До початку нового навчального року багато інститутів післядипломної педагогічної освіти протягом серпня публікують і будуть публікувати інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році.

Для зручності усі ці матеріали будуть додаватись на даній сторінці, освітнього порталу Ерудит.нет.

Для вчителів створили посібник з організації дистанційного навчання в школі.

Посібник містить огляд основних інструментів для організації дистанційного навчання, рекомендації щодо того, як скласти розклад, налаштувати режим роботи вчителя/вчительки та зворотній зв’язок з учнями, а також про особливості оцінювання та контролю під час карантину.

Автори посібника зазначають, що вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків.

«Організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій, надихати й мотивувати учнів, давати раду технічним проблемам виявилось зовсім не просто. Але Україна не виняток — жодна держава, жодна освітня система у світі не була готова до цього», – наголошують автори.

Дистанційна форма навчання передбачає доступ до інтернету, технічне забезпечення (комп’ютер, планшет, смартфон тощо) в усіх учасників освітнього процесу, а також те, що вчителі володіють технологіями дистанційного навчання.

Методичні рекомендації складаються з двох частин.

У першій вчителі можуть ознайомитись із загальними принципами впорядкування дистанційної освіти, довідкову інформацію про інструменти та платформи, на яких можна навчати учнів дистанційно.

Друга частина присвячена конкретним методикам дистанційного навчання для початкової, основної та старшої школи.

ПЕРЕЙТИ ДО ПОСІБНИКА

Міністерство освіти і науки видало методичні рекомендації, як вчителям підвищувати кваліфікацію.

Відповідний документ опублікувала на своїй fb-сторінці заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Порядок стосується всіх шкіл, незалежно від форми власності та підпорядкування.

“Ніхто не може заборонити педагогічному працівникові чи обмежити його право “вільно обирати” будь-які програми підвищення кваліфікації чи їхні складові (модулі тощо), форми і види підвищення кваліфікації, а також вільно обирати суб’єкта підвищення кваліфікації“, – наголошують у міністерстві.

У відомстві рекомендують вчителям зробити самоаналіз власних потреб. Зокрема, педагогу потрібно зрозуміти: перелік компетентностей, які треба покращити; які є пропозиції на ринку послуг підвищення кваліфікації.

Підвищення кваліфікації передбачає такі напрями:

розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмету, фахових методик, технологій);
формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України “Про освіту”;
психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;
створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами (до таких дітей, зокрема, можуть бути віднесені діти з інвалідністю, обдаровані діти, діти з національних меншин, діти, які не встигають опанувати навчальну програму з різних причин тощо);
використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;
розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти та їх заступників) тощо.
Підвищення кваліфікації планують у два етапи.

“На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік через затвердження педагогічною радою на основі пропозицій педагогічних працівників орієнтовного плану підвищення кваліфікації, що має містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації”, – зазначено в рекомендаціях.

Водночас, заклади самі вирішують строки та процедуру подання педагогами пропозицій щодо ПК.

Другий етап розпочинається після того, як заклад затвердить кошторис на рік.

“Керівник закладу освіти має забезпечити невідкладне оприлюднення загального обсягу коштів, передбаченого для підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу освіти”, – наголосили у МОН.

Протягом 15 календарних днів після того, як учитель ознайомився з кошторисом, він має подати конкретні пропозиції щодо власного підвищення кваліфікації, які мають містити інформацію про:

тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо);
форму (форми);
обсяг (тривалість);
суб’єкта (суб’єктів) ПК;
вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги.
Детальніше дивіться у документі нижче.

Щоб надавати вчителям послуги підвищення кваліфікації, організація чи фізична особа мають розробити програму.

До того ж, кожна школа має мати план підвищення кваліфікації вчителів.