Володимир Зеленський підписав новий закон щодо зниження призовного віку. Тепер українських чоловіків матимуть будуть мобілізувати з 25 років.

Мобілізація чоловіків з 25 років: Зеленський підписав закон про зниження призовного віку – today.ua
Документ уже з’явився на сайті Верховної Ради. Нагадаємо, що у парламенті завершили розгляд законопроєкту №10449 про зміни у мобілізації. Серед іншого була вимога знизити мобілізаційний вік. Раніше він становив 27 років – для чоловіків, які не служили. А для тих, хто має досвід несення служби, – з 18 років.

У новому законі зазначено, що він стане чинним наступного дня після оприлюднення. Таким чином, уже з 3 квітня повістки будуть масово видавати 25-річним військовозобов’язаним громадянам.

Щодо максимального віку для служби у ЗСУ, він дорівнює 60 рокам. При цьому особи з вищого військового складу можуть обіймати свої посади довше – за бажанням й відповідно до стану здоров’я.

Чимало українців виступали проти зниження призовного віку. Однак самі військові зазначають, що зараз в армії багато чоловіків віком від 35 років, тоді як в армії російських окупантів більше молодих і сильних солдатів. Тому в нашій країні також вирішили переглянути вікові обмеження.

Після повернення додому чоловіків, які перебували за кордоном, можуть притягнути до відповідальності

Від початку повномасштабної війни чимало чоловіків призовного віку (18-60 років) виїхали за кордон, проте не повернулися на територію України. Юристка Вікторія Тютюнникова відповіла щодо відповідальності за недотримання законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію.

Після повернення додому чоловіків призовного віку, які перебували за кордоном, можуть притягнути до адміністративної відповідальності за недотримання законодавства. Таке правопорушення карається штрафом від 3400 до 5100 грн. Якщо з’ясується, що вони нелегально перетинали кордон, то доведеться додатково сплатити від 3400 до 8500 грн.
До кримінальної відповідальності можуть притягнути лише тих чоловіків, котрі отримали повістку і втекли за кордон. Їм загрожує від 3 до 5 років ув’язнення.
Юристка також нагадала про правила вручення повістки:

«Повістка вважається належно переданою, якщо вона вручена військовозобов’язаному під особистий підпис. Тобто її не можна передавати через членів сім’ї, родичів або друзів. Оскільки чоловік перебуває за кордоном і сам не може прийняти повістку, то й обов’язку прибути до військкомату не має», – додала Вікторія Тютюнникова.

НАЗК вважає, що сьогодні немає встановленої у законний спосіб заборони на виїзд чоловіків призовного віку:

«Дійсно, правила перетинання кордону не відповідають положенням Основного закону, який передбачає, що вони мають бути визначені законом, а не постановою Кабміну, як це є наразі. Проте встановлення факту неконституційності тих правил належить до повноважень КСУ. До нього з цього приводу мають звернутися президент чи народні депутати (щонайменше 45 осіб), Верховний Суд, уповноважений Верховної Ради з прав людини, а не фізичні особи», – пояснює експертка.

Зважаючи на це, довести в суді відсутність встановленої у законний спосіб заборони на виїзд чоловіків призовного віку без рішення КСУ про невідповідність Конституції правил перетину кордону, майже неможливо.

Нагадаємо, що нещодавно уряд заборонив виїжджати чиновникам за кордон. Ухвалені нововведення не мають гендерного забарвлення і стосуються як чоловіків, так і жінок.

На тлі війни проти України в РФ хочуть скасувати граничний вік для служби в армії.

Депутати з провладної партії “Єдина Росія” внесли в Державну думу РФ законопроект про скасування граничних вікових обмежень для укладення контракту на службу в Збройних силах Росії. Зараз це зробити можуть громадяни від 18 до 40 років. Про це свідчить інформація на сайті російського парламенту.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що для застосування високоточної зброї, експлуатації озброєння і військової техніки російської армії потрібні “високопрофесійні фахівці”, а такими, на думку авторів ініціативи, “вони стають до 40-45 років”.

Законопроектом пропонується виключити вікову межу для громадян працездатного вік (іноземних громадян), при якому їм надається право укладати перший контракт про проходження військової служби.

Відзначимо, що згідно з чинною на даний момент редакції російського закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, перший контракт на військову службу можуть укласти громадяни РФ у віці від 18 до 40 років і іноземці, яким від 18 до 30 років.
Дата розгляду законопроекту поки не призначена. Документ, авторами якого виступили Голова Комітету з оборони, депутат від “Єдиної Росії” Андрій Картаполов і його перший заступник Андрій Красов, направлений голові Держдуми В’ячеславу Володіну.

У записці також зазначено, що даний законопроект дозволить залучити на контрактну службу фахівців затребуваних спеціальностей-інженерних — а також у сферах медичного забезпечення, технічного обслуговування, експлуатації, зв’язку та інших.

Не всі чоловіки в Україні, навіть призовного віку, будуть мобілізовані на війну. Частина з них підпадуть під бронювання та будуть зайняті відновленням міст та інфраструктури

Бронюванню в Україні підлягають військовозобов’язані особи, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах та організаціях, яким поставлені “мобілізаційні завдання”.

Послуги, роботи або продукція, що виготовляється “броньованими” чоловіками, повинна задовольняти потреби ЗСУ, держорганів або населення у воєнний період. Основним їхнім завданням буде відновлення України після закінчення війни.

