Пандемія вже другий рік змінює плани випускників шкіл на святкування традиційних випускних вечорів. Але школярі намагаються вийти з цієї ситуації та шукають різні альтернативи для випускного.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що карантинні обмеження в Україні триватимуть до кінця 2021 року, а тому учні випускних класів вимушені організувати “прощання зі школою” з дотриманням усіх норм безпеки.

Випускники вже почали планувати, яким буде їх останній дзвоник та випускний вечір. Адже всім вже набридло дистанційне навчання, і діти хочуть просто живого спілкування з однокласниками та вчителями.

Офіційна позиція МОН та шкіл
МОН надіслали школам рекомендації з приводу проведення випускних вечорів.

Зокрема, наголосили, що робота освітніх закладів триває в умовах карантинних обмежень, тому на широкий загал ніяких святкових заходів та випускних вечорів цього року не буде.

Святкування має бути лише в межах одного класу і без глядачів. Стороннім взагалі заборонено перебувати у закладах освіти,
– розповів про позицію МОН директор Департаменту освіти та науки в Одесі Олександр Лончак.

Так, у школах Полтави планують видати свідоцтва у 2021 році – 11 червня для учнів 9 класів та 2 липня для школярів 11 класів.

Наприклад, минулого року попри карантин у львівській школі №8 та Полтавській ЗОШ №28 свято останнього дзвоника провели на подвір’ї школи, але там були присутні лише учні випускних класів.

Деякі школи цього року планують так само організувати прощання з навчальним закладом. “У нашій школі не планується проведення останнього дзвоника і вручення свідоцтв випускникам 9 та 11 класів. Вручення свідоцтв може відбутися лише тоді, коли Вінниця буде в зеленій зоні”, – кажуть у міській раді.

Натомість директори рекомендують випускникам відмовитись від будь-якого святкування.

Як школярі планують святкувати випускний
Більшість випускників, звичайно, мріють одягти святкове вбрання та разом з однокласниками незабутньо відсвяткувати закінчення школи.

Але реальність дещо інша – близько половини українських школярів готується влаштувати святкування на природі.

Наприклад, школярі з Рівного вирішили замість типового випускного вечора організувати поїздку в Карпати на три дні без батьків. Вони думають, що це буде дешевше. А їхати планують після останнього ЗНО.

За інформацією випускниці, день проживання в готелі в Карпатах в середньому коштує від 750 до 3000 гривень з однієї людини. В цю вартість входить сніданок та СПА-процедури.

Тож, випускники сподіваються весело провести час. Адже на території бази відпочинку є різні види розваг – від катання на квадроциклах до прогулянки на конях.

Водночас випускники з Вінниці планують влаштувати у липні святкування на території бази відпочинку, де є басейн просто неба та послуги з верхової їзди.

Минулого року так робили їх попередники. Відомо, що вартість такого виду розваг – від 200 до 1000 гривень з людини. Але в цю суму не входить вартість харчування, проживання та проїзду.

Через пандемію школярі на традиційний випускний, де будуть вручати атестати, вирішили не обирати дорогі сукні.

Додамо, що якщо клас хоче замовити послуги ведучого та фотографа, то сьогодні за це в середньому треба віддати понад 20 тисяч гривень.

Також школярі не оминають і розкішні автомобілі – вони готові орендувати навіть лімузин, щоб приїхати зі школи в ресторан на ефектному авто. Така послуга в середньому коштує 280 гривень за годину з однієї людини.

Як на пропозиції дітей реагують батьки? Думки батьків теж розділилися. Хтось пропонує влаштувати дітям свято, адже закінчення школи раз в житті, а хтось – категорично ставиться до проведення масових заходів в умовах пандемії.

Дуже прикро, що наші діти можуть залишитися без випускного. Ні останнього дзвоника, ні випускного. Все таки, у них починається новий етап в житті, а вони навіть зі школою не можуть нормально попрощатися,
– каже мама 11-класниці Тетяна.

За її словами, ніхто не враховує думки дітей. Все вирішили за них. Але діти не винні у тому, що сталася пандемія. “ЗНО можна проводити, а випускний зі своїми однокласниками – ні. Повне безглуздя”, – додає жінка.

Цікаво, що найзаможніші батьки пропонують дітям організувати поїздку в Єгипет або тур Європою. Вартість такого відпочинку може коштувати від 8 тисяч гривень з однієї людини.

