Питання членства України в Європейському союзі вирішено, тепер треба докласти зусиль для втілення обіцянок у реальність.

Про це заявив голова Європейської ради Шарль Мішель, виступаючи у Верховній Раді, передає ТСН.ua.

“Питання про членство в ЄС вирішено. Україна — це ЄС, а ЄС — це Україна. Ми не повинні шкодувати зусиль, щоб якнайшвидше втілити цю обіцянку в реальність”, — сказав він.

Росія, за його твердженням, напала на Україну через те, що українці “обрали свій шлях і долю — демократію та Європу”.

“Запускаючи ракети по Україні, Росія атакує все, у що вірить Євросоюз. Україна непорушна, українці єдині, стійкі, хоробрі та горді. Вінстон Черчилль використав свободу та надію як зброю для перемоги над нацистами. Нельсон Мандела перетворив тюремну камеру на символ свободи, щоб звільнити народ і перетворити країну. Сьогодні (президент України) Володимир Зеленський уособлює ваш дух опору”, — додав Мішель.

За його словами, така дискусія буде корисна серед країн членів НАТО, тому що ще раз покаже, хто в Альянсі “заслані козачки” від Росії, а хто насправді друзі України.

При голосуванні щодо членства України в Альянсі проти проголосують Угорщина, Туреччина і Болгарія.

Про це заявив політолог-міжнародник Володимир Воля в ефірі “Еспресо”.

“Я прогнозую, що з початком розгляду заявки України й при голосуванні за те, яку відповідь надати, три держави однозначно проголосують проти вступу України до НАТО. Це у першу чергу Орбан, Угорщина, потім Ердоган, Туреччина, і Болгарія. Крім того, відомо про заяву дев’яти держав, які однозначно підтримують членство України в Альянсі. Однак, поки з Канадою не зрозуміло чи так, чи ні, так само і з США, які ще визначатимуть свої позиції шляхом внутрішніх консультацій між собою”, – зауважив Воля.

За його словами, подібна дискусія буде корисна серед країн членів НАТО, тому що ще раз покаже, хто в Альянсі “заслані козачки” від Росії, а хто насправді друзі України.

“Ми маємо початок нового офіційного обговорення, у рамках Альянсу, можливості вступу України до НАТО. Нашу заявку повинні як мінімум розглянути, тобто зібратися офіційні представники всіх держав і дати якусь відповідь Україні”, – додав політолог.

На його думку, було б важливим і доречним, якби Україні врешті надали особливий формат партнерства на той момент, поки будуть тривати процедури вступу до Альянсу.

Вступ України в НАТО
Україна вирішила вступити до Євросоюзу та НАТО після того, як Росія у 2014 році захопила Крим та окупувала частину Донецької та Луганської областей.

Рано вранці 24 лютого 2022 року РФ здійснила повномасштабне вторгнення в Україну.

28 лютого президент Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Євросоюзі.

23 червня Єврорада надала нашій державі статус кандидата на членство в ЄС.

30 вересня президент РФ Володимир Путін під час виступу перед Федеральними зборами заявив, що його країна анексує частини чотирьох областей України, на території яких загарбники провели псевдореферендуми. Майже весь світ визнав “референдуми” незаконними.

Спочатку варто здолати агресора, а потім говорити про членство України в ЄС.

Про це сказав віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель, передає ТСН.ua.
“Ми повинні працювати над більш практичними речами. Членство є тим, на що, у будь-якому разі, знадобиться багато років. І ми повинні надати відповідь у найближчі години. Не у найближчі роки, але у наступні години”, – сказав Боррель.

За словами Борреля, Україна має європейську перспективу, але зараз потрібно боротися проти російської агресії.

“Світ не може допустити, щоб потужна країна розгромила сусідню країну із застосуванням її воєнних потужностей. Якщо ми дозволимо це, це буде закон джунглів. Це закон сильнішого: “Я сильніший, ніж ти, і я вб’ю тебе. Я застосую мій закон для тебе”. Це закон джунглів. І це для нас, Європейців, є екзистенційною загрозою. Ми зробимо усе можливе для того, щоб припинити це”, – наголосив Боррель.

Лідери НАТО схвалили комюніке за підсумками брюссельського саміту Альянсу.

Копія документа представлена журналістам, повідомляє кореспондент “Європейської правди”.

У цьому рішенні – вперше за останні роки – щодо України вжито ті самі формулювання, що звучать щодо Грузії.

“Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу”, – йдеться у документі. У рішенні жодного попереднього саміту НАТО після 2008 року не звучало таких формулювань щодо України. Щодо Грузії таке формулювання звучить з 2016 року.

Рішення саміту також закликає Україну рухатися до членства через виконання Річних національних програм.

“Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО (КУН) залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках КУН, для досягнення своєї мети – впровадження принципів і стандартів НАТО”, – йдеться в комюніке саміту.

Спільне рішення союзників також закликає Україну проводити подальші “широкомасштабні, стійкі та неповоротні реформи”, як у секторі безпеки та оборони, так і в інших сферах. У рішенні, зокрема, коротко згадана потреба “поваги до меншин”. Цю вимогу, як відомо, послідовно висуває Угорщина, втім, у даному рішенні немає деталізації, на якій Будапешт наполягав раніше.

Також Альянс наголошує, що Партнерство розширених можливостей (Enhanced Opportunities Partner, EOP), яке Україна отримала у 2020 році, “додає імпульс до нашої і без того амбіційної співпраці та просуває подальшу (військову) взаємосумісність”.

Детально про рішення НАТО та його важливість для України дивіться у відеопоясненні ЄвроПравди.