Україна буде використовувати всі можливі засоби для блокування будівництва установки для опріснення води в окупованому Росією Криму.
Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в ефірі “Україна 24”, пише УП.

“Була заява незаконної окупаційної “влади” Криму по залученню великої міжнародної компанії для реалізації технології опріснення води. Ми обов’язково знайдемо цю компанію і будемо їй заважати реалізувати цей проект”.

Так звана “влада” окупованого півострову раніше заявила, що в наступному році почне будівництво відповідної установки.

У мережі показали фото пересохлого Північно-Кримського каналу, яким на півострів до російської окупації надходила прісна вода з Дніпра.

Світлини з’явилися на сторінці блогу “RoksolanaToday & КримUA” у Twitter. На кадрах видно, що дно каналу повністю заросло густою високою травою і в ньому зовсім немає води.

“Пересохлий Північно-Кримський канал та іржава дамба. Північний Крим. Зате гавань рідна ж!” – зазначили в дописі, нагадуючи про причинно-наслідковий зв’язок цієї катастрофи і російського вторгнення до Криму у 2014 році.

У коментарях під фото люди погодилися з тим, що це – наслідки окупації РФ, і залишили гострі жарти з фотожабами. “Потрібно писати правильно – г*вень, вона рідна”, “Зате на місяці воду знайшли”, – зазначили підписники блогу.

Тепло і без снігу – такий прогноз синоптиків на осінь та зиму.
Які наслідки це матиме для довкілля та як реагувати на виклики глобального потепління, УНІАН розповіла президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.

Повернення в наші широти зими, якою вона була десяток років тому – це малоймовірний прогноз. Між експертами і науковцями точаться жваві дискусії, чи можна пригальмувати зміни клімату. Але в будь-якому випадку до них точно треба адаптуватися вже сьогодні.

За офіційними даними, цього року через посуху втрачено близько двох з половиною відсотків від всіх посівних площ озимих культур.

Важливо відзначити, що в умовах цьогорічної весни вітри зносили висохлий родючий шар ґрунту. На місці вивітреного чорнозему лишалися пісок та гола порода. Тобто, нині змінюється і структура чорнозему — найбагатшого природного ресурсу України. Ґрунти у нас деградують, що призводить до втрати родючості.

У зв’язку зі зменшенням кількості опадів, підвищенням температури повітря та швидкості випаровування, рівень води у водоймах знижується. Підземні водоносні горизонти не отримують достатньої кількості води із зовнішніх джерел і також поступово вичерпують свій ресурс. Під час посушливих років рівень води знижується у водоймах, а також у підземних водоносних горизонтах. За останні кілька років величезна кількість ставків, струмочків та озер зникли. Великі ставки перетворилися в болота. Ми бачимо, що в багатьох українських регіонах знижуються рівень води в колодязях.

Також надалі зростатиме кількість тривалих посух. Цієї весни були лише «перші дзвіночки». Результатом зниження кількості водності в ґрунтах стане зростання потреби в енергоносіях, зокрема, для здійснення охолодження приміщень, зберігання продуктів, для поливу (щоб залишати ефективним сільське господарство). Як наслідок, окрім дефіциту води, будемо відчувати потребу в зростанні обсягів енергії, потрібної для забезпечення зростаючого попиту на воду, її очищення та транспортування. До речі, вважається, що сильна посуха — це подія, яка наступає раз на сто років. Але в Україні посухи відбуваються вже раз на два-три роки. Очікується, що до 2070 року частота посух, як мінімум, подвоїться.

В Кілійському районі Одеської області скоїв самогубство фермер, який втратив через посуху 100% врожаю. Про це заявив голова Кілійської ОТГ Павло Бойченко, пише «УНІАН».

За його словами, покінчив із собою житель села Шевченкове Володимир Сердюченко, 1954 р. «Василь Миколайович був порядним фермером, він взяв в оренду 150 га землі у людей.

Весь врожай був втрачений через посуху. Опинившись у складних фінансових умовах, не отримавши виразних відповідей від керівництва країни про компенсацію втраченого врожаю, доведений до відчаю, землероб не зміг пережити біди», – заявив Бойченко.

Він уточнив, що Сердюченко взяв в оренду земельні паї у жителів Шевченкового і, тільки на паї йому потрібно було виплатити близько 900 тис. грн. «А врожаю немає… Доведений до відчаю чоловік вирішив добровільно піти з життя», – заявив глава ОТГ, висловивши співчуття рідним і близьким фермера.

Як підкреслює Бойченко, близько місяця тому, на підставі скарг фермерів, Кілійська міськрада підтримала звернення до центральних органів влади – просила надати допомогу звичайним аграріям, які опинилися на межі виживання. «У держбюджеті аграрний фонд закладено у розмірі 4 млрд грн…

Другий рік – неврожай, а в цьому році небувала посуха…», – наголосив Бойченко. В аналогічній безвихідній ситуації значна частина аграріїв регіону. Завтра, 12 травня, повинна знову відбутися сесія Кілійської міськради – депутати хочуть знову звернутися до керівництва України.

В Україні вперше за 100 років різко впав рівень води у річках. Такого у нас ще не було 100 років.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.
За даними Українського гідрометцентру, максимум добового припливу води до Київського водосховища було зафіксовано 30–31 березня, він становив 950 м³/с за норми 4200 м³/с. Це найменший добовий приплив у водосховищі з 1925 року (892 м³/с). Гідрологи Гідрометцентру зазначають, що середня водність Дніпра біля Києва становить 23% від квітневої норми і “близька до критеріїв маловоддя – гідрологічної посухи”.

Максимальний рівень води в Десні, пише видання, цього року був на 74 см нижчим від найнижчого значення за весь період спостережень, зафіксованого 2015 року. Така сама ситуація – в середній течії Дніпра.

За прогнозами експертів, якщо рясних дощів не буде й у травні, то приплив води до водосховища дніпровського каскаду може знизитися до мінімуму з 1885 року (з моменту початку метеорологічних спостережень).

На Дністрі – другій за довжиною річці України – ситуація трохи краща: приплив води у Дністровське водосховище за підсумками квітня прогнозують на рівні 48% від норми.

Водночас у Держагентстві водних ресурсів України запевнили, що вживають “усіх можливих заходів для забезпечення продовольчої безпеки країни”. За даними відомства, 21 квітня водосховища дніпровського каскаду наповнені на 94%, тому “ризиків для забезпечення водою аграрного сектору немає”.