Мобілізація в Україні активно продовжується. Щоб мотивувати призовників вступати до лав ЗСУ, для них вигадують різні “плюшки”. Наприклад, Одеська міська рада ухвалила рішення про виділення одноразової матеріальної допомоги у розмірі 20 тисяч гривень кожному мобілізованому.

Мобілізованим в одній із областей України будуть виплачувати одноразову допомогу: про яку суму йдеться – today.ua
Це рішення саме міської влади і гроші буде виділено із коштів міської цільової програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги вразливим верствам населення Одеси на 2024-2026 роки.

Щоб отримати свої гроші, мобілізованим одеситам потрібно буде надати певний перелік документів. Його визначать міська влада спільно з військовими.

Також мобілізовані українці мають право на отримання військової форми від держави, або на компенсацію своїх витрат. Однак на практиці вони часто змушені купувати обмундирування за власний кошт, не чекаючи допомоги. Часто форма купується за рахунок родичів мобілізованих чи волонтерів.

Багато зимового одягу військовим наразі передають і іноземні донори. Найближчим часом очікується великий пакет допомоги від Канади на суму $25 млн, до якої увійдуть зимовий одяг та обладнання, а також черговий пакет військової допомоги із запасів Канадських збройних сил (CAF), у тому числі артилерійські снаряди, патрони та авіаційні бомби.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до діючого законодавства України щодо мінімального терміну військової підготовки мобілізованих українців. Зокрема, пропонується допускати мобілізованих без бойового досвіду у зону бойових дій тільки після трьох місяців військових навчань.

Відповідні зміни хочуть внести до статті 39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Згідно проєкту закону, пропонується відправляти у зону бойових дій мобілізованих без жодного досвіду проходження військової служби або навчальних зборів тільки після закінчення трьох місяців підготовки.

Якщо мобілізований не проходив військову службу або навчальні збори протягом останніх п’яти років, то його можуть відправити на фронт тільки після 1 місяця тренувань.

Водночас призовника можна відправляти у зону бойових дій раніше, але лише якщо є добровільна письмова згода від цього військовозобов’язаного.

Відповідні зміни планують внести після трагічної ситуації, що сталась з мешканцем Тернопільської області Богданом Покітком, якого вбили на фронті на Донеччині через чотири дні після вручення повістки. Він не мав жодного військового досвіду. Тернопільський обласний центр комплектування призначив службову перевірку цього кричущого випадку.

Раніше ми писали, коли можна достроково розірвати контракт із ЗСУ.

В Україні дев’ятий рік триває запекла війна з Росією, яка на нас напала. З лютого 2022 року триває повномасштабна війна. Процес вручення повісток – це не автоматичний квиток на війну, а насамперед актуалізація даних громадян України. Так, слідом за повісткою можливий призов військовозобов’язаної людини на військову службу. Це нормальний процес у воюючій країні. Варто не забувати, що обов’язком кожного українця є захищати свою країну. Бо якщо сьогодні ти втікаєш від війни – завтра вона може прийти до тебе.

Родичок мобілізованих відправлять до окупованої частини України.

У Росії матерів та дружин мобілізованих із Сахаліну відправлять на окупований Донбас. Так жінки “стежитимуть за рівнем забезпеченості окупаційної армії”.

Про це пише “Медуза”.

За даними видання, дружин та матерів мобілізованих росіян відправлять на окуповану частину України за кошти путінської “Єдиної Росії”.

Губернатор Сахалінської області РФ Валерій Лимаренко після зустрічі із родичами мобілізованих заявив, що жінок по черзі возитимуть на окуповані території України. Там вони нібито повинні стежити за рівнем забезпечення армії російських окупантів та “на місцях встановлюватимуть, що потрібно російським загарбникам”.

Мобілізація у Росії
Наприкінці вересня російський диктатор Путін оголосив про “часткову” мобілізацію у Росії. Частину мобілізованих загарбників одразу кинули на фронт, де вони почали гинути вже у жовтні.

Мобілізовані у Росії бідкаються на погане забезпечення та неналежну підготовку. Це також не влаштовує і їхніх родичів, які бідкаються, що “чоловіків не вчать, як вбивати українців”.

Мобілізовані працівники на час призову втрачають гарантію збереження середньої зарплати.

Верховна Рада 1 липня ухвалила закон, який скасовує збереження мобілізованим громадянам середнього заробітку.

Як в ефірі інформаційного телемарафону пояснив народний депутат України Павло Фролов – автор ухваленого і підписаного президентом закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин” (№ 7251), це була пропозиція бізнесу.

“Цієї норми (про скасування середнього заробітку мобілізованим) не було в початковому законопроєкті, коли його вносили. Але поправка була вимушено ухвалена, оскільки зараз держава не компенсує бізнесу виплати середнього заробітку. Зараз дуже велике навантаження на бізнес через припинення логістики, проблеми з ринками збуту, проблеми з постачанням комплектувальних… Враховуючи зазначене, це була пропозиція бізнесу”, – зазначив він.

Раніше одна із авторок поправки до закону, нардепка від “Слуги народу” Галина Третьякова також заявила, що мобілізовані під час служби в армії отримують достатнє фінансове забезпечення.

