Стало відомо, що «Омікрон» має більшу взаємодію з зв’язування речовин, ніж інші штами. Це з’ясували вчені медичного факультету Університету Британської Колумбії, повідомив журнал Science.

Згідно з повідомленням, результати аналізу, проведеного з дозволом, близьким до атомного, з використанням кріоелектронної мікроскопії, свідчать, що варіант «Омікрону», що сильно мутував, прикріплюється до клітин людини і заражає їх.

«Розуміння молекулярної структури вірусного шиповидного білка є важливим, оскільки це дозволить нам розробити ефективніші методи лікування «Омікрону» та споріднених варіантів у майбутньому. Аналізуючи механізми, за допомогою яких вірус заражає клітини людини, ми можемо розробити ефективніші методи лікування, які порушать цей процес і нейтралізують вірус», – розповів учасник дослідження, професор Шрірам Субраманіам.

За його словами, спайковий білок, розташований зовні коронавірусу, дозволяє SARS-CoV-2 проникати в клітини людини, а штам «Oмікрон» має 37 мутацій у шиповидному білку, що від трьох до п’яти разів більше, ніж у попередників.

Результати аналізу підтвердили, що кілька мутацій створюють нові сольові містки та водневі зв’язки між білком шиповидним і рецептором клітин людини, відомим як ACE2.

Дослідники дійшли висновку, що ці нові зв’язки, мабуть, збільшують взаємодію зв’язування речовин і вірус сильно прикріплюється до клітин організму людини, тоді як інші мутації зменшують силу цього зв’язку.

«Загалом результати показують, що «Омікрон» має більшу взаємодію зі зв’язування речовин, ніж «Дельта», — зазначив Субраманіам.

Крім того, додаткові експерименти засвідчили, що шиповидний білок “Омікрону” виявляє підвищене ухилення від антитіл, навіть у вакцинованих людей.

Дослідники планують використовувати нові дані для розробки ефективніших методів лікування.