Військовозобов’язані громадяни України, які виїхали за кордон більше як на три місяці, мають стати на військовий облік у закордонних дипустановах України. Але це не означає, що їх можуть депортувати з-за кордону.
Про це в коментарі Громадському розповів військовий адвокат, співкоординатор Офісу підтримки родин військовослужбовців Ярослав Жукровський. За його словами, положення про військовий облік за кордоном не нове, оскільки це треба було робити й раніше разом із тимчасовим консульським обліком.
Закордонні дипломатичні установи в контексті військового обліку мають наступні повноваження:
інформування громадян, які стали на консульський облік і досягли призовного віку, про початок чергового призову.
сприяння поверненню військовозобов’язаних на батьківщину. Що саме означає “сприяння поверненню” – українське законодавство не пояснює, проте пакувати в автобус і примусово везти до України ніхто не буде.
військовий облік у дипустановах. Йдеться про фіксацію громадянина у військово-облікових документах консульств.
повідомлення територіальних центрів комплектування про облік військовозобов’язаного.
Стати на військовий облік у країні перебування зобов’язані всі військовозобов’язані українці. Це стосується й жінок, які є військовозобов’язаними.
Наголошується, що закордонні представництва не можуть вручати повістки за українським законодавством. Оскільки повістка — це документ, яким людину запрошують до територіального центру комплектування для уточнення військових облікових даних або проходження військово-лікарської комісії.
При цьому всі громадяни, які стають на тимчасовий консульський облік, мають ставати й на військовий. Якщо цього не зробити, це можна вважати ухиленням виконання від військового обов’язку.
Чи можна українця в іншій державі покарати за це – наразі невідомо. Щоб притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності, мають бути факти, що людина умисно порушує правила військового обліку, але це довести складно.
“Військовий облік у закордонних дипломатичних установах – це, ймовірніше, декларативний механізм з’ясування даних громадян України. Ігнорування цієї норми не є підставою для депортації. Правових підстав у дипломатичних установ на це немає”, – зазначив Жукровський.
Шукайте деталі в групі Facebook