Мовному питанню останнім часом приділяють так багато уваги, що іноді це переходить всі можливі межі здорового глузду – квоти на радіо, ретельне вивчення предмету у школі, обов’язкове володіння “солов’їною” для касирів супермаркетів. І в цьому немає нічого поганого. Якби не конфлікти, що яскраво показують – до тотальної українізації, на жаль, ще далеко.
Свідком подібної ситуації став нещодавно відомий гуморист та волонтер Сергій Притула. В аеропорту Бориспіль він помітив групу іноземців, швидше за всього – громадян США. Порозумітися із ними співробітникам ніяк не вдавалося, поки неочікувано не підійшла “допомога”:
“Потім одна дівчина питає: “хау ту сей сенк*ю ін йо ленгвідж?”.Чувак: “спасібо”. Америкоси всі разом: “Спасібо”, – приблизно такою була ця коротка, але кумедна розмова.
Насправді, Притула завжди доволі лояльно ставився до російськомовних українців. І навіть не тому, що його дружина Катерина – уродженка східного регіону. Тільки тепер у властивій йому іронічній манері пояснив, чому саме:
“Я ніколи не торпедую мовне питання, бо на жаль чи на щастя, маю як купу україномовних засранців, так і купу російськомовних адекватів навколо себе. Приблизно в тих самих пропорціях, як і російськомовних засранців і україномовних адекватів”.
Згадався гумористу і випадок у магазині Монреалю. Акцент Притули продавчиня не могла не помітити, одразу перепитала, звідки він родом. Ламаною англійською, як міг, розповів про себе. На що жінка відреагувала неочікувано – мовляв, знаю Україну, це ж частина СРСР, правда?
Стриматися було складно: справді, дивно, коли твою незалежну батьківщину досі називають “радянською”. Відлуння цих подій збіглися і з інцидентом,що застав Притула в столичному аеропорту:
“І от один бориспільський засранець зробив все, щоб 6 американських туристів були переконані, що українською “Сенк’ю” буде “спасібо”. І коли вони будуть чути від росіян “спасібо”, вони не будуть бачити різниці між одними і другими”, – бідкався шоумен.
Не оминула увагою цей випадок у першу чергу українська діаспора – у коментарях Притулу засипали історіями із власного досвіду про те, хто і як намагався порозумітися з іноземцями, та чим це закінчилося.
Шукайте деталі в групі Facebook