“Україна врятувала світ”: експерт розповів про шалений план Путіна, який йому не вдалося реалізувати

Російський опозиціонер підкреслив, що з самого початку у планах Путіна була не війна з Україною.

Російський диктатор Володимир Путін розглядав повномасштабне вторгнення в Україну як підготовку до війни з НАТО. Захопивши Україну, глава Кремля планував далі йти на країни Балтії. Однак героїчний опір нашої країни зруйнував шелений план Путіна. Таку думку висловив російський опозиціонер та публіцист зі США Андрій Піонтковський.

“Путін за кілька днів до початку повномасштабної війни, між 5 і 24 лютого, після повернення з Пекіна, був в ейфоричному стані, впевнений у своїй перемозі… Він зробив на пресконференції несподіване визнання. Він сказав – ми розуміємо, що поступаємося НАТО на конвенційному рівні, але перевершуємо на ядерному, у нас диво-зброя. Він був щиро в цьому впевнений і розкрив усі плани”, – сказав Піонтковський в ефірі каналу Freeдом.

Російський опозиціонер підкреслив, що з самого початку у планах Путіна була не війна з Україною, адже він планував без жодних зусиль взяти Київ за три дні, а війна із Заходом.

“Україну він мав пройти за кілька днів, взявши Київ. І після цього, в ореолі своєї великої перемоги, стати на кордоні Балтії та Польщі, країн НАТО, і повторити їхню знамениту формулу – “збирайте свої манатки і забирайтеся геть”. І почати війну з НАТО. План був такий – Україну він проходив як танк, вступав до Прибалтики”, – пояснив він.

“Україну він мав пройти за кілька днів, взявши Київ. І після цього, в ореолі своєї великої перемоги, стати на кордоні Балтії та Польщі, країн НАТО, і повторити їхню знамениту формулу – “збирайте свої манатки і забирайтеся геть”. І почати війну з НАТО. План був такий – Україну він проходив як танк, вступав до Прибалтики”, – пояснив він.

За словами Піонтковського, розуміючи, що на конвенційному рівні НАТО сильніше, у вирішальний момент Путін хотів витягнути свою ядерну бомбу, замахнутися нею, і таким чином змусити Захід капітулювати.

“Може, навіть і вдарив би по одному з європейських міст або великому з’єднанню. Такою була доктрина Путіна-Патрушева використання ядерної зброї. Україна врятувала світ від цього сценарію своїм героїчним опором, і тепер Путіну не до наполеонівсько-гітлерівських планів”, – зауважив експерт.

Росія стратегічно вже програла, втративши всі здобутки минулих років.

2023 рік може стати вирішальним у війні з Росією, Збройні сили України матимуть гарні можливості для наступу.

Експерти оцінюють, чи зможуть ЗСУ 2023 року остаточно звільнити територію країни від окупантів, і називають різні сценарії перемоги над РФ.

ТСН.ua зібрав прогнози і думки аналітиків щодо термінів та сценаріїв закінчення війни, озвучені в ефірі каналу “Freeдом”.

Песимістичний сценарій

Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк попередив про можливий “песимістичний сценарій”, якщо Україна вчасно не отримає належну допомогу Заходу.

“Песимістичний сценарій на нас чекає, якщо ми не отримаємо того обсягу зброї, яка потрібна, якщо економічні санкції не доопрацюють з точки зору можливості отримання тих чи інших додаткових атрибутів для виробництва зброї. Грубо кажучи, ось цих “якщо” дуже багато”, – пояснив радник керівника ОПУ.

За його словами, найпесимістичніший сценарій, від якого відштовхуються партнери України, полягає в тому, що “2023 року можна не звільнити щось із територій, які тимчасово окуповані Росією”.

Як наголосив Подоляк, наразі визволення Криму розглядається як “необхідність для правильного фіналу війни”.

