стратегічною метою України має стати його виснаження. Існує багато способів ведення війни, і це не обов’язково наступ. Силам оборони України в цілому потрібно зосередитися на нарощуванні своїх можливостей, спрямованих на виснаження Росії. Виснаження безпосередньо не пов’язане з наступальними діями.

Але ж для ведення війни на виснаження потрібно багато часу…

Час – це ваші наступальні дії проти сильнішого супротивника. Час і ресурси. Буде набагато продуктивніше, коли ви, наприклад, атакуєте Крим не 40, а 100 дронами, одноденним комбінованим ударом знищите не одну систему ППО на півострові, а одразу декілька, або ж проведите маневри, в результаті яких добові втрати противника досягають показника в 20-50 танків в день. От такі втрати вже неможливо буде відновити.

Іншими словами, вам треба знищувати засоби ведення війни. Чим більше ви будете це робити, тим ближче перемога. Витрачаючи ресурси 1:1 в протистоянні з більш сильною державою, ви самі затягуєте час.

Як ви оцінюєте дії сил оборони України на полі бою? Які можливості є у російських військ?

Хочу похвалити українську армію, яка протягом останніх двох місяців почала виснажувати противника. Завдяки дуже ефективній контрбатарейній боротьбі зведено нанівець головний козир росіян – артилерія. Вибиті її ракетні системи залпового вогню, це велике досягнення. Війська РФ вже не можуть вирішувати свої завдання за допомогою артилерійського вогню. Два місяці знадобилося військам України, щоб прийти до такого результату.

Але Росія має великі ресурси і за два місяці певною мірою вона здатна заповнити свої втрати. Так вже сталося з живою силою – кількість військовослужбовців у російській армії до початку українського наступу і зараз суттєво не відрізняється.

Ми спостерігаємо динаміку в діях українських військ і можливості для подальшого розвитку. Тенденції правильні, але не вистачає масштабу і посилення динаміки. Перевага російської армії в тому, що у неї великий мобілізаційний ресурс. До того ж у вашого супротивника більше засобів радіоелектронної боротьби, і це заважає вам застосовувати дрони. Втім, українська армія перевершує росіян в артилерії і розумінні ситуації, тому що у вас краще розвідка.

Проте, ситуація на війні – не постійна величина. Тенденція на вашій війні змінюється повільно, але зміни відбуваються протягом двох тижнів або місяця. Щоб бути в тонусі і зберігати здібності, вам треба постійно посилювати свої можливості. Водночас це не означає, що за місяць російська армія не буде сильнішою, ніж зараз. Ви не потягнете ведення симетричної війни, тому що противник – країна з більш високим військово-економічним і демографічним ресурсом. Вам сам Бог велів воювати асиметрично. Ви так і робите, але сухопутні війська, які є основним компонентом протистояння на полі бою, дуже довго до цього йдуть. Сухопутні війська могли б вдатися до асиметричних способів ведення війни раніше, швидше і в більш широких масштабах.

Наскільки я розумію, за таких прогнозів контрнаступ ЗСУ може затягнутися на 2024 рік. Навесні, як очікується, у армії України вже будуть ракети ATACMS і винищувачі F-16. Чи стануть ракети і літаки зброєю перелому на полі бою?

Дії Заходу вказують на те, що надання вам військово-технічної допомоги у тих обсягах, які різко збільшили б можливості української армії, не передбачається. Західна допомога буде надходити дозовано: наприклад, ракети ATACMS передадуть десятками, але не сотнями, а винищувачі F-16, разом з архітектурою, в контурі якої повинні застосовуватися ці літаки, дадуть не в кількості 50 одиниць.

Щоб перемогти, українцям потрібно повторити досвід Ізраїлю: все для фронту, все для перемоги. Кожен буде повинен щось зробити – як школяр, так і старий дідусь. На Бога надійся, а сам не схиб. Для наближення перемоги вам треба докорінно перелаштувати державу на військові рейки.

От нещодавно Бен Уоллес (колишній міністр оборони Великобританії, – ред.) написав статтю, в якій він пропонував Україні посилити мобілізацію. Проте класичний спосіб нарощування традиційної бойової техніки і кількості сухопутних підрозділів стане найнеефективнішим способом збільшити ваші бойові можливості. Україна – технологічно розвинена країна, яка здатна створювати ракети, дрони і багато іншого. Українці самостійно можуть багато чого зробити, але для цього потрібно збільшити масштаби виробництв.

Якою ви бачите боротьбу за Крим? В Україні часто говорять, що найбільш оптимальним сценарієм стане перетворення Криму на острів після просування ЗСУ до Азовського узбережжя і розтрощення Кримського мосту. Другий варіант розвитку подій, за якого російські війська залишаться на півострові і будуть його утримувати, розглядається менше.

Україна не перейшла на військові рейки, вас частково підвели і західні партнери, які не передали необхідні ресурси в достатніх обсягах. Такі фактори визначили підсумок цієї контрнаступальної операції, про подібний сценарій я попереджав ще в квітні.

Перспективи виходу української армії до Азовського моря або Криму зараз досить туманні. Російська армія встигла заповнити свої втрати. Так, вона не змогла знайти додаткові артилерійські засоби, але залучила живу силу і збільшила кількість оборонних рубежів.

Якщо зараз або до весняної наступальної операції ви не докладете більше зусиль, пов’язаних із фінансуванням сектора оборони і не збільшите необхідні виробництва, можливості не збільшаться. За таких обставин мені важко повірити, що до весни ви зможете вийти до Криму.

Втім, можливий і інший сценарій, який передбачає посилення вами і західними партнерами української армії до початку весняної операції. І мова йде не про лінійні методи, такі як мобілізація – воювати потрібно якістю, а не кількістю. От тоді ви зможете вийти до Криму.

