Учням четвертих класів дають анкети з питаннями про те, які цінні речі є у них вдома. Діти зобов’язані в письмовій формі відповідати, скільки в їхній родині комп’ютерів, автомобілів і мобільних телефонів. Про проведення дивного анкетування, яке проходило прямо на уроці, ні учнів, ні їх батьків не попереджали, пишуть “Факти”.
– Як з’ясувалося, ці анкети дітям дали представники регіонального центру оцінювання якості освіти, – розповіли виданню батьки однієї з учениць столичного ліцею № 171 «Лідер». – В клас, де навчається наша дочка, вони прийшли під час уроку. Класному керівнику анкети не показали, зняти з них копії заборонили. В анкеті були питання про те, скільки в родині дитини автомобілів і комп’ютерів, скільки мобільних телефонів. Про те, що буде проходити подібне анкетування, ніхто не попереджав ні дітей, ні батьків. І головне – яке відношення до навчання мають питання про фінансовий стан сім’ї? Розповівши про це, дочка розплакалася. Вона, як і багато інших дітей, не знала, що робити. Чи можна не відповісти на питання анкети. Відповісти нечесно – значить, збрехати, що теж неприпустимо. Ми вчимо дочку завжди говорити правду. Але тут дітей просять розповісти чужим людям, які цінні речі є у них вдома. Як представники Центру оцінювання збираються використовувати таку інформацію? І що скажуть до дітей наступного разу: розмір заробітної плати батьків або де зберігаються ключі від сейфа і документи на квартиру?!
І зауважте, з такими питаннями прийшли до учнів четвертого класу – дітям, які готові відверто відповідати на будь-яке питання. Якщо старшокласник ще подумає, чи варто розповідати такі речі, то маленька дитина зробить те, що йому говорять. Це очевидне порушення прав дитини. Незрозуміло, з якою метою їм задають подібні питання. І чому це відбувається не в присутності батьків?
Журналісти видання вирішили з’ясувати, навіщо представникам Українського центру оцінювання якості освіти (який, як відомо, перш за все займається організацією і проведенням зовнішнього незалежного оцінювання для випускників) знадобилася інформація про те, які цінні речі є вдома у четвертокласників. Звернувшись в Печерську райдержадміністрацію, там цій інформації спочатку здивувалися. Пообіцяли, що будуть розбиратися. А пізніше надіслали офіційну відповідь, в якому факт подібного анкетування підтвердили. Але при цьому запевнили, що все було в рамках закону. Те, що відбулося називають «моніторинговим дослідженням читацької (?!) і математичної (?!) компетентностей випускників початкової школи».
«Після моніторингового дослідження проводилося анкетування учнів і вчителя відповідно до питань, розроблених Українським центром оцінювання якості освіти. Моніторингове дослідження проводилося співробітниками Центру інноваційного розвитку та методичної роботи управління освіти. Моніторингові завдання і анкети прийшли в школи в закритих конвертах. Після проведення анкетування інструктор перерахував їх кількість, поклав в чистий конверт разом з анкетою вчителя і заклеїв пакет для передачі Українському центру оцінювання якості освіти»- сказано в офіційній відповіді виданню.
Але на головне питання в райдержадміністрації все-таки не відповіли. Чому при дослідженні «читацької та математичної компетентності» у дітей запитують, які цінні речі є у них в будинку? Видання звернулося за коментарями до Українського центру оцінювання якості освіти.
– Подібне анкетування дійсно проводилося, – повідомила заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. – Те, про що говорять батьки, – це одне з питань анкети. Воно взяте з прикладів міжнародних досліджень учнів молодших класів. Мета цього опитування – зрозуміти, які соціально-економічні фактори впливають на успішність чи неуспішність дитини в навчанні, з’ясувати, які ресурси доступні дитині. Коли ми запитуємо про комп’ютер, нас цікавить не вартість цього комп’ютера, а чи доступний дитині такий ресурс. Те ж саме з телефоном – мова йде про те, чи є у дитини смартфон, який використовується для навчання.
– А автомобілі тут при чому?
– В анкеті тільки одне таке питання. У ньому питається, скільки кімнат у вашій квартирі, чи є автомобіль, скільки мобільних телефонів, чи є комп’ютер. Автомобіль і кількість кімнат – це для розуміння того, в яких умовах росте дитина. Який рівень йому можуть забезпечити батьки, у що вони вкладають гроші. Наприклад, якщо у дитини немає комп’ютера, але при цьому він живе на величезній площі, можна зробити висновок про те, як батьки розподіляють ресурси.
– Раніше подібних анкет не було. Чому ж вони з’явилися зараз?
– В Україні проходить реформа початкової освіти, яка називається «Нова українська школа». Ми стоїмо на порозі цієї реформи, зараз йдуть підготовчі заходи. Щоб зрозуміти, наскільки ефективна нова система, в Міністерстві освіти прийняли рішення провести моніторингове дослідження рівня читацької та математичної компетентності випускників початкової школи. Зараз досліджується, на якому рівні знаходяться школярі, які навчалися за час попередньої системи. Дослідження проводиться без персоналізованих даних. У нас не буде інформації по конкретній школі чи конкретному учневі. Таке моніторингове дослідження буде проводитися кожні два роки. Зараз воно проходить в 366 навчальних закладах країни, його проходять близько 10 тисяч випускників молодшої школи. Це діти з різних регіонів, з навчальних закладів різного типу: хтось із столичного ліцею, хтось із маленької сільської школи. В анкетах, до речі, багато інших питань. Наприклад, якщо перевіряється читацька компетентність, у дітей запитують, як часто вони вдома читають, чи читають батьки. А якщо мова йде про математику, дитині задається питання про те, чи долучається він до розподілу сімейного бюджету.
Батьки вважають питання, що стосуються наявності цінних речей в будинку, порушенням прав дитини.
– Це всього одне питання. І воно традиційне для системи. Такі питання потрібні, це важливий показник. Можливо, батьки не зрозуміли, що персоналізованих даних про їх дитину не буде. Ми навіть не збирали списки учнів шкіл. При дослідженні нічиї особисті дані використовуватися не будуть.
Чи являються подібні анкети порушенням прав дитини, видання запитало у уповноваженого президента з прав дитини Миколи Кулеби. Як тільки вони отримають відповідь, пообіцяли поділитися нею із читачами.
Шукайте деталі в групі Facebook