Перемога України вже скоро: відома тарологиня назвала точний місяць та подію, яка означатиме закінчення війни

Активні бойові дії мають завершитися в першій половині цього року, вважає Хомутовська.

Відома тарологиня Людмила Хомутовська передбачає, що перемога України вже близько – кінець весни. Це станеться після великого контрнаступу Сил оборони.

Такий прогноз в ексклюзивному інтерв’ю ТСН.ua розповіла тарологиня Людмила Хомутовська.

“Підписання всіх угод буде після військової розв’язки – величезного наступу. Одразу скажу, що як і дивилася раніше, то війна може закінчиться наприкінці весни. В нас активні дії мають завершитися саме в першій половині цього року, а от підписання буде восени”, – розповіла вона.

Перемога України вже скоро: відома тарологиня назвала точний місяць та подію, яка означатиме закінчення війни

Активні бойові дії мають завершитися в першій половині цього року, вважає Хомутовська.

Відома тарологиня Людмила Хомутовська передбачає, що перемога України вже близько – кінець весни. Це станеться після великого контрнаступу Сил оборони.

Такий прогноз в ексклюзивному інтерв’ю ТСН.ua розповіла тарологиня Людмила Хомутовська.

“Підписання всіх угод буде після військової розв’язки – величезного наступу. Одразу скажу, що як і дивилася раніше, то війна може закінчиться наприкінці весни. В нас активні дії мають завершитися саме в першій половині цього року, а от підписання буде восени”, – розповіла вона.

“Сьогодні обстрілюють, а завтра війська виводять”: прогноз відомого таролога, якою буде перемога України

Новий розклад карток Таро показав, що військові дії в Україні можуть закінчитися за дуже короткий термін.

Багато українців, у тому числі наші улюблені читачі, дуже хочуть, щоб на території України закінчилася війна. Багато відомих експертів вже давали свій прогноз щодо “фіналу” цього жаху. Проте своє слово озвучила і відома таролог Ольга Стогнушенко.

Вона впевнена, що після завершення військових дій може відбутися підписання договорів з країною-агресоркою Росії, що стане її справжньою капітуляцією.

Про це Ольга Стогнушенко розповіла у своєму прогнозі та розкладі карт Таро спеціально для YouTube-каналу КаПаБу.

Ольга побачила в картах Таро, у розкладі на закінчення війни на території України, що бойові дії можуть завершитися швидко та майже миттєво.

“Можливо, буде таке, що, наприклад, сьогодні обстрілюють, а завтра вже війська вивели. Щось таке миттєве, несподіване. Ми будемо налаштовані, що щось ще станеться, але цього не буде”, – Розповіла Ольга.

За словами астролога, розклад карток вказує на те, що ворожі війська знадобляться в якійсь іншій країні, тому Росія терміново забере своїх військових та зброю з України.

Ольга Стогнушенко зазначила, що де-юре війна може закінчитися пізніше, тобто договори з Росії будуть підписані вже після припинення бойових дій. Фактично це буде капітуляція, але Росія цього не визнаватиме і в документах, можливо, це буде прописано по-іншому.

Екстрасенс передбачила, якою буде перемога України у війні (відео)

За її словами, все відбуватиметься дуже швидко, завершення війни буде стрімким.

Екстрасенс і таролог Ольга Стогнушенко зробила прогноз щодо війни в Україні й передбачила, якою буде перемога нашої країни. В інтерв’ю YouTube-каналу “КаПаБу” вона розповіла, що вона буде дуже стрімкою, миттєвою:

“Можливо, буде таке, що, наприклад, сьогодні обстрілюють, а завтра вже військових вивели. Щось таке миттєве, несподіване. Ми будемо налаштовані, що щось ще станеться, але цього не станеться”.

Таролог каже, що, судячи з розкладу по картах, таке враження, що ворожі війська знадобляться в якійсь іншій країні, тому Росія забере своїх військових і зброю з нашої землі.

Стогнушенко допускає підписання договорів з РФ, але це станеться пізніше, не одразу після припинення війни. Це фактично буде капітуляція, але Росія цього не визнає, в документах, можливо, це буде прописано по-іншому.