У нинішніх умовах армії України навряд чи вдасться перерізати “суходільний коридор” до Криму або вийти до Азовського моря без величезних втрат. Максимальним результатом у такій ситуації стане вихід на відстань, яка дозволить тримати “суходільний коридор” під вогневим контролем. Вам не вистачає ресурсів – артилерії, боєприпасів і вогневих засобів ураження.

Але завжди є ймовірність, що вам передали дуже багато “ласощів” і завтра-післязавтра ви зможете чогось досягти. Наприклад, можуть передати величезну партію в 200-300 тисяч боєприпасів і нові самохідні артилерійські установки. І тоді на якій-небудь ділянці війська зможуть створити зону ефективного вогневого контролю і просунутися вперед.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що Росія збирається воювати до 2025 року. На вашу думку, чи можуть окупанти наступного року перейти до наступальних операцій?

Війна – процес, у якого є своя динаміка і тенденції. Росія збільшила оборонні витрати і частково переходить на військові рейки. І якщо Україна не піде на потрібні кроки, до весни Російська Федерація буде сильнішою за Україну. А що утримає росіян від спокуси перейти до наступу?

Важливим маркером є ставлення до ситуації з боку США. Тільки ця країна здатна реально наростити військові можливості України. Якщо дивитися на ставлення Штатів я бачу, що якщо Україна не піде шляхом Ізраїлю, то зіткнеться з колосальними ризиками, оскільки Росія стрімко переходить на військові рейки.

Чи здатна Росія провести масову мобілізацію і призвати на війну декілька сотень тисяч людей?

Масштабна мобілізація Росії зараз не потрібна.Триває конфлікт середньої інтенсивності, в рамках якого Москва шляхом психологічного та емоційного змору намагається надірвати Україну і колективний Захід. У Росії теж не хочуть перенапружуватися, щоб не зламати країну зсередини і не розхитати свою економіку. Частково Москва вже це зробила, але там не хочуть, щоб процес посилився.

Осінній призов там вже оголосили, вони отримають додатково 100-140 тисяч осіб. Більшої кількість живої сили їм поки не потрібно – крім призову восени, вони щомісяця набирають по 60-70 тисяч осіб, цього достатньо. При цьому Росія намагається наростити свої військово-технічні можливості, особливо в артилерії.

Росії не потрібна мобілізація, тому що українській армії, через відсутність ресурсів, не вдалося вийти на масштаби, які дозволили б їй знищувати 30-50 тисяч російських солдатів на місяць.

Ситуація може змінитися тільки у тому випадку, якщо у вас на якій-небудь ділянці фронту різко з’явиться дуже багато ресурсів. Українські війська підуть в атаку і проведуть сучасну операцію, під час якої противнику буде завдано суттєвих втрат, а росіяни втратять, наприклад, 30-50 тисяч солдатів убитими і певну кількість пораненими. От тоді їм знадобиться мобілізація. Якщо події розгортатимуться так, як зараз, вашому противнику буде достатньо ресурсів і живої сили.

Як може позначитися на ситуації допомога Росії з боку Китаю, Ірану і КНДР?

Китай весь час намагаються демонізувати, але я не згоден з такими оцінками. Китай – це окрема історія, Пекін призупинив продаж Росії навіть цивільних дронів і комплектуючих до них. КНР – цивілізована країна, яка веде прогнозовану зовнішню політику, і будь-якої системної допомоги Росії з боку Пекіна я не бачу.

Іран не зможе надати Росії суттєву військову допомогу, оскільки у нього немає стільки боєприпасів. Для будь-якої країни актуальний такий підхід: потреби у військових ресурсах (паливо, їжа, артилерійські боєприпаси) у воєнний час перевищують подібні потреби в мирний час приблизно в 20 разів. Іран в мирний час готував для себе 100 тисяч снарядів на рік і йому складно буде збільшити виробництво в 5 разів і вийти на виробництво 500 тисяч снарядів на рік. Щоб досягти таких показників Ірану знадобиться 1-2 роки.

Тому військові потреби такої великої країни, як Росія, може забезпечити тільки Китай або будь-яка інша країна з аналогічними можливостями. Всі інші домовленості – це лише тактичний рівень, війська Росії вони серйозно не посилять.

Крім того, якщо артилерійські боєприпаси Росія знайти ще може, то з артилерійськими гарматами вже виникає проблема. Багато країн припинили виробництво артилерійських гармат і ствольної артилерії, оскільки вони вразливі до вогню контрбатарейної боротьби. Військова думка в світі дійшла до того, що артилерія буде ефективно працювати на самохідних артилерійських установках, тому зараз мало хто виробляє ці гармати, у тому числі і Росія.

Таким чином, у Росії проблем більше, ніж в України. І якщо в України є доступ до технологій, виробничої бази і робочої сили, у тому числі з-за кордону, то Росія в цьому дуже обмежена.

Якщо ми припустимо, що є три сценарії завершення війни – оптимістичний, нейтральний і песимістичний – як вони могли б виглядати?

Перший – сценарій військово-політичної перемоги України. Він передбачає капітуляцію Російської Федерації, повернення всіх українських територій, ядерне роззброєння Росії і квоти на чисельність збройних сил. Такий сценарій забезпечить Україні безпеку на 10-20 років.

Другий сценарій передбачає тимчасове припинення конфлікту в рамках тих обставин, які є наразі. Це так званий Мінськ-3. Втім, який би правитель не прийшов до влади у Росії за 5-10 років, населення жадатиме реваншу і завершення війни на своїх умовах.

Третій сценарій – Україна повертає свої землі, але Росія зберігає ядерний арсенал, а ніяких обмежень на чисельність її збройних сил не накладається. Такий сценарій також не можна називати повноцінною перемогою Києва, тому що Україна, в залежності від того, хто керуватиме Росією, зіткнеться з ядерним шантажем і спробами силового тиску. Над Україною постійно нависатиме загроза відновлення бойових дій.

