Батьки не в захваті від викладання онлайн.

Якість дистанційної освіти викликає масу зауважень і обурень: короткі уроки, не у всіх є комп’ютери, не скрізь – Інтернет. А під час чергової хвилі “ковіду” у школах банально бракує вчителів, які теж масово хворіють, а уроків, відповідно – немає взагалі.

Про те, що робити у цій ситуації та чи розуміємо, що небезпека для країни – не менша, ніж економічна криза, бо втрачаємо навіть не одне, а кілька поколінь дітей, які вийдуть зі школи малоосвіченими – йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

БАТЬКИ. ЯКІСНІ УРОКИ. ЗНАННЯ. ЗДОРОВ’Я.
Батьки не в захваті від викладання онлайн.

“Вчителі просто домашнє завдання надсилають. Батькам доводиться самим пояснювати, або репетитора наймати. Може ці кошти, які платяться вчителям, і як і не проводять уроки, платити батькам, щоб вони платили репетиторам”, – зазначає співзасновниця ГО “Смарт Освіта”, мати трьох дітей Оксана Макаренко.

За словами Сергія Горбачова, освітнього омбудсмена, написати на аркуші параграфи, сфотографувати і кинути у Viber – це не дистанційне навчання, а профанація. Є стаття 26 закону України про освіту, відповідно до якої – директор відповідає за це. Він має організувати, щоб вчителі працювали.

Нарікають на погану організацію з боку шкільних адміністрацій.

Діти цілодобово за комп’ютерами. Втрачають зір, проблеми з хребтом. Та й психологічне здоров’я підлітків стрімко впало. Депресії помолодшали…тепер навіть у дев’ятирічних. І головне – за ці два роки стрімко впав рівень знань школярів. ЗНО з математики торік не склав кожен третій.

“Ми одне лікуємо, інше калічимо. Ми намагалися убезпечити дітей від коронавірусу, але покалічили їхню освіту. Хтось взагалі поміряв, що відбувається з навчанням дітей? Яка якість і як ці прогалини будемо долати”, – зазначає Оксана Макаренко.

ВЧИТЕЛІ. ТЕХНІКА. ЗАРПЛАТНЯ.
А от вчителям найбільше болить відсутність інтерактивних електронних підручників та єдиної зручної бази для дистанційки, в якій і журнал можна вести, і уроки онлайн, і зв’язок тримати з батьками. Та головне – досі невиконана обіцянка влади – педагогу по ноутбуку.

Обіцяли купити понад 60 тисяч. Хоч вчителів втричі більше. На це виділили майже мільярд.

Вірус з дня-у-день відправляє на карантин і самих вчителів. Тож, уроки або скасовуються взагалі, або перекидаються на колег. І вони вже хочуть доплати.

Але поки мінфін відповідає одне – коштів не має.

І ще педагоги просять батьків зробити те чого неможливо на відстані – забезпечити мінімальну дисципліну онлайн учня.

“Ми бачимо часто порожні віконечка, діти жабок, собачок встановлюють…Було дуже важко, коли ти сам з собою працюєш”, – розповідає вчитель української мови Олександр з Дніпра.

ДИРЕКТОР. ДІАЛОГ З БАТЬКАМИ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЧНІВ.
У директорів, особливо в регіонах, голова болить за дітей, які ні ґаджетів взагалі не мають.

Питання виходить за межі компетенції Міністерства освіти. Коли пандемія почалася, деякі уряди приймали рішення забезпечити всіх учнів планшетами. На жаль, поки цього не сталося.

Втомилися і від розлючених батьків, які не мають на кого дітей діти. А працювати треба. Не знають керівники шкіл, де знайти математиків та фізиків. І дякують колегам, які викладають у ZOOM навіть з позитивним тестом.

Звичайно, як би ми не критикували проблемний Інтернет, відсутність ґаджетів, і недосконалі уроки по ZOOM, з дистанційкою все ж таки краще, ніж просто сидіти на карантині. Утім два роки пандемічної освіти зібрали чіткі запитання, на які досі нема відповіді: що таке ідеальний шкільний комплект учня і вчителя онлайн школи, де його взяти, як батькам поєднати щоденну роботу і нагляд за дитиною в карантині, коли нарешті з’явиться комплексна платформа онлайн-школи.

МОН явно запізнюється з відповідями, роздратування батьків і вчителів підвищується, та найгірше для держави – це отримати на виході “ковідне” покоління з низькою освітою. Наскільки близькою є така загроза покаже ЗНО вже цього року.