Путін влаштує “м’ясорубку”: експерт назвав умову перемоги України у війні

Росія навряд чи доб’ється будь-якого прогресу в 2023 році, вважає Дмитро Горенбург.

Україна має шанси швидше добитися перемоги у війні з РФ, заявив експерт Дмитро Горенбург з Центру військово-морського аналізу.

Він вважає, що це може статися, якщо Захід дійсно надасть далекобійну зброю, а не боятиметься “ескалації конфлікту”. Таку думку він висловив у коментарі Newsweek.

“Я згоден з тим, що Росія навряд чи доб’ється будь-якого прогресу цієї весни або взагалі в 2023 році, якщо вже на те пішло. Однак я дещо менш впевнений в тому, що Росії не вистачає робочої сили і припасів, щоб протриматися”, — упевнений аналітик.

Водночас він попередив про те, що у РФ вистачить сил на те, щоб воювати тривалий час, навіть якщо українські сили будуть просуватися.

У свою чергу професор політології та міжнародних відносин в Університеті Джорджа Вашингтона Генрі Хейл каже, що РФ може мобілізувати додаткові ресурси навіть в умовах санкцій. Але Путін, на його думку, все одно в дуже важкій ситуації.

“Путін може захотіти кинути своїх молодих людей в м’ясорубку, щоб відбити наступ України, але призов на військову службу пов’язаний з ризиком, особливо коли причина не та, за яку, на думку більшості росіян, вони і їхні близькі повинні померти”, — додав експерт.

Раніше радник глави ОП Михайло Подоляк заявив про те, що Росія вже програла війну, розв’язану проти України.

Він вважає, що мобілізація в РФ тільки відтягує її поразку в часі.

Директор Центру армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак заявив, що після завершення гарячої фази війни протистояння з російською армією триватиме ще 10-15 років. Він підкреслив, що Україні потрібно забезпечити належний оборонний потенціал, щоб не відбулося другої спроби повномасштабного вторгнення в Україну.

На Заході є страх перед перемогою України та поразкою Путіна

Більшість представлень Гаррі Каспарова схожі: 13-й чемпіон світу із шахів, опозиціонер, інтелектуал. Але в моєму особистому сприйнятті він – візіонер та провидець. Читаючи його статті 16-річної давнини чи записуючи інтерв’ю, часто подумки хотілося сказати “та не буде такого”, проте за деякий час життя підтверджувало правоту гросмейстера. Він давно й чітко окреслив контури побудови “газового” фашизму в Росії, початок великої війни та фінансову “колонізацію” Європи.

У великій розмові в межах авторського проєкту “Орестократія” обговорювали Меркель, чи була вона путінським агентом, як Захід міг би уникнути великої війни і рік, і два, і сім років тому, чому позиція Литви та Польщі проактивніша, ніж у тієї ж Франції.

– Ми з вами не бачилися й не чули один одного кілька років. Багато чого за цей час змінилося, постійність лише в одному – в нерішучості Європи, про яку ми говорили неодноразово і, гадаю, сьогодні ця тема також стане предметом обговорення.

– Добридень, у нас двосторонній контакт перервався, а односторонній триває щодня. Я читаю вас регулярно, у мене навіть посилання стоять на Obozrevatel.com, щоб бути в курсі справ. Звісно, я читаю й інші українські сайти, але ви у мене в топі.

Як мені здається, у будь-якої нормальної людини стан її справ має корелювати з тим, що відбувається в Україні.

Ми від євробюрократії чекали набагато більшого. Але Путін – набагато меншого
– Єврокомісія змусила Литву переглянути заборону на транзит частини вантажів із РФ до Калінінградської області. Раніше Литва заявила, що не пропускатиме підсанкційних товарів, але Росія натиснула на Єврокомісію. Чому так сталося, на вашу думку?

– Йдеться лише про залізничний транспорт, автомобільний, як і раніше, під забороною.