“І так само ми зараз повертаємося до того, що, звичайно, якщо Україна не отримає належної номенклатури, належного обсягу інструментів для подальшого ведення війни, то, звичайно, війна може затягуватися”, – додав він.

Коли Україну можуть зачистити від окупантів

Колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов прогнозує, що до кінця серпня 2023 року Україна вийде на державний кордон зразка 1991 року, а “потім розпочнеться найцікавіше”.

“Але очевидно, що найцікавіше розпочнеться вже поза межами нашої держави. Що саме? Не знаю. Зачекаємо на відповідні роз’яснення генерала, керівника Головного управління розвідки України Кирила Буданова”, – каже Селезньов.

За його словами, українська армія має створити “відповідні резерви та ресурси, які дозволять їй ефективно діяти у рамках деокупації нашої країни”.

“Для цього нам необхідно на певних ділянках майбутнього контрнаступу забезпечити особовий склад усім необхідним. Бо очевидно, що будь-яка військова операція оперативного тактичного рівня – активні бойові дії протягом двох – максимум чотирьох тижнів”, – зазначив експерт.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко бачить передумови для успішного наступу ЗСУ на півдні.

“Я думаю, що у нас дуже добрі шанси звільнити окуповану частину південних областей, просунутися на сході та створити як мінімум умови для заходу до Криму. Як максимум – провести, у тому числі й військову чи військово-дипломатичну та військово-політичну операцію зі звільнення Кримського півострова”, – розповів Мусієнко.

За його словами, “шанси на військові перемоги є”.

“Але що стосується повної перемоги, яка включала б весь список, весь перелік всього – то це може розтягнутися і надалі. Зокрема, суд у Гаазі, контрибуція можуть затягтися на роки”, – зазначив експерт.

Захід втомився від погроз Путіна

Колишній депутат Держдуми РФ, російський опозиціонер Геннадій Гудков прогнозує, що для Кремля війна завершиться “дуже сумно”.

“Я думаю, що війна закінчиться 2023 року перемогою України чи, принаймні, буде такий стан до кінця року, коли вже буде зрозуміло. Приблизно, як у грудні 1944 року вже було ясно, що бункеру незабаром прийде “кришка”. Там за кілька місяців війни вже почалися сепаратні переговори і багато чого іншого. Я згадую історію останньої страшної Другої світової війни, а Росія не має часу – ні до 2025, ні до 2026 років. Все це завершиться набагато скоріше і для них дуже сумно”, – заявив Гудков.

На його думку, єдине завдання, яке ставить перед собою президент РФ Володимир Путін – “залякати світ блефом і спробувати якось розміняти українську територію на можливість зберегти свою владу та свій режим”.

“Іншого варіанту він не має. Але світ, я так розумію, на це не піде. Світ теж уже озвірів, теж уже втомився від цього брехуна в бункері, який погрожує всім ядерним апокаліпсисом. Я вважаю, що вся західна коаліція, яка допомагає та підтримає український народ, вирішила руками ЗСУ перемогти Путіна”, – заявив ексдепутат Держдуми РФ.

Три етапи перемоги України

Доктор політичних наук Ігор Петренко виділив три етапи перемоги:

“Один із головних етапів перемоги України — це звільнення територій, захоплених після 24 лютого 2022 року. Далі це вихід до міжнародно визнаного кордону 1991 року. Я гадаю, що на цьому ми обмежимося. Виходу на інші території точно не буде. Ми маємо зовсім інший підхід до Російської Федерації. Але третій етап — це перемога України у рамках гарантій безпеки від наших партнерів. Ось тоді настане остаточна перемога України”.

Як наголосив Петренко, “для Росії в принципі поразка вже настала”.

“Стратегічно вони програли у всьому. Тобто вони втратили всі досягнення, які мали за останні десятиріччя. Припустимо, енергетична залежність Європи від Росії – це була їхня перемога, як і “Північний потік-2″, вибудовані глибокі партнерські відносини з Німеччиною, Францією. РФ розглядалася як можливий потенційний союзник чи партнер для Китаю – це була її перемога. Все це вони втратили, тому у стратегічному плані вони вже програли”, – пояснив політолог.

