Загальну мобілізацію в Україні продовжено до 20 березня 2023 року. Водночас, уже зараз ТЦК відчувають великі труднощі із призовом військовозобов’язаних чоловіків. А тим часом, у країні ще є величезний мобілізаційний резерв, який поки що не чіпають.

Про те, кого можна призвати негайно, і хто міг би поповнити лави ЗСУ після нетривалого навчання, розповів в інтерв’ю одному з українських ЗМІ полковник запасу ЗСУ Роман Світан.

На думку офіцера, Україна має величезний мобілізаційний резерв, який чомусь досі залишається незатребуваним. Роман Світан виділяє три численні категорії населення, які можуть підлягати призову.

Силовики, що мають великий досвід
У країні на сьогодні є десятки, якщо не сотні тисяч військовозобов’язаних людей, які перебувають на спецобліку, та яких не призивають. Йдеться про працівників силових відомств, які добре навчені військовим навичкам, майстерно володіють зброєю, знають військову дисципліну. Їх не потрібно вчити з нуля, і вони могли б дуже стати в нагоді зараз на фронті.

“Це стосується Міністерства внутрішніх справ, СБУ, МНС, охоронців. Цілий пласт зараз є тих, хто стоїть на спецобліку. Їх не мобілізують, військкомати призвати їх не можуть”, – каже полковник.

Працівники підприємств, які отримали бронь від призову
На думку полковника запасу, зараз надто багато українців отримали бронь від призову. Причому не йдеться про критично важливий персонал, без якого підприємству справді ніяк не обійтися. Ідеться про тих співробітників, без яких підприємство може спокійно функціонувати.

“Заброньовані, напевно, всі. Навіть АТБ, на мою думку, собі прибиральників забронювало”, – говорить Світан.

Причому, якщо взяти більшість заброньованих та ще величезну армію держслужбовців, то йтиметься про сотні тисяч поповнення для ЗСУ.

Молоді люди віком від 18 до 27 років
На час війни в Україні припинено призов молодих громадян на строкову військову службу. Таким чином, величезна армія молодих людей найбоєздатнішого віку виявилася неохопленою, вважає полковник запасу.

“Виходить, цей найбільший цвіт, найкращий драйв повністю виключений у нас зараз”, – дивується військовий.

Він переконаний, що строкову службу в армії слід негайно відновити. Це дозволить призвати сотні тисяч молодих людей, які після навчання азам військового ремесла зможуть замінити і поповнити лави тих, хто зараз бореться на передовій.

В Україні продовжили режим надзвичайної ситуації та дію карантинних обмежень.

Кабінет міністрів України подовжив карантинні обмеження через коронавірус. Вони діятимуть до 30 квітня 2023 року.

Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

“Внесено зміни до розпорядження КМУ від 25.03.2020 р. N 338 “Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту в режим надзвичайної ситуації” і постанови КМУ від 09.12.2020 р. N 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2″. Продовжено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30.04.2023 р. Також продовжено на всій території України карантин до 30.04.2023 р.”, – йдеться у повідомленні.

Коронавірус в Україні
В Україні випадок захворювання коронавірусом вперше діагностували 3 березня 2020 року в Чернівцях. 13 березня була зафіксована перша смерть через захворювання COVID-19.

Головний санітарний лікар України Ігор Кузін 22 грудня в етері телемарафону повідомив, що в Україні зменшується кількість хворих на коронавірус. За останній тиждень в Україні зареєстрували 4200 випадків COVID-19 0 це менше, ніж тижнем раніше, триває вакцинація.

Народні депутати продовжили термін дії воєнного стану до 19 лютого 2023 року.

Про це розповів депутат Ярослав Железняк у Telegram.

Зазначається, що за відповідні постанови №8189 та №8190 проголосували 294 та 297 депутатів відповідно.

Воєнний стан продовжували чотири рази з початку війни – 15 березня, 21 квітня, 15 серпня і сьогодні, 16 листопада.

Президент України Володимир Зеленський пропонує продовжити військовий стан та мобілізацію в Україні ще на 90 днів.

Президент Володимир Зеленський запропонував продовжити мобілізацію в Україні Це стосується й воєнного стану.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на законопроект, який президент вніс до Верховної Ради.

Зазначимо, що тексту самого законопроекту ще немає, тому терміни, на які мобілізацію та військовий стан можуть продовжити, поки що не відомі.

Утім, у Раді вже припустили, що продовжити можуть і на 90 днів.

“На найближчому пленарному засіданні буде знову продовжено військовий стан та загальна мобілізація. Відповідні документи від президента вже зареєстровані в парламенті. З високою ймовірністю продовження буде знову на 90 днів”, – написав нардеп Ярослав Железняк.