Щоб реалізувати перший сценарій, Україні потрібно посилити виробництво власних озброєнь і отримати більше військової допомоги від Заходу?

Важко сказати, наскільки Захід готовий посилити військову допомогу Україні. Зокрема, США могли б передати більше ЗРК Patriot або інших систем ППО, яких у них дуже багато. Американські ракетні системи не оптимізуються для ударів по наземних цілях. Чому тоді їх не можуть передати? Також у Штатів є дуже хороші протидронні системи, такі як C-UAS – шестиствольний кулемет, який на раз розправляється з дронами. Припустимо, США не передають таку зброю, щоб не допустити значної ескалації війни, проте навіть оборонні озброєння не постачаються в потрібних обсягах.

Україні в цій ситуації потрібно все більше покладатися на свої сили. От ви більше року протидієте дронам-камікадзе Shahed, за цей час українські умільці вже могли б зробити кулемет калібру 12,7 -14,5 мм. Українці за рік примудрилися переформатувати ракету Нептун для ударів по наземних цілях, а кулемет не зробили.

Вам треба максимально вкластися у власне виробництво. Якщо буде надія тільки на збільшення західної допомоги, то війна затягнеться на декілька років.

Який із трьох сценаріїв є найімовірнишим на даний момент?

Виходячи з того, що ми бачимо сьогодні, це плюс-мінус “Мінськ-3”. Після початку контрнаступальних дій підтримка України з боку Заходу суттєво знизилася. Я не кажу, що це ваша помилка, вас примушують до “Мінська-3”. І якщо ви недостатньо підготуєтеся до весняної наступальної операції, то буде аналог “Мінська”. Які території за ким залишаться і якого рубежу досягнуть українські війська – складне питання. Потрібно форсувати ресурси, інакше ви будете змушені піти на врегулювання конфлікту політичним шляхом.

Орієнтуйтеся на Ізраїль. Більше, ніж Ізраїлю, Америка вам не допоможе. Ізраїль навчився покладатися на свої сили. На певний період часу Україні треба буде стати Ізраїлем і діяти за принципом “все для фронту, все для перемоги” – стати мілітаризованою державою. Для цього знадобиться зміна світогляду цивільного населення і залучення дуже великих фінансових і економічних ресурсів. І Україна має бути готова до таких викликів. Якщо такої готовності немає, то до кінця весни вас примушуватимуть до “Мінська-3”.

А якщо Україна підготується до весни, як розгортатимуться події?

Всі хочуть бути з переможцями. Якщо Україна вийде на хороший рівень виснаження противника, у Байдена не буде вибору, адже йому, як і іншим політичним елітам, захочеться долучитися до перемоги. Для кожного тоді буде честю внести посильний внесок у вашу перемогу.

Сценарій, за якого Україна підготується до весни, не призведе одразу до перемоги у війні. Але тоді у вас буде сильна позиція, яка дозволить сказати “ні” примусам до “Мінська-3” і демонструвати наміри повернути не тільки Крим, але й вийти до кордонів 1991 року. Це можливо тільки в тому випадку, якщо українській армії вдасться виснажити військовий і економічний потенціал на 20-30%. Дуже складне завдання, але його реалізація можлива.

Україна зараз застосовує на фронті 500 дронів, а уявіть, як розвиватимуться події, якщо їх буде 5 000. Для досягнення успіху держава і суспільство повинні попрацювати так, щоб за три місяці вдалося наростити виробництво дронів в 10 разів. І поки що ви з цим спізнюєтеся. Україні потрібно переходити на військові рейки.

Наш успішний контрнаступ дасть відповідь на те, яка частина з окупованих територій буде звільнена.

Скільки триватиме український контрнаступ покаже тільки бойова обстановка, але сценаріїв може бути два, впевнений керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

В інтерв’ю Главреду він зазначив, що наступ може бути швидким, коли вдасться пробити лінії оборони ворога, просунутися в тил, завдати йому серйозних втрат і звільнити значну частину української території.

“Другий варіант буде повільнішим, якщо ворог упиратиметься і застосовуватиме все, що тільки може, і матиме певні успіхи в обороні. Тоді нам потрібно буде застосовувати той артилерійський вогневий вал, але краще, ніж це робили росіяни, точніше і ефективніше”, – пояснив експерт.

Хто такий Олександр Мусієнко
Олександр Мусієнко – блогер і експерт. Є головою недержавної організації “Центр військово-правових досліджень”. Виступає в якості експерта в ефірах телеканалів, пише My.ua.

Мусієнко підкреслив, що наш успішний контрнаступ дасть відповідь на те, яка це буде частина звільнених територій.

“Також контрнаступ зменшить потенціал російських військ, зіграє на деморалізацію особового складу військ РФ, і може спричинити певні події в Росії і дати нам додаткове вікно можливостей. Все це разом дійсно може призвести до того, що війна може завершитися раніше. Принаймні, поточна її фаза”, – підсумував експерт.

Смерть Путіна і удар України по Кремлю: США моделює нові сценарії та попереджає про можливі наслідки

Розвідка США розглядала кілька сценаріїв розвитку війни в Україні у випадку малоймовірних подій.

Як повідомляє The New York Times, про це стало відомо із секретних документів Пентагону від 24 лютого 2023 року, які “злили” у мережу, пише УНІАН.

Зокрема, у відкритий доступ потрапив аналіз, проведений Розвідувальним управлінням Пентагону через рік війни. У документі окреслюється чотири сценарії “диких карт” і те, як вони можуть вплинути на перебіг конфлікту в Україні.

Як зазначає видання, сценарний документ досить типовий для американської розвідки і покликаний допомогти військовим офіцерам, політикам або законодавцям обміркувати можливі наслідки великих подій, оцінюючи свої варіанти дій.

