У неділю, 25 квітня, православні віряни відзначають Вербну неділю. Цього дня прийнято освячувати гілочки верби, які в якості оберега зберігають вдома весь рік, а також молитися Богу про здоров’я та про дітей.

Через пандемію коронавірусу відвідування храмів у багатьох областях може бути обмежено, проте освятити вербу можна і вдома. Як це зробити та які молитви варто читати у Вербну неділю, розповідає OBOZREVATEL.

Молитва на освячення верби
У Православній церкві України пояснюють, що освятити вербу можна вдома – обряд повинен виконувати старший член сім’ї за допомогою святої води, що залишилася після Хрещення, і молитви.

Молитва у Вербну неділю
У першу чергу, у Вербну неділю слід молитися Господу Богу, Синові його Ісусу Христу та іншим святим. Тільки після цього можна звернутися до ангелів-хранителів.

Молитва про дітей у Вербну неділю
У Вербну неділю батьки читають особливу молитву про захист дітей від будь-яких негараздів.

Також у свято можна щиро помолитися про здоров’я. А згідно з народною традицією, для зцілення від недуг цього дня потрібно з’їсти дев’ять вербових бруньок, зробивши потім три ковтки святої води. Ще один популярний звичай для залучення здоров’я і благополуччя – несильно бити одне одного освяченою вербою зі словами: “Не я б’ю, верба б’є!”.

У п’ятницю, 28 серпня, православні віряни відзначають велике християнське свято – Успіння Пресвятої Богородиці. Ця дата присвячена спогаду земної кончини Божої Матері.

OBOZREVATEL розповідає про традиції свята, його історію, прикмети, а також про те, що не можна робити цього дня.

Успіння Пресвятої Богородиці: історія свята
За церковними переказами, після розп’яття і Воскресіння Ісуса Пресвята Богородиця жила в Єрусалимі, де часто приходила до Гробу Господнього для молитви, а також відвідувала інші знакові місця, пов’язані з життям Спасителя.

Якось до Марії явився архангел Гавриїл і повідомив їй звістку про те, що через три дні вона залишить земне життя і вирушить на небеса до Сина. Богородиця повідомила новину близьким і заповіла майно служницям. Вона також веліла поховати себе поруч із батьками в Садах Гефсиманії. Новина про швидке Успіння Богородиці розійшлася по всьому Єрусалиму й околицях, віряни приходили попрощатися з нею.

Незабаром в Єрусалимі дивовижним чином зібралися всі апостоли. А в годину Успіння явився сам Господь. Тоді вона підвелася і без всяких тілесних страждань віддала душу до рук свого Сина і Господа Бога.

Слово “Успіння” перекладається як смерть або сон перед сходженням на Небеса. Для вірян смерть – це перший крок до зустрічі з Господом. Тому в Успіння Пресвятої Богородиці люди не оплакують смерть Марії, а прославляють її. Адже за успінням було воскресіння, після якого Божа Матір возз’єдналася зі своїм Сином.

Традиції на Успіння: що можна робити
У свято віряни відвідують Всенічне бдіння в церквах. Якщо з якихось причин не виходить потрапити на Всеношну, потрібно в храмі помолитися біля ікони Успіння Пресвятої Богородиці.

Також читають спільну молитву в родинному колі вдома. Божа Матір чує кожного, хто звертається до неї щиро та з чистою душею.

Вважається, що в Успіння Пресвята Богородиця по-особливому чує молитви. Можна просити про здоров’я та кращу долю для дітей та інших близьких, міцної віри, допомоги в проходженні земних спокус. Служителі церкви закликають пам’ятати про другу заповідь Сина Божого про любов до ближніх.

Успіння Пресвятої Богородиці у наших предків збігалося з кінцем сезону літніх робіт у полі, тому ввечері на честь свята в селах влаштовували великий “успенський” бенкет з освяченими їжею і напоями, які приносилися з кожної хати.

За давньою традицією, на Успіння варять медовуху, збирають гриби, ягоди, горіхи, починають робити заготовки на зиму.

У це світле свято необхідно дарувати світло та любов навколишнім, давати милостиню і допомагати всім, хто потребує допомоги.

