У переліку вказано Ліверпуль та Манчестер.

Євробачення у 2023 році має відбутися в одному з міст Британії. Наразі оголошено шортлист можливих локацій. З 17 міст відібрали сім.

Про це йдеться у заяві національного мовника Британії від 12 серпня.

Отже, змагатися за право провести Євробачення будуть:

Бірмінгем,
Глазго,
Лідс,
Ліверпуль,
Манчестер,
Ньюкасл,
Шеффілд.
Основними критеріями для відбору міста є наявність відповідного приміщення, зобов’язання щодо фінансування, а також “культурна пропозиція”, яка включає місцеву та регіональну діяльність та демонстрацію української культури та музики.

Нагадаємо, у 2022 році на Євробаченні здобула перемогу українська група Kalush Orchestra. Попри те, що, згідно з правилами, приймати наступний пісенний конкурс повинна Україна, це право передали Великобританії.

Пов’язано це з тим, що мирні міста України перебувають під постійними обстрілами з боку Росії, тому неможливо гарантувати безпеку учасникам і глядачам.

Разом з тим представники “UA: Суспільне” мають намір співпрацювати з головним мовником заходу для розробки українських елементів шоу.

Українські пластичні хірурги часом роблять операції безкоштовно, або за невеликі гроші. Найчастіше, ветеранам АТО та дітям.

У бійців АТО/ООС нерідко трапляються візуальні вади — немає вуха, жахливі шрами та опіки на обличчі. Здавалося, своїм захисникам мала б допомогти держава. Але вона оплачує лише ті хірургічні втручання, які рятують життя. І операції пластичні в цей список не входять. Але, є в українських пластичних хірургів негласне правило. Декому вони роблять такі операції безкоштовно, або за невеликі гроші.

То кому щастить і як допомогти самим хірургам, щоб таких операцій стало більше, йдеться 19 вересня у сюжеті ТСН.Тиждень.

Щороку пластичні хірурги збираються за круглим столом з представниками держави, тому що пластична хірургія — одна з найневрегульованіших сфер в українській медицині. Не так давно сама професія “пластичний хірург” з’явилася в нас в законодавстві. А от до списку реконструктивних операцій, які має оплатити держава, ще не дійшли. Тому усі ці роки у нас не існувало спеціальності пластичний хірург. Хоча є уточнення, спеціальність з’явилася лише на папері.

“Вже наказ є про введення спеціальності “пластична хірургія” в перелік спеціальностей, але для того щоб воно запрацювало, потрібно все це провести через Міністерство праці, Міністерство юстиції і через низку інших структур”, — пояснює пластичний хірург Київської обласної лікарні Роман Левицький.

Тобто бюрократична процедура з термінологією не дозволяє законно виділяти гроші на такі операції, або людині, яка їх проводить. Але у владі запевняють, що працюють над цим.