В Україні з 1 січня оновили меню для дітей у школах та садочках. У мережі виникла велика кількість обговерень та обурень стосовно харчування дітей у навчальних закладах. Зокрема батьки скаржились, що їхні діти через відсутність цукру, повертаються зі школи голодними.

У розробці меню для школярів брав участь відомий кулінар Євген Клопотенко. Він на своїй Instagram-сторінці вирішив відповісти українцям на хвилю хейту.
Кухар зазначає, що він взагалі не має ніякого відношення до розробки меню в дитячих садках.

“За останні дні тема шкільного харчування стала дуже гарячою і назбирала всякого. І адекватну критику, і сліпий хейт, і підтримку, і прекрасних ботів, і реальний досвід зіткнулися зі шкільною їжею на місцях. З’явилася навіть петиція щодо скасування меню в садах, яка мала б право на існування, якби не одне “але”. Я ще не розробляв меню для дитячих садків”, – написав Євген.

Клопотенко погодився з тим, що зараз в країні це “болюча” тема, але він готовий зробити багато, щоб цю проблему скоріше вирішити.
“Хочу на це сказати: дякую кожному. Бо завдяки такій хвилі різних думок ця тема залишається на вустах. Небайдужість народу – це рушійна сила змін. І якщо через два роки всі негативні коментарі зникнуть, значить, шкільним харчуванням можна більше не займатися. Поки ж ми проживаємо конфлікт сучасного бачення і старої системи. І природно, що воно скрипить, ламається, сиплеться і дає збій”, – вважає кулінар.

Євген зазначив, що не планує полишати задуманого і у нього грандіозні плани стосовно зміни харчування дітей у школах.

“Будемо вчити кухарів. Будемо вчити людей, які на місцях складають меню. Як правильно читати норми. Будемо вчити українців критично мислити і адекватно висловлювати свої думки (це жарт). Будемо розповідати про основи здорового харчування”, – розповів він.

Українську вакцину від коронавірусу тестують у польському місті Гданськ на мишах. Її створили за допомогою дріжджів. Та чи будуть запущені розробки в Україні, залишається під питанням.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Так, вчені з Інституту біології клітин НАН України у Львові отримали грант на 10 млн гривень для розробки української вакцини від COVID-19. Проєкт був розрахований на 1,5 роки і вже перебуває на стадії завершення. Втім, що далі – невідомо. При цьому результати дослідження стануть відомі через два-три тижні.

За словами науковців, в України немає достатньо технологія і фінансових ресурсів для необхідних досліджень. Відтак, проєкт можуть заморозити після закінчення гранту.

Швидше за все, наші розробки не будуть запущені в Україні. Люди хворіють зараз і питання слід вже вирішувати. Якби було стратегічне розуміння проблеми, то тоді б вкладалися в це кошти, щоб напрацювання далі розвивались. Нам потрібно розвивати країну з імунологічною, біологічною незалежністю. Бо на сьогодні ми не маємо жодної вітчизняної вакцини, все закуповуємо за кордоном. Ця розробка – це можливість її пристосувати до умов, яке вимагає час, — розповів доктор біологічних наук Костянтин Дмитрук.

Керівник Інституту біології клітин у Львові, академік Андрій Сибірний зазначив, що дослідження проводять у Польщі, бо в Україні немає лабораторій, які б підходили б для цього. А до кінця листопада мають бути результати. Далі науковці прогнозувати не беруться.

Це дорого і немає технології. Вакцину потрібно зареєструвати, а отримати міжнародний сертифікат надзвичайно складно. Китай цього досі не може зробити, – сказав науковець.

Львівський інститут купує мишей у США. Одна коштує 180 євро, а їх, як кажуть науковці, потрібно десятки. Коли лабораторне дослідження покаже ефективність вакцини, тестування потрібно буде провести на приматах і добровольцях.

В Україні два інститути виграли державні гранти на створення власної вакцини від коронавірусної хвороби СOVID-19.

Перші її прототипи, як розповіли в Національній академії наук, можуть з’явитися через два-чотири місяці, передають “Вести”. Багато чого буде залежати від фінансування, яке інститути досі не отримали.

Зокрема, за словами академіка-секретаря відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України Сергія Комісаренка, гранти виграли Львівський інститут біології клітини (10 млн грн) та Інститут біохімії (3 млн грн).

За його словами, в Україні одночасно планують почати роботу відразу над декількома типами прототипів вакцин.

“Сьогодні у світі налічується 170-180 прототипів вакцин. З цієї великої кількості приблизно 40 проходять клінічні випробування, з них дев’ять – перебувають на третій, завершальній, фазі. Зрозуміло, що ми починаємо дуже пізно. Лідери індустрії почали перші клінічні випробування через два місяці після публікації китайцями структури генома вірусу. Ми ж сиділи і чекали хоча б якогось фінансування”, – сказав Комісаренко.

Він пояснив, що для того, щоб зрозуміти, чи справді вакцина працює, її потрібно буде випробувати і масштабувати. За словами Комісаренка, на вакцини чекатиме довгий шлях випробувань – клінічних і доклінічних.

“За таких досліджень необхідно визначати в організмі людини дуже багато параметрів. Чи готова наша медицина це робити? Я не знаю. Я веду до того, що коли вчені проводять клінічні випробування, все має бути вкрай ретельно перевірено, щоб знайти можливі побічні ефекти. Наприклад, Росія оголосила про створення вакцини. Але насправді вона оголосила про це, не провівши повноцінних клінічних досліджень. І відразу ж отримала негативну реакцію світової спільноти”, – сказав Комісаренко.

Співробітник НАН уточнив, що навіть якщо в Україні і створять вакцину – це буде лише прототип.

“А потім уже, якщо ми хочемо, щоб вона впроваджувалася в Україні, нам потрібно буде створити десятки мільйонів доз. Хто нам їх зробить? Хто правильно запровадить цю технологію? І хто профінансує? Наприклад, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України створив дуже хорошу діагностику. Я маю на увазі тести ПЦР на виявлення РНК-вірусів. І що? Президент видав указ 13 березня про те, що ця діагностика має бути впроваджена і профінансована урядом. Але нічого подібного. Жодної копійки не було виділено. А Україна тим часом купує ПЛР-тести у невідомих фірм, а не в державної установи НАН, де працюють найкращі фахівці. Або купуємо за кордоном. Але якість цих діагностик ми не знаємо. У нас немає організації, яка їх перевіряє”, – підсумував він.