У мережі розповіли трагічну історію загибелі капітана 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної Закарпатської бригади Сухопутних військ ЗСУ, професійного військового Миколи Жука. Навіть в останні миті життя воїн тримав біля серця лист своєї доньки.

Зворушливу історію та фото того самого листа опублікували на сайті волонтерського фонду “Повернись живим”.

Тепер дружина полеглого Героя Олена та донька Настя бережуть закривавлені аркуші, які до кінця життя були його оберегом.

Дружина та донька загиблого Миколи Жука
“Найцінніша з його речей – лист від дочки, який він носив на грудях і з яким, можна припускати, намагався не розлучатися. У кожному разі він мав його на собі, в нагрудній кишені, у мить загибелі. Це подвійний листок з учнівського зошита, на ньому кілька стемнілих плям. Це Миколина кров. У заголовку листа – одне-єдине слово: “Папі”. Татові. Дві сторінки списано дитячою рукою. На третій та ж рука, але це малюнок – великий, на всю сторінку, тризуб і підпис “Воля!!!”. Далі йде четверта сторінка, порожня”, – зазначив автор статті.

Останній лист Насті Жук до батька:
Час іде, тебе нема. Чекаю день, коли ти вернешся і скажеш: “Я вернувся, я живий”… Молюся Богу, щоб повернувся живий, здоровий і без подряпини. Чекаю тієї миті, коли ти вернешся і ми тебе зустрінемо рідним теплом. Тортиком з вафель і згущенки. Нехай це не буде масштабно з вигуками: “Герої!”. Ти завжди був, є і будеш нашим Героєм. Нехай цей лист ти будеш читати не під обстрілами. Нехай цей лист не написаний поетично. Нехай цей лист має купу помилок. Але він від душі й від мене. Замість того, щоб слухати, що каже вчитель, ось пишу тобі листа…

Хочу ще писати, щоб ти вернувся додому, я розумію – репутація твоя має бути висока. Ти в мене молодець, ти гарно несеш службу. А ось Лера каже: “В мене папа не поїхав в АТО”. А я говорю: “Ну й молодець твій папа”. Або, кажуть, військові самі винуваті, думали, що будуть сидіти на ж*пі, або військові перші мають іти туди! А Конституція пише, що всі рівні щодо захисту цілісності України.

Зробила я тобі браслет, нехай листи і цей браслет, в який я вклала душу, коли плела, то буде тобі оберіг! Повертайся живий!

Як відомо, капітан Микола Жук загинув 25 січня 2015 року поблизу Дебальцевого – Новогригорівки. Тоді на цій ділянці фронту точилися найзапекліші бої.