Серед гіпотетичних сценаріїв: смерть президентів росії Володимира путіна та України Володимира Зеленського, зміна керівництва в Збройних силах росії та удар України по Кремлю.

У “злитому” документ описується, як кожен зі сценаріїв може спровокувати ескалацію в Україні, призвести до завершення війни шляхом переговорів або ж не матиме значного впливу. При цьому в аналізі не уточнюється, наскільки вірогідними є кожен зі сценаріїв.

“Один з чотирьох гіпотетичних сценаріїв показує, що може статися, якщо Україна завдасть удару по Кремлю. Визначено широкий спектр потенційних наслідків. Ця подія може призвести до ескалації, коли путін у відповідь на суспільний резонанс розпочне повномасштабну військову мобілізацію і розгляне можливість застосування тактичної ядерної зброї. Або ж побоювання громадськості можуть змусити його піти на переговори щодо врегулювання війни”, – йдеться у повідомленні.

Видання також зауважує, що адміністрація Байдена особливо занепокоєна можливим ударом по москві з боку України, оскільки це може спричинити різку ескалацію з боку росії. Саме через ці занепокоєння США неохоче надають Києву ракети більшої дальності.

У соцмережах поширили засекречені документи. Вони містять деталі плану США та Північноатлантичного Альянсу щодо оснащення ЗСУ перед контрнаступом, а також іншу важливу інформацію щодо російського вторгненняи в Україну.

Американські ЗМІ повідомили, що витік даних значно вплинув на військові плани ЗСУ. Повідомлялося, що Україна вже змінила свої військові плани через публікацію цих документів.

Пентагон вже шукає “крота”, але на розслідування витоку можуть піти місяці.

Російські окупанти готуються до можливого наступу ЗСУ.

Керівництво Росії налаштовується на затяжну війну з Україною, проте Україна може перемогти у три способи.

Таку думку висловив російський публіцист та соціолог Андрій Піонтковський у коментарі “24 каналу”.

“Зараз є три можливі сценарії завершення війни, всі вони завершуються перемогою України, але вони дуже різні”, — заявив експерт.

Як нагадав Піонтковський, Україна “дивувала за останні 9 місяців багато разів”.

“Можливо, вона здивує ще раз. Через тиждень-два, коли замерзне ґрунт, почнеться наступ, і наступ не російських військ, а українських. Ми ж бачимо плани російських військ – вони зміцнюють фортифікаційні споруди у Криму – не на Перекопі, а в глибині Криму. У Луганську, у Донецьку вже якісь “лінії Маннергейма” споруджують, так що наступ може бути лише український”, — сказав він.

За словами експерта, українська армія може досягти успіху вже з наявним набором озброєнь — “чудова артилерія, гаубиці, HIMARS”.

“З цим озброєнням здобуде перемогу, візьме той самий Мелітополь, вийде на узбережжя. Це буде створення величезного херсонсько-кримського котла. Практично це буде кінець війни та обвалення політичного режиму”, — наголосив Піонтковський.

Другий варіант, на думку російського публіциста, не передбачає активного наступу ЗСУ:

“Достигнуть умови всередині “бункера”, на які розраховує Вашингтон, надаючи можливість погодитися на добровільний відхід з української території. Вони приберуть Путіна і скажуть — ми згодні, давайте обговорювати пункти мирного плану Зеленського”.

Третій варіант передбачає, що за сьогоднішнього набору озброєння Україна серйозно просунеться, але цього буде недостатньо для абсолютного розгрому російської армії:

“Путіну вдасться пов’язати якимось чином всю еліту і уникнути добровільної капітуляції. Американці не зможуть нескінченно тримати цю паузу, тоді десь за місяць вони обов’язково дадуть зброю і знімуть усі питання”.

Як зазначив Піонтковський, що абсолютно виключено — це прогноз війни на виснаження, який набув популярності.

“Теза війни на виснаження стала популярною в російських пропагандистських колах. Путін віддав їй данину — що це “затяжна війна”. Не буде жодної затяжної війни. Війна завершиться або за сьогоднішнього набору озброєнь, або за добровільної здачі кремлівської верхівки, або американці не зможуть нескінченно тримати паузу і видадуть той невеликий набір інструментів, з якими Україна може покінчити з війною дуже швидко”, — наголосив експерт.

Нагадаємо, президент РФ Володимир Путін 7 грудня заявив, що війна в Україні може затягнутися на тривалий термін. Президент РФ наголосив, що “поява результатів спецоперації може бути тривалим процесом”. Водночас Путін назвав результатами війни “появу нових регіонів у РФ і перетворення Азовського моря на внутрішнє”.

Після цих заяв аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що Путін змушує росіян чекати на затяжну, виснажливу війну в Україні, яка, як і раніше, спрямована на завоювання додаткових територій.

В ISW вважають, що цілі Кремля залишаються незмінними порівняно з поставленими після виходу Росії з-під Києва.

Глобальна пандемія COVID-19 ще не закінчилася. Експерти в галузі громадської охорони здоров’я підозрюють, що вона триватиме ще як мінімум п’ять років.

У новому звіті міжнародної наукової ради (ISC) викладені три сценарії, які можуть відбутися до 2027 року, повідомляє Science Alert.

Як повідомляється, звіт був написаний групою з 20 експертів у галузі охорони здоров’я, вірусології, економіки, поведінкових наук, етики та соціології.

Сценарій перший

Якщо відсоток людей, повністю вакцинованих проти COVID-19, збільшиться до більш ніж 80% у всьому світі, можна буде врятувати багато життів і знизити ризик появи нових штамів.

Але, як повідомляється, навіть при такому оптимістичному сценарії коронавірус не зникне, але його поширення стане набагато керованішим.

