Українка, котра через спалах коронавірусу, терміново поверталась із Європи додому розповіла про жахи перебування на кордоні.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла Лілія Іванова.

“Хлопці з українськими паспортами, з якими я познайомилася в літаку на Варшаву, планували пробути в місті до понеділка, але цього ж вечора, під час заселення, їм сказали, що зможуть дозволити тільки переночувати і потім готель не братиме постояльців”, – написала вона.

Іванова додала, що у всіх ЗМІ були рекомендації про те, як українцям повернутися на батьківщину, а також зв’язатися з посольством. В останньому їй порадили приїхати до пункту пропуску і ловити якогось попутника, який погодитися відвезти до кордону, а там вже добиратися самій.в

“Спасибі хлопцям, не дали мені впасти від стресу і думати, що робити далі вранці. Зірвалися на ту станцію вже вночі й почали мені дзвонити з приголомшливими пропозиціями від, як завжди, народу, який не розгубився, навмисного збагатитися на дикій ситуації. Ділки, наші ж співвітчизники, хотіли з кожного з нас по 100 з гаком євро тільки за те, щоб довезти до кордону”, – обурилася українка.

Вона підкреслила, що знайомі знайшли білоруса, який погодився довезти їх до кордону за 50 євро з кожного. Водночас він ще й до ранку “метався” з ними по кордону, благаючи хоч кого-то взяти їх і вивезти.

“І тут найцікавіше. Ми, українці, страшно любимо пишатися взаємодопомогою. А держава, нагадую, кричить із усіх кутів про допомогу бажаючим повернутися. Вночі на кордоні, на вулиці було мінус 7 градусів і сніг! Автобуси, ділки привозили людей за скажені гроші до кордону і кидали їх там. Працювали поодинокі пропускні пункти і ті автомобільні. Пішки йти людям не дозволяється. Наша країна не вислала назустріч транспорт. Українці, які їдуть у порожніх авто, не брали замерзаючих людей”, – описала ситуацію Іванова.

І хоча їй зі знайомими, завдяки парі одеситів на авто, вдалося приїхати до Києва, від цього не стало радісно. Адже, зазначила вона, люди, які простояли по 10 і більше годин на морозі, так і залишилися благати далі…