Росія мала наміри провести швидкі атаки та дезінформувати українське супільство. В результаті таких дій, у Кремлі сподівались дуже швидко захопити столицю України. Москва планувала, що активна фаза повномасштабного вторгнення РФ до України триватиме 10 днів.

Про це повідомляється у доповіді британського Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), який підготували військові експерти Джек Уотлінг та Нік Рейнолдс, а також колишній голова РНБО України Олександр Данилюк та екскомандувач Десантно-штурмовими військами України Михайло Забродський.

Після цього Росія хотіла окупувати країну, щоб організувати анексію українських територій до серпня.

“Росія планувала вторгнутися в Україну протягом 10 днів, а потім окупувати країну, щоб забезпечити анексію до серпня 2022 року”, – йдеться у доповіді.

На думку експертів, Росія планувала, що швидкість атаки та кампанія дезінформації дозволять швидко захопити столицю України. Зазначається, що російський план значною мірою вдався, і війська РФ досягли переваги у співвідношенні сил 12:1 на північ від Києва.

«Проте та оперативна безпека, яка забезпечила успішну дезінформацію, також призвела до того, що російські сили виявилися непідготовленими на тактичному рівні для ефективного виконання плану», – додали експерти.

Зазначається, що тактична компетентність російських військових виявилася значно нижчою за очікування багатьох спостерігачів, що базуються в Україні та Росії та за їхніми межами.

При цьому, на думку експертів, російські системи озброєння виявилися значною мірою ефективними, і підрозділи РФ з вищим рівнем досвіду мають значний військовий потенціал, але не змогли його реалізувати.

Після понад восьми місяців російської окупації жовто-блакитний стяг повернувся до Херсона.

Звільнена вся Миколаївська область, крім Кінбурнської коси. Це вже третя велика поразка Путіна у війні проти України після Харкова та Києва, від якої він намагається всіляко дистанціюватися.

Про “вихід” із Херсона, принижуючись на всю Росію, в середу, 9 листопада, на камери заявили міністр оборони Сергій Шойгу та командуючий війною проти України генерал Сергій Суровікін. У цей самий час Путін відвідував Федеральний центр мозку та нейротехнологій у Москві.

Російська пропаганда робить все, щоб не пов’язувати чергову військову поразку особисто з Путіним, переконуючи, що “це було вимушене військове рішення”, і “генерали знають, що роблять”. Паралельно й сам Путін, і його речники, і російське МЗС називають втечу з Херсона черговим “жестом доброї волі”, Україну – “партнером”, вже навіть непрозоро натякаючи на переговори.

Хоч міністр оборони України Олексій Резніков і прогнозує деяке сповільнення активних дій на полі бою взимку, зупинятися на Херсоні ЗСУ не збираються. Після звільнення правобережжя наша артилерія дістає до аеродромів у Криму. Вочевидь саме тому росіяни риють окопи на півночі півострова й перекидають із Криму свої бойові вертольоти. Проте позиція Заходу, надто США, не є такою ж впевненою та однозначною.

ТСН.ua проаналізував, що кажуть та пишуть на Заході щодо подальших сценаріїв розвитку війни після звільнення Херсона й правобережжя.

Переговори
ТСН.ua вже детально описував цей сценарій. І наразі він найбільш обговорюваний на Заході. Все почалося з неочікуваного візиту до Києва в п’ятницю, 4 листопада, радника президента США Джо Байдена з питань нацбезпеки Джейка Саллівана, знаного в дипломатичних колах своєю поміркованою позицією щодо діалогу з Росією.