Мене завжди надихала жорстка позиція литовської влади. Литва – це єдина країна, яка одночасно протистоїть не лише російській агресії, а й китайському експансіонізму. Вона є єдиною країною в Європі, яка відкрила представництво Тайваню.

Литовці є прихильниками свободи в усьому світі не на словах, а на ділі. І не дивно, що Литва – в авангарді цих санкцій цілком відповідно, між іншим, до рішення Єврокомісії та загального санкційного підходу. Перекриття транзиту насправді є досить розумним рішенням. Я б перекрив його також із боку Польщі, щоб люди, котрі вважають, буцімто війна відбувається в телевізорі, відчули її на собі. Але, на жаль, ми маємо справу з нерішучістю, яку ви вже згадували.

Так, Європа рухається в правильний бік. Я хотів би одразу обмовитися, що ми не маємо бути надто критичними, бо чекали від цієї бюрократії набагато більшого. Але що найважливіше, набагато меншого чекав від неї Путін.

Такі країни, як Литва, рухаються ніби попереду обозу, а сили інерції починають їх стримувати… але вектор руху насправді однозначний.

Варто просто згадати, що за вісім років, починаючи з анексії Криму і до 24 лютого, коли РФ вирішила повністю зруйнувати українську державність, Європа практично нічого не зробила. Як, утім, і Америка. На тлі санкцій тривали нормальні взаємини, будувався “Північний потік-2”, а Франція та Німеччина й надалі продавали Росії так звані товари подвійного призначення. Тобто фактично допомагали розбудовувати російську армію.

– Саме тому Путін і напав, гадаючи, що ЄС так поводитиметься й надалі…

– З моменту початку повномасштабної війни, 24 лютого, Європа затвердила шість пакетів санкцій і працює над сьомим пакетом (21 липня Рада ЄС погодила сьомий пакет санкцій. – Ред.). Коли я це кажу, мене завжди охоплюють почуття злості та розпачу. Насправді одного чи двох пакетів цих санкцій, ухвалених із 2014 до 2022 року, могло вистачити, аби напоумити Путіна та його оточення, тобто ще тоді дати зрозуміти, що ціна за повномасштабне вторгнення в Україну буде дуже високою.

Тепер з’ясовуємо, що все це можна було зробити, а розмови путінських лобістів, путінської агентури на Заході про те, що Європа не може перервати зв’язки з Росією, виявилися брехнею.

16 років політики Ангели Меркель відіграли найважливішу роль у тому, що Європа підвісилася на газовому гаку Путіна. Упродовж цих 16 років нас годували байками про те, що жодних інших варіантів немає. А нині раптом з’ясовується, що відразу, можливо, й не вийде, але за рік-два, в принципі, європейці можуть повністю позбутися російського газу. Це означає, що нас дурили.

Чому – це вже інша історія. Я написав статтю про “отруєння газом” 2006 року. 16 років тому, коли Меркель прийшла до влади, я спрогнозував, що дешевий російський газ може створити ситуацію, в якій візьме гору путінський імперський інстинкт. Для цього не треба було бути Нострадамусом. Треба було лише слухати те, що казав сам Путін.

Втрутився фактор, який навіть імпотентну владу на Заході змусив ворушитися, – це громадська думка
– Ви саме так пророкуєте події?

– Так, він часто висловлював, як будь-який диктатор, свої потаємні бажання. Гітлер у “Майн кампф”, написаному 1924 року, виклав програму своїх дій. Але тоді він був практично ніким, лідером маленької націоналістичної партії. Путін, коли казав, що розпад Радянського Союзу був найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття, вже п’ять років був президентом. Коли 2006 року він зазначив, що настав час повернутися до кордонів НАТО 1997 року, він уже мав усю повноту влади. І було очевидно, що він цю владу вже нікому не віддасть. Посадовить там Медведєва на чотири роки, але зрозуміло, що він уже бачив себе політичним представником тієї імперської Росії. Звісно, роки, коли можна було зупинити путінську агресію, придушити її в зародку, було втрачено.