“Потрібно було знімати цей тягар із роботодавців, адже вони сплачують податки, за рахунок яких формується утримання наших військових, вони зараз ще виплачують заробітну плату, а ще потрібно, щоб вони розвивали економіку”, – вважає Третьякова.

Нагадаємо, 1 липня український парламент ухвалив закон, який скасовує збереження мобілізованим середнього заробітку (№ 7251). Водночас за мобілізованим зберігається його місце роботи та посада. Президент України Володимир Зеленський 15 липня підписав відповідний цей закон.

В Україні набув чинності новий закон про оптимізацію трудових відносин. З 19 липня мобілізовані працівники підприємств втратили зарплату. Роботодавці зобов’язуються зберігати лише робоче місце, але не середній заробіток.

Про це повідомив “Інтерфакс” із посиланням на Міністерство економіки. За документом вноситься поправка до ст. 119 Кодексу законів про працю. Компанії більше не повинні зберігати зарплату працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу на призов під час мобілізації, військову службу на заклик осіб офіцерського складу на особливий період або військову службу на заклик осіб із числа резервістів.

У відомстві уточнили, що нововведення стосуються як працівників, мобілізованих до ухвалення закону, так і після. У законі зазначені критерії та умови припинення трудового договору. Основна умова – неможливість обох сторін виконувати обов’язки, передбачені контрактом.

У Мінекономіки уточнили, що такими ситуаціями є випадки неможливості забезпечувати працівникові умови праці через те, що виробничі, технічні, організаційні можливості, майно роботодавця чи засоби виробництва знищені внаслідок воєнних дій. Або ж їхнє функціонування неможливе з причин, незалежних від роботодавця.

Наголошено, що переведення мобілізоваого робітника на іншу роботу або залучення його до дистанційної роботи неможливе.

Депутати скасували норму закону щодо збереження зарплати на колишньому робочому місці для мобілізованих українців. Тепер за ними зберігатимуть лише саме робоче місце та посаду. А зарплата їм виплачуватиметься лише за військову службу. Якби влада не пішла на такий крок, то незабаром багатьом військовослужбовцям не було би куди повертатися після війни.

Чому така небезпека була, та й залишається цілком реальною, роз’яснили експерти.

Виплата середньої зарплати мобілізованим працівникам для багатьох підприємств виявилася непосильною ношею. Адже сьогодні багато роботодавців ледве зводять кінці з кінцями і не можуть вчасно розрахуватися за роботу навіть із тими, хто безпосередньо працює на підприємствах. Катастрофічно скоротилися ринки збуту та ринки постачання сировини, подорожчала логістика та підвищилися ризики, пов’язані з війною. Все це призводить до підвищення витрат на виробництво та ускладнює виплату заробленого.

При цьому на багатьох підприємствах було мобілізовано від 20 до 40 відсотків персоналу. На їхнє місце довелося приймати тимчасових працівників, яким також потрібно виплачувати зароблене. Тому виплата зарплати мобілізованим працівникам для багатьох підприємств стала непосильним тягарем.

“Наприклад, із шахт призвали 25-30% працівників. І це вже доволі суттєвий обсяг коштів, який виплачується із загального фонду заробітної плати. І люди, які залишаються на підприємстві, фактично мають відпрацьовувати і за себе, і за своїх колег, які перебувають на фронті”, – роз’яснив ситуацію заступник голови Федерації профспілок України (ФПУ) Олександр Шубін.

При цьому, якщо навіть підприємство тимчасово припинило роботу та пішло на простій, воно все одно має виплачувати зарплату всім своїм мобілізованим працівникам. Однак, якщо підприємство не працює, значить нічого й не виробляє. А отже, і виплачувати зарплату йому немає чим. Та все одно воно за законом зобов’язане щомісяця нараховувати середній заробіток мобілізованим працівникам, таким чином заганяючи себе у борги із зарплати та податків. І, як водиться, на ці прострочені платежі ще й нараховують пеню, штрафи та інші передбачені законом покарання.

“Штрафами і пінями підприємство затягуватиметься в банкрутство, і в результаті людина просто позбудеться робочого місця, на яке вона могла би потім повернутися.У нас були подібні ситуації, наприклад, щодо “Лисичанськвугілля”, коли тіло заборгованості становило кілька мільйонів, а штрафи та пені – 125 мільйонів. І як потім запустити підприємство із такою заборгованістю?” – резонно зауважив Шубін.

Тому скасування норми щодо виплати середньої зарплати для мобілізованих працівників стало великим полегшенням для багатьох підприємців. У такий спосіб вони зможуть зберегти свій бізнес. А воїну, який демобілізується з армії, буде кудись повернутися на роботу.

Військовослужбовці, увільнені від роботи, втратять гарантію щодо отримання середнього заробітку на час призову на військову службу. Такі зміни прийняті 1 липня 2022 року Законом про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин.

Даний Закон ще не підписано Президентом, тому поки не діє.

З ч. 3 ст. 119 КЗпП виключено положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу.

За такими працівниками буде зберігатися місце роботи і посада.
Середнього заробітку також позбавляються і працівники, які під час проходження військової служби отримали поранення та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на яких поширюються гарантії, передбачені ч. 3 статті 119 КЗпП.

При цьому військовослужбовці отримують щомісяця грошове забезпечення військовослужбовців від держави, що передбачає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (наразі це мінімум 30 тис. грн).