Євросоюз та США затримують грошову допомогу Україні, яка є вкрай важливою для неї. Якщо фінансова підтримка не надійде найближчим часом, у нашій країні залишиться єдине вирішення проблеми. Доведеться піти на скорочення зарплат бюджетникам.

Зарплати бюджетникам уріжуть: названо єдине вирішення фінансових проблем в Україні – today.ua
Про це заявив експерт Національного інституту стратегічних досліджень кандидат економічних наук Іван Усс. Наголошено, що для покриття дефіциту держбюджету Україні доведеться повернутися до непопулярного рішення та просто надрукувати гроші.

На думку Усса, вітчизняна економіка витримає ще тиждень січня та лютий, після чого доведеться запустити друк готівки. Це прискорить інфляцію, тому партнери просять не приймати таке рішення.

“МВФ просить Україну не робити цього, я маю на увазі, не включати друкарський верстат. Тому що це може, зрештою, прискорити інфляцію… Ми зможемо обійтися без цього… січень… лютий також”, – пояснив експерт.

За словами аналітика, якщо Захід не надасть коштів на початок весни, доведеться думати про друк грошей. Також доведеться зменшити витрати, тобто “зменшити зарплати та інші платежі бюджетникам”.

Наскільки Україна залежить від західної фінансової допомоги
За даними Державної служби статистики та НБУ, у грудні 2023 року інфляція залишилася на рівні листопада – 5,1%. У Нацбанку пообіцяли, що у 2024 році курс гривні буде стабільним. Однак Україна, як і раніше, відчуває критичну залежність від міжнародної грошової допомоги.

Як заявив голова НБУ Андрій Пишний, цьогоріч у держбюджеті закладено рекордний дефіцит $43,5 млрд. Його збираються покрити за рахунок партнерів. Вказано, що важливий не лише обсяг допомоги, а й її своєчасність, тому що військовий бюджет не можна поставити на паузу.

Кабмін ухвалив нову постанову щодо підвищення заробітних плат бюджетникам. Стало відомо, як збільшиться оплата їхньої праці.

В Україні підвищать зарплати бюджетникам: Кабмін ухвалив нову постанову – today.ua
Збільшення зарплат бюджетників пов’язане із зростанням мінімальної заробітної плати в Україні. Із 1 січня її рівень становить 7100 грн. Вдруге “мінімалка” зросте з 1 квітня – до 8000 грн.

У постанові уряду №23 від 12.01.24 зазначено, що з початку нового року тарифні ставки (посадові оклади) розраховують з огляду на розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду. Ця сума складає 3195 грн.

Як відомо, з 01.12.21 посадові оклади розраховували, виходячи із посадового окладу працівника першого тарифного розряду – 2893 грн. Відтак базовий оклад підняли на 10,4%.

Мінімальна заробітна плата впливає на посадові оклади (тарифні ставки) працівників організацій та установ деяких галузей бюджетної сфери.

У пресслужбі Кабміну повідомили, що керівникам бюджетних структур слід забезпечити диференціацію заробітних плат працівників, яким виплачують мінімальний оклад, у межах фонду оплати праці через надбавки, доплати та премії з урахуванням їхньої кваліфікації, умов, рівня відповідальності та складності виконуваної роботи, а також за підсумками діяльності.

Зазначено, що постанова застосовується з 01.01.24 та набирає чинності з дня публікації.

Нагадаємо, що міністр економіки Юлія Свириденко наприкінці 2023 року попередила українців про можливу затримку зарплат та пенсій. Побоювання чиновниці викликали затримки фінансової допомоги з боку партнерів – США та Євросоюзу.

Незабаром прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запевнив, що заробітні плати та всі соціальні виплати будуть надані у повному розмірі. Глава Кабміну запевнив, що у березні проведуть традиційну щорічну індексацію пенсій.

Це оптимізація на період дії воєнного стану

Керівникам держпідприємств та працівникам, які отримують зарплати з державного бюджету, обмежать виплати. Це передбачено законопроєктом №9565. Ініціатори нововведень аргументують ці наміри бажанням мінімізувати витрати бюджету у воєнний час щодо виплати зарплат і витрат на другорядні потреби.

Виплати посадовим особам, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів пропонують обмежити у 15 мінімальних зарплат. Така ж кількість мінімалок відведена й на керівників держпідприємств та підприємств комунальної власності.

Сумарний місячний заробіток таких осіб не повинен перевищувати 100 500 гривень. Виплати вище цієї суми можуть бути лише у військовослужбовців, які безпосередньо беруть участь в обороні держави.

Окрім обмеження зарплат, депутати пропонують припинити виплати з бюджету на другорядні потреби. Йдеться зокрема про видатки на доброустрій міст, як то нескінченне вкладання бруківки. Під заборону можуть потрапити й видатки на закордонні відрядження, які оплачують з державного бюджету.

