Начальник Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки розповів про мобілізацію військовозобов’язаних 2023 року.

Мобілізація військовозобов’язаних також проходитиме і 2023 року для забезпечення не тільки оборони, а і для наступу.

Про це в інтерв’ю ТСН.ua розповів начальник Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки, полковник Юрій Максимів.

“На нас чекає перемога, знищення ворогів і звільнення рідної землі. Дай Бог, щоб це було 2023 року. Я так думаю, що мобілізаційні заходи будуть проводитись, це необхідність. Поки ми воюємо – повинні гарантовано мати особовий склад не тільки для оборони, а і для наступу, щоб звільнити наші землі”, – зазначив він.

За словами Максиміва, наразі повістки першочергово отримують військовозобов’язані чоловіки.

“Повістку слід очікувати всім військовозобов’язаним особам чоловічої статі віком до 60 років. Тобто тим, хто є військовозобов’язаним”, – резюмував полковник Максимів.

В православному календарі є так звані дванадесяті свята – це великі церковні свята, яких всього дванадцять. Деякі з них не мають постійної дати. Коли українці будуть святкувати Вербну неділю, Великдень, Трійцю та інші важливі для вірян дні 2023 року – читайте в матеріалі ТСН.ua.

В переліку дванадесятих свят є ті, які мають фіксовану дату, та перехідні. Останні завжди прив’язані до святкування Великодня.

Дванадесяті свята: перелік
– Різдво Христове – 7 січня;
– Хрещення Господнє (Богоявлення, Водохреща) – 19 січня;
– Стрітення Господнє – 15 лютого;
– Благовіщення – 7 квітня;
– Вхід Господній до Єрусалиму – неділя перед Великоднем (Вербна неділя) – перехідне;
– Вознесіння Господнє – 40-й день після Великодня, четвер – перехідне;
– День Святої Трійці (П’ятидесятниця, Зіслання Святого Духа) – 50-й день після Великодня, неділя – перехідне;
– Преображення Господнє, також Спас – 19 серпня;
– Успіння Пресвятої Богородиці – 28 серпня;
– Різдво Пресвятої Богородиці – 21 вересня;
– Воздвиження Хреста Господнього – 27 вересня;
– Уведення в храм Пресвятої Богородиці – 4 грудня.
Великі церковні перехідні свята 2023 року: дати
Найбільшим православним святом для вірян з нефіксованою датою є Великдень. 2023 року він припадає на 16 квітня.

За сім днів до Великодня Церква святкує Вербну неділю, яку ще називають Входом Господнім до Єрусалима. 2023 року вона припадає на 9 квітня.

2023 року Вознесіння віряни святкуватимуть 25 травня.

А ось свято Трійці (П’ятидесятниця) припадає 2023 року на 4 червня.

У православних християн Великий піст 2023 року триватиме від 27 лютого до 15 квітня.

Як вирахувати самостійно дату Великодня

Щоб це зробити, потрібно взяти до уваги місячний календар. Потім дізнатися дату, коли була перша повня після весняного рівнодення, яке завжди припадає на 21 березня. Далі відрахувати тиждень після повного місяця – це і буде дата, коли віряни святкують Великдень.

2023 року перша повня після весняного рівнодення припадає на 6 квітня. Через тиждень після цього буде 13 квітня, але це четвер. А ми знаємо, що Великдень завжди святкується в неділю. Саме тому 2023 року Великдень буде 16 квітня.

Варто звернути увагу – якщо цей день збігається зі святкуванням єврейського свята Песах, то Великдень традиційно переносять ще на один тиждень вперед.

НЕК «Укренерго» вирішило ініціювати підвищення у 2023 році на 84% вартості одного з ключових тарифів в Україні – тарифу на передачу електроенергії.

Про це інформує “Аgronews”.

Відповідний проєкт виставлено для обговорення на сайті “Укренерго”.

Це рішення може спричинити зростання цін на житлово-комунальні послуги. Найголовніше викличе різке зростання цін на товари та послуги.

З урахуванням усіх чинників, тариф на передачу електроенергії планується підняти на 84% – до 636,17 грн/МВт-год та тарифу, а на послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління на 234% – до 207, 63 грн/МВт-год.

Як виправдовуються в «Укренерго»?

Зростання тарифу на послуги з диспетчерського управління «Укренерго» пояснює, зокрема, зростанням курсу долара та євро до гривні, збільшенням аварійного запасу «Укренерго», зростанням витрат на капітальні інвестиції, ціновими змінами на водопостачання та водовідведення тощо.

Цікаво, що нещодавно «Укренерго» вихвалялося, що лише за 27 днів експорту електроенергії до Євросоюзу Україна заробила перші 500 мільйонів гривень. Ці кошти мали піти на підготовку до опалювального сезону.

Зокрема, на закупівлю вугілля, ремонти енергоблоків електростанцій та мереж. Як бачимо, надалі фахівці національної енергетичної корпорації вирішили йти звичним для них шляхом – вичавлювати додаткові кошти з простих людей, мало та середнього бізнесу.

Ціни зростуть на 20 %?

Якщо оцінювати наслідки підвищення тарифу на передачу електроенергії у комплексі, це може викликати зростання цін на товари аж до 20 %.

Експерти проаналізували досвід попередніх років. Тариф на передачу завжди істотно впливав на промислових виробників та інших учасників ринку.

«В умовах війни, можливим наслідком збільшення тарифу, буде зростання ціни товари та послуги більше, ніж в мирний час – до 20 %», – оцінюють експерти.

Нагадаємо, в одному з своїх відео звернень Президент Володимир Зеленський підкреслив, що поставив уряду дуже конкретне завдання: зробити все, щоб тарифи на газ, електрику, тепло і гарячу воду у наступному опалювальному сезоні не змінилися.

13 вересня Кабінет міністрів схвалив проект державного бюджету України на 2023 рік, у ньому поки що не закладено грошей на індексацію пенсій у березні.

Про це розповіла міністр соціальної політики Оксана Жолнович, пишуть “Українські Новини”.

“Закладено збільшення зростання власних доходів Пенсійного фонду і ми думаємо, що страхові внески, які мають наповнювати Пенсійний фонд збільшаться, ми розраховуємо на їх збільшення. Відповідно я впевнена, що жодні пенсійні виплати не зменшаться, вони трохи зростуть, з урахуванням того, що в грудні буде підвищено прожитковий мінімум і це зростання загалом за пенсійною системою коштуватиме нам 70 млрд (гривень)”, – пояснила вона.

Жолнович додала, що для індексації пенсій у березні будуть потрібні додаткові гроші, але остаточної суми на це до бюджету не закладали, оскільки ближче до того часу потрібно буде порахувати розмір інфляції та визначити суму, яка буде потрібна для індексації.

Міністр наголосила, що держбюджет-2023 буде військовим бюджетом. 50% усіх видатків у ньому йдуть на оборону, а 35% – на соціальну сферу. Крім того, бюджет щомісячно переглядатимуть з урахуванням реальної ситуації в умовах війни.

“Ми його переглядатимемо, перенаправляючи витрати, дуже швидко, оскільки надана така можливість Кабміну в рамках військового положення”, – резюмувала вона.