Рамзан Кадиров несподівано заявив, що “засидівся” на посаді голови Чечні і заслужив на “безстрокову відпустку”. От тільки дехто натякає, що незабаром Кадиров може обійняти керівну посаду в Росгвардії.

3 вересня 2022 року голова Чечні Рамзан Кадиров зробив несподівану для всіх заяву.

Так, голова Чечні Рамзан Кадиров заявив, що йому час йти з посади, “поки не вигнали”. Про це він особисто заявив у відеозверненні, розміщеному на сторінці в мережі Телеграм

“Вже 15 років, як я керую республікою. <…> Тому, я думаю, що мій час теж настав. Поки мене не вигнали. Мені здається, я вже старий. Колись був наймолодший, недосвідчений. І зараз таким А залишився недосвідченим, але молодість пішла кудись”, – сказав Кадиров.

Він також додав, що довше за всіх глав федеральних суб’єктів РФ обіймає свою посаду.

“Я і сам помітив, що засидівся. Вважаю, що заслужила безстрокову та довгу відпустку”, – зазначив голова Чечні.

За його словами, він уже почав розмірковувати над відставкою та висловив сподівання, що чеченці його “підтримають і зрозуміють”.

Одразу кілька російських медіа у щирість таких слів не повірили. За їхнім припущенням, заява Кадирова про готовність піти в “безстрокову відпустку” свідчить не про її уникнення політики, а про майбутнє призначення на ще більшу посаду в ієрархії політичного режиму Володимира Путіна.

“Обговорюється перехід Кадирова на керівну посаду до Росгвардії – з прицілом на те, що надалі він замінить на посаді главу відомства Віктора Золотова”, – інформує, наприклад, “Верстка” з посиланням на власні джерела до Міноборони РФ та верхньої палати російського парламенту. Федерації.

При цьому Чечню замість Кадирова очолить його найближчий ставленик, депутат Держдуми РФ Адам Делімханов. Його Кадиров називає своїм “братом”.

Делімханов, слід зазначити, безпосередньо причетний до збройного вторгнення 24 лютого до України. Він відповідав за бої у Маріуполі.

Абітурієнтів на Зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови “підставило” завдання з визначенням правильного наголосу.

Про це ZN.UA розповів в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко. Так, випускники повинні були знати правильну вимову слів “фаховИй, жалюзІ, чорнОслив, чорнОзем” та ін.

“На жаль, щоденна мовна практика далека від ідеалу. Колеги з професійної предметної комісії сьогодні сказали: це ще добре, що ми не ставимо зараз у тести норми нового правопису. Наприклад, “авдиторія, проєкт” і так далі.

Але коли-небудь ці норми стануть стійкою практикою викладання, і через 5-10 років на них будуть звичайні завдання. Не буде нерозуміння і здивування, як зараз. Наприклад, усі говорять “Україна багата на чорнозЕм”, а правильно – “на чорнОзем”, – сказав Бойко.

Він вказав на те, що в розробці тестів комісія “намагається рухатися в бік компетентнісного спрямування”.

“Щоб у тесті були завдання, які перевіряють здатність щодня використовувати норми українського правопису. Так само і з літератури”, – заявив Бойко.