Але організувати такий відпочинок буде складно, зважаючи на обмеження інших країн та обов’язкове ПЛР-тестування.

Україна мало не щодня оновлює рекорд за кількістю хворих коронавірус. При цьому адаптивний карантин, коли транспорт і роботу сфери обслуговування забороняють тільки в окремих регіонах і містах, викликав хвилю обурень.

Кабінет міністрів розглядає варіанти, як і для кого посилити обмеження, щоб змінити плачевну статистику. Про те, чи будуть працювати школи і транспорт і чи зважиться влада на тотальні заборони, – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Буде жорсткий карантин?

В експертному середовищі та серед чиновників ідея введення жорсткого карантину справді обговорюється. Але, як розповіло OBOZREVATEL високопоставлене джерело в уряді, на рівні прем’єра і президента вже ухвалено рішення: ситуацію з тотальними заборонами і закриттям бізнесу не повторюватимуть.

“Прем’єр зовсім недавно проводив зустріч із великим бізнесом. Там знову звучало питання, чи чекати тотального карантину і взагалі до чого готуватися. Прем’єр укотре сказав, що не буде жорстких обмежень, говорив про те, що дуже дієвим виявився адаптивний карантин”, – зазначив співрозмовник.

З огляду на те, що статистика захворюваності зростає, у владі вирішили акцентувати увагу на позитивних моментах: місця для інфікованих у лікарнях заповнені менш ніж наполовину, а рівень смертності всього близько 2% – один із найнижчих.

“Ми будемо рівнятися в будь-якому разі на досвід Європейського Союзу та рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я. Але й тут настрої змінилися. Якщо раніше нам наводили приклад Італії, якій вдалося зупинити спалах, то зараз говорять уже про Швецію, де локдауна не було”, – додає співрозмовник.

Але медики стверджують зворотне: лікарні в багатьох регіонах заповнені більш ніж наполовину, на госпіталізацію потрапляють пацієнти із середніми і важкими випадками. Багато хто побоюється, що Україна може повторити сценарій березня, який був на початку епідемії в країнах ЄС. Головна причина – у неправильному алгоритмі тестування. Наприклад, у багатьох країнах ЄС, які постраждали від епідемії, зараз ввели масове тестування. Взяти хоча б Іспанію, яка днями першою в Європі переступила позначку в 500 тис. заражених. За минулу добу в Іспанії виявили 8866 хворих, при цьому всього лише 34 летальних випадки.

“Чим більше хворих виявляють – тим більше зменшується відсоток важких і летальних випадків. На початку епідемії у всіх країнах світу були проблеми з тестуванням. Перевіряли тільки тих, хто потрапляв у лікарні, багато залишалося поза статистикою”, – пояснив у коментарі OBOZREVATEL відомий український інфекціоніст Володимир Курпіта.

Спочатку, як неофіційно розповідають чиновники, переглядати рішення про посилення карантину планували в разі, якщо на 100 тис. населення буде не менш ніж 60 хворих. Зараз же ця цифра перейшла на сотні, але рішення так і не ухвалили.

“За попередньою оцінкою ми бачимо, що пік буде приблизно через півтора місяця. Поки це дуже попередньо. Але там зараз різні цифри називають, і деякі справді лякають. Поки консолідоване рішення звучить так: навіщо закривати всю країну, якщо на заході України зростає кількість захворілих, а, наприклад, на півдні – навпаки”, – пояснюють в уряді.

Чи закриватимуть школи?

Незважаючи на те, що тотальний карантин не оголошуватимуть, закриття шкіл у кінці вересня в уряді розглядають. Зараз закривають тільки ті класи, де є заражені. Крім того, таке рішення може ухвалити керівництво школи, міста.

“Є ще один варіант, якщо місто перебуває в “червоній” зоні, школи мусять закривати. Але тут зараз є побоювання навіть оголошувати “червону” зону в конкретному місті. Конфронтація з місцевою владою нікому не потрібна, особливо напередодні місцевих виборів”, – розповідає радник одного з міністрів.

Незважаючи на страх втратити політичні бали, якщо в кінці вересня кількість хворих на коронавірус різко зросте, Кабмін може закрити навчальні заклади.

