З самого ранку у Валі був чудовий настрій, вона здала останній іспит в цьому семестрі, і тепер її очікував літній відпочинок і два місяці спокійного життя без навчання. Дівчина раділа жаркій погоді і вже уявляла, як зараз прийде додому, подзвонить подрузі, і вони разом вирушать на пляж.
– Зіна, у мене п’ять! – заверещала в трубку Валя. – Вітаю, – засміялася подруга. – Пішли? – запитала Валентина. – Звичайно, тільки забіжимо в секонд? Мені там так сукня вподобалась, як би не викупили. – Ох, вже цей твій секонд – зітхнув Валя, їй дуже не подобалося, що подруга часто туди навідується і скуповує речі з чужого плеча. Благо, Зіна забігла в магазинчик одна, так як Валя послалася на те, що з морозивом її не пустять. Насправді, вона спеціально купила ці ласощі, щоб була причина залишитися на вулиці. – Ось дивись яка! – показала Зіна сукню, коли вони вже прийшли на пляж. – Звичайна – не розділила Валентина ентузіазму подруги. – Ти якась бука. Гарна сукня. – Гаразд, не сердься. Тобі дуже пасуватиме. Через кілька хвилин Валя і забула про цю злощасну сукню, якби не дивні зміни з Зіною, які почали відбуватися через кілька днів. Подруга немов приклеїлася до цього вбрання, вона ніяк не хотіла з нього вилазити. І все б нічого, але зовнішність Зіни почала стрімко змінюватися: вона схудла, під очима синява, а очі стали якісь втомлені і мляві. – Так, щось мені не подобається твій вигляд! Я не зрозумію, що відбувається з тобою? – запитала Валя, не витримавши неприємної картини в один з днів. – Навіть і не знаю, але я чомусь погано себе почуваю останнім часом. – А тобі не здається, що вся справа в енергетиці цієї сукні? Саме після її покупки з тобою стало відбуватися щось дивне. – Не говори дурниці, це я просто втомлююся так від спеки. – Раніше з тобою такого не було. Підозри Валі продовжували підтверджуватися, і в один з днів вона не змогла додзвонитися до подруги. Дівчина поїхала до неї додому і застала її в ліжку. У Зіни зовсім не було сил, її мама сказала, що викликали лікаря, але він нічого не зміг сказати чітко. – Антоніна Павлівна, а можна я заберу Зинину сукню? – запитала Валя. – А навіщо вона тобі? – насторожилася мама. – Ви не помітили, що саме після її покупки вона злягла? Хочу віднести її до однієї жінки, щоб вона перевірила. – Так, я теж на нього грішила. Буває ж, що на речі пopчу наводять. Зараз принесу, тільки постарайся його повернути якомога швидше, щоб вона не помітила. Валя бігла на зустріч з тіткою Катeриною, вона була знайомою її бабусі і багато хорошого зробила для їх сім’ї. Раптом в парі кроків від дівчини різко загальмувала машина. Водій злякався сам і перелякав Валю. Він не помітив як переключився світлофор і летів прямо на червоний. Хлопець виправдовувався, сам не розуміючи, що з ним сталося. Валя задумалася: «Не спроста все це. Видно якісь світлі сили її зараз охороняють, а їм наперекір діють темні. Дивна ця сукня». Нарешті, дівчина дісталася до точки призначення та вручила сукню. І відразу ахнула і перехрестилася. Було ясно, що вона вже щось побачила. Тітка Катерина налила Валі чаю і попросила почекати її в іншій кімнаті. Поки старенька оглядала сукню, дівчина захоплено читала книгу, яку знайшла на столі у господині. – Валюша, добре, що ти його принесла. Зроблено вона на смepть попередньої господині. Мені дyxи показали, що вона помepла, але її рідні здали речі кудись, потім їх виставили на продаж, так сукня і потрапила до твоєї подруги. – Все правильно, вона з секонду. Що ж тепер робити? – Нічого, я вже все зняла, її тепер можна носити. Але ось самій подрузі потрібно допомогти, адже вона мала справу з важкою енергією. Ось, напої її кілька днів цієї водичкою, вона швидше в себе прийде. – А що це за вода? – Звичайна свята. Не турбуйся. – Спасибі вам велике. Щоб ми без вас робили! Валя повернула сукню мамі Зіни і сказала, що з нею було не так. Жінка спочатку хотіла її викинути, але дівчина обрадувала її, що все знято, тепер річ не заподіє шкоди нікому. І ще передала воду, наказав, щоб мати давала її хворій щодня. Антоніна Павлівна подякувала Валі і заплакала. – Щоб я робила без твоєї допомоги! – Все тепер буде добре, – заспокоїла її Валя. – Мамо?! – крикнула з кімнати Зіна. – Так, доню, – зраділо відгукнулася мати, розвертаючись у напрямку до кімнати дочки. – А де моя сукня? – Ось, я її погладила, – збрехала мама. – Добре. Ой, Валя прийшла. – Так, як твої справи? – Уже майже здорова, – пожартувала Зіна. Вона і справді одужувала прямо на очах. Через кілька днів подруги вже гуляли в парку і раділи щебетанню птахів. – А що ти не в своїй улюбленій сукні? – здивувалася Валя. – Та знаєш, щось вона мені набридла. Я взагалі не знаю, що мені вона так подобалася. Я ж не люблю двічі одягати одне і теж підряд. А це прямо як тягнуло до неї. Нехай полежить поки в шафі. Подруги пішов далі, прямуючи в бік пляжу. З тих пір Зіна перестала заходить в свій улюблений секонд. Тепер вона підсвідомо обходила такі магазинчики стороною.
Шукайте деталі в групі Facebook