Із закінченням Успенського посту починалася пора сватання та весіль. Вважалося, що, якщо з першої Пречистої не знайдеш собі пари – до наступного року в дівках можна залишитися.

За старовинним повір’ям, сватання на Успіння – до вічного кохання, яке триватиме і на Небесах.

Прикмети на 28 серпня
На Успіння добра погода – до прохолодного бабиного літа.

Веселка 28 серпня – до теплої осені.

Багато павутиння – зима буде малосніжною і морозною.

Що не можна робити в Успіння Пресвятої Богородиці
Працювати. Свято належить до числа дванадесятих – найважливіших церковних свят, тому робота вдома і на городі – під забороною.

Лаятися, сваритися, злитися, говорити погано про когось. Свято Успіння потрібно провести тихо мирно, в молитві, категорично не можна конфліктувати, особливо з рідними і близькими.

Згідно з повір’ям, не можна стригтися молодим дівчатам на виданні – чим більше волосся зістрижено, тим пізніше дівчина заміж вийде.

Ще одна прикмета свідчить, що на Успіння не можна носити незручне взуття, інакше весь рік будуть невдачі.

Також не можна ходити босоніж – вірили, що це призведе до затяжних хвороб.

Міністр культури України Олександр Ткаченко прокоментував скандал з 12-річним школярем з Волині Максимом Ткачуком, якому Національна суспільна телерадіокомпанія України заборонила брати участь в дитячому Євробаченні.

Ткаченко уточнив, що Мінкульт не впливає на рішення НСТУ. У той же час міністр зазначив, що особисто він вирішував би подібні питання по-іншому. Про це йшла мова під час брифінгу 20 серпня (щоб подиввитися відео, доскролльте новину до кінця).

Також Ткаченко підкреслив, що НСТУ – це незалежна інституція, яка має статут і правила, за якими вони відбирають учасників.

“Якби мене запитали, як би я це вирішував, то я би вирішував іншим способом, але я не керівник НСТУ”, – підсумував Ткаченко.

Нагадаємо, 17 серпня стало відомо, що 12-річному школяреві-сироті Максиму Ткачуку, який лідирував в онлайн-кастингу претендентів на участь в національному відборі для дитячого Євробачення, НГТУ анулювала заявку на участь в конкурсі.

Дивіться також відео виступу Максима Ткачука в Лондоні з піснею “Смуглянка”:

14 серпня, православні християни святкують Перший Спас

14 серпня православні християни святкують Медовий спас або Маковія. Медовий Спас – перший з трьох існуючих. Далі йдуть Яблучний і Горіховий

Православні 14 серпня, вшановують пам’ять відразу трьох відомих святинь: Животворящого Хреста Господнього, Образа Спасителя і Ікони Володимирської Божої Матері.

У день Маковія починається Успенський піст, який завершиться рівно через два тижні, 28 серпня, якраз на свято Успіння Пресвятої Богородиці. А значить, починаючи з Медового Спаса важливо дотримуватися заборон в раціоні: не можна їсти м’ясо, молоко і похідні продукти, рибу, яйця, а в деякі дні навіть гарячу варену їжу і рослинне масло.

З 14 серпня починається період Спасівки. У цей час прийнято допомагати оточуючим, особливо тим, хто цього потребує.

Історія свята
Свято прийшло до нас з Візантії, де з’явився в IX столітті. Вважають, що історія свята почалася в Константинополі, коли в місті бушувала страшна епідемія.

Щоб зупинити хворобу, з храму Святої Софії винесли частину хреста, на якому був розп’ятий Син Божий, і освятили ним все водойми і колодязі. Сталося диво – епідемія пішла з Константинополя.

Саме тому свято Медовий Спас ще називають Спасом на воді. У цей день проводиться освячення води в церквах, а також йдуть хресні ходи до водойм.

Традиції
До церкви несуть освячувати «маковійчики» – букет з польових квітів, м’яти, чебрецю та любистку, чорнобровців і волошок з обов’язковим додаванням макових головок. «Маковійчики»-обереги тримали в будинку до весни, щоб захистити сім’ю від біди, а зернятка маку сипали перед вхідними дверима, щоб недоброзичливці і за поріг не входили. Обов’язково букети повинна робити тільки жінка.