Одразу після цього в низці поважних американських видань вийшли статті з натяком на те, що, можливо, Україні варто було б переглянути свій підхід щодо неможливості переговорів із Росією, поки Путін там залишається при владі. А потім в середу ввечері ми побачили телевізійне шоу Шойгу-Суровікіна, де вони намагалися пояснити, чому російська армія тікає з правобережжя Херсонщини.

Можна припустити, що Путін намагався продати Заходу свою поразку на Херсонщині в якості “жесту доброї волі” й готовності до переговорів. Тим паче, 7 листопада WSJ повідомляла, що Джейк Салліван мав приватні розмови з керівником російського Радбезу Миколою Патрушевим та радником Путіна Юрієм Ушаковим. Проте за два дні до повернення українського стягу до Херсона, 9 листопада (тобто одразу після заяви Шойгу-Суровікіна), неочікувано для всіх про необхідність переговорів висловився голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі:

“Коли є можливість провести переговори, коли мир може бути досягнутий, скористайтеся нею. Ловіть момент”.

Це прозвучало як грім серед ясного неба. Так, Україна вже не вперше чує такі заяви. Проте раніше вони лунали радше від політиків та дипломатів, а не генералів, та в моменти, коли сили росіян на півдні та сході переважали. Проте навіщо США говорять про переговори зараз, коли тактика українських сил оборони з повільного але рішучого вибивання ворога з Херсонщини, яка тривала кілька місяців, зрештою спрацювала, і росіяни тікають із правобережжя? Тобто, навіщо робити такі заяви, коли Україна перемагає Росію на полі бою?

CNN пише, що команда Адміністрації Байдена щодо цього питання розділилася на два умовних табори: одні вважають, що Україні варто сідати за стіл переговорів із Росією, інші – що це має визначати Київ. Телеканал із подивом зазначає, що все це призвело до унікальної ситуації, коли військове керівництво більше наполягає на дипломатії у цій війні, ніж власне самі дипломати.

“За словами двох посадовців Адміністрації Байдена, позиція Міллі не підтримується командою нацбезпеки президента Байдена, включаючи держсекретаря Ентоні Блінкена та радника з нацбезпеки Джейка Саллівана, жоден з яких не вважає, що настав час дати серйозний поштовх до переговорів щодо України”, – пише CNN.

Підсумовуючи все, що дискутується в США, лунає два основних аргументи “за” переговори з Росією саме зараз.

По-перше, Росія ослаблена, тому Україна може говорити з нею з позиції сили.

Проте ті, хто це пропонують, чи не розуміють очевидного, чи просто свідомо хочуть дати Росії виграти час, щоб перегрупуватися, накопичити ресурси й вдарити по Україні ще з більшою силою. Саме для цього Путін сигналізує про начебто готовність до переговорів, де вимагатиме від України визнати незаконно “приєднані” до РФ чотири українські області.

В інтерв’ю CNN Володимир Зеленський вкотре нагадав американцям, що не закривав двері для переговорів із Росією, проте не з Путіним, який незаконно “приєднав” до РФ українські регіони:

“Вони не хочуть закінчення війни. Невтомлений від війни тільки Кремль і одна людина, яка головуюча сьогодні на території РФ. Зараз цій людині і російському військово-політичному керівництву потрібна пауза. Повірте, вони це відчувають. Вони почали відчувати результат дії санкцій. Вони почали відчувати незадоволення їхнього суспільства”.

По-друге, лунають і такі аргументи, що можливо краще починати дипломатію зараз, бо невідомо, як Путін себе поведе, коли, як пацюк, буде цілковито загнаний у кут.

І тут мова в першу чергу про ризик застосування ядерної зброї (і про це, до речі, й писала WSJ в статті про контакти Саллівана з Патрушевим та Ушаковим), і не в останню – про дезінтеграційні процеси в самій Росії: протести, революцію чи навіть розпад. А на Заході про це воліють поки що не думати, не знаючи, що робити з країною, яка нашпигована ядерною та іншою небезпечною зброєю. Такий самий підхід у США був щодо колапсу Радянського Союзу. Але, ховаючи голову в пісок і вдаючи, що цього немає, ще не означає, що цього точно не станеться.

