Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький спеціально для “Телеграфу” проаналізував, як розуміти останні заяви путіна про мету рф в Україні

Учетвер, 1 вересня, президент росії володимир путін заявив, що метою війни в Україні нібито є “ліквідація антиросійського анклаву”.

Примітно, що чергова зміна цілей “спецоперації” відбулася на 190-й день повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Цією заявою путін вкотре показує свою безграмотність. Анклав – це частина території держави, яка повністю оточена територією іншої держави. Тобто путін весь сенс переінакшив, перебрехав.

План “А”, який був від початку (умовно – за 3 дні змінити владу в Україні), повністю провалений. А плану “Б”, схоже, не було. І пішла самодіяльність. Не можуть виразно сформулювати, що вони творять в Україні та навіщо.

І початкова ідея була абсурдною – взяття Києва, повалення влади, маріонетковий режим… Але його хоч якось можна було продати. Потім пішла б імпровізація в ході ситуації. Але коли і з цим провал, то і з виразним поясненням цілей спецоперації — провал.

І починається марення про “денацифікацію”, “демілітаризацію”, “захист Донбасу”, “захист людей Донбасу”, “захист російськомовних” і так далі… Неспіввідносні один з одним “цілі”.

А калініградські заяви путіна – це просто потік свідомості. І “гумова попа”, і чергове поглиблення в історію, і таке інше. Зовсім тупості його, зрозуміло, не видаватимуть у російський ефір. Втім, на тлі того, що годинами, днями безперервно несуть з екранів російські пропагандисти — “анклав ворожий” проковтнеться запросто. Тим більше, що російський народ підтримує те, що відбувається. Він завжди хотів такого вождя як путін, завжди мріяв про велич і війну.

Для України з усього цього один висновок – воювати. І воюватимемо до перемоги. Іншого виходу ми не маємо, якщо хочемо зберегтися як держава і нація.