Скасувати масковий режим в Україні зможуть тільки тоді, коли 70-80% дорослого населення країни буде вакциновано. Поки Міністерство охорони здоров’я це питання не порушує.

Про це в інтерв’ю виданню “Радіо Свобода” розповів глава МОЗ Віктор Ляшко. Він пояснив, що навіть подвійна доза вакцини не звільняє від необхідності дотримуватися протиепідемічних заходів безпеки (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).

“У нас поки занадто низький відсоток вакцинованих, щоб нехтувати додатковими методами захисту в побуті. Тому що спочатку знімати маску, а потім перевіряти, у кого є сертифікат, хто вакцинований, хто ні – це не годиться”, – зазначив Ляшко.

Він також додав, що вакцина сама по собі забезпечує гарантії, що людина не заразиться, а тільки рятує від тяжкого перебігу хвороби та знижує ймовірність реанімації.

“Таким чином, після отримання щеплення людина може не мати симптомів, але бути носієм і заражати інших”, – підкреслив глава МОЗ.

Неготовність людей дотримуватися обмежувальних заходів під час пандемії коронавірусу, зокрема носити маски, пов’язана з їхньою робочої пам’яттю – параметром, який впливає на інтелект.

Такого висновку під час дослідження дійшли американські вчені. Препринт їхньої наукової роботи опубліковано на Proceedings of the National Academy of Sciences.

За словами фахівців, під час пандемії з’явилося слово “ковідіоти” – так називають людей, які заперечують шкоду COVID-19 і не дотримуються заходів безпеки. Вчені кажуть, що до такої поведінки схильні люди з меншим об’ємом робочої пам’яті.

Робочим називають тип пам’яті, який дозволяє людині зберігати в розумі інформацію, поки працює з нею. Вона дозволяє комбінувати інформацію, отриману від органів сприйняття, з довготривалою і короткочасною пам’яттю, а також відіграє важливу роль у розумінні інтелекту як концепції та складного пізнавального механізму.

Вчені кажуть, що в багатьох штатах США соціальне дистанціювання і носіння масок були добровільними заходами, тому багато людей відмовлялися дотримуватися їх. Автори дослідження опитали 850 американців, з’ясувавши, що чим меншим був обсяг робочої пам’яті респондентів, тим менш охоче вони дотримувалися заходів безпеки.

“Чим вищий обсяг робочої пам’яті, тим більша ймовірність того, що люди дотримуватимуться соціальної дистанції чи носити маску. Цікаво, що цей зв’язок зберігається навіть після поправок на психологічні та соціально-економічні чинники, такі як депресивні й тривожні настрої, особистісні риси, освіту і дохід”, – пояснює професор психології Вейвей Чжан.

Провідний автор дослідження також вважає, що схильність дотримуватися рекомендацій може спиратися на ухвалення рішень відповідно до оцінки витрат і переваг такої поведінки в робочій пам’яті, а не, наприклад, на звичку. Так, цей процес може бути менш ефективним у людей із меншим об’ємом робочої пам’яті.

“Під час розроблення політики профілактики потрібно враховувати загальні когнітивні здібності людей, щоб домогтися поведінки, заснованої на дотриманні заходів безпеки, така як носіння маски або соціальне дистанціювання”, – порадив Чжан.

Водночас він наголосив, що людей не варто перевантажувати інформацією щодо заходів безпеки в умовах пандемії. Вони мають бути лаконічними і доступними, щоб людина могла легко ухвалити правильне рішення.

“З часом соціальне дистанціювання і носіння масок стане звичною поведінкою, а їхній зв’язок із робочою пам’яттю зменшиться”, – переконаний експерт.

Пандемія коронавірусу змінила правила життя людей по всього світу, тож соціальна дистанція, гігієна рук та медичні маски стали невіддільною частиною сучасних буднів. Медики ж повідомили, чи є небезпечні наслідки від частого носіння маски.

На офіційній сторінці Міністерства охорони здоров’я в соцмережі Facebook підняли важливу тему медичних масок. Останнім часом почала поширюватись інформація про те, що тривале носіння маски може викликати далеко неприємні наслідки для здоров’я, пише maximum.fm

“Єдине, що вас чекає після тривалого носіння медичної маски, – це дискомфорт. Ні до інтоксикації вуглекислим газом, ні до кисневої недостатності воно не призводить. Однак захист, якій забезпечує медична маска, здатен рятувати життя, і це набагато цінніше за короткочасний дискомфорт”, – наголошують у МОЗ, а також нагадують, що одноразові медичні маски не варто використовувати повторно, а також перевіряти, чи добре вони прилягають до обличчя.

Захист обличчя маскою надає впевненості тому, хто спілкується з іншими людьми, так людство пристосовується до життя з COVID-19. Про це заявив спеціальний представник ВООЗ Девід Набарро.

Широке застосування масок для обличчя найближчим часом стане нормою, оскільки світ пристосовується до життя з COVID-19. Таку думку в ефірі BBC Radio 4 13 квітня висловив спеціальний представник Всесвітньої організації охорони здоров’я Девід Набарро.

За його словами, у пріоритеті забезпечення якісними масками медичних працівників і людей із симптомами коронавірусної інфекції. Однак маски можуть постійно носити ті, хто часто спілкується з іншими людьми і не може дистанціюватися, наприклад, продавці або перукарі.

Усе суспільство ту чи іншу форму захисту обличчя незабаром буде сприймати буденно, припустив Набарро.

Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 виник у грудні 2019 року в китайському Ухані. 11 березня 2020 року ВООЗ оголосила поширення коронавірусу пандемією. За інформацією американського Університету Джонса Гопкінса, у світі підтверджено 1,97 млн випадків зараження коронавірусом, приблизно 470 тис. пацієнтів одужало, 123,3 тис. померли.

У низці країн запроваджено суворий масковий режим. Громадяни України з 6 квітня зобов’язані бути в масках у громадських місцях.