Вихід на кордони-1991
Інтерв’ю CNN Володимир Зеленський давав разом із своєю дружиною Оленою, і вона дуже влучно відповіла:

“Сторіччя Російської імперії, десятиліття Радянського Союзу зі всіма голодоморами, репресіями, переселенням українців до Сибіру, Казахстану… Ми вже пережили настільки багато від них (росіян – ред.), що, якщо цьому зараз не покласти край, далі може не бути шансу. Це такий останній бій”.

Та чи всі на Заході це розуміють? Чи розуміють у ключових західних столицях, що, якщо навіть дати Путіну на якийсь час зафіксувати свої територіальні “здобутки” в Україні, це стане прецедентом для інших нападати на сусідів, влаштовувати там “референдуми” й приєднувати їхні території в якості нових територіальних суб’єктів?

У середу, 9 листопада, NBC News повідомив, що чиновники західних міністерств оборони сумніваються в спроможності Києва вибити росіян зі всіх тимчасово окупованих територій.

В інтерв’ю ТСН.ua директорка Центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук розповіла, що чула схожі думки й від політиків і дипломатів у США, Німеччині, Франції, та деяких інших країнах. Експертка виділила три основні причини, чому лунають такі припущення.

По-перше, незважаючи на те, що в офіційній риториці багато хто говорить про важливість перемоги України, разом із тим є сумніви щодо можливості України перемогти в тому вигляді, в якому б сама Україна хотіла перемогти. Тобто, вийти на міжнародно визнані кордони 1991 року.

“Вони мають таке бачення: що б вони не робили, скільки б не надавали допомоги, зброї, все одно в якийсь момент Путін може переграти, піти на якесь рішення, яке змусить сідати за стіл переговорів і обезцінить цю допомогу й цю підтримку. Очевидно це десятиріччя сформованого міфу, який досить сильно ще сидить у мізках багатьох політиків й експертів, що Путін завжди виграє. Тому тут є й частково відповідь на питання, що саме з Путіним треба говорити, що зарано його списувати, і цілком можливо, що він залишиться (при владі в Росії – ред.)”, – вважає Альона Гетьманчук.

По-друге, є ця сформована загальна лінія, яку публічно підтвердив навіть Джейк Салліван, щоб допомагати Україні так, аби не спровокувати Третьої світової війни, й не втягнути США в ядерне протистояння з іншою ядерною силою.

“Цей підхід очевидно зберігатиметься. Тобто, вони дійсно цього бояться. Байден, я думаю, особисто й надалі хоче увійти в історію саме як президент, який завершує війни, а не втягує Америку в нові. Для нього це дуже важливий політичний та електоральний момент. Він робив на ньому дуже великий акцент під час минулої кампанії. А це значить, що вони постійно тестуватимуть реакцію Путіна на ті чи інші види озброєнь”, – каже Гетьманчук.

По-третє, і у Вашингтоні, і в європейських столицях превалює враження, що виключно військовим шляхом Україна не здатна виграти війну. І навіть, що це небажаний варіант виграшу. Тобто, все одно має бути дипломатична частина.

Після звільнення Херсона The New York Times написала, що українські війська не демонструють жодних ознак припинення наступу взимку чи дозволу зайти війні у глухий кут. Навпаки, українські сили оборони готуються до нового наступу між південним та східними фронтами через Запорізьку область у напрямку Мелітополя. В інтерв’ю ТСН.ua військовий експерт Олег Жданов неодноразово говорив, що ключем до звільнення всієї Херсонської області є саме Мелітополь – транспортна артерія та опорний пункт. Якщо ми візьмемо Мелітополь, то Нова Каховка та Енергодар опиняться в оперативному оточенні, як це було довгий час із Херсоном і правобережним угрупованням росіян.

