Мобілізація в Україні стане жорсткішою: нардепка розповіла деталі про новий законопроєкт

Під час крайнього обговорення у проєкт про мобілізацію внесли зауваження Генерального штабу ЗСУ.

Норми нового законопроєкту, який розглядається у Раді, про мобілізацію стануть жорсткішими.

Про це повідомила народна депутатка від “Слуги народу” Мар’яна Безугла.

“Наразі, за моєю інформацією, десь 85% тексту з обговореного нами залишилась актуальною, проте більшість зауважень Залужного та окремих рекомендацій ГШ ЗСУ таки врахували — норми стали жорсткішими. Будемо дивитися, що і як, коли фінальну редакцію опублікують. Доопрацьовуватимемо в комітеті”, – написала вона на сторінці у Фейсбуці.

У Верховній Раді зареєстровано узагальнений законопроект про відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації і за неподання суб’єктом декларування декларації.
Текст проекту закону № 4460-д оприлюднений на сайті парламенту, інформує interfax-Україна.

Авторами законопроекту виступає група народних депутатів на чолі з керівником комітету з питань правоохоронної діяльності Денисом Монастирським (фракція партії “Слуга народу”).

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни в ст.1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), які уточнюють суб’єктів даного правопорушення.

Також дані зміни дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у разі, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, будуть відрізнятися від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як зазначено в чинній редакції.

Запропоновані в КоАП зміни, як наслідок, дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

Автори проекту закону пропонують виключити з Кримінального кодексу України ст.3661 (декларування недостовірної інформації), зате доповнити кодекс новою ст.3662 (декларування недостовірної інформації).

Ця стаття встановлює кримінальну відповідальність у разі, якщо задекларовані відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною першою цієї статті.

У разі ж, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб передбачена відповідальність у вигляді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною другою цієї статті.

Також КК України пропонують доповнити ст.3663, в якій встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання декларації у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

Крім того, зміни пропонується внести і до Кримінального процесуального кодексу України. Так, зазначається, що кримінальні провадження, передбачені ст.3662 і 3663 КК України, будуть підсудні Вищому антикорупційного суду, а досудове розслідування даних кримінальних правопорушень здійснюватимуть детективи Національного антикорупційного бюро України.

Як повідомлялося, 27 жовтня 2020 року КС визнав неконституційними низку положень закону “Про запобігання корупції” та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Це рішення викликало критику з боку міжнародних партнерів і кредиторів України.

1 грудня заступник фракції партії “Слуга народу” Євгенія Кравчук повідомила, що комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності в найближчі дні розгляне два варіанти законопроекту про відновлення відповідальності за недостовірне декларування, щоб напрацювати компромісний варіант документа.

За її словами, президентський варіант законопроекту жорсткіший і передбачає позбавлення волі за те, що “чиновник навмисне не вніс у декларацію який-небудь об’єкт понад мільйон гривень … тобто істотні порушення, наприклад, якщо не задекларував будинок, то повинен нести кримінальну відповідальність”.

30 квітня в Верховній Раді був зареєстрований законопроект №4441 авторства членів робочої групи з врегулювання конституційної кризи, що передбачає відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації і за неподання суб’єктом декларування декларації, але не передбачає позбавлення волі.