Сценарій другий

На думку вчених, саме цей варіант є більш вірогідним. Він передбачає те, що рівень вакцинації в усьому світі буде нижче 70%. Новий коронавірус може стати ендемічним з сезонними спалахами, які перевантажать лікарні в багатьох країнах і зажадають “оновлених вакцин і використання противірусних препаратів”.

Найбільше постраждають вразливі люди, такі як жінки, діти та люди похилого віку. Тим часом країни з низьким рівнем доходу зіткнуться з майбутнім колапсом системи охорони здоров’я.

Сценарій третій

Це найгірший сценарій розвитку пандемії, при якому менше ніж 60% населення світу будуть повністю вакциновані від COVID-19, а бідні країни матимуть обмежений доступ до вакцини та противірусних препаратів.

“В результаті COVID-19 залишається значною мірою неконтрольованим, з серйозними рецидивами в деяких частинах світу”, – йдеться у звіті.

Експерти стверджують, що для того, щоб уникнути подібної похмурої реальності, урядам необхідно співпрацювати та інвестувати в системи охорони здоров’я, інтегрувати системи наукових консультацій і усувати нерівність в освіті та багатстві.

Нагадаємо, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко розповів, що коронавірус в Україні нікуди не зник, але захворюваність пішла на спад.

“Ніколи знову”. Саме ці слова українці разом із цілим світом повторюють кожного року 8-9 травня, згадуючи жертв Другої світової війни. Натомість на Червоній площі в Москві щороку звучить “можем повторить”.

Москва привласнила перемогу у Другій світовій, хоча найбільше тоді загинуло саме українців – приблизно 9 млн. За майже 80 років після її закінчення, Путін вигадав свій “світ Геббельса”, розповідаючи про знищення “нацизму” в Україні, як і під час Другої світової.

У День пам’яті та примирення 8 травня Володимир Зеленський записав своє звернення до українців зі вщент зруйнованої “русским миром” Бородянки:

“Цьогоріч ми кажемо “ніколи знову” інакше. Це звучить болісно, жорстоко. 24 лютого слово “ніколи” стерли. Розстріляли й розбомбили. Сотнями ракет о 4-й ранку, якими розбудили всю Україну. Ми почули моторошні вибухи. Ми почули: “знову”.

Із наближенням 9 травня – сакральної для путінського побєдобєсія дати – інформпростір заполонили прогнози, що ж іще такого моторошного може зробити Путін. Американська та британська розвідки попереджали: Кремль офіційно оголосить війну Україні, щоб запустити маховик загальної мобілізації в Росії. Інші ж наголошували: Путіну це не вигідно, тому він докладе максимум зусиль, щоб повністю відрізати Україну від моря, завершивши створення “Новоросії”.

Поки на Заході сперечаються, українців цікавить, коли перестануть літати ракети і закінчиться війна. Де ж та обіцяна західна зброя, яка допоможе нам перемогти? Коли нарешті російська економіка падатиме швидше за українську?

ТСН.ua зібрав відповіді на ці питання та проаналізував головні сценарії розвитку путінської війни проти України.
Оголошення війни

На військових навчаннях у Калінінграді Росія імітує атаку Європи ядерною зброєю, а спікер Держдуми В’ячеслав Володін заявляє, що Росія зупиниться на кордоні з Польщею. Це нова реальність Європи, де вперше від часів Другої світової Росія розв’язала повномасштабну війну.

При цьому, судячи із заяв навколопутінських посіпак, Кремль вирішив відійти від “денацифікації України” – заявленої на самому початку мети війни. Чому? Бо росіяни слабо розуміють, що це таке, а багато хто навіть не може вимовити слово “денацифікація”.

Тому в Москві поспіхом перейшли до іншої методички: Росія воює проти цілої НАТО з її економікою та технологіями. Про це зокрема заявив голова “Роскосмосу” Дмитро Рогозін, який постійно безуспішно “воює” з Ілоном Маском у Twitter, до речі закликавши якнайшвидше переводити російську економіку на військові рейки.

Кремль чимдуж зомбує росіян, підвищуючи градус ненависті до українців, яких начебто взяли в полон злісні американці та натівці. Тому, за задумом кремлівської пропаганди, нас треба звільнити, а заразом й інші країни, території яких до 1917 року входили до складу Російської імперії.

Вінцем цього маразму для росіян має стати “свято” побєдобєсія 9 травня, яке так любить Путін. Головна ціль – підвищити градус ненависті росіян до українців і всього цивілізованого світу настільки, щоб вони самі бігли до військкоматів і йшли на фронт.

За інформацією західної розвідки, Путін навіть не погребує офіційним оголошенням війни Україні, щоб зібрати побільше гарматного м’яса і кинути його на фронт. Проте, впадає в око, що в Москві не продумали ідеологію повномасштабної війни проти України. Тому, принаймні поки що, росіяни готові спостерігати за геноцидом українців з екранів своїх зомбоящиків, а не помирати за божевільні ідеї Путіна на полі бою.

Так, ТСН.ua вже писав, що Кремль може влаштувати серію кривавих терактів проти власного ж народу, звинувативши в цьому Україну, щоб змусити росіян люто ненавидіти українців. Але тоді зруйнується міф про “непереможну” російську армію та спецслужби, які проґавили “теракти” на своїй же території.

Звісно, історія доводить, що пропаганда може згодувати росіянам навіть біологічні американські та натівські лабораторії, які буцімто діють на території України. Тому змусити їх повірити в чергову нісенітницю дуже просто. До того ж, від оголошення воєнного стану в Росії Путін може лише виграти.