Воєнний стан в Україні, а разом із ним і загальну мобілізацію продовжили до 21 листопада 2022 року. До лав армії можуть призвати всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років, які не мають обмежень за станом здоров’я, а також не мають підстав для звільнення від служби або права на відстрочку.

Щодо “хвиль” мобілізації, то вони умовні. У командуванні ЗСУ зазначають, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну продовжується одна загальна хвиля мобілізації, під час якої поступово доукомплектовуються підрозділи, яким потрібні додаткові фахівці.

Резервісти, колишні учасники АТО та ООС були призвані першими, разом із ними всі ті, хто має військовий досвід. Проте люди без досвіду також підпадають під мобілізацію в деяких регіонах України, де не вистачає кадрів. Їх не відправляють відразу на передову, а спочатку навчають і тримають у резерві.

Після 23 серпня, коли закінчиться поточний термін воєнного стану, для призовників нічого не зміниться. Ті, хто служив, продовжуватимуть воювати за перемогу до кінця війни. Проте по закону передбачено реабілітацію та відновлення для підрозділів першої лінії.

Начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач повідомив, що досвідчених бійців забирати з фронту не будуть і такого поняття як відпочинок на війні немає. При цьому передбачено виведення підрозділів першої лінії, відведення їх на реабілітацію та відновлення.

Мобілізація в Україні відбувається безперервно. Коли український військовослужбовець гине чи потрапляє до шпиталю, його замінюють новим бійцем.

Мобілізація безпосередньо залежить від потреб у доукомплектуванні військових частин. Саме тому призивають зараз не всіх бажаючих, а лише тих, чиїх спеціалізованих навичок потребує той чи інший підрозділ.

Загальна мобілізація в Україні триває поки що до 23 серпня, проте швидше за все її продовжать. Експерти попереджають, що підрозділи Збройних сил України потребують постійної ротації, доукомплектування та формування постійних резервів. Про закінчення війни говорити ще не доводиться, тому, скоріше за все, через 2 тижні мобілізацію доведеться продовжувати.

Представник командування ЗСУ Роман Горбач зазначив, що якщо буде продовжено мобілізацію та оголошено наступну хвилю, то мобілізуватимуть не лише офіцерів. Все залежатиме від загального стану як на бойових порядках, так і від потреб військовослужбовців. Призвати можуть також і сержантів, і солдатів, якщо буде така потреба.

Керівництво Сухопутних військ ЗСУ стверджує, що мобілізація проходить без будь-яких хвиль, і призивають тих, кого потребує армія.

ЗСУ постійно формують списки так званого “бойового резерву”, який може бути задіяний під час затягування війни з Росією.

У будь-якому разі продовження призову залежатиме від прямих потреб української армії. Офіційного рішення про можливе продовження загальної мобілізації поки що прийнято не було.

Розповідаємо, як поляки ставляться до перебування українців у Польщі та надання їм матеріальної допомоги

Польща вирішила продовжити виплати для біженців з України, які прибули до країни пізніше 24 лютого і в яких ще не збіг строк перебування 120 днів.

Про це розповів віцеміністр внутрішніх справ і урядовий уповноважений у справах біженців з України Павел Шефернакер, передає агенція з працевлаштування Gremi Personal.

Раніше повідомляли, що з 1 липня виплату 40 злотих (близько 275 грн) на день на особу за надання житла та харчування українським біженцям припинять.

Однак це не зовсім правда – ці виплати продовжать для тих українців, які прибули у країну пізніше і в яких ще не збіг 120-денний строк перебування. Навіть більше, для біженців, які приїдуть до Польщі в липні, виплати теж зберігаються протягом 120 днів з моменту перетину кордону.

Строк виплат понад 120 днів можуть продовжити лише у тому разі, якщо допомога надається особам, які мають інвалідність, пенсіонерам, вагітним жінкам, особам, що виховують дітей до 12 місяців або трьох і більше дітей, оскільки такі люди не мають змоги працювати і утримувати себе самостійно.

Потрібно бути самостійними
“Поляки все ще активно підтримують Україну, але впевнені, що біженцям пора стати самостійними, і хочуть рівних умов. Річ у тім, що у Польщі висока інфляція, і матеріальне становище польських сімей від початку війни теж відчутно погіршилося,” – каже генеральний директор агенції з працевлаштування Gremi Personal Томаш Богдевич.

Ця думка підтверджується статистикою: згідно з опитуванням Інституту ринкових і соціальних досліджень (IBRIS), 70,4% респондентів вказали, що необхідною умовою для перебування українців у Польщі є вихід на роботу.