Управління Заходом – у руках менеджерів, а не політиків, готових ухвалювати рішення з історичною відповідальністю. Нинішня ситуація, як на мене, є логічним продовженням цієї історії. Але після 24 лютого втрутився чинник, який навіть оцю слабку, я б сказав, імпотентну владу на Заході змусив ворушитися, – це громадська думка. Жахливі репортажі з України, демонстрація практично в режимі онлайн воєнних злочинів, які вчиняє російська армія на українській землі, сколихнули громадську думку, і західні політики змушені були рухатися в її фарватері. Тому ми маємо ситуацію, в якій, з одного боку, є розуміння, що Україні потрібно допомагати, що Україна є передовим фронтом боротьби з тоталітаризмом у світі, а з іншого – є страх перед перемогою України, бо поразка Путіна створює нову геополітичну реальність, у якій ці люди не бачать для себе місця.

Ось Шольц є типовим прикладом: європейський бюрократ, гадаю, він ніколи навіть не мріяв про те, що стане канцлером Німеччини, носив за Шредером портфель, був мером Гамбурга, міністром в уряді. Не знаю, чи був він залучений до корупційних схем, пов’язаних із Росією, але, на мою думку, навряд, бо “дорослі” навіть не вважали за потрібне звертати на нього увагу. Але з огляду на те, що Меркель винищила всю політику Християнських демократів, і всі більш-менш значущі особистості змушені були піти, після її відставки на вибори вийшов абсолютний нікчема Армін Лашет. Тобто навіть на тлі бляклого Шольца він програв.

Уявляєте! Шольц стає канцлером Німеччини, і все гаразд. Він, мабуть, прокидається вранці і хоче себе вщипнути: невже він став очільником Німеччини? І сидить у кріслі, яке раніше займали Аденауер, Віллі Брандт, Гельмут Коль, Шредер – його фактичний ментор, Ангела Меркель.

І нині замість того, щоб насолоджуватися всіма плодами цих тривалих маніпуляцій і роллю Німеччини як лідера європейської економіки, прокачувати газ через “Північний потік-2” та розпорошувати його Європою, він має думати, як швидше відправити танки в Україну, воювати з росіянами. Гадаю, він щодня прокидається вранці і думає: “Який жах”. Це почуття, на мою думку, охоплює багатьох європейських політиків. Вони сьогодні мають говорити про війну з Росією, що зовсім не вписується в той світ, у якому вони виросли. Вони готувалися до іншого. Перепрошую за таку розлогу відповідь із екскурсами в історію. Потрібно просто розуміти, що швидкість руху, за їхніми мірками, нині є просто космічною. Цей равлик не може “бігти” швидше. Розумію, що це аж ніяк не полегшує становища України, якій допомога необхідна була ще вчора.

Проте ми бачимо, що путінські розрахунки на західне лобі, яке він вигодовував більш як 20 років, виявилося нині не здатним зупинити західну громадську думку. Хоча структура продовжує працювати. І російська пропаганда, використовуючи різні канали, сьогодні постійно намагається виробити нові наративи, щоб загасити громадську думку.

Політика Меркель – це те саме, що провадив би путінський агент
– Ви порушили близько 10 важливих тем, і нині, гадаю, ми їх розкладемо по поличках. Але перше запитання: чи кожен Шольц мріє стати Шредером, влаштувавшись після відставки до “Газпрому”? Чи була Меркель на балансі того ж “Газпрому” або Путіна?

– Можна виокремити західних політиків, які отримують підтримку від Путіна, але є набагато ширший клас людей, яких, напевне, тримають завдяки компромату. Якщо говорити про Меркель, то не думаю, що там були фінансові інтереси. Я б дуже хотів побачити її “штазі”-файл. Все ж таки Східна Німеччина, тато – священник. Поїздки комсомолки до Західної Німеччини. Знов-таки, я спекулюю, але, гадаю, ми зараз маємо право на будь-які спекуляції, бо 16 років вона провадила політику, яку міг би провадити агент Путіна.