У статті для Atlantic Council колишній посол США в Україні Стівен Пайфер пише, що, можливо, Росія, враховуючи її історію й географію, більше зацікавлена в Україні, ніж США (зокрема таку думку висловлював і колишній президент США Барак Обама, поступаючись кріслом Дональду Трампу), проте саме в національних інтересах Америки є підтримка України.

“У випадку України, США надають гроші та зброю. Якби амбіції Путіна поширювалися на одну чи кілька країн Балтії, які є членами НАТО, США повинні були б надати гроші, зброю та життя американських солдатів. Тому США дуже зацікавлені в тому, щоб зупинити амбіції Путіна в Україні”, – вважає Пайфер.

З боку американського дипломата це звучить доволі цинічно. Разом із тим, саме це, поруч із багатьма іншими основними аргументами, має стати аргументом, щоб США збільшили свою військову підтримку України, не обертаючись кожного разу на реакцію Путіна та можливі ескалаційні ризики. Тим паче, за даними Пентагона, у війні проти України Росія вже втратила половину своїх бойових танків, більшість високоточних боєприпасів, понад 80% їхніх сухопутних військ загрузли в Україні, а санкції та експортний контроль дуже ускладнять Росії відновлення її армії. І, можливо, спільними зусиллями, стануть реальністю заяви керівника ГУР Міноборони Кирила Буданова:

“Взагалі ця війна вже не такий довгий час буде продовжуватися, скоро це закінчиться. Взимку війна значною мірою стихне. І ось після зими почнеться завершення цього конфлікту, з виходом на першому етапі на адмінкордони станом на 1991 рік”.

“Заморозка”
Одразу зазначимо, що саме до цього сценарію прагне Путін. Їм критично необхідна пауза, щоб перегрупуватися й накопичити сили. Саме тому вони надсилають сигнали Заходу про начебто готовність до переговорів.

“Ми не можемо нічого заморожувати. Ми не холодильна камера. Ми маємо звільняти наші території незалежно від погоди, незалежно від пори року. Ніякої зупинки ми пропускати не можемо, бо там наші люди, ми бачимо, як вони страждають”, – заявив секретар РНБО Олексій Данілов.

Проте разом із натяками про необхідність переговорів із Росією саме зараз під різними соусами, є ще один аргумент, який лунає, – це зима, коли жодна зі сторін не матиме переваги. Мовляв, із приходом морозів військові дії все одно зупиняться. Тому можливо краще використати цей момент для дипломатії?

Поруч із статтями про те, що Україна не збирається зупинятися, The New York Times також пише, що зима призведе до сповільнення просування з обох сторін: “Зимова пауза може тривати до півроку. Дощ і м’який ґрунт наприкінці листопада сповільнять рух військових обох сторін. Тоді, коли температура впаде і земля замерзне, танкам і вантажівкам буде легше рухатися. Але ймовірність сильних снігопадів і ще більш холодної погоди може ускладнити для погано оснащеної російської армії початок будь-якого нового наступу”.

Саме в цей час, на думку видання, Росія посилить свої удари по енергетичній українській інфраструктурі. Не дарма ж Микола Патрушев 9 листопада особисто приїздив до Ірану, а в суботу, 12 листопада, Путін поговорив телефоном з очільником країни Ібрагімом Райсі. Ризик повного знищення української енергетичної інфраструктури, тобто повний блекаут України, є ще одним аргументом адептів негайних переговорів з Росією.

В інтерв’ю Reuters міністр оборони України Олексій Резніков дійсно спрогнозував уповільнення активних дій на полі бою взимку. Проте, за його словами, Україна вийде з цієї паузи сильною і посиленою тисячами солдатів, які проходять підготовку у Великій Британії. І не факт, що це станеться лише навесні.