Також в храмах освячували воду і мед. Його після освячення залишали як милостиню в церкви. Є приказка: «На Медовий Спас і жебрак медок спробує». Але перед цим треба самому з’їсти ложку меду, запити трьома ковтками освяченої води, і хвороби не страшні.

Вдома господині готували пироги, млинці або вареники – з маковою начинкою, але пісні.

Освячення колодязів. Це дуже давній звичай наших предків. Він сходить ще до язичницьких вірувань в живу силу води. Біля колодязя повинні стояти застелені святковими скатертинами два столи: на одному хліб-сіль і запалена свічка, на другому – свічка, свята вода і коливо (кутя). Після посвяти хлопці обсаджували джерело деревами, або встромляли поряд свіжі гілочки.

Що можна і не можна класти в кошик для освячення в храмі
З давніх часів люди обов’язково купують або роблять своїми руками спеціальний кошик для того, щоб в ній носити продукти на освячення до церкви. Згідно з традиціями, він обов’язково повинен використовуватися тільки для походу до церкви, а також повинен бути красивим.

У святковому кошику на медовий спас повинні бути такі продукти:

продукти бджільництва, і це може бути мед або стільники, адже вони символізують достаток;
хлібобулочні вироби, які є символом сім’ї та дому;
хрін символізує те, що людина стійко несе свою віру;
сіль є символом того, що людину не лякають життєві труднощі.
Продукти харчування й предмети, які не варто класти в кошик для освячення в храмі:

не можна класти міцні алкогольні напої, адже дозволяється освячувати в церкві на будь-яке свято тільки кагор;
м’ясні продукти також під забороною, так як саме з цього дня починається Успенський піст, який забороняє їсти такі продукти;
гроші та інші матеріальні цінності.
Згідно з церковними традиціями всі освячені продукти необхідно обов’язково з’їсти, а ось викидати їх не варто.

Що не можна робити
Заборонено роботу в городі, на присадибній ділянці і вдома. Не можна копати, будувати, шити, прати або прибирати. Всю роботу зазвичай роблять напередодні.
Вже з наступного дня (15 серпня) не можна купатися в озерах і річках, інакше – за повір’ями, з’явиться ризик потонути або серйозно захворіти. Також до Спасу останній раз за рік потрібно викуповувати худобу, щоб на нього не напали хвороби.
Не можна шумно поводитися, особливо вирушаючи на пасіку за медом – можна налякати бджіл і зіпсувати мед.
На Маковія варто утриматися від сварок, лайок і лихослів’я. Не можна бажати комусь зла, щоб не накликати на себе негатив і нещастя.
Справи, які варто виконати, щоб стати ближче до Бога
Можна відправитися на пасіку і висловити подяку пасічнику за його величезну працю.
Прийнято готувати страви з меду і маку, але варто пам’ятати, що вони повинні бути пісними.
Вважається, що остаточне закриття купального сезону відбувається саме на Медовий Спас, і тому можна скупатися у водоймі.
Відвідати храм і освятити кошик з продуктами.
Просити вищі сили відпустити всі гріхи.
Надавати допомогу всім, хто її потребує.
Прикмети
Якщо на Маковія йде дощ – не буде лісових пожеж в наступному році.
Медовий Спас означає кінець літа і початок осіннього періоду.
Сни в ніч на 14 серпня – віщі; людина, яка народилася на Маковія, може стати непоганим пасічником.
Коли в це свято їдять першу ложку освяченого меду, потрібно загадати бажання – воно обов’язково збудеться.
Вважалося, що на Маковія жінкам прощаються всі гріхи, якщо вони попросять про це у свого ангела-хранителя.
На Медовий Спас потрібно починати посів озимих, якщо виконати посівні роботи раніше, то урожай буде поганим.
Медовий Спас є святом, яке православні віруючі вшановують і намагаються дотримуватися всіх його традиції.

