Українцям тричі перерахують пенсії у 2024 році: ексклюзивний документ

В Україні у 2024 році планується провести перерахунок пенсій у три етапи.

Перерахунок відбудеться 1 січня, 1 березня та 1 квітня у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

Про це повідомляє “Апостроф” із посиланням на відповідь Міністерства соціальної політики України на інформаційний запит редакції.

У відомстві наголосили, що у парламенті зареєстровано законопроєкт “Про Державний бюджет України на 2024 рік” (реєстр № 10000 від 15.09.2023), внесений на розгляд Кабінетом Міністрів України. Законопроектом у 2024 році передбачаються перерахунки пенсій:

з 1 січня:

• у зв’язку зі зростанням розміру мінімальної заробітної плати (для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється у розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати),
• у зв’язку зі зростанням розміру мінімальної заробітної плати, що застосовується органами Пенсійного фонду України, як розрахункова величина для обчислення надбавки за проживання у зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за рішеннями суду.

З 1 березня:

• у зв’язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
  індексація пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та враховується для обчислення пенсії.

З 1 квітня:

• у зв’язку зі зростанням розміру мінімальної заробітної плати (для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється у розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати),
• працюючим пенсіонерам з урахуванням оновленого (збільшеного) страхового стажу.

“При цьому, в умовах протидії збройній агресії РФ, виникло багато викликів, пов’язаних, зокрема, зі зростанням навантаження на Державний бюджет України через виникнення у громадян нових потреб, які потребують своєчасного реагування з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування. У зв’язку з цим будь-які прийняті законодавчі норми мають бути фінансово забезпеченими”, – наголосили у міністерстві.