“В Україні може настати дефіцит газу”: що відбувається і до чого готуватися простим українцям?

Україні загрожує дефіцит газу. Якщо погода погіршиться або будуть значні наслідки атаки РФ по газовій інфраструктурі, блакитного палива може не вистачити.

Як інформує “OBOZ”, жовтні 2024 року ексміністр енергетики Олексій Оржель звернув увагу на запізнілий старт та повільний темп закачування газу до українських сховищ. Пояснивши, що для забезпечення цих поставок НАК восени забронювала всі газотранспортні потужності через Угорщину та частково через Словаччину.

У “Нафтогазі” тоді досить різко заперечували факт імпорту. “Ми не імпортуємо газ, який входить до України. Він заходить на митний склад українських підземних сховищ газу”, – зазначили представники компанії.

Проте, за даними моніторингу Нацкомісії з тарифів (НКРЕКУ), “Нафтогаз” використав переведення блакитного палива з режиму “митного складу” в імпорт до українських ПСГ. Експерти Dixi Group навели цифри імпорту у попередні роки. Зокрема, у 2023 році імпорт склав 1,2 млрд м3, з яких 930 млн імпортували безпосередньо, а 280 млн – переведенням з митного складу. У той же час перше півріччя 2024 року відзначилося подвійним скороченням імпорту порівняно з таким же періодом 2023 року.

Цільовим показником із накопичення газу напередодні холодного сезону стали 13,2 млрд куб. м. Це на 800 мільйонів менше, ніж торік. Все тому, що в Україні щороку спадає споживання.

Геннадій Рябцев, експерт з енергетичних питань, зазначив у розмові з редакцією, що “Нафтогаз” накопичив щонайменше на 400 млн куб. м менше від встановленого урядом ліміту. За інформацією Dixi Group, недобір блакитного палива становив на початок сезону 900 млн всього 12,3 млрд.

Зрештою міністр енергетики Герман Галущенко наприкінці січня в коментарі “Інтерфакс-Україна” визнав нестачу блакитного палива в 1 млрд. Додавши, що цей обсяг слід придбати на ринку до кінця 2025 року. Необхідний обсяг може збільшитись залежно від підсумків опалювального сезону та наслідків російських обстрілів газової інфраструктури.

Боятися, що 2023 року може виникнути дефіцит хліба в країні, українцям немає підстав. А ось подорожчання хліба, на жаль, не уникнути. Питання в тому, наскільки суттєво він може зрости в ціні.

Як інформує “biz.today.ua”, про те, чи вистачить цього року українцям хліба, розповів президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко.

Тараненко запевнив українців, що пекарні поки що повною мірою забезпечені сировиною.

Крім того, у країні створено великий запас зерна, що дозволить повністю задовольнити внутрішню річну потребу українців.

Основною складністю для виробників хліба на даний момент є енергетична криза.

Часті перебої електропостачання підприємств суттєво ускладнюють виробництво, а забезпечити свій бізнес генераторами може дозволити собі не кожен підприємець.

“Наприклад, генератор, який може забезпечити потреби середніх розмірів хлібозаводу, коштує сьогодні 3-4 млн гривень. Для хлібозаводу це великі кошти, а пільгове кредитування, на жаль, обмежене”, – говорить Тараненко.

Вартість хліба формується із цін на зерно та електроенергію, а також з логістичних витрат.

На сьогодні електропостачання є найслабшою та найбільш витратною ланкою в цьому ланцюгу ціноутворення.

Адже робота генератора коштує дорожче, ніж живлення виробничих потужностей від централізованої електромережі.

Варто зазначити, що минулого року не було високого зростання цін на хліб. За весь 2022 рік хліб додав у ціні 20-25% залежно від сорту продукту та регіону. У 2023 році підстав для суттєвого подорожчання хліба також поки що немає.

“Можливо зростання на пару відсотків, що знову ж таки пов’язано зі зростанням вартості або сировини, енергоносіїв, або ще якихось складових собівартості. Підстав для суттєвого подорожчання – на кілька гривень за буханець – я не бачу”, – запевняє експерт.