Відразу можна обмовитися – ніхто її в цьому не звинувачує, але її політика – це те, що провадив би путінський агент: завадила вступу до НАТО Грузії та України, продовжувала стверджувати, що газові угоди з Росією – “Північний потік-2” – це лише бізнес і жодної політики, хоча все вже свідчило про те, що Путін використовуватиме це як засіб шантажу Європи. Ба більше, невипадковий збіг: путінська агресія вже на лютневій стадії повномасштабної війни проти України збіглася із сертифікацією та готовністю до введення в експлуатацію “Північного потоку-2”.

Окрім Меркель, найважливішу роль у становленні путінської диктатури відіграв колишній президент США Барак Обама. Ну, там зрозуміло: ні грошей, ні компромату бути не може. Там була ідеологія. Насправді – ідеологія відходу Америки з її світовими проблемами. Тобто якщо ми зараз у всіх перепросимо, то все буде добре.

Є ще один прошарок політиків, таких, скажімо, як президент Макрон. Це люди, які мислять сьогоднішніми геополітичними категоріями. І для них перемога України та поразка путінської армади, розгром і потенційний крах російської державності в її теперішньому вигляді – це щось неможливе. Якоюсь мірою це перегукується з 1991 роком, коли адміністрація Буша-старшого панічно боялася розпаду СРСР.

От що робитиме Макрон, коли Україна переможе? Французька позиція: ми поміж американцями, НАТО та росіянами. А куди він подінеться, кому він телефонуватиме в Москві? Вони не бачать себе в новому світі, де українська перемога створить нову геополітичну ситуацію, а головне, різко змінить баланс між силами тоталітаризму та силою свободи й демократії. І в цих умовах посередники будут не потрібні.

На Заході – навіть з огляду на всю підтримку України – немає усвідомлення війни
– Здається, вони взагалі не вірять у картину нового світу й не готові нині по-справжньому конфліктувати з Путіним. Й історія з Єврокомісією – саме про це. З погляду логіки Європи, старої Європи, Путіна потрібно ставити на місце. І це неодноразово вдавалося Туреччині, яка в історії з літаком не піддалася на шантаж росіян. Чому маленька Литва, маленька Польща можуть протистояти й відкрито показувати характер, а стара Європа боїться цього? Чому?

– Уточнімо відразу: Литва маленька, але Польща – ні. Польща розміром з Україну. У Євросоюзі це – велика держава другого ешелону, ближча до Іспанії за кількістю населення.

Поляки та мешканці Литви мають генетичну пам’ять, вони розуміють, із ким мають справу. По-перше, географічно вони ближчі, а, по-друге, знають, що буває. Так само мають пам’ять і фіни, котрі зараз вступили до НАТО.

Важливо розуміти сприйняття не лише панівної верхівки, а й усього народу. Для поляків війна в Україні – це їхня війна. Насправді тут якраз і проходить певна межа для поляків, естонців, латишів, литовців. Наприклад, для фінів це вже їхня війна. Отут, мені здається, і полягає головна проблема: на Заході наразі – навіть із огляду на всю підтримку України – немає усвідомлення війни, й путінська пропаганда відчайдушно намагається заблокувати розуміння, що це “наша” війна. Що війна в Україні – це нині передній фронт війни з тоталітаризмом.

Нині набагато небезпечнішим є інший наратив, який узяли на озброєння путінські агенти впливу по всій Європі: “Так, ми за Україну, так, Путін коїть злочин, так, це жахливо, але…” Коли ви чуєте слово “але”, це відразу свідчить про сигнал небезпеки. “Але Україна не може виграти війну”. Це нині новий наратив, який постійно мусують путінські агенти впливу, як цивільні, так і військові. Вони розповідають, що так, на жаль, Україна виграти не може, а якщо війна затягнеться, то в Європі настане економічна криза, а вона, зі свого боку, призведе до посилення правих і лівих екстремістів, і рівень демократії опиниться під великою загрозою. І громадська думка зміниться, бо люди не готові платити за паливо, бензин, продукти. Сьогодні це є новою лінією ідеологічного протистояння в Європі та певною мірою в Америці. Путінська пропаганда всіляко намагається цю тему педалювати.