Зеленський написав листа Разумкову

Президент Володимир Зеленський закликав якнайшвидше розглянути у другому читанні законопроект про підтримку культури та креативних індустрій. З відповідним проханням він звернувся до голови Верховної ради Дмитра Разумкова.

Зеленський написав листа Разумкову, у якому попросив останнього посприяти якнайшвидшому розгляду відповідної ініціативи.

Мова йде про проект закону № 3377 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

У своєму листі Зеленський підкреслив, що надання соціальних та економічних гарантій громадянам і бізнесу в умовах карантину вимагає швидких і ефективних рішень.

“З огляду на зазначене і важливість підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій, культурно-пізнавального туризму і щодо роботи яких встановлено суттєві обмеження, прошу сприяти якнайшвидшому розгляду та прийняттю Верховною радою України рішення щодо згаданого проекту закону України”, – йдеться у листі президента.

Зазначимо, сьогодні під час погоджувальної ради спікер ВР Дмитро Разумков назвав проект закону № 3377 “важливим” і анонсував його розгляд.

Раніше нардеп вимагав скасувати деякі пункти закону про статус української мови.

Новим міністром культури став ексгендиректор телеканалу 1+1, депутат від партії “Слуга народу” Олександр Ткаченко.

За відповідне рішення проголосувало 263 народних депутатів, передає ІА “Вголос”.

Ткаченко під час свого виступу у Парламенті заявив, що “він не ділитиме країну на патріотів та зрадників”. Він переконує, що культурно об’єднуватиме державу. Ткаченко вимагатиме посилити фінансування культурної галузі. Він у Раді просив виділити на його міністерство 3-4 мільярди гривень.

Нагадаємо, новим віцепрем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції стала колишня директорка урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Верховна Рада України призначила міністром культури та інформаційної політики народного депутата від «Слуги народу» Олександра Ткаченка.

Таке рішення на засіданні 4 червня підтримали 263 народних депутатів.

Під час виступу Ткаченко заявив, що уряд має посилити фінансування галузі культури. За його словами, 3-4 мільярди гривень потрібно спрямувати на розвиток культури і туризму.

Верховна Рада також достроково припинила депутатські повновадження Ткаченка. За це проголосували 299 народних депутатів.

3 червня проєкт постанови щодо призначення Ткаченка міністром культури та інформаційної політики був офіційно зареєстрований на сайті Верховної Ради.

Посада міністра культури була вакантною з 4 березня, коли Верховна Рада затвердила уряд на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем.

Перед тим, як стати народним депутатом, Ткаченко був генеральним директором «1+1 медіа».

На початку жовтня 2019-го Олександр Ткаченко подавав до НАЗК свою декларацію як кандидата на посаду голови КМДА. Однак зрештою ця посада йому не дісталась.

На 82-му році життя помер композитор, музикознавець та багаторічний художній керівник Київської опери Мирослав Скорик.

Про це у своєму Facebook повідомив Анатолій Солов’яненко, головний режисер у Національній опері імені Т. Г. Шевченка.

Музика до “Тіней забутих предків” та ще десятків фільмів. Інструментальні твори, кілька балетів та опера, прем’єру якої благословив і профінансував Папа Іван Павло ІІ. Його музикою захоплюються, її виконують оркестри у багатьох країнах світу. Це все – про Мирослава Скорика, Героя України, композитора і диригента.

Помер батько Святослава Вакарчука
Але сам він зізнавався, що найбільшою нагородою вважає виконання його творів вуличними музикантами.

Соломія Крушельницька і Мирослав
Писати музику Мирослав Скорик почав дуже рано – у 6 років. Його ідеальний слух і здібності першою оцінила відома оперна співачка Соломія Крушельницька, яка була рідною сестрою його бабусі. Вона порадила відправити Мирослава до музичної школи.

Хоча й батьки, не маючи музичної освіти, грали на інструментах – скрипці та фортепіано – і часто влаштовували вдома музичні вечори.

“Батьки вирішили показати мене Соломії Крушельницькій. Вона попросила щось заграти на фортепіано. Ноти на той час я вже знав. Почав грати й раптом зупинився. Сказав, що не продовжуватиму, бо інструмент фальшивить. Вона зрозуміла, що в мене абсолютний слух”, – розповідав Мирослав Скорик в інтерв’ю “Газеті по-українськи”.

