Ріст цін і долар за 41 гривню шокують українців вже невдовзі: експерти проаналізували проект бюджету на наступний рік

Суттєвий ріст цін та знецінення гривні чекають українців незабором.

В Україні 2024-го ціни зростуть на 10,8%, курс долара становитиме 41,4 грн/$, а ВВП збільшиться на 5%. Загалом головний фінансовий документ розроблено з урахуванням рекордних витрат, найбільшого в історії дефіциту, значного зростання держборгу. Про те, куди витратять бюджетні гроші та що варто знати українцям, досліджував Оглядач.

Борги перевищать 100% ВВП, а власних податків вистачить лише на армію

Україна планує взяти зовнішні кредити 2024-го на 1,5 трлн грн. Усі ці гроші підуть до державного бюджету. Фактично завдяки кредитам країна фінансує всі бюджетні витрати, крім армії (це заборонено законом). Тих грошей, які одержує держава у вигляді податків, акцизів, дивідендів від держкомпаній тощо, вистачає лише на потреби Збройних сил.

“Фінансування загального фонду державного бюджету 2024 року планується за рахунок зовнішніх державних запозичень у сумі 1 трлн 527 млрд 225 млн гривень. Так, зовнішні запозичення у 2024 році складуть 100 відсотків загального обсягу надходжень”, – йдеться в пояснювальній записці до проєкту бюджету.

Держава також братиме борги і на внутрішньому ринку: випускатиме власні боргові папери (облігації внутрішньої держпозики). Їх продають, потім повертають покупцям гроші з відсотками. Але отримані гроші витратять лише на обслуговування внутрішнього боргу. Загалом у 2024-му планують:

на погашення всього державного боргу витратити 606,4 млрд грн; зокрема, на погашення зовнішнього боргу витратити 184,8 млрд грн; на погашення внутрішнього боргу витратити 421,5 млрд грн.

“Обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2024 рік прогнозується в обсязі 422 млрд грн, зокрема державного внутрішнього боргу – 254 млрд грн, державного зовнішнього боргу –167 млрд грн”, – зазначають у проєкті бюджету.

Згідно з розрахунками, прогнозний обсяг державного боргу, обчислений у національній валюті, дорівнюватиме 8,1 трлн грн і становитиме 104,6% від ВВП. Гарантований державою борг, розрахований у національній валюті, – 476,6 млрд грн і становитиме 6,1% від ВВП.

Усього бюджет 2024-го отримає від податків 1,5 трлн грн. З них податки на доходи фізосіб становлять лише 313 млрд грн. Збільшення надходжень очікують за рахунок:

надходження від податків на доходи фізосіб збільшаться на 36,4 млрд грн (до 313 млрд грн); зростання надходжень ПДВ на 70,1 млрд грн (297,8 млрд грн); податок на прибуток підприємств збільшиться на 62,8 млрд грн (173,5 млрд грн).

“В Україні на 2024 рік пропонується змінити підходи до зарахування податку на доходи фізичних осіб від зарплат, грошового забезпечення військових, спрямувавши їх до спеціального фонду держбюджету на витрати оборонно-промислового комплексу”, – йдеться в пояснювальній записці. Загалом 2024 року Україна потребуватиме майже 43 млрд доларів зовнішнього фінансування (гранти та кредити).

На що витратять бюджет і хто та скільки отримає

Витрати на нацбезпеку та оборону передбачено у розмірі 1,69 трлн грн, зазначає голова Комітету з бюджету ВРУ Роксолана Підласа. “Основним пріоритетом державного бюджету 2024 року залишається безпека та оборона. Кошти на оборону – 1 трлн 692,6 млрд грн, що становить 21,6% ВВП. Передбачено також витрати на оборонно-промисловий комплекс – у сумі 55,8 млрд грн, а саме на виробництво зброї в Україні”, – пояснює Підласа.

Найбільше наступного року зростуть витрати на ветеранів – удвічі. Загалом планують витратити на реалізацію ветеранської політики 13,6 млрд грн. Як зазначила Роксолана Підласа, витрати на соціальний захист збережено на рівні 2023 року.

Однак також збільшаться витрати на деякі інші галузі. Наприклад, на охорону здоров’я витратять 201,9 млрд грн (на 13,7% більше, ніж 2023-го). Також зростуть витрати на освіту – на 15% до 22,8 млрд грн.

