Умови тепер для всіх одинакові: За незнaння державної мoви — отримуєш величезний штраф в 1000 доларів США – Яромир Самагальський.

Пару місяців тому у Львові гостював мій товариш, який вже більше 15 років проживає у США. Як звичайно, пляшка й розмови про «Як там у вас? А от у нас».

Однією з тем було про наших сучасних емігрантів, як вони приживаються, працюють. І, звичайно, про вивчення мови. Товариш сказав, що в США створюють умови для її вивчення, але ніхто не переймається, як ти використовуєш це право.

Дотепер є багато таких, які ледь не з гордістю заявляють: «Ми в Америку не ходимо». Він розповів багато історій, три з яких мені видалися дуже показовими в підходах США до мови.

1. Прийшов до товариша знайомий з Івано-Франківська, який вже пару років працює далекобійником. Показує сповіщення, суть якого:» No communication — 1000$». Розповідає, що десь в Неваді його зупинила поліція, щось питала. Порозумітись він з ними не зміг і вони його відпустили. «Вони ж мене відпустили, ніякого протоколу не складали. Якого милого вони від мене хочуть?».

Довелося пояснювати тлумкові, що поліцейським у США глибоко пофігу твої проблеми. Вони тебе спинили, поставили кілька запитань, не змогли порозумітися й прислали штраф за те, що ти не співпрацював з поліцією. А знав би мову — все могло би обійтися простою розмовою чи невеличким штрафом. А от відмова від співпраці — це вже серйозніше. Плати 1000$.

2. Передзвонив до товариша знайомий і попросив його поїхати в порт і допомогти з погрузкою автомобілів (він їх відправляє в Україну) на корабель, бо там якісь проблеми з митницею. Приїхав він у порт і з’ясовує, що один з перегонщиків а/м не знає мови. Митник, переглядаючи документи, його щось запитав, а той не зміг відповісти. В результаті, автомобіль відставили в сторону «до вияснення». В усьому товариш розібрався, машину завантажили, а дилер отримав штраф: по 350$/год. за «затримку погрузки» десь за 5 годин і «no communication — 1000$». Суть: можеш не вчити мову, але плати щоразу.

3. Повчальна історія про Ізраїль. Вирішив один емігрант, який не злазить велфора і «не ходить в Америку», відвідати «землю обітованну» предків. Два тижні він відвідував родичів і ходив по святих місцях. А при вильоті сталася пригода. Американці в аеропорту мають свою додаткову зону безпеки, де окремо перевіряють пасажирів, які летять у США шляхом співбесіди.

Вони запитують: які місця відвідував, у яких готелях проживав, у яких людей гостив, що купував …, звіряючись з даними комп’ютера. Турист, не знаючи англійської, почав говорити російською, на що одразу отримав відповідь на «могучем»:» У вас американские документы и с этого момента мы будем общаться только на английском!!!». З горем пополам той відповів на якійсь запитання, його пропустили на посадку з напуттям: «Мы могли бы вас не пустить на посадку и продолжить разбирательство, но уже с полицией. Учите язык страны пребывания».

А може і нам треба перестати перейматися проблемами громадян, які не знають мову, і трактувати це як НЕБАЖАННЯ СПІВПРАЦІ з владою та просто штрафувати? А може товари та послуги, які надаються на іноземній мові треба трактувати як «браковані» з забороною доступу на ринок України? Головне — правильне трактування правопорушення.

P.S. Якщо комусь історії видадуться невірогідними — то зазначу, що в рік таким чином в США штрафують біля 30 тисяч осіб.