Багато експертів переконані, що це недоречно у воєнний час
У парламенті є законопроєкт №6013 “Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період”, що передбачає перереєстрацію всіх фермерських господарств у господарські товариства. З цієї причини фермери побоюються, що втратять державну підтримку у разі його прийняття, пише “Урядовий кур’єр”.

Вчений секретар ННЦ “Інститут аграрної економіки” Олександр Шпикуляк зазначив: “Зміна інституційного статусу ФГ на інше – господарське суспільство – позбавить сектор фермерства потенціалу індивідуально-сімейного розвитку, який потребує підтримки держави та неурядових організацій, міжнародної технічної допомоги як соціальний”.

Проте адвокат Олександр Руденко не бачить причин для особливих заворушень – він переконаний, що законопроєкт №6013 регулює питання змін організаційно-правових форм підприємств та інші питання на перехідний період, пов’язаний насамперед зі скасуванням Господарського кодексу України.

Він наголосив: “Надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції врегульоване іншими нормативно-правовими актами та перебуває у компетенції уповноважених органів, на діяльність яких не впливає можливе ухвалення законопроєкту”.

Але більшість аграрних експертів та юристів переконані, що ухвалення такого законопроєкту у воєнний час неприйнятне з погляду загрози продовольчій безпеці держави. А якщо законодавці планують покращити умови існування фермерів, то, на їхню думку, слід проводити спільне обговорення таких норм.

Перші два місяці функціонування ринку землі показали, що на сьогодні в Україні продавати землю невигідно. Вартість одного гектара залишається низькою, а процедура продажу коштує недешево.

Перші угоди на ринку землі засвідчили: українська земля добряче недооцінена. Вартість її продажу не має бути нижчою за кадастрову. Але й ці ціни мізерні порівняно з ціною на землю, яка склалася в європейських країнах. Нині гектар української землі йде за 1000-1500 доларів, що дуже мало.

При цьому послуги нотаріуса коштують недешево, адже йому доводиться перевіряти як покупця, так і продавця землі.

Але й це не головне. Податок на землю визначається залежно від її оцінки Фондом держмайна, а вона зазвичай в рази вища від тієї, за яку її продають. От і виходить, що доводиться сплачувати значно завищений податок на землю.

Крім того, залишається проблема з оподаткуванням тих угод, які здійснені із переуступленням переважного права на купівлю землю. Адже відповідно до закону, переважне право на купівлю землі має її орендар. А в тих випадках, коли він поступається цим правом іншому покупцеві, з угоди купівлі-продажу беруть ще один податок. І з цим оподаткуванням кожного кроку треба щось робити, інакше всіх потенційних покупців і продавців можна розполохати, переконаний заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук.

“Під час оформлення передачі такого права, вимагається сплата податку, що, на нашу думку, неприпустимо: подібні операції не повинні оподатковуватись. Наразі всі ці проблемні питання обговорюються в рамках Земельного штабу, ініційованого Мінагро. Сподіваємось, всі вони будуть вирішені якнайшвидше”, – висловив надію Марчук.

В Україні хочуть ввести новий податок для рядових власників землі, і законопроект №3131 − зобов’язує щорічно платити 6 тисяч гривень за кожен гектар землі, незалежно від доходу − вже викликав масу дискусій і суперечок. У результаті фінансовий комітет Верховної Ради вирішив знизити розмір майбутнього податку для малих фермерів з 1400 гривень на 1 га до трохи більше ніж 1200 гривень.

Президент Володимир Зеленський вже заявив про свою підтримку ініціативи після доопрацювання і наголосив, що це дозволить вивести з тіні весь сектор фермерства, і податки мають платити всі виробники. Водночас глава держави у ході робочої поїздки на Волинь вказав на важливість, щоб законопроект “не торкнувся звичайних селян, які тримають городи для себе”.

А ось прем’єр−міністр Денис Шмигаль назвав законопроект про запровадження мінімального земельного податку передчасним, особливо в умовах кризи. Глава Кабміну днями під час засідання уряду зазначив, що не коректно підіймати орендну плату, коли фермери просять підтримку від держави.

Крім виникнення додаткового податку − зараз в Україні діє земельний податок за паї до 300 гривень на рік − фахівці бачать також ризики іншого роду. На думку деяких експертів, законопроект про детінізацію АПК здатний витіснити дрібних фермерів з їх землі великими агрокомпаніями. Також критики кажуть, що формально новий податок буде поширюватися на всіх, але де факто агрофірми та холдинги його платити не будуть.

За словами експерта економічних програм Українського інституту майбутнього Данила Моніна, пропоновані нововведення сильно збільшують навантаження на сільське господарство України. Про це пишуть “Факти”.

“Фактично будь−хто, хто володіє сільськогосподарською землею або орендує її, повинен заплатити близько 1,5 тисяч за гектар. При тому, що продукції з нього отримує приблизно на 20 тисяч (це якщо говорити про рослинництво). Зараз земельний податок становить 0,3−1% від нормативної вартості землі. Податкове зобов’язання пропонується на рівні 5%. Виходить, що великі господарства нічого не будуть платити по цьому мінімальному зобов’язанню, погашаючи його іншими податками, зокрема − на зарплату найманим працівникам. А фермери та дрібні господарства, які обробляють землю, не залучаючи робочу силу з боку, виявляться у великому програші, оскільки самі собі зарплату не платять”, − розповів він.

Експерт вважає, що законопроект спрямований проти дрібних фермерів, він сприятиме переділу власності в земельній сфері. Крім того, зросте загальне податкове навантаження на сільгосппродукцію, і сільгосппідприємства будуть економити за рахунок оренди.

“Орендарі будуть пропонувати власникам паїв мінімальну ціну оренди − адже якщо ті не здадуть кому−небудь землю, то одразу ж потраплять під великий податок. Фактично для них земельний податок збільшиться в 5−15 разів”, − зазначив експерт.

На його думку, великі господарства зможуть диктувати ціни оренди.

Також це може вплинути ринок землі, який відкривається, і сприяти переходу землі від дрібних власників до великих, оскільки власники паїв будуть активно продавати землю, яка приносить дуже маленький дохід.

Спеціаліст скептично висловився про плани авторів законопроекту щодо сприяння виведення з тіні частини сільського господарства і наповненню бюджетів.

“Боюся, що їх просто на вила піднімуть… Я не вірю, що зможуть зібрати набагато більше податків. Але от з точки зору переділу власності, виїзду населення за кордон на заробітки, передачі землі в оренду великим господарствам − такий процес дійсно прискориться”, − поділився прогнозом експерт.