Чому? ТСН.ua вже писав, що це надасть Путіну необмежену повноту влади саме в економічній площині. Вся економіка перейде на військові рейки, а це означає, що можна забирати власність незгодних з політикою Путіна олігархів, якщо такі там ще залишилися, та й усіх інших громадян, просто так.
“Новоросія”

У неділю, 8 травня, Путін розіслав країнам привітання з Днем перемоги. Серед адресатів була й Україна. У листі Кремль цинічно побажав українцям “мирного та справедливого майбутнього”. По обидва боки Атлантики теж продемонстрували символізм.

По-перше, 8 травня до Ужгорода приїхала перша леді США Джилл Байден. Разом із Оленою Зеленською вони відвідали місцеву школу, де розмістилися українці, які були вимушені тікати з охоплених війною областей. Це вже не кажучи про візит до Ірпеня прем’єра Канади Джастіна Трюдо та виступ просто у київському метро легендарного рок-гурту U2 та Боно.

По-друге, відвідати Україну 9 травня Зеленський запросив канцлера Німеччини Олафа Шольца. Було б дуже символічно, якби він приїхав до Києва саме цього дня. Проте, що точно стане ударом для Путіна, так це підписання Байденом закону про ленд-ліз, що вже анонсували у Білому домі.

Все ж, більшість експертів схиляються до думки, що на 9 травня (або за кілька днів після цієї дати) Путін може оголосити про анексію Луганської та Донецької областей у їхніх адміністративних кордонах, разом із частиною Запорізької та Херсонської областей.

Вже тиждень проросійські пабліки рясніють заявами самопроголошених очільників цих регіонів про те, що вони хочуть жити у складі РФ. Іноді доходить просто до маразму. Десь встановлюють пам’ятники Леніну, політику якого критикує Путін. Херсонщині окупанти начебто повертають герб часів Російської імперії. А Луганськ на 9 травня вирішили перейменувати на Ворошиловград.

Проте і це не те, на що сподівалися в Кремлі. Після поразки під Києвом, Путін реанімував проєкт “Новоросія”, вважаючи, що може до 9 травня захопити ледь не пів України від Харкова до Придністров’я, вочевидь надумавши піти і на Молдову. Проте і ці плани ЗСУ зірвали, а на 9 травня у Мелітополі, Бердянську, Новій Каховці, Енергодарі та Херсоні, які знаходяться під тимчасовою російською окупацією, заплановані проукраїнські мітинги.
Вибори-2024

За словами заступника генсека НАТО Мірча Джоане, невдовзі війна Росії проти України перейде у вирішальну фазу.

The Washington Post пише: якщо українці зможуть протриматися до надходження безпосередньо на фронт нових партій озброєння, є шанс, що вдасться витіснити Росію з позицій, які та зайняла під час повномасштабного вторгнення. За словами військового експерта Олега Жданова, про звільнення нині захоплених Росією територій можна починати розмову не раніше червня.

“Треба отримати техніку, яку нам пообіцяли західні партнери, сформувати підрозділи і навчити особовий склад. На сьогодні у нас є сили і засоби для утримання займаних позицій. Україна чотири тижні вистояла за найгірших умов. Зараз у ЗСУ умови покращуються, а у росіян погіршуються. В російській армії йде деградація як особового складу, так і військової техніки, бо вони знімають зі зберігання стару радянську”, – коментує ТСН.ua Олег Жданов.

Поки американські ЗМІ, зокрема The New York Times, продовжують розвінчувати путінські міфи про російськомовних українців, яких начебто треба захищати від нацистів і бандерівців, в Європі, надто в Німеччині, починають усвідомлювати хибність своєї політики щодо Росії, вже відкрито заявляючи, що Червона армія “перемогла” у Другій світовій, поклавши майже 9 млн українців, та завдяки тому ж ленд-лізу від американців.

За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, Путін не демонструє жодних ознак готовності до завершення війни шляхом дипломатії та перемовин. Ще б пак, адже він не може програти війну проти України напередодні своїх президентських виборів у березні 2024 року, в якому б вигляді вони не відбулися. Інакше він втратить не лише свій царський трон, а й можливо і життя.

Саме тому він продовжуватиме підвищувати ставки. Повномасштабним вторгненням 24 лютого Путін фактично легалізував ракетно-бомбові удари по Україні, чого не було всі вісім років війни на Донбасі. Зараз всіх українців цікавить, як зупинити бомбардування? Адже навіть якщо ми розгромимо російську армію на полі бою, ніхто не знає, скільки у Путіна ще є в запасі ракет, якими він може продовжувати бомбити мирні українські міста.

Заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь каже, що це насправді на совісті наших західних партнерів. Від 2014 року Київ постійно просив надати нам системи ППО та ПРО. По обидва боки Атлантики сміялися, мовляв, 21 сторіччя, які ракетні удари.

“Зараз вони опускають очі і кажуть: “Так, ми будемо думати”. Я впевнений, що українські спеціалісти, які працюють на С-300, швидко освоять американські Patriot. Україна не просить, щоб США за нас воювали та збивали російські ракети чи літаки. Ми просимо надати нам наприклад польські винищувачі МіГ-29, які теж можуть закривати небо і збивати ракети. Крім цього нам треба Patriot і норвезькі системи NASAMS. Разом із тим я насправді вражений роботою нашої ППО, бо вона служила ще СРСР. Польща, як і всі країни колишнього Варшавського договору взагалі зараз сидять без ППО, бо не ремонтували радянські системи, думаючи, що закуплять натівські”, – підсумовує для ТСН.ua Михайло Самусь.

П’ять сценаріїв війни: велика битва за Донбас, ще один похід на Київ та ядерна зброя

Після програшу на Донбасі у Путіна залишиться два шляхи: оголошувати війну Україні і проводити загальну мобілізацію, або взятися за ядерну зброю.

Путін може застосувати проти України тактичну ядерну зброю. Спочатку про це заявив директор ЦРУ Вільям Бернс, а потім в інтерв’ю CNN підтвердив Володимир Зеленський.

