Зниження мобілізаційного віку до 18 років: військовий жорстко пояснив ініціативу

Загроза для молоді чи порятунок для країни

Питання мобілізації в Україні стало темою гарячих дискусій. Полковник запасу ЗСУ Петро Черник жорстко висловився про можливість зниження мобілізаційного віку до 18 років.

Він вважає, що це занадто рано, і оптимальним було б призивати з 23 років, коли чоловіки вже отримали вищу освіту. Черник наголошує, що в нинішній ситуації українці повинні стояти на захисті своєї країни, оскільки у випадку поразки росія може забрати до своєї армії всіх, хто залишиться.

У ЗМІ з’явилася інформація про те, що США чинять тиск на Володимира Зеленського, закликаючи знизити мобілізаційний вік до 18 років. Однак, за словами Черника, це не є найкращим рішенням, адже молоді люди в 18 років ще не готові до таких викликів. Мобілізація з 23 років дозволяє залучати вже більш зрілих і підготовлених громадян. Але головне, за його словами, це розуміти, що ніхто, крім самих українців, не буде захищати нашу країну.

Черник також підкреслює, що в українському суспільстві спостерігається небезпечна тенденція, коли люди починають толерувати тих, хто ухиляється від служби. Він наводить приклад історичних постатей, як-от Джордж Буш старший, який у 17 років підробив документи, щоб стати пілотом під час Другої світової війни, і врешті став президентом США.

Війна в Україні має екзистенційний характер, і якщо країна програє, ворог не залишить шансів. Росіяни вже кидали своїх людей на фронт без жодної підготовки, і це може повторитися в Україні, якщо не чинити опору. Черник наголошує, що історія повторюється, як це було в 1944 році, коли всі громадяни змушені були воювати.

Деякі політичні діячі, зокрема Єгор Чернєв, повідомляли, що питання зниження мобілізаційного віку обговорювалося на зустрічах із американськими політиками. Проте, навіть без змін вікових обмежень, Україна вже стикається з труднощами в забезпеченні нових бригад зброєю.

Варто пам’ятати, що співробітники ТЦК просто виконують свою роботу, і якби росія не розпочала війну, їм не довелося б вручати повістки. Українська армія отримує належну підготовку, тоді як російські солдати кидаються в бій без належної готовності. Україна змушена захищати себе, оскільки росіяни руйнують наші домівки, і якщо ми не будемо захищати свою землю, то нас можуть змусити воювати на чужій.

Також російська пропаганда активно просуває антимобілізаційні наративи, зокрема про “несправедливу мобілізацію” і “відсутність майбутнього в України”. Натомість реальність показує, що загальна мобілізація була єдиним способом врятувати країну від загарбників.

Зеленський підписав закон, що зменшує мобілізаційний вік з 27 до 25 років

Також підписано проєкт закону про електронний кабінет військовозобов’язаного.

Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, що зменшує мобілізаційний вік з 27 до 25 років.

Про йдеться на сайті Верховної Ради.

Депутати проголосували за нього в першому читанні за основу та в цілому ще 30 травня 2023 року.

У картці законопроєкту зазначається, що 2 квітня документ повернуто до Верховної Ради з підписом президента.

Як зазначалося, у разі зменшення граничного призовного віку до 25 років призовні комісії матимуть один-три роки на реалізацію виконання громадянами України військового обов’язку та призову їх на строкову військову службу.

Водночас перебування громадян на військовому обліку призовників до 27 років і необхідність щорічного прибуття їх до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з метою підтвердження права на відстрочку від призову, а також проходження медичних оглядів (обстежень) призводить до значних фінансово-матеріальних витрат.

Також президент підписав законопроєкт про електронний кабінет військовозобов’язаного. Про це свідчить картка законопроєкту №10062.

Він передбачає:

удосконалення реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів, зокрема, в частині налагодження взаємодії між реєстрами, використання даних щодо військового обліку тощо;
запровадження можливості створення і використання цифрового військового-облікового документа (сертифікату);
створення реєстру військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, який забезпечить надання онлайн-послуг військовослужбовцям;
створення порталу електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних. Наприклад, з’явиться можливість надання статусу УБД онлайн, офлайн та автоматично при наявності необхідних даних у системі.

Окрім того, закон посилює кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

Що відбувається з законом про мобілізацію

29 березня Комітет Ради з питань оборони завершив розгляд всіх правок до законопроєкту про мобілізацію. Планується, що парламент розгляне законопроєкт у другому читанні на початку квітня.
Що пропонують члени комітету з нацбезпеки до другого читання та які шанси закону на голосування в цілому — читайте в матеріалі “Закон про мобілізацію: чи ухвалять у цілому?” на LB.ua.