З 1 лютого в Україні розпочали діяти нові ліміти на банківські перекази, які можуть суттєво ускладнити фінансове життя мільйонів громадян. Найбільше постраждають ті, хто не зможе підтвердити походження своїх доходів — а це, передусім, пенсіонери та студенти.

Як зазначено у сюжеті Finance.ua, експерти та учасники фінансового ринку висловлюють занепокоєння щодо можливих негативних наслідків введення нових правил регулювання банківських переказів.

Хоча представники влади запевняють, що зміни торкнуться лише незначної частини клієнтів.

Що змінюється у лімітах на банківські перекази
Відтепер для клієнтів, які не можуть довести легальність своїх доходів, діятиме обмеження на рівні 50 тисяч гривень на місяць. Це стосується всіх переказів, включно з міжнародними (IBAN).

Голова НБУ Андрій Пишний запевняє, що більшість українців не відчує змін, оскільки лише 1% клієнтів банків підпадуть під жорсткі правила.

Однак інші джерела дають кардинально протилежні оцінки. Спілка українських підприємців вказує, що тіньові зарплати складають до 45% усіх виплат в країні, а отже, майже половина українців не має можливості офіційно підтвердити свої доходи.

Чому під загрозою пенсіонери та студенти
За словами економіста, ректора Міжнародного інституту бізнесу Олександра Савченка, першими до категорії «ризикових клієнтів» потраплять саме пенсіонери та студенти.

«Це клієнти, у яких є рахунок, але банк не бачить їхніх доходів. Тобто пенсіонери, які отримують невеликі виплати, студенти, що не мають офіційного заробітку, а також люди, які просто мають рахунок із незначним рухом коштів», — пояснює експерт.

Ризики для цих груп очевидні. Наприклад, якщо людині потрібно зробити великий платіж — за медичну операцію або навчання, то через ліміт у 50 тисяч гривень на місяць вона може цього просто не зробити.

Чи можна обійти нові обмеження
Єдиний вихід для тих, хто хоче зберегти доступ до великих платежів — довести банку легальність своїх доходів. Однак для студентів та пенсіонерів це часто майже нереально.

«Ти можеш довести банку апріорі, що у тебе є легальні доходи. Але як це зробити, якщо твій основний дохід — допомога від родичів або стипендія? Банк бачить це як ризик», — додає Савченко.

На практиці, нові правила можуть змусити багатьох українців повністю змінювати свої фінансові звички, шукати альтернативні способи переказу грошей або навіть повертатися до готівкових розрахунків.

Данило Гетьманцев вирішив ще раз прокоментувати повідомлення про запровадження податку за ставкою 18 відсотків на всі поповнення картки для українців. Він заявив, що поява подібних чуток не більше ніж провокація.

Українцям розповіли, чи вводитимуть податок 18% на грошові перекази – today.ua
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики у новому інтерв’ю обговорив питання чуток, які почали з’являтися наприкінці 2023 року. Тоді в Мережі швидко поширилася інформація про те, що українцям доведеться сплачувати податок у розмірі 18 відсотків за кожне надходження коштів на їхній банківський рахунок.

За словами Данила Гетьманцева, про це він може говорити лише як про “черговий міф” від “чергового божевільного псевдоексперта” в соціальних мережах. Народний депутат заявив, що людина, яка вигадала це, явно не ознайомилася з національною стратегією доходів, опублікованою в грудні 2023 року.

Він вважає, що публікація неправдивої інформації могла використовуватись як провокація. І Гетьманцев не виключає ймовірності, що це було зроблено на чиєсь прохання з метою розхитування ситуації в країні.

“Ніякого податку на перекази ми не плануємо вводити і не будемо вводити безперечно. Ну, людина, яка хоч трошки, на рівні середньої школи знайома з фінансами, з оподаткуванням, вона розуміє, що податок з переказів у розмірі 18% — це якась абсолютна маячня, яка вб’є просто економіку”, – підкреслив нардеп.