В Україні знижуються роздрібні ціни на бензин, бо мережі АЗС зробили великі запаси. Проте вже за кілька місяців ситуація може кардинально змінитись, і є ризик дефіциту палива.

Втім, чекати повторення весняно-літньої паливної кризи українцям все ж таки не варто. Такий прогноз озвучив засновник групи Prime Дмитро Леушкін. “Січень переживемо, а ось лютий-березень легкими не будуть. Але, звичайно, такого, як було влітку, теж не буде”, – вважає він.

З таким прогнозом погоджується директор спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев. Він нагадав, що у зв’язку із санкціями вироблене в ЄС на основі російської нафти паливо з 5 лютого буде заборонено відправляти на експорт.

Це може створити тимчасовий дефіцит бензину та дизеля у Європі, звідки його українські трейдери. Також, на його думку, складним буде весняний період, коли зросте попит на дизель з боку аграріїв.

Проте поки ситуація залишається більш ніж стабільною. Як зазначив директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн, Україна у грудні збільшила імпорт палива, внаслідок чого роздрібні ціни на бензин та дизель почали знижуватися.

За його словами, імпорт бензину в Україну за неповний грудень перевищив показники листопада у півтора рази. Імпорт дизпалива виріс на 10%. “Деякі мережі – вже із запасом на весь січень. Вже почалися “опади” цін, очікується продовження”, – повідомив Куюн.

Ціни на бензин в Україні 30 грудня

Ціни на бензин А-95 в Україні станом на ранок 30 грудня встановилися на середньому рівні 50,62 грн/л. Це вже на 30 коп./л менше, ніж три дні тому, свідчать дані “Всі АЗС”.

Найдорожче бензин коштує у Дніпропетровській області – 52,49 грн/л. Найдешевше – у Чернівецькій, 48,1 грн/л.

Загалом до топ-5 регіонів за найвищою вартістю палива входять такі області:

Дніпропетровська – 52,49 грн/л;
Харківська – 52 грн/л;
Миколаївська – 52 грн/л;
Донецька – 52 грн/л;
Полтавська – 51,99 грн/л.
Топ-5 регіонів із найнижчими цінами такий:

Чернівецька область – 48,1 грн/л;
Запорізька – 49 грн/л;
Київська – 50 грн/л;
Закарпатська – 50 грн./л;
Чернігівська – грн/л.

Над ремонтом зруйнованих окупантами мереж щодня працюють понад 1000 фахівців.

Енергосистему України до кінця поточного тижня, 27 листопада, після масованих обстрілів РФ вдалося стабілізувати енергетикам. Дефіцит потужностей залишається на рівні близько 20%.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Facebook.

За його даними, над ремонтом зруйнованих окупантами мереж щодня працюють понад 1000 фахівців.

“Нездатні перемогти на полі бою російські терористи намагаються знищити українську енергосистему, аби зламати наш опір. Станом на кінець тижня нам вдалося стабілізувати роботу енергосистеми. Дефіцит потужностей залишається на рівні близько 20%”, – написав прем’єр.

Голова уряду також нагадав про підтримку міжнародних партнерів для стабілізації ситуації після обстрілів РФ. Так, “Укренерго” отримає від ЄБРР та Нідерландів 372 млн євро для оперативного ремонту мереж. Норвегія виділяє “Нафтогазу” 200 млн євро для закупівлі газу в наші ПГС. ЄБРР також виділяє на ці потреби 300 млн євро.

“Уряд України передає 12,7 млрд грн на додаткові закупівлі газу в наші сховища. ЄС запускає програму “Генератори надії”. Енергетичне обладнання для нашої енергосистеми просто зараз передають десятки країн”, – додав прем’єр.

Востаннє росіяни масовано атакували Україну 23 листопада. Тоді через російські обстріли і зниження частоти в енергосистемі в Україні навіть відключили від енергосистеми блоки на трьох АЕС.

Коментуючи це, директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що ситуація з ядерною безпекою в країні стає все більш нестабільною.

Водночас голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія попередив, що російські окупаційні війська можуть влаштувати нові обстріли об’єктів енергетики України протягом наступного тижня.