“Тіні забутих предків” і Шостакович
У 1948 році родину Скориків репресували і зі Львова вислали до Сибіру. Мирославу тоді було 9 років. Але і там він продовжував вчитися грати на фортепіано, а також опанував скрипку. Хоча зізнавався, що все ж нове життя впливало на уподобання – багато займався спортом. І навіть мріяв стати футболістом.

Повернувшись до Львова у 1955 році, вступив до місцевої консерваторії.

А вже у 1964-му створює музику до фільму “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова. Йому тоді було 26 років.

Подивившись фільм, композитор Дмитро Шостакович був у захваті.

“Він мені написав: “Я був дуже вражений вашою прекрасною музикою. На жаль, я мало її знаю, але докладу зусиль, аби з нею ознайомитися”. Це було для мене великим потрясінням”, – розповідав Мирослав Скорик в інтерв’ю “Українській правді”.

Папа Римський і “Мойсей”
Згодом він стане автором музики до понад 40 художніх фільмів, багатьох камерно-інструментальних творів, кількох балетів та опери “Мойсей»”за поемою Івана Франка. Прем’єра опери відбулася у Львові, а спектакль благословив і профінансував Папа Іван Павло ІІ.

Однак чи не найпопулярнішою стала музика композитора до фільму “Високий перевал” Володимира Денисенка. Вона називається “Мелодія ля-мінор”.

Ще Мирослав Скорик викладав у Київській консерваторії, а також у музичних закладах США та Австралії.

У 2011-2016 роках керував Національною оперою України.

Його твори виконують у всьому світі, а сам композитор виступав як диригент оркестру і піаніст з багатьма відомими оркестрами.

Фахівці пишуть, що його музиці притаманні мотиви карпатського фольклору, а також джазу.

Музика і кохання
Мирослав Скорик був тричі одружений. Шлюб із Ларисою Скорик ( у дівоцтві – Кузма), архітекторкою і відомою політикинею тривав 20 років. Їхня донька, Мілана – художниця по тканині.

Однією з пісень, яка стала популярною у далекі 60-ті роки була пісня “Не топчіть конвалій” – це був перший український твіст. Автор Мирослав Скорик шукав виконавицю, і йому порадили Ларису Кузму. Тоді вони й познайомилися, а невдовзі одружилися.

Останній шлюб композитора – із журналісткою львівського телебачення Адріаною Стельмах. З нею композитор теж прожив близько 20 років. Саме її він називав натхненницею багатьох своїх творів.

В Україні почнуть відновлювати роботу кінотеатрів та театрів орієнтовно у липні. Це стосується і проведення концертів.

Відповідну заяву зробила в.о. міністра культури Світлана Фоменко.

Очільниця Мінкульту наголосила, що відкриття відповідних закладів та проведення концертів передбачається на 4-5 етапі послаблення карантинних заходів.

Наразі головний санітарний лікар України Віктор Ляшко та інші фахівці розуміють, що поновлювати роботу небезпечно.

У ПЦУ заявили, що обмивання в ополонці на Водохреще не призводить до духовного очищення і не “звільняє” від гріхів.

Як написала Православна церква України на своїй сторінці у Facebook, жодного церковного припису для звершення такого дійства немає і, як стверджують дослідники, в українського народу воно не мало поширення.

“Дуже важливо розуміти суть християнського свята і не плутати його з модою, традиціями, народними віруваннями, тим більше – із забобонами чи марновірством”, – наголошують у церкві.

На Водохреще немає потреби просити священника “побризкати більше”, адже нема поняття “розбавленої святості”. Нема потреби запасатися водою у найбільших бідонах чи каністрах, адже той, хто принесе на водосвяття навіть найбільшу банку, але разом із темними помислами та порожнім серцем, не отримає “більшої святості”.

“І нарешті: церква не забороняє пірнати в зимову воду, це право і вибір для кожного. Головне – не перетворювати таке купання на якийсь магічний ритуал, привід до пияцтва, гордості чи осудження ближнього”, – підсумували у церкві.