“В якому саме форматі і чи будуть взагалі це робити – поки велике питання. Можливо, якісь класи залишать, а старших школярів відправлять на віддалене навчання. Проводити заняття віддалено з маленькими дітьми дуже складно”, – розповідає співрозмовник.

Чому бояться жорсткого карантину?

Директор Інституту демографії та соцдосліджень, перша жінка-член президії Національної академії наук Елла Лібанова наголосила, що якщо людей “не вважати бидлом”, а аргументовано пояснити, навіщо потрібно дотримуватися жорсткого карантину, то обмеження виконуватимуть. Головне питання – чи потрібно це робити.

Учений разом із ще низкою експертів входить у спеціальну Раду з питань економрозвитку, яку створив Кабмін Дениса Шмигаля. У цій раді, зокрема, обговорювали й питання відновлення економіки після виходу з карантину.

Жорстку заборону не підтримує колишній міністр економрозвитку Тимофій Милованов. Його Київська школа економіки допомогла уряду розробити критерії часткового посилення карантину. Мовляв, діяти потрібно там, де зараз є спалах. І при цьому не просто закривати всі місця скупчення, а контролювати санітарні норми.

“За нашою оцінкою шкоди від жорсткого карантину більше, ніж користі від нього… Якщо є місто, село і навіть область, потрібно швидко і точково обмежувати, але м’яко. Стежити за масками, санітарними нормами, дистанцією. Потрібно відходити від чорно-білого сценарію: або все можна, або не можна”, – розповів у коментарі OBOZREVATEL колишній міністр.

Навіть без жорсткого карантину економіка України в 2020-му може впасти на 8-10%. Такий прогноз озвучила колишня міністерка фінансів Оксана Маркарова (працювала за двох прем’єрів і була звільнена кілька місяців тому). І ось чому:

За час карантину вже впали цілі сфери (транспорт втратив 22,2% в березні і 42,2% в квітні), торгівля за квітень впала на 12,3%, промислове виробництво – на 16,2%. Травневі цифри, впевнена Маркарова, будуть кращими, але незначно.

Послаблення карантину повернуло частину бізнесу “в гру”, але сам карантин пережили не всі.

Досі немає точних оцінок, як довго триватиме пандемія і що буде під час другої хвилі.

“Уряд і парламент ухвалили низку ініціатив, але вони не здійснюють суттєвої підтримки і для бізнесу, і для громадян, які втратили роботу. Можливо, готуються якісь нові ініціативи, про які мені невідомо”, – говорить Маркарова.

Що чекає Україну в жовтні-листопаді?

На початку серпня головний санітарний лікар Віктор Ляшко говорив, що “динаміка в Україні відображає “жовтий” сценарій і ми орієнтуємося на приблизно 4 тис. летальних випадків і близько 400 тис. випадків інфікування”. На жовтень-листопад українські епідеміологи прогнозують по 3-3,5 тис. хворих за добу, відсоток летальності залишиться на колишньому рівні – 2%. Але в осінньо-зимовий період збільшиться кількість хворих на сезонний грип і ГРВІ, вони доповнюватимуть коронавірус.

“Якщо у грипу буде пандемічний потенціал – буде невесело. У хворих може виявлятися і вірус грипу, які підсилюватимуть один одного. За сезон грипу та ГРВІ у нас хворіє десь 5-7 млн населення. За тиждень кількість хворих становить близько 200 тис. Це хвилеподібний процес. Із коронавірусом у жовтні-листопаді у нас буде те саме. І якщо лікарні не справлятимуться з кількістю госпіталізованих – влада може спробувати знову закрити країну на карантин”, – підсумував OBOZREVATEL колишній санлікар Святослав Протас.

Тим часом багато опитаних OBOZREVATEL спікери говорили, що українська влада повторюватиме європейську практику боротьби з коронавірусом. Поки що там запевняють, що більше не збираються вводити повний локдаун, а навчатимуться жити з вірусом без жорсткого карантину і закриття кордонів.

Повний карантин буде згубним для економіки. З цим погоджуються більшість опитаних OBOZREVATEL експертів. І хоча реагувати на погіршення епідеміологічної ситуації потрібно, тотальна заборона ще й напередодні виборів може не тільки погіршити економічну ситуацію і вдарити по найбідніших, але й змінити політичну ситуацію в країні.