Українців закликають максимально підготуватися до потенційної атаки. Що саме треба зробити, читайте тут.

Станом на ранок неділі, 27 листопада, на Львівщині все ще без світла було понад 700 населених пунктів області.

А у Києві та області, хоч і вдалося налагодити ситуацію із водою, світлом і зв’язком, зранку знову запровадили екстрені відключення електроенергії.

В Україні після нової масованої ракетної атаки окупантів виник дефіцит електроенергії. У всіх регіонах запровадили аварійні та планові відключення. Проте мешканців країни заспокоїли – роботи проводяться успішно, і незабаром проблеми зі світлом будуть вирішені. Влада також знайшла спосіб усунути дефіцит електрики.

Голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький повідомив, що компанія забезпечує можливість імпорту електроенергії обсягом 500 мВт в Україну із європейських країн. Але для цього буде потрібний спеціальний механізм – його зараз активно розробляють. Чиновник наголосив на важливості закупівлі ресурсу для безпеки. Проте є нюанси. Зокрема, відзначено вищу вартість.

“Це важливо для нашої безпеки. Енергосистема Євросоюзу здатна допомогти нам у скрутний момент, і вона це робить. Щодо комерційного імпорту – це технічно можливо. “Укренерго” забезпечує можливість такого імпорту об’ємом 500 мВт і навіть 600 мВт. Потрібні спеціальні механізми для гарантування цього імпорту., оскільки ціна електроенергії у Європі вища, ніж в Україні”, – пояснив Кудрицький.

Нагадаємо, 23 листопада рашисти знову обстріляли 16 об’єктів критичної інфраструктури. У країні почалися перебої з електроенергією та водопостачанням.

Ремонтні бригади відновлюють послуги у місцях, де це можливо. Роботи можуть продовжуватися і довше через негоду та масштаб пошкоджень.

Станом на 11.00 сьогодні виробники електроенергії забезпечили понад 70% потреб споживання в Україні. Електрику насамперед подають на об’єкти критичної інфраструктури – громадський транспорт, котельні, газорозподільні станції, очисні споруди та водоканали. В Укренерго уточнили, що до роботи повертаються атомні станції, зокрема, Запорізька АЕС.

Електропостачання поступово повертають побутовим споживачам. Енергетики працюють цілодобово, усуваючи пошкодження.

В енергосистемі зберігається дефіцит – це близько 30% загального обсягу споживання.

“Просимо українців пам’ятати, якщо в будинку немає світла, отже, саме в цей момент працюють ремонтники”, – закликали в “Укренерго”.

В рф через введені санкції виник гострий дефіцит медичних препаратів, планові операції переносяться на невизначений термін, передає редакція.

Військові зс рф активно обговорюють наказ міністерства охорони здоров’я рф, згідно з яким всі регіони країни-окупанта зобов’язали створити недоторканий запас лікарських засобів на 4 місяці. На думку військових поява такого наказу може бути пов’язана з низкою причин:

• Вплив міжнародних санкцій на економіку.

Як наслідок, фармацевтична галузь просто нездатна забезпечити виробництво достатньої кількості необхідних лікарських засобів. Як зазначають самі військові, в рф на сьогодні взагалі не ведеться виробництво сучасних лікарських засобів. Натомість налагоджено лінії з розфасовки імпорту.

• Реальна загроза повної зупинки поставок медикаментів із-за кордону;

у зв’язку зі збільшенням інтенсивності бойових дій, відповідно збільшуються санітарні втрати окупантів.

У приватних розмовах російські хірурги визнають, що запас медикаментів різко зменшується і це вже впливає на проведення хірургічних операцій та на галузь в цілому. Відновлення запасів не проводиться. Через наявний дефіцит відзначається суттєве зростання цін на медичні препарати.

Затверджені календарні графіки проведення планових операцій доводиться докорінно переглядати. У зв’язку з гострою нестачею необхідних препаратів вони переносяться на невизначений термін. Допомога надаватиметься тільки тим хворим, які потребують невідкладного оперативного втручання.