“Військовозобов’язаним почали блокувати банківські рахунки, всіх чоловіків відправлять у військкомат”: мобілізація наростає

В Україні військовозобов’язаним особам можуть заблокувати рахунки – ця тема широко обговорюється у суспільстві. Юрист Максим Боярчуков назвав причини таких обмежень.

Як інформує “biz.today.ua”, з’явилася інформація про те, що військовозобов’язаним чоловікам можуть заблокувати карти за неявку за повісткою до військкомату. Але це не зовсім так.

Якщо українець порушує закони про мобілізацію та ігнорує виклик до ТЦУ, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності та зобов’язати сплатити штраф. Термін оскарження рішення у суді – 10 днів. Якщо за цей час ухвала про штраф не збула оскаржена, її передадуть до виконавчої служби. І лише після цього боржнику можуть заблокувати банківські рахунки.

Загалом, співробітники військкоматів не мають доступу до рахунків військовозобов’язаних, тому лише через неявку за повісткою їх блокувати не можуть. Якщо оскаржити рішення суду, все одно слід сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн.

“У разі, якщо військовозобов’язаний не дотримується покладених на нього обов’язків, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають право складати протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності”, – зазначив Максим Боярчуков.

Коли банки блокують картки військовозобов’язаних

В Україні немає винятків для військовозобов’язаних осіб – їхні рахунки можуть заблокувати з аналогічних причин, що й всі інші.

Це:

проведення банком фінансового моніторингу та відсутність підтвердження джерел доходів; рахунки пов’язані з фінансуванням злочинної діяльності – тероризму, поширення зброї масової ураження; кошти стали результатом злочинної діяльності тощо.

Для власників банківських карт можуть ввести новий податок: що відомо

В Україні можуть ввести зміни до податкової системи, які можуть включати в себе податок на зняття готівки для фізичних осіб та податок на транзакції. Ці зміни мають на меті покращити фінансову стійкість країни та підвищити ефективність збору податків. Про це повідомили на порталі informator.ua.

Що відомо про нову ініціативу влади
Доктор економічних наук Андрій Длігач розповів, що ідеї після реформи “10-10-10” в Україні виникла необхідність у новій, більш амбітній податковій реформі. Вона отримала назву “антикорупційна” та має форму 20-20-10+. Ця модель передбачає збереження податку на додану вартість (ПДВ) на рівні 10%, але базова ставка зросте до 20%. Податок з доходів фізичних осіб складатиме 20%, а податок з прибутку – 10%.

Однією з найцікавіших пропозицій є введення податку на зняття готівки та податку на транзакції для фізичних осіб. Це може стати способом контролю за обігом готівки та збільшенням обсягу офіційних фінансових операцій.

Андрій Длігач стверджує, що цей податок, скоріш за все, буде “мізерним”, але він може мати важливий символічний характер, спрямований на підтримку обліку фінансових операцій та боротьбу з тіньовою економікою.

Хоча поки що конкретні цифри та деталі не визначені, ця ідея може вплинути на споживчий сектор та фінансову систему країни.

Зазначається, що Офіс президента України займається розробкою реформи, а остаточні цифри та положення будуть відомі, коли подадуть відповідний законопроєкт.

З лютого низка державних органів отримала доступ до інформації про рахунки юридичних та фізичних осіб без рішення суду і без повідомлення про це клієнта банку.

Про це повідомляє “Бізнес Цензор”.

Мова про доступ до інформації про транзакції та рахунки юридичних, фізичних осіб-підприємців та звичайних фізичних осіб.

Таким чином, починаючи з лютого 2020 року, низка державних органів за письмовим запитом і без рішення суду зможе отримувати доступ до інформації про операції за рахунками, включаючи інформацію про контрагентів, навіть, якщо їх рахунки відкриті в інших банках.

При цьому фізична особа, ФОП, чи юридична особа не знатимуть про те, що певний правоохоронець отримав доступ до інформації про її рахунки, транзакції і партнерів, оскільки банки не зобов’язані повідомляти про це.

Раніше правоохоронці мали право запитувати лише інформацію про наявність у конкретної юридичної особи чи ФОПа банківського рахунку.

Однак з лютого 2020 року перелік державних органів, які отримали спрощений доступ до банківської таємниці збільшився. Окрім того, вони можуть запитати і інформацію про рахунки, транзакції та контрагентів фізичних осіб. Однак інформація про рахунки і транзакції фізичних осіб може бути надана лише на підставі справи про можливе набуття у власність активів, отриманих корупційним шляхом.

Спрощений доступ до банківської таємниці надали законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів”, який прийняли Верховною радою 31 жовтня 2019 року.

Цим законом були внесені зміни до закону “Про банки та банківські діяльність”, а саме в статтю 62, яка регламентує порядок розкриття банківської таємниці.

Інформація, що містить банківську таємницю, за письмовим запитом надаватиметься: Прокуратурі, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Нацполіції, НАБУ, Антимонопольному комітету України.

НАБУ отримало найширший доступ. Зокрема, детективи бюро мають право отримати без рішення суду доступ до рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, ФОПа або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.