Ще 38,7% переконані, що українці мають віддати дітей до польських шкіл, а 27,6% хотіли б, щоб українці вивчали польську мову.

Наразі, за інформацією Міністерства родини та соціальної політики Польщі, понад 500 тис. переселенців з України, яким надано польський ідентифікаційний номер PESEL, є особами працездатного віку.

90 днів перебування в ЄС протягом 180 днів – правило безвізу, якого повинні підтримуватись українці знаходячись в країнах Європейського Союзу без оформлення статусу тимчасового захисту. Деякі країни надають можливість продовжити цей термін перебування.

Чотири країни ЄС дають можливість поїздок для українців поза умовами шенгену. Ці країни надають додаткові дні до європейського безвізу.

Серед держав, які надають можливість українцям перебувати в Європі додатково до 90 днів безвізу, – Хорватія, Болгарія, Кіпр, Румунія.

Якщо ви не плануєте оформити статус тимчасового захисту в одній з країн Європейського Союзу, можна переїхати до однієї із названих вище країн і перебувати там за біометричним паспортом ще 90 днів протягом 180 днів. Ці дні додаються до 90 днів перебування у країнах Шенгену. Тобто ви можете перебувати у Хорватії, Болгарії, Румунії, чи на Кіпрі 90 днів з туристичною метою, це рахується окремо від інших країн ЄС, які підписали шенгенську угоду.

Наприклад, ви жили 3 місяці у Чехії, і поки не хочете повертатися до України, можна поїхати ще на 90 днів до Болгарії. Термін перебування українців з біометричним паспортом у Хорватії, Болгарії, Румунії, на Кіпрі не буде враховуватися при підрахунку періоду в 90 днів, а правило 90/180 днів працює для кожної держави окремо. Тому, наприклад, можна перебувати спочатку 90 днів в Хорватії, потім 90 днів у Румунії, а звідти поїхати на три місяці до Італії, що не буде вважатися порушенням строків перебування за кордоном, оскільки за цим принципом враховуються тільки поїздки до країн шенгенської зони.

Сьогодні, 15 грудня, “червона” зона стала значно меншою – з неї вийшли дві області – Хмельницька та Вінницька. Попри це, уряд вирішив продовжити адаптивний карантин.

Як зазначив Денис Шмигаль, таке рішення допоможе максимально ефективно протидіяти пандемії та захистити здоров’я людей. Він наголосив, усіп равила карантину щодо доступу до публічних місць із COVID-сертифікатами, носіння масок та дистанції залишаються в силі.

“Поки в Україні рівень вакцинації не досягнеться 70% населення, ми маємо продовжувати дотримуватися всіх встановлених карантинних обмежень, тому уряд подовждує адаптивний карантин”, – сказав Шмигаль.

Він додав, карантин триватиме, як мінімум, протягом I кварталу наступного року.

Карантин може бути помʼякшений у випадку успішно проведеної вакцинації

Кабінет міністрів України планує продовжити строки адаптивного карантину у країні до кінця серпня. Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів у своєму інтервʼю РБК-Україна. Наразі адаптивний карантин запроваджений до 30 червня.

«Ми, очевидно, будемо продовжувати його до серпня. Якщо нам вдасться до Дня незалежності провакцинувати більшість людей, звичайно, ми будемо шукати варіанти його пом’якшення», – заявив Шмигаль.

За його словами, адаптивна модель карантину дає можливості: якщо показники захворюваності на Covid-19 починають зростати, то обмеження запроваджуються автоматично, якщо ж ні – то країна живе в «зеленій» зоні. Коли уряд побачить, що епідемію вдалося побороти, то карантин буде скасовано.

«Тому будуть чи не будуть нові локдауни, залежить від дисципліни, вакцинації та від того, як буде розвиватися ця пандемія взагалі у світі, будуть або не будуть з’являтися нові штами. Це основні показники, я думаю, що інших показників, які вплинуть на адаптивну модель карантину, немає», – уточнив прем’єр.

Також Шмигаль зазначив, що уряд не планує вводити загальнодержавний локдаун, у разі необхідності будуть закриватися окремі області, як це було відбувалося у минулу хвилю захворюваності.

Нагадаємо, минулого тижня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив про вихід України з третьої хвилі Covid-19. Відповідно до нового карантинного поділу країни, опублікованого Міністерством охорони здоровʼя 8 травня, всі області держави вийшли із «червоних» карантинних зон.

При цьому сьогодні стало відомо, що Миколаївська область, яка знаходилася у «жовтій» карантинній зоні через погіршення ситуації із захворюваністю була переведена до «помаранчевої» зони.