Тим паче, як пише The Washington Post із посиланням на неназваного впливового московського бізнесмена, втрата Херсона матиме серйозні “священні” наслідки особисто для Путіна. Натомість британський Sky News більше непокоїть, на яку ділянку фронту Росія може перекинути “виведені” з Херсонщини (які, насправді, тікали) війська. Вони прогнозують, що це буде саме донецький напрямок, щоб нарешті взяти Бахмут і Павлівку.

Натомість заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь в інтерв’ю ТСН.ua сказав, що після звільнення правобережжя українські війська зможуть вивільнити значні сили й направити на інші напрямки, – це Мелітополь, Маріуполь і північна частина Донбасу. Разом із цим, на думку експерта, росіяни навряд чи зможуть так само вивільнити свої значні сили. Так, за його словами, Росія може перекинути “мобіків” на Павлівку, щоб не дозволити українській армії піти на Волноваху і Мелітополь. І, так, під загрозою ворожої артилерії опиниться й сам Херсон. Тому українській армії треба буде постійно виявляти вогневі позиції росіян на лівому березі, й знищувати їх. Але це вже буде контрбатарейна боротьба.

“Проте для українських сил оборони фронт значно скоротиться. Чому росіяни так довго намагалися втримати правобережний плацдарм, на який вийшли в перші дні початку широкомасштабної війни? Вони збиралися за кілька днів окупувати Миколаїв, Одесу, зайти в Придністров’я, і, можливо, в Молдову. Тобто, їхній план був відрізати Україну від моря. Це можна порівняти з плацдармом під Києвом. Тепер цей плацдарм фіксується українськими військами. Не думаю, що вони намагатимуться зараз форсувати Дніпро. Це не має сенсу, бо це дуже складна й небезпечна операція за наявних умов, коли росіяни там сконцентрували сили”, – вважає Михайло Самусь.

А от інші оглядачі переконані, що український наступ, попри певне перегрупування й очікування резервів, не сповільниться. Тому, швидше за все навесні, Путіну доведеться оголошувати ще одну хвилю мобілізації, що ще більше похитне конструкцію його вертикалі.

Арестович розповів про плани Путіна щодо повторного нападу на Київ

Арестович зазначив, що в окупантів залишилося лише 25% арсеналу ракет

Радник Офісу президента Олексій Арестович повідомив, що російський диктатор Володимир Путін вважає, що близько 20-30 тис. військових РФ достатньо для повторного нападу на Київ. Про це він розповів у ефірі «Фейгін Live».

«Путіну спало на думку, що для нападу на Київ достатньо накопичити 20-30 тис. солдатів. Він вважає, що це достатня загроза, щоб нам полоскотати нерви або взяти якісь передмістя, повторити травму Бучі», – розповів він.

Проте за словами Арестовича, ймовірно, у разі повторного наступу на Київ відбудеться «травма Чорнобаївки» і в окупанти змушені будуть відступати. Зауважимо, що на Чорнобаївка Херсонщині стала символом українського спротиву.

«Але швидше повториться травма Чорнобаївки. Просто протягом кількох днів станеться багато разів Чорнобаївка, і на цьому все закінчиться», – переконаний радник.

Арестович також зазначив, що в окупантів залишилося лише 25% арсеналу ракет. За його словами, війська Путіна ще можуть завдати масованого ракетного удару на території України, однак це стане самогубством для нього.

Нагадаємо, раніше Арестович заявляв, що білоруська армія навряд чи буде брати участь у боях в Україні. Він зауважив, що про це свідчить те, що Путін вивозить спорядження з Білорусі – понад 100 тисяч тонн боєприпасів, зброю, військову техніку, на відновлення тих частин, які постраждали в боях на території України.

Арестович назвав головну мету російських військ на Луганщині і пояснив, чому російське командування не перекидає особовий склад у Сєвєродонецьк.

Командування російських військ не перекидає особовий склад в Сєвєродонецьк в даний час, посилюючи там лише Артилерійське угруповання, тому що головне завдання противника – оточення українських сил в Луганській області.