Він також порадив українцям все ж таки перевіряти інформацію, яку вони дізналися у соцмережах.

В Україні без верифікації клієнта переказати можна суму до 5000 грн. При цьому будь-який українець може без побоювань отримати на свій рахунок кілька переказів на зазначену суму в один день.

Про це йдеться в роз’ясненні НБУ. Регулятор відзначає, що такі операції з низьким ризиком і не викликатимуть інтерес у банків. “Однак фінансові установи повинні виконувати деякі технічні вимоги закону, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер”, – зазначають в НБУ.

Також українець, який хоче переказати 10 тис. грн родичу, найімовірніше, під фінансовий моніторинг не потрапить. Однак готівкою за допомогою термінала анонімно відправити таку суму одним платежем не вдасться.

Без верифікації переказувати можна суму до 5000 грн. Зазначимо, згідно з правилами фінансового моніторингу, банки зобов’язані проводити верифікацію на суму від 400 тис. грн, але можуть робити це і з незначними, але підозрілими сумами. Під особливо пильною увагою – платежі готівкою.

ПриватБанк зажадав від свого клієнта доплатити за переказ за кордон, який він загубив. За уточнення реквізитів попросили доплатити $55.

Про це йдеться в публікації Мінфіну. Про такий випадок розповів клієнт банку. “14 червня був зроблений SWIFT-переказ в Російську Федерацію. За всіма реквізитами, які були видані одержувачу в їхньому банку. Відправили ми переказ, чекаємо пару днів, жодних новин”, – розповів клієнт “Привату”.

На питання, що саме в реквізитах вказано неправильно, не відповіли. При цьому повернення переказу також платне. У Приватбанку повідомили, що перевіряють, чим можуть допомогти в цій ситуації. “Ми здійснили запит в VTB BANK і чекаємо відповіді. Після повернення переказу клієнту надійде повідомлення про зарахування коштів”, – заявили в прес-службі.

Відзначимо, раніше клієнти також розповіли, як не змогли забрати свій депозит в ПриватБанку. Як виявилося, служба фінансового моніторингу фінустанови внесок заблокувала. Після того, як банк прийняв документи, кошти розблокували, але через якийсь час заново заблокували. “Приват” зажадав знову надати документи, які підтверджують джерело походження коштів.

Фінансовий моніторинг – один з методів протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, а в українських реаліях – і ухилення від сплати податків.

В Україні банки повинні контролювати своїх клієнтів, знати джерела їхніх доходів і не дозволяти переказувати і поповнювати рахунки заробленими в тіні грошима. Під особливим контролем, зокрема, опинилися всі українці, які будь-коли працювали в органах влади. Навіть якщо з того моменту пройшли десятиліття.

Про те, як працює фінансовий моніторинг і хто може від нього постраждати, пише OBOZREVATEL.

Фінмон для українців: коли не вдасться скористатися заначкою

В Україні нові правила фінансового моніторингу запрацювали ще минулого року. Згідно із законом фінансові установи повинні застосовувати ризик-орієнтований підхід. Кожен банк використовує свою систему автоматичної перевірки, за якої окремі клієнти зазнають посиленого контролю. Серед них, наприклад:

громадські діячі (мають вплив на бюджет і ухвалення рішень, ПЕП);

ті, хто проводить операції на суму від 400 тис. грн;

ті, хто проводять операції з готівкою (переказ, поповнення рахунку, отримання коштів, розрахунок за операцію);

фізособи-підприємці (ФОП), юридичні особи, які зареєструвалися протягом останніх трьох місяців;

ті, хто переказує кошти за кордон, обмінює банкноти.

Якщо банку здалося, що операція сумнівна, блокувати можуть навіть перекази незначних сум. Хоча раніше закон зобов’язував перевіряти операції від 150 тис. грн, а за новими правилами – від 400 тис.