Верховна Рада – 3,1 млрд грн (було 2,7 млрд грн); Державне управління справами – 2,6 млрд грн (було 2,7 млрд); Секретаріат Кабміну – 9,4 млрд (було 8,5 млрд); Верховний Суд – 1,9 млрд (було 2 млрд); Конституційний Суд України – 333,8 млн (було 270 млн); Офіс Генерального прокурора – 14,5 млрд (13,4 млрд); МВС – 309,7 млрд (було 308,4 млрд); Мінекономіки – 21,2 млрд (було 4,4 млрд).

Найбільше фінансування зросло у Міністерства у справах ветеранів. При цьому також значно збільшилося фінансування і Мінекономіки, але лише через те, що правками до бюджету їхні витрати значно урізали.

МЗС – 8,2 млрд (було 6 млрд); Міністерство у справах ветеранів – 3,9 млрд (було 1,2 млрд); Міноборони – 1,15 трлн (було 1,5 трлн); Міністерство освіти і науки – 110,1 млрд (90,3 млрд); МОЗ – 186,2 (було 176,3 млрд); Міністерство енергетики – 4,3 млрд (було 5,2 млрд); Мінсоц – 468 млрд (було 446,8 млрд).

Після Міноборони традиційно найбільше одержує Мінсоц. Вони фінансують виплати субсидій, покриття соціальних виплат тощо. Однак якщо до повномасштабної війни в Україні Мінсоц займав перше місце за обсягом фінансування, то зараз опустився на друге.

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – 7,8 млрд (було 7,8 млрд); Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів – 6 млрд (було 10,5 млрд); Міністерство аграрної політики та продовольства – 3,6 млрд (було 4,69 млрд); Міністерство цифрової трансформації – 2,4 млрд (було 616,2 млн); Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури – 1,9 млрд (було 3,5 млрд); Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури – 23,1 млрд (було 48,3 млрд); Міністерство молоді та спорту – 7,1 млрд (було 3,7 млрд).

Також значно зріс бюджет Міністерства молоді та спорту, а також Міністерства з питань цифрової трансформації. Щоправда, варто зазначити, що вони традиційно мали одні з найменших бюджетів серед усіх міністерств.

Міністерство фінансів – 25,4 млрд (було 35,2 млрд); Міністерство юстиції – 16,8 млрд (було 15,1 млрд); Міністерство культури та інформаційної політики – 10,4 млрд (було 9,1 млрд); Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій – 935,6 млн (було 430,2 млн); Національне антикорупційне бюро – 1,8 млрд (було 1,2 млрд); Державне бюро розслідувань – 3,7 млрд (було 2,4 млрд).

Зважаючи на фінансування Центральної виборчої комісії, вибори 2024-го проводити не збираються. При цьому наступного року за Конституцією мають відбутися президентські вибори. Щоправда, закон забороняє проведення виборів у період воєнного стану. А через активні бойові дії та велику кількість біженців у країнах ЄС та інших державах технічної можливості провести голосування немає. До закінчення воєнного стану вибори можуть не відбутися.

Бюро економічної безпеки – 1,7 млрд (було 503,5 млн); Служба безпеки – 34,8 млрд (було 31,5 млрд); Національна академія наук – 5,7 млрд (було 5,9 млрд); Фонд державного майна – 715,3 млн. (було 591,7 млн); Центральна виборча комісія – 279,3 млн. (було 245,4 млн).

Що буде з пенсіями та зарплатами

З січня 2024 року мінімальну зарплату підвищать з 6700 грн до 7100 грн. Проте більш значне підвищення очікується з квітня – до 8000 грн. Оклад у тарифній сітці із січня становитиме 3195 грн, а з квітня – 3600 грн.

“Витрати на оплату праці працівників бюджетної сфери розраховано з урахуванням прогнозного розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС та прогнозного розміру мінімальної заробітної плати”, – зазначають у пояснювальній записці.

Мінімальна пенсія збільшиться 2024-го з 2093 до 2361 грн. Разом із зростанням мінімальної пенсії через підвищення прожиткового мінімуму також збільшиться гарантована виплата для тих українських пенсіонерів, які виконали вимоги щодо стажу та досягли 65-річчя. За законом вони мають отримувати не менш ніж:

2680 грн – 2023-го; 2840 грн – з січня до липня 2024-го.

А ось головне підвищення – щорічна індексація у березні – все ще залишається під питанням. Індексацію проведуть лише в тому разі, якщо грошей у бюджеті вистачатиме, а Кабмін ухвалить відповідне рішення.

Загалом бюджет України на 2024 рік є одним із найскладніших в історії. Надходження залежать від міжнародних грантів та кредитів, держборг продовжуватиме зростати, а інфляція все ще залишиться на вкрай високому рівні.