До цього збожеволілого російського воєнного злочинця можуть спонукати невдачі та відчай через відсутність успіхів по завоюванню України. Особливо на тлі знищення двома українськими ракетами “Нептун” російського флагмана ЧФ крейсера “Москва”. Російські Telegram-канали кишать закликами знищити Україну, щоб помститися. Проте, “оплакуючи” залізо, пропагандисти мовчать про загибель 400 чоловік екіпажу російського судна.

У цьому вся ідеологія путінського режиму, для якого життя людей – це ніщо. ФСБ просить російський уряд збільшити видатки на труни та надгробки для поховання військових на 17%. Прихована мобілізація провалилася. Більшість росіян готові дивитися на війну проти України з екранів своїх зомбоящиків, а от вмирати на полі бою – ні.

Тому у Путіна фактично лишилося два шляхи: або офіційно оголосити Україні війну, щоб провести загальну мобілізацію, або застосувати тактичну ядерну зброю. Схоже, поки що у Кремлі схиляються до першого варіанту. Проте початкові плани Путіна не змінилися – йому треба вся Україна. На карту поставлено виживання його злочинного режиму. Якщо він програє, то втратить все, включно зі своїм життям.

ТСН.ua проаналізував п’ять можливих сценаріїв розвитку війни Росії проти України.

Оголошення війни
Як Путін може виконати план з мобілізації? Є лише один вихід – накручувати ненависть до українців настільки, щоб росіяни самі йшли на війну. І Путін знає, як це зробити – за допомогою терактів проти власного ж народу. Його сходження на президентську посаду 1999 року почалося з вибухів житлових будинків у трьох російських містах, що стало приводом для початку Другої чеченської війни.

Методи Путіна не змінилися. Головне управління розвідки українського Міноборони попереджає: Росія планує серію терактів з мінування та підриву житлових будинків, лікарень та шкіл на своїй території, навіть нанесення ракетно-бомбових ударів по Білгороду чи Криму, щоб змусити росіян ще більше ненавидіти українців.

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков це вже фактично підтвердив: “Якщо Україна продовжить провокації з атаками на російські міста, Росія буде змушена оголосити війну”. Причому погрожує Москва не лише нам. США та інші країни, які постачають Україні зброю, отримали ноти від російського МЗС про “непередбачувані наслідки для регіональної та міжнародної безпеки” у разі продовження допомоги Україні.

Битва за Донбас
Все це робиться від відчаю, бо, за словами військового експерта Олега Жданова, з тих людей, які прийшли до військкомату за повістками по тій же системі БАРС (бойовий активний резерв країни), за якою Росія запустила приховану мобілізацію, менше 1% погодилися підписати контракт із ЗС РФ на умовах участі у бойових діях.

За майже два місяці війни проти України, Росія втратила до 25% боєздатності своєї армії. А з тих майже 200 тис. особового складу, яких Путін збирав для захоплення України, за даними західних розвідок, вціліли лише 30-40%. Їх же і перекидають на Донбас, доукомплектовуючи військами з Далекого Сходу, Бєлгородської області та Центрального військового округу.

За словами радника голови ОПУ Олексія Арестовича, битва за Донбас буде великою. Міністр оборони Латвії вже порівняв її з “другим Сталінградом”. Саме тому нам треба важка артилерія, важка бронетехніка, системи ППО та бойові літаки. Все це треба ще й для того, щоб деблокувати Маріуполь, звільнити Херсон та Нову Каховку.

Водночас, за словами, заступника директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайла Самуся, велика війна за Донбас може й не розпочатися, бо дуже вже росіяни затягнули з її початком. А вони там готували класичну операцію Другої світової війни з величезною кількістю авіації, артилерії, РСЗО, піхоти, щоб зробити вогневий вал, який має обрушитися на сили ООС, після чого почати наступальну операцію.

“Думаю, у них це вже не вийде. Українцям дуже ефективно вдається боротися зі спробами росіян щось сконцентрувати, бо одразу ці колони, місця базування та комунікації знищуються” – пояснює експерт.

Ядерна зброя
Канцлер Австрії Карл Негаммер, який минулого тижня літав до Путіна, в інтерв’ю американському телеканалу NBC сказав дуже цікаву річ:

“Перебуваючи у власному світі, я думаю, він (Путін – ред.) знає, що зараз відбувається в Україні. Але він вірить, що виграє цю війну”.

Але якою ціною? За майже два місяці повномасштабної війни проти України, весь світ переконався, що Путіну плювати навіть на своїх людей. Він відправлятиме на вірну смерть стільки росіян, скільки буде потрібно для досягнення, як він вважає, успішного результату. Зокрема зараз на Донбасі – це буде вирішальна битва у цій війні.

“Якщо вони ще й її програють, тоді, так, можна на 100% казати, що вони використали всі можливі засоби, крім зброї масового ураження. На сьогодні я б порівняв Путіна з Гітлером весни 1945 року, коли він кожного дня очікував від своїх вчених атомної бомби, яку він кине і виграє війну”, – каже ТСН.ua Олег Жданов.

Де Путін може спробувати нанести удар тактичною ядерною зброєю після поразки на Донбасі? За словами Михайла Самуся, в районі Дніпро-Кривий Ріг-Кропивницький є великі уранові ресурси, що може подаватися російською пропагандою під соусом маячні про знищення інфраструктури і можливостей України щодо створення ядерної зброї.

По-перше, як вони думають, це може призвести до перемоги.

По-друге, удар ядерною зброєю має нести більше психологічний ефект, причому більше на Захід, щоб він підняв руки перед страхом знищення цивілізації.

Разом із тим, за словами Олексія Арестовича, якщо Путін все ж зробить цей крок і використає ядерну зброю, США та НАТО одразу ж втрутяться, і закличуть Китай доєднатися. А “розумні” російські солдати, яким після застосування ядерної зброї накажуть йти вперед, просто загинуть від променевої хвороби. І їхня смерть буде набагато швидшою, ніж тих, які місяць рили окопи у Рудому лісі чорнобильської зони відчуження.