Перевірка стосується не тільки переказів, а й навіть відкриття депозитів. Якщо українець щомісяця відкладав невелику суму із “сірої” зарплати, накопичив, наприклад, на квартиру і вирішив віднести гроші в банк (інакше легально угоду провести не вдасться), фінансова установа може відмовитися відкривати депозит.

Потрібно підтвердити джерело, а якщо це тіньовий дохід, то легально зробити це не вдасться. “Тоді потрібно йти в банк і разом шукати механізми. Зараз будь-яка сума від 250 тис. грн перевіряється банками”, – розповідає керівний партнер компанії “Фінансовий клуб” Руслан Чорний.

Незначні перекази й операції при цьому, ймовірно, банк не зацікавлять. Хоча бувають і зворотні ситуації: коли блокують переказ навіть на 150 грн.

Банк не просто може відмовитися приймати депозит, а й заблокувати великий переказ. Якщо не підтвердити походження цих коштів, можна зовсім їх втратити. Наприклад, як згадує Чорний, кілька років тому в Україні заблокували депозити на 150 млн доларів. Тих, хто хотів повернути кошти, просили довести, що вони зароблені легально.

Старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець також додає: за порушення правил можуть не просто заблокувати операцію, але й заморозити депозит і заблокувати гроші.

Особлива перевірка для обраних

Ще одна велика проблема – ПЕП вважають навіть того українця, який працював в органах влади, наприклад, у 90-х. І його банк буде перевіряти з особливою ретельністю.

Обурені клієнти фінансових установ закидали Нацбанк скаргами, в підсумку регулятору довелося розсилати інструкцію про те, кого не варто занадто посилено перевіряти:

якщо низький ризик відмивання коштів;

якщо немає підозри у відмиванні коштів;

ПЕП використовує рахунок у банку для отримання зарплати (пенсії);

якщо обсяг фінансових операцій за три місяці не перевищив 200 тис. грн.

Регулятор також запропонував українським банкам свій варіант застосування законодавства. Для тих ПЕП, які:

обслуговувалися в банку і до того, як набув чинності новий закон проти відмивання грошей;

не виконують публічні функції (не є владою) не менше ніж 12 місяців;

проводять зрозумілі операції (в межах своїх доходів);

мають історію обслуговування в банку;

не проводять підозрілих операцій.

“Банки не дуже охоче погоджуються працювати з ПЕПами, тому що побоюються санкцій НБУ, якщо вони не встежили в плані верифікації, ідентифікації. Немає єдиного списку ПЕПів. Кожен банк починає за своїми джерелами, програмами перевіряти клієнтів. І їхні родичі повинні проходити перевірку, а у них можуть бути інші прізвища”, – розповіла віцепрезидентка Асоціації українських банків Галина Хейло.

Експертка зазначає, що подібні правила діють по всьому світу. “Я недавно була в США, багато спілкувалася з банківськими експертами. Як у нас працює фінансовий моніторинг, напевно, перше, що їх цікавить. Україна асоціюється з джерелами корупції”, – додала Хейло.

Боротьба з корупцією та відмиванням коштів ведеться в усьому світі. Україна виконує вже взяті на себе зобов’язання і поступово прагне подолати рівень тіньової економіки, завдяки якій “харчуються” контрабанда, корупція і нелегальні доходи.

Обмеження на банківські перекази в розмірі 5 тисяч гривень ввели заради боротьби з податковими скрутками.

Про це в інтерв’ю “Економічній правді” заявив глава парламентського комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він наголосив, що з часу набуття законом чинності – 28 квітня 2020 року – скруток стало менше.

