Мобілізація в Україні: у Раді пропонують дозволити чоловікам відмовлятися від служби – деталі

Військовозобов’язаним можуть дати можливість написати відмову від мобілізації.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9566, який вносить зміни до Закону про мобілізацію. Пропонується мобілізувати лише “вмотивованих патріотів”, а громадян, які не хочуть воювати, залучати до роботи на економіку. В разі ухвалення документа військовозобов’язані зможуть писати відмову від мобілізації з особистих або релігійних переконань.

Ініціатором законопроєкту є народний депутат від “Слуги Народу” Георгій Мазурашу.

Законопроєкт може зняти соціальну напруженість
На його думку, такі зміни дозволять підвищити мотивацію громадян до захисту країни, зняти соціальну напруженість, сприяти підтримці та зміцненню економіки й обороноздатності.

За словами Мазурашу, учасники бойових дій звертають увагу, що на передову направляють невмотивованих, мобілізованих примусом громадян, які на фронті “приносять лише зайві проблеми”.

“Якщо внести запропоновані зміни, “військкомати” зможуть сконцентруватися на роботі із вмотивованими патріотами, а інші громадяни, без потреби тікати й ховатися від повісток, працюватимуть на економіку, а отже, і на обороноздатність. Це реалістичний, мудрий і прагматичний підхід, який неминуче дасть комплексний позитивний ефект і дозволить нам бути сильнішими у протистоянні проти російської агресії”, – вважає нардеп.

Зміни стосуватимуться громадян, які ще не були призвані
Адвокатка Марина Бекало пояснила ТСН.ua, що законопроєктом №9566 пропонується залучати громадян, які ще не були призвані на військову службу під час мобілізації, до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Водночас законопроєктом передбачається, що громадяни, які офіційно працевлаштовані на не менше ніж 0,75 ставки або здійснюють підприємницьку діяльність і вчасно сплачують передбачені законодавством податки та збори, не можуть бути залучені до виконання робіт оборонного характеру.

“Залучення громадян до робіт оборонного характеру в разі ухвалення цього законопроєкту покладається на Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Яким чином це відбуватиметься та за якою процедурою, проєкт відповідного алгоритму не передбачає”, – зазначила ТСН.ua адвокатка.

Військовозобов’язаним дадуть можливість написати відмову від мобілізації
Проєктом лише зазначається, що громадяни мають письмово подати заяву до ТЦК про відмову від мобілізації з особистих або релігійних переконань. В іншому разі вони будуть призвані на військову службу в загальному порядку.

З громадянами, які подали письмову заяву про відмову від мобілізації з особистих або релігійних підстав та які готові бути залученими до виконання робіт, будуть укладати відповідні робочі контракти з оплатою не менше розміру мінімальної заробітної плати на підприємствах оборонного призначення або інших секторів економіки за місцем проживання (або в інших регіонах за письмовою згодою).

“Водночас законопроєктом не регулюється питання щодо зарахування до страхового і трудового стажу періоду виконання робіт оборонного характеру за такими контрактами. Проєкт однозначно потребує доопрацювання”, – вважає Марина Бекало.

Законопроєктом також запроваджується обов’язок призовників, військовозобов’язаних і резервістів з’явитися протягом семи діб за місцем перебування на військовому обліку до ТЦК у разі оголошення загальної мобілізації для уточнення облікових даних.

“Цікаво, що зараз в Україні триває загальна мобілізація, яка вже була оголошена указом президента ще 24 лютого 2022 року, та терміни проведення мобілізації продовжуються кожні 90 діб. Яким чином буде реалізований цей обов’язок, враховуючи, що оголошення мобілізації вже не буде, а буде лише його продовження, невідомо”, – каже ТСН.ua адвокатка.

Поліція зможе доставляти порушників до ТЦК
Крім того, проєктом закону запроваджуються повноваження Національної поліції доправляти порушників правил військового обліку, а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію до ТЦК. У такому разі ТЦК має подати до поліції відповідне звернення, а вже далі поліція має доправити такого порушника до ТЦК.

Проєктом також покладається на ЖЕО, ОСББ або інші організації, які обслуговують житлові будинки, обов’язок подавати до ТЦК відомості про призовників і військовозобов’язаних, а також повноваження вручати призовникам і військовозобов’язаним повістки про виклик до ТЦК та СП і сприяти прибуттю за викликом.

Як відбуватиметься процес мобілізації

Отже, якщо проаналізувати законопроєкт №9566 з урахуванням чинного профільного законодавства, процедура залучення до робіт оборонного характеру в разі ухвалення проєкту буде приблизно такою:

• Військовозобов’язаний з’являється до ТЦК та СП за повісткою в рамках мобілізаційної кампанії в загальному порядку.
• Надалі ТЦК та СП має взяти громадянина на військовий облік (якщо він не перебував до цього на обліку) і направити на військово-лікарську комісію (адже це вимоги правил військового обліку).
• В разі відсутності права на відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації такий військовозобов’язаний підлягає мобілізації, якщо він не подав письмову заяву про відмову від мобілізації з особистих або релігійних підстав, та про готовність бути залученими до виконання робіт оборонного призначення.
• У такому разі військовозобов’язаного зараховують у запас та укладають із ним робочий контракт на виконання робіт з підприємством оборонного призначення або інших секторів економіки за умови, якщо він не перебуває у трудових відносинах за ставкою не менше ніж 0,75% або ФОП, яка належним чином виконує податкові зобов’язання.
  Зараз законопроєкт надано для ознайомлення до Верховної Ради.

Мобілізація в Україні: що чекає на чоловіків призовного віку, які залишилися за кордоном

Юристка також нагадала про правила вручення повістки.

Від початку повномасштабної війни чимало чоловіків призовного віку (18-60 років), які виїхали за кордон, не повернулися. Юристка Вікторія Тютюнникова відповіла щодо адміністративної відповідальності за недотримання законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію. За її словами, після повернення додому чоловіків призовного віку, які перебували за кордоном, можуть притягнути до адміністративної відповідальності за недотримання законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію.

Таке правопорушення карається штрафом від 3400 до 5100 грн. Якщо з’ясується, що вони нелегально перетинали кордон, то доведеться додатково сплатити від 3400 до 8500 грн. Щодо кримінальної відповідальності, то до неї можуть притягнути лише тих чоловіків, котрі отримали повістку і втекли за кордон. Їм загрожує від 3-5 років ув’язнення. Юристка також нагадала про правила вручення повістки. “Повістка вважається належно переданою, якщо вона вручена військовозобов’язаному під особистий підпис. Тобто її не можна передавати через членів сім’ї, родичів або друзів. Оскільки чоловік перебуває за кордоном і сам не може прийняти повістку, то й обов’язку прибути до військкомату не має”, – додала Вікторія Тютюнникова. За її словами, правила перетинання кордону не відповідають положенням Основного закону, який передбачає, що вони мають бути визначені законом, а не постановою Кабміну, як це є наразі. Проте встановлення факту неконституційності тих правил належить до повноважень КСУ. До нього з цього приводу мають звернутися президент чи народні депутати (щонайменше 45 осіб), Верховний Суд, уповноважений Верховної Ради з прав людини, а не фізичні особи. Зважаючи на це, довести в суді відсутність встановленої у законний спосіб заборони на виїзд чоловіків призовного віку без рішення КСУ про невідповідність Конституції правил перетину кордону, майже неможливо. Додамо, що 27 січня Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка на час дії воєнного стану забороняє виїзд за кордон чиновників без поважних причин. Йдеться і про чиновниць. Перетин кордону для них можливий лише на підставі документів про службові відрядження.