Таку заяву зробив радник глави офісу президента України Олексій Арестович в ефірі YouTube-каналу”Фейгін LIVE”.

За словами співрозмовника, російські підрозділи намагаються вийти до Сіверська Донецької області, щоб”зачинити оперативне оточення”. Одночасно з цим ворог планує наступати на Слов’янськ з боку Ізюма.

У п’ятницю російські війська вже вели наступальні дії з Ізюмського напрямку На Слов’янськ, але поки тільки з тактичними цілями. Крім того, росіяни зосереджені на перерізанні траси Лисичанськ – Бахмут. У п’ятницю противнику вдалося трохи просунутися в цьому районі, додав Арестович.

“Готуються до довгої війни”: міністр оборони Резніков озвучив плани Путіна

По всій видимості, Путін досі не може змиритися з історичною поразкою своїх військ в Україні і готовий робити останні ставки.

За словами глави українського Міністерства оборони Олексія Рєзнікова, російські окупаційні війська готуються до тривалої війни на території України.

Як повідомляє УП, про це Резніков заявив під час виступу в Раді закордонних справ ЄС на рівні міністрів оборони за участю генсека НАТО Йенса Столтенберга.

“За багатьма ознаками Росія здійснює підготовку до ведення довготривалої військової операції. Війна переходить в затяжну фазу. Ми бачимо, як в Херсонській, в Запорізькій області російські кафіри активно здійснюють інженерні та фортифікаційні роботи, щоб при необхідності перейти до оборони”, – заявив міністр оборони України.

Резніков також закликав зарубіжних партнерів і надалі надавати необхідну допомогу, яка дозволить українським захисникам перемогти путінських окупантів.

“Війна руйнує українську економіку. З кожним днем збільшується потреба в ресурсах для відновлення. Затягування війни тягне за собою ризик глобальної продовольчої кризи, а також чергової міграційної кризи. З огляду на це, ми хочемо перемогти ворога і звільнити наші території в найкоротші терміни. Не дати Росії затягнути конфлікт.

Тому ми дуже зацікавлені в отриманні міжнародної допомоги, купувати зброю максимально швидко і в потрібних кількостях. Нам потрібні танки, бронемашини, засоби ураження на довгих дистанціях (реактивні системи залпового вогню, важка артилерія, Авіація, ракети). Ми прагнемо зберегти життя наших людей”, – резюмував глава українського оборонного відомства.

Колишній командувач європейської армії США, генерал Бен Ходжес переконаний, що російська армія готується до чергової фази наступу

За словами генерала, російські війська після перегрупування, яке видають за відведення військ, приступить до другої фази.

Про це Бен Ходжес заявив в інтерв’ю ТСН.

“Він нікого не веде. Він їх передислокує для цієї наступної “фази” на Донбасі. Російські військові одиниці були розбиті, вони втратили лідерів, їх обладнання розбите, вони втратили багато техніки, завдяки українським захисникам. Тому зараз вони намагаються відступити, реорганізуватися, перегрупуватися для наступної “фази”. Це саме те, що, на мою думку, відбувається прямо зараз. Тому це не відвід”, – заявив він.

Ходжес також зазначив, що у російської армії не вистачить ресурсів для того, щоб захопити Київ.

“У них немає ресурсів, щоб взяти Київ. У них немає достатньої кількості військ. Місто занадто велике, оборона навколо міста дуже сильна. Тому, я думаю, вони переоцінюють, що вони можуть зробити. Що вони мають намір зробити, це спиратися на те, що вони вже зробили. Зокрема, в Азовському морі. Вони знають, що це вдарить по українській економіці. Якщо Україна не зможе експортувати з Бердянська і Маріуполя, то це вдарить по українській економіці і принесе багато проблем. Тому, думаю, вони, напевно, спробують сфокусуватися на цьому”, – додав генерал.