“Тут різні фактори відіграли роль. Я хочу звернути вашу увагу на закон, з якого я почав, про фінансовий моніторинг, ми його виклали в новій редакції. Пам’ятайте, що люди не можуть зробити переказ більш ніж на 5 тисяч, через що є невдоволення людей. Крім 5 тисяч, там є й інші норми, які приводять у відповідність закон з європейської директиви. За європейську директиву банк не просто рапортує про якісь операції, які йому здаються сумнівними, банк формує так звані кейси. Тобто всю структуру угоди, всю структуру платежів”, – пояснив він.

Гетманцев зазначив, що спочатку ця інформація потрапляє в службу фінансового моніторингу, а далі – у податкову міліцію.

“Тобто кінець скруток прийшов звідти, звідки ніхто не очікував. Ввівши ці норми для банківської системи, ми, по суті, зробили неможливими скручування. Ми зробили неможливими будь-які системні операції, спрямовані на ухилення від оподаткування. Тож вони ще можуть існувати. Я не відкидаю, що на середньому рівні податкової міліції вони ще можуть про щось “домовитися”. На жаль, податкова міліція у нас не реформована, це правда. Але це стає для них, по-перше, дорожче набагато, а по-друге, ще пів року і такі системні операції з ухилення від оподаткування взагалі зникнуть. Їх не зможе “прикрити” ніхто”, – підсумував глава фінансового комітету.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні з 28 квітня для того, щоб перевести суму від 5 тис. грн, потрібно спочатку пройти ідентифікацію. Якщо ви під час роботи з терміналом ідентифікуєте себе карткою, то ви вже пройшли ідентифікацію. А якщо картки немає, доводиться показати паспорт.

В Україні кілька десятків народних депутатів із різних фракцій пропонують у рази збільшити суму, яку можна відправляти анонімно. Зараз без ідентифікації себе (тобто без використання карти, надання документів), можна через термінал відправити п’ять тисяч гривень.

За новими правилами пропонують збільшити цю цифру до 25 тис. грн. Відповідну пропозицію відображено в законопроєкті №3686. Про те, як зараз проводять перевірку переказів і що може змінитися за новими правилами, пише OBOZREVATEL.

Як зараз:

українці без довідок і підтвердження доходів можуть переказувати суму до 400 тис. грн (банк може знизити позначку);

анонімно можна переказувати до 5 тис. грн;

підозрілі перекази можуть блокувати.

Що хочуть змінити:

анонімні перекази збільшать уп’ятеро – відразу до 25 тис. грн.

Українці не відразу розібралися в правилах, а нардепи хочуть політичні дивіденди

Новина про те, що за новими правилами анонімно можна переказувати до п’яти тисяч гривень, українці зрозуміли по-різному, розповідає фінансовий аналітик Єгор Комов. І до служб підтримки банків і навіть на гарячу лінію НБУ надходили питання про те, чи правда, що зараз без довідки про доходи можна переказати тільки до п’яти тисяч гривень

“Насправді без довідок можна переказувати до 400 тис. грн. Анонімний переказ з точки зору законодавства це такий, який пройшов без верифікації відправника. Якщо ви підійшли до терміналу, вставили в нього свою карту і ввели код, то ви вже себе ідентифікували, ви не анонім. Тобто можете переказувати майже будь-яку суму”, – розповідає Комов.

Група народних депутатів, яка наразі намагається збільшити межі для анонімного переказу, у пояснювальній записці вказала: у такий спосіб можна буде “захистити Конституційні права українців”. Дійсно, як розповіли нам в одному з банків, у багатьох європейських країнах діє межа для анонімного переказу в розмірі тисячі євро. Однак в Україні, з огляду на величезний рівень тінізації економіки, низькі доходи і розмір мінімальної зарплати, межа в п’ять тисяч цілком об’єктивна.

Банки також розуміють правила по-своєму

Межа в 400 тис. грн – такий собі поріг, але банки можуть контролювати і більш дрібні операції. Наприклад, економіст Олексій Дорошенко розповів, що український монобанк заблокував його переказ на 150 грн і зажадав надати документи, що підтверджує дохід (він показав декларацію).