Тому я у всіх своїх інтерв’ю кажу, що українська перемога є неминучою. Це просто питання ціни, яку всі заплатять. Але цілком аморально порівнювати ціну за бак бензину з кров’ю, яка проливається в Україні щодня.

– Якою є мета цих наративів? Давайте зупинимо війну та поділимо Україну на дві частини?

– А ось тут – головна хитрість. Цей план був у Макрона, у німців, мабуть, у італійців кілька місяців тому. Ідея про те, що треба погодитися на якісь путінські умови, віддати Путіну частину української території, виношувалася у кабінетах досить довго. В принципі, від цього плану відмовилися після приїзду цієї трійці до Києва. Стало зрозуміло, що він не спрацює. Тому путінська пропаганда також підвищила ставки: там уже йдеться про ліквідацію України, а путінська камарилья повторює мантру про те, що Україна – не держава, що її потрібно розгромити повністю. Усю риторику російської пропаганди побудовано на запереченні української державності. Як вони висвітлюють події: “ми не захопили територію, ми звільнили територію”. Це звучить жахливо.

Путінський план, як я його бачу, грунтувався на уявленні про те, що йому вдасться досягти значних успіхів на сході, захопити південь. Тобто якщо не вийти на лінію Дніпра, то принаймні вирівняти лінію фронту від Луганська до Одеси. Одесу вони теж мріяли захопити, але, зважаючи на все, нині це вже перестало бути актуальним для них. І я майже впевнений, що до 7 жовтня, до 70-річного путінського ювілею (диктатори дуже полюбляють ювілеї), планується оголошення перемоги в межах захоплених територій. А отже, потрібно просто зафіксувати територіальні надбання, окопатися і вести переговори з позиції сили, як вважає Путін. На сьогодні, повторюю, це лише моя думка, але, зважаючи на все, вона лежить в основі домінуючої концепції.

Але Україна за допомогою американської зброї досягла певних успіхів, загальмувавши наступ, знищуються склади пального та зброї. Мені здається, ці вибухи спричинили паніку навіть у російській пропаганді. Ну, я реагую вже навіть не на слова, а на децибели. Тому найближчі кілька тижнів стануть визначальними. Коли путінський план зазнає краху й Україна почне поступово віджимати території, це серйозно вплине на позиції Путіна. Тож Україні треба продемонструвати успіх. Звільнення Херсона може якраз і стати цим успіхом, вбивши цвях у труну наративу, яку путінська агентура намагається зараз нав’язати Заходу.

Кінець першої частини. У наступній Гаррі Каспаров розповість про сценарії перемоги, про три умови, лише після виконання яких можна зняти санкції з РФ, і про те, чому Захід так боїться перемоги України та розпаду Росії.

На думку Олени Бюн, це може статися вже восени 2022 року.

Таролог Олена Бюн розповіла, що чекає на Україну восени 2022 року. Так, експертка вважає, що восени активні бойові дії будуть зупинені.

“Будуть спостерігатися кроки виходу з тієї болісної ситуації, коли все в одну мить перевернулося з ніг на голову”, – коментує Бюн.

Також, уточнює Олена, карти говорять про переговори, які можливі в цей період.

“Може бути ситуація закінчення “гарячої фази” восени, виведення військ і обговорення всієї цієї ситуації. Потрібно обговорити багато чого, є нюанси. Це і повернення всіх територій, і виплата Росією компенсації (репарації, – ред). Це не швидкий процес, але коли все це обговориться, тоді і буде мир”, – сказала експерт.

Однак попри всі моменти обговорень, результат буде однозначно успішним для України.

“Ця осінь буде досить успішною для України. Наближається якась слава і здійснення задуманих планів. Але дуже важлива обачність. Швидше за все, це стосується переговорів з Росією”, – резюмувала Олена Бюн.

Роман Шептицький зазначив, що у війні переможе саме Україна.

Український екстрасенс Роман Шептицький заявив, що Україна обов’язково переможе у війні, яку 24 лютого на нашій території розв’язала Росія.

За його словами, українці вже можуть святкувати перемогу цього літа. Шептицький зазначив, що при розкладі карт Таро йому випала “вісімка”, яка може позначати третій місяць літа – серпень.