Сухопутний коридор
Фактично він у росіян вже є.

По-перше, вони контролюють Запорізьку АЕС, яку включили до “Росатому”.

По-друге, вони пустили воду в Крим, захопивши південну Таврію.

По-третє, Азовське море стає внутрішнім озером РФ.

Не дарма у Держдумі звучать поодинокі заклики “відновити Таврійську губернію”. Там розуміють, що початковий план із взяттям Києва за 3-4 дні провалився – бліц-криг не вдався. Ідея створити “радянську” Україну зі “столицею” у Харкові теж залишилася на рівні хворих фантазій – росіяни не можуть взяти Харків.

Повністю захопити Маріуполь, де Путін продовжує класти сотні своїх солдатів, росіяни теж не можуть. Але дуже хочуть, бо, за словами радника мера міста Петра Андрющенка, запланували там провести “парад перемоги” на 9 травня. Якщо план з Маріуполем провалиться, кремлівські злочинці мають запасний – проведення “референдуму” зі створення “ХНР”. У Новій Каховці та Херсоні вже почали друкувати бюлетені.

Проте центральна кремлівська пропаганда про це мовчить. Чому? Можливо ще не спустили нові темники та методички. Проте справжня проблема в тому, що ні “ХНР”, ні парад у Маріуполі не співпадають із початково заявленою Путіним метою війни проти України – захистом Донбасу.

Тому, якщо Путін не продемонструє зараз успіху у битві за Донбас, Росія може використати вже здобуті територіальні “досягнення”, об’єднавши їх в одну адміністративну одиницю – умовну “Новоросію” без включення до складу РФ.

Навіщо? Щоб, як і “ДНР”/”ЛНР” свого часу, штовхати назад в Україну, використовуючи політику “Мінська-2”. Тобто, після провалу донбаського наступу Кремль буде намагатися втягнути Київ у перемовний процес.

Захоплення Києва
Західна розвідка попереджає: хоч зараз Росія зосереджує свій наступ переважно на Донбасі та півдні, головна ціль Путіна не змінилася. Він хоче захопити всю Україну включно з Києвом. Тому бомбардування столиці продовжуватимуться.

У Міноборони щоразу закликають громадян не поспішати повертатися до Києва та околиць, які хочуть відсвяткувати Великодень вдома. “Динаміка подій найближчі тижні буде показовою. Тримаємо стрій”, – зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

Крім того голова Київської обласної військової адміністрації Олександр Павлюк вказує на серйозну небезпеку від нерозірваних боєприпасів, мінних полів та пасток, залишених російськими силами. Наразі рятувальники та сапери проводять дуже велику і кропітку роботу. Тому варто дочекатися офіційних повідомлень влади про те, що небезпека минула.

Проте, напевно і киян, і жителів Житомирської, Чернігівської та Сумської областей, які пережили криваву навалу росіян, цікавить найголовніше питання: чи не повториться це знову? За словами колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, російські військові сподівалися захопити Київ швидким ударом у лютому, але їм це не вдалося.

“Росіяни завершили відведення своїх військ з-під Києва для передислокації та їхнього використання на Донбасі та поблизу. Путін, можливо, і не відмовився від ідеї взяти Київ, але для росіян це буде дуже і дуже важко”, – каже ТСН.ua дипломат.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг припускає, що ця війна може тривати місяцями чи навіть роками. Натомість американський телеканал CNN наводить слова держсекретаря США Ентоні Блінкена, який сказав європейським союзникам, що війна Росії проти України триватиме до кінця 2022 року.

Вчені дали прогноз розвитку коронавірусу у 2022 році. Восени вірус може або мутувати ще більше, або адаптуватися до носіїв.

Про це повідомили в Українському центрі охорони здоров’я (UHC).

Аналітики розробили три можливі сценарії розвитку пандемії COVID-19 в Україні восени 2022 року.

Сценарій 1 – адаптація
Згодом вірус звикне до своїх носіїв. Поки що вчені не можуть спрогнозувати, який саме штам коронавірусу домінуватиме наступної осені. Але якщо він адаптується до організму людини, то кількість заражень у рази збільшиться, але протікати хвороба буде не так важко і летальних випадків буде менше.

Експерти порівнюють такий варіант із грипом, який загострюється сезонами.

Крім того, вакцина може дати свій результат та знизити рівень госпіталізацій та смертності.

За оцінками експертів, можуть захворіти до 1,7 млн. українців, з яких 25 тисяч можуть померти.

Сценарій 2 – стагнація
Цей варіант не передбачає адаптацію вірусу до організму людини, але й небезпечніші штами не з’являться. Хвилю коронавірусу восени 2022 року можна буде порівняти з осінню 2021 року. Різниця лише в тому, що рівень вакцинації буде вищим, що позитивно позначиться на рівні госпіталізацій та смертності.

За такого розвитку подій захворіти можуть до 1,7 млн українців, з яких 41 тисяча помре.

Сценарій 3 – загострення
Такий сценарій небажаний, але також реальний. Вірус мутує, і одна з його мутацій може стати набагато агресивнішою і заразнішою ніж зараз відомі. Вакцини можуть бути неефективними проти неї, та імунна система не впорається.

У такому разі можуть заразитися до 1,9 млн. українців, з яких 66 тисяч можуть не пережити нову хвилю коронавірусу.

Кардинально вплинути на ситуацію може винахід ліків для амбулаторного лікування COVID-19. Якщо вони стануть широко доступним, то при появі перших симптомів можна буде розпочати ефективне лікування, що дозволить знизити рівень госпіталізацій та врятує тисячі життів.