“Я думаю, що це був просто глюк у системі. Ніхто не вибачався, я надіслав посилання на декларацію свого брата, який переказав цю суму. Гроші розблокували”, – говорить Дорошенко.

Є ризик, що ті клієнти банків, які не чекають, що на їхню карту прийдуть кошти і не знають точних сум, можуть зовсім втратити переказ, говорить економіст. Якщо співробітники банку не попередять, дізнатися про заблоковану суму не вдасться.

До чого призведуть нові правила

Збільшення анонімної суму до 25 тис. грн не підтримали і в головному науково-експертному управлінні Верховної Ради. “На наш погляд, таке рішення не сприятиме забезпеченню ефективного контролю за потоками незаконних коштів, зокрема з огляду на нинішні низькі розміри мінімальної і середньої заробітної плати в Україні. Зауважимо, що в супровідних до проєкту документах відсутнє обґрунтування пропонованої суми грошового переказу”, – йдеться в пояснювальній записці.

Анонімний переказ дозволяє відмивати отримані незаконним шляхом кошти, фактично створює легалізацію для тіньової економіки і суперечить політиці НБУ.

“Анонімні перекази в усьому світі жорстко обмежуються. Ми не можемо говорити про те, що боремося з відмиванням коштів, з тіньовою економікою, і водночас дозволяємо абсолютно анонімно переказувати суму, еквівалентну п’яти мінімальним зарплатам. Це нонсенс”, – підсумував Комов.

В Україні очікуються масштабні перевірки банківських карток: звітувати доведеться навіть за мізерні перекази.

Про це повідомляє Expres.online.

Так, нещодавно Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, не зміг отримати переказ на суму 150 гривень від рідного брата. Державний банк попросив підтвердити джерела походження цієї суми.

Дорошенко розповідає, що брат надіслав банкові свою декларацію про майновий стан і тоді кошти таки зарахували.

У банку таку вимогу пояснили чинним законодавством, а саме ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення”. Фінустанови тепер зобов’язані проводити перевірки всіх прибуткових операцій клієнта. Зокрема, якщо було перевищено ліміт таких операцій. Це може бути встановлений банком індивідуальний ліміт для клієнта, а суму для моніторингу програма банку вибирає в автоматичному режимі.

Фінансовий моніторинг може здійснюватися також щодо “незвичних операцій”. Тобто, якщо впродовж двох років власник рахунку отримував лише зарплату або соціальні виплати на картку для виплат і раптом отримує десять поспіль переказів.

Є операції, які обов’язково підпадають під фінансовий моніторинг. Водночас кожен банк має право встановлювати власні індикатори для таких перевірок. Це робиться, зокрема, для того, аби виявляти нелегальну підприємницьку діяльність.

Щоб підтвердити джерела доходу, ви можете показати банку декларацію майнового стану, якщо така є. Або ж декларацію про доходи, взяту з місця роботи, чи в держорганах (органах соцзахисту, Пенсійному фонді). Отримавши документ, потрібно надіслати його у банк.

А якщо власник рахунку не зможе дати таке підтвердження, то банківську операцію провести не вдасться.

Один із державних банків почав блокувати грошові перекази на суму 50-200 гривень.

Про це повідомила українська волонтерка Наталія Юсупова.
Волонтерка зазначила, що їй пишуть люди, котрі скидають гроші для української армії. Українці не можуть перевести кошти на рахунок волонтерки, оскільки їм одразу приходить відмова.

Наталія Юсупова зазначила, що її рахунок могли заблокувати через критику влади.

Нагадаємо, в Україні почав діяти закон, який за даними влади, унеможливить відмивання коштів, оскільки усі перекази на високі суми ретельно перевірятимуться.

Як зазначається, тепер без документів можна буде переказати лише максимум 5 тисяч гривень. Якщо такі перекази будуть регулярними, ними можуть зацікавитись правоохоронці.