“На жаль, ми не будемо знати всіх нюансів, але зовсім скоро Володимиру Путіну прийде кінець. Є надія, що закінчиться все влітку, особливо активно випадає 8-ка, тобто вже в серпні”, – поділився екстрасенс у програмі “Ранок з Україною”.

Російський бункерний президент не перестає дивувати своїми застереженнями на тлі історичних втрат російської армії в Україні

На тлі недавніх заяв Заходу про надання Україні ще більш потужних озброєнь у Кремлі починається справжнісінька вакханалія.

Переляканий заступник глави російської Ради безпеки Медведєв то погрожує Європі ядерним ударом, то кричить про те, що Росія знищуватиме Київ.

Глава російського МЗС Лавров теж б’ється в істериці, налякуючи захід і Україну силами ядерного стримування. Вусатий нелегітимний президент Білорусі Лукашенко починає якісь незрозумілі навчання біля кордонів України, а Тихоокеанський флот РФ терміново виходить на стрільби у води Тихого океану.

Тим часом, бункерний президент Путін розповідає росіянам про свої успіхи в “спецоперації” на території України, де загинуло, щонайменше, понад 30 тисяч російських військовослужбовців.

Путін допустив, що називається, застереження по Фрейду, розповівши про те, як “клацаються горішки”. Ми, звичайно, здогадуємося, чиї “горішки” почнуть клацатися після того, як ЗСУ отримають всю необхідну військову допомогу.

Але поки Путін хвалиться перед своїм електоратом тим, що західна допомога для України збивається російськими системами ППО. Не зовсім зрозуміло, що там збиває російська ППО і яку китайську локшину вішає Путіну його міністр оборони Шойгу. Також залишається загадкою, чому російські системи ППО не врятували гордість Росії – ракетний крейсер “Москва”, у екіпажу якого теж “тріснули горішки”. Але залишимо це питання відкритим.

Ось що заявив Путін кремлівському телеканалу “Росія-1”, розповідаючи про те, як “друга армія світу” протистоїть Західній допомозі для України:

“Їх наші системи ППО клацають як горіхи. Знищено десятки”…

Як думаєте, “горішки” Путіна скоро затріщать?

Путін, по всій видимості, навіть не усвідомлював, у що виллється вторгнення його окупаційних військ на територію мирної України

У НАТО зробили чергову заяву: перемога буде тільки за Україною, а Путіна отримає ще більше того, чого він так не хотів.

Як повідомляє Цензор, про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг після зустрічі з президентом США Джо Байденом, віце-президентом Камалою Гарріс і радником з національної безпеки Джейком Салліваном у Вашингтоні.

“Війни за своєю природою непередбачувані, і тому ми просто повинні бути готові до довгострокової перспективи”, – сказав Столтенберг.

Він додав, що це перетворилося на “війну на виснаження”, в якій українці “платять високу ціну за захист своєї країни на полі бою”, але “Росія несе великі втрати”.

Столтенберг похвалив США за лідерство і підтримку України, а також лідерство в підтримці трансатлантичного альянсу. За його словами, підтримка США “змінює ситуацію на полі бою щодня”.

“Президент Путін хотів менше НАТО, і тому він вторгся в Україну, але він отримує більше”, — сказав він.

Нагадаємо, раніше заступник міністра внутрішніх справ Ганна Маляр заявила, що Путін не має наміру поступатися своїми цілями, а тому готується, що війна буде тривалою.

Тим часом, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не поспішатиме з деокупацією територій, якщо це вимагатиме десятків тисяч жертв, а чекатиме потрібного озброєння.

“Ми не прив’язуємося до дати деокупації, ми прив’язуємося до людей. Якщо ті чи інші наші кроки, наші операції, пов’язані з деокупацією того чи іншого регіону, будуть пов’язані з десятками тисяч загиблих наших людей, то ми будемо чекати відповідної зброї, щоб зберегти по-максимуму наших людей… Ці території без живих українців нам, чесно кажучи, не в пріоритеті”, – заявив Зеленський.