Враховуючи всі ці факти, автори законопроєкту пропонують зупинити до закінчення воєнного стану витрати державного та місцевих бюджетів на:

благоустрій населених пунктів;
будівництво, реконструкцію та ремонт інфраструктури у сфері дорожнього господарства, крім витрат на ліквідацію аварійного стану такої інфраструктури та усунення наслідків збройної агресії проти України;
утримання державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, підприємств, установ та організацій, створених органами державної влади;
послуги з підготовки, розміщення, просування інформації в онлайн-медіа, соціальних мережах, крім інформації про збройну агресію проти України;
оплату чартерних рейсів;
придбання вітальних листівок,
виготовлення державних та відомчих нагород і пам’ятних знаків, крім нагород для службовців ЗСУ, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями;
організацію заходів щодо відзначення пам’ятних та історичних дат, проведення виставок, ярмарків, з’їздів, симпозіумів, конгресів;
відрядження за межі України, крім відряджень державного значення.
Щодо останнього пункту, то відрядженнями державного значення пропонують вважати поїздки, в яких вирішуються питання зміцнення обороноздатності держави, залучення зовнішньої фінансової допомоги, а також звільнення українських громадян із полону.

Впровадження накопичувальних пенсій держава вирішила розпочати із бюджетної сфери. Це означає, що працівники держпідприємств першими почнуть відчувати на собі всі переваги “другої” пенсії.

Нагадаємо, що на українців чекає три етапи впровадження накопичувальних пенсій, реалізовувати які уряд планує розпочати з 2023 року.

На першому етапі планується, що Пенсійний фонд розпочне робити перші внески у розмірі 2% від розміру зарплати українців. На другому етапі відрахування на майбутні пенсії працівникам будуть зобов’язані робити роботодавці, для працівників “пенсійні вклади” будуть добровільними. Третій етап матиме на увазі рівні вклади держави, роботодавця та самого працівника у рахунок майбутньої пенсії.

Введення накопичувальних пенсій на держпідприємствах планується проводити у рамках реформування системи корпоративного управління, зазначили у Мінсоцполітики. У разі прийняття цієї ініціативи держпідприємства зобов’яжуть забезпечувати не менше 50% своїх працівників відрахуваннями у 2% від їхніх зарплат до недержавних пенсійних фондів. Вони мають включити ці витрати до своїх фінансових планів вже на 2023 рік.

Вводити накопичувальні пенсії раніше планувалося виключно на тих держпідприємствах, які стануть об’єктами Великої приватизації. Також були розроблені пілотні проекти для медпрацівників та співробітників Національної поліції.

Відмовитись від сплати нарахувань внесків на “другу пенсію” зможуть фізичні особи-підприємці. Законопроект про накопичувальну пенсію, ініціатором якого стала Галина Третьякова, передбачає, що якщо ФОПи захочуть відкладати на пенсію, то держава буде відраховувати рівно стільки ж, скільки вони, але не більше ніж 3% від розміру середньої заробітної плати з розрахунку на одного учасника системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення рік. У той же час, підприємці можуть відмовитися від накопичувальної пенсії.

До кінця 2021 року очікується збільшення пенсії за вислугу років для медиків, державних службовців, педагогічних працівників та інших пенсіонерів з достатнім страховим стажем.

Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

Так, для розрахунку розміру надбавки застосовується формула: середній оклад помножити на відсоток надбавки за вислугу років дорівнює сумі надбавки.

Водночас пенсіонери бюджетної сфери, які продовжують працювати після досягнення пенсійного віку, не можуть розраховувати на підвищення пенсії за вислугу років. Оскільки згідно зі статтею 7 закону України “Про пенсійне забезпечення”, пенсії за вислугу років призначаються після звільнення

Кабінет міністрів підвищив зарплати працівників бюджетних установ. Оклади збільшуються через підвищення мінімальної зарплати в Україні.

Відповідна постанова ухвалена на засідання уряду 20 січня, пише РБК-Україна.

Згідно з документом, з 1 січня 2021 року посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду ЄТС – 2 670 гривень, а з 1 грудня 2021 року – 2 893 гривні.

Зараз посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду становить 2 225 гривень. Таким чином, за 2021 рік оклад зросте на 30%.

Як зазначається в пояснювальній записці до проекту, з 1 вересня 2020 року співвідношення між посадовим окладом працівника 1-го тарифного розряду (2 225 грн) і мінімальною заробітною платою (5 000 грн) складає 44,5%.

“З метою недопущення збільшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника 1-го тарифного розряду і розміром мінімальної заробітної плати у 2021 році (з 01.01.2021 – 6 000 грн, з 01.12.2021 – 6 500 грн), розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, на основі якого обчислюються посадові оклади за всіма тарифними розрядами ЄТС, потребує пропорційного перегляду”, – йдеться в документі.