Броньовані чоловіки не підлягають мобілізації навіть якщо підходять за віком та станом здоров’я. Відстрочка їм надається на шість місяців. Вибрані державою підприємства та установи не мають права відмовлятися від укладання договорів на виконання мобілізаційних завдань

Наприклад, чоловіків призовного віку можуть бронювати на будівництво, як це сталося з водіями вантажівок у логістичних компаніях, які вже зараз залучені до відновлення доріг, мостів, портів та аеродромів на звільнених територіях.

Порядок бронювання працівників під час війни:
Органи державної влади, інші державні органи, установи, організації, яким встановлені мобілізаційні завдання, подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних.
Міністерство економіки розглядає подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних та протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення.

В Україні збираються призивати в армію випускників військових кафедр вузів. Причому під рушницю збираються поставити чоловіків до 43 років. Правда, обіцяють, що в зону бойових дій таких “новобранців” не відправлять.

Самі призовники в розгубленості: військовій справі вони вчилися давно.

Детальніше про те, кого збираються призвати цього року.

Головне:
Точних термінів призову офіцерів запасу поки немає

Служити доведеться 18 місяців

У зону ООС їх не відправлять;

У військкоматах чекають свідомих
Заступник обласного воєнкома Дніпра Сергій Полуциган розповів, що призов випускників військових кафедр відбувається вже другий рік поспіль. При цьому, за його словами, вони здебільшого не ухиляються.

“Це абсолютно різні категорії громадян щодо виконання військового обов’язку. Особи, які закінчили військові кафедри, це офіцери запасу. Вони свідомо пішли на військову підготовку. Це обов’язковий вид служби, вони не можуть відмовитися від нього”, – розповів він.

В армії офіцери запасу прослужать 18 місяців, всіх розподілять на посади, відповідно до їх звань. Однак, на відміну від офіцерів-контрактників, їх не можуть відправити в зону проведення ООС.

Причини, цілі і сенс
За словами Полуцигана, мета такого призову – сформувати якісний резерв. Мовляв, офіцери вже в реальних умовах зможуть застосувати свої знання, згадати чому їх колись учили.

“Система призову офіцерів запасу має дві мети. Перша – офіцери безпосередньо знайомляться з умовами військової служби. Друге – це формування якісних резервістів, які будуть мати практичний досвід служби. У разі необхідності, вони здатні відправитися в свої бойові підрозділи і вже бути корисними”, – поділився воєнком.

Однак, деякі знання, отримані на воєнках уже не відповідають нинішнім українським реаліям. Як розповів ускник військової кафедри В’ячеслав, який навчався в 2013-2015 роках, тоді їх військовій справі вчили як при Радянському Союзі.

“Тоді вчили інші люди, які звикли до іншої війни. Не до точкових операцій, а до повномасштабного наступу, коли військові йдуть ланкою полем. Нас учили за тактикою 60-х, коли скидають бомбу, і ми відділенням наступаємо по фронту разом із танками, БМП, БТР. Зараз же воюють інакше”, – поділився хлопець.

В’ячеслав сподівається, що зараз на військових кафедрах уже викладають учасники війни на Донбасі, які чітко знають, як діяти і виживати в бойових умовах.

“Я вважаю, що на момент 2015 року підготовка була недостатньою. Матеріальна база була відсутня і кваліфікація кадрів залишала бажати кращого. Сподіваюся, що це змінилося, тому що цього не вистачає”, – зазначив він.

“Я закінчував військову кафедру в 2016 році. І можу сказати, що мало чого нас там навчили. В країні війна йшла повним ходом, а ми недопалки на території університету збирали під час “воєнки”. А зараз хочуть призвати тих, у кого вже сім’ї, діти і стабільна робота. Я звичайно, розумію, що країну потрібно захищати, але навіть за ці роки не змогли професійну армію зробити і нормальний резерв створити з тих, хто вже пройшов бойові дії”, – каже випускник столичного вузу Олександр.

Військовий експерт Костянтин Машовець згоден – дефіцит молодшого офіцерського складу в армії є. Однак, чи вирішать цю проблему нинішні випускники “воєнок” – питання.

“Якість підготовки офіцерів запасу у нас так собі. Їх готують здебільшого на військових кафедрах цивільних інститутів і підготовка не зовсім відповідає потребам сучасних збройних сил. У принципі, після справжньої підготовки в умовах сучасної армії цілком можливо, що офіцери запасу стануть ефективними”.

Платили, щоб не служити
Всім відомо, що багато студентів ішли на військову кафедру заради того, щоб потім не бути призваними. За навчання платили гроші, і чималі. Але зараз цей захист від армії перестав працювати. І, звичайно, багато цим не задоволені.

“На військові кафедри йшли, щоб не мати проблем із законом. Часто за військові кафедри потрібно було платити, і багато студентів ставилися до військових занять формально. І наскільки ці офіцери будуть корисні в армії зараз, я не знаю”, – зазначив Костянтин Машовець.

Як розповідає один зі співробітників військкомату Києва, навряд чи вдасться призвати тих, кому вже за 30-35 років. “У них уже діти, хтось має проблеми зі здоров’ям. З ними складніше. А ось більш молодих випускників військових кафедр легше відправити в армію. Ставку роблять в основному на них”, – наголосив співробітник.

У самих вузах уже говорять про те, що якщо раніше охочих пройти “воєнку” було хоч відбавляй, навіть незважаючи на вартість навчання. То в зв’язку з таким рішенням про їх призов, тепер на військову кафедру не дуже хочуть іти.