Російсько-окупаційні війська всю ніч обстрілювали місто Щастя на Луганщині та прилеглі населені пункти.
Терористи пустили “Гради” (реактивна система залпового вогню), зруйнували будинки мирних жителів. Також ворожі війська зашкодили місцевій ТЕС, люди залишилися без води. Вийшли з ладу насоси, які качають воду. Водночас тікати з міста люди не збираються, евакуації немає.
Окупанти зруйнували житлові будинки
Як минула ніч із вівторка на середу, 23 лютого, мешканці міста Щастя Луганської області оцінюють по-різному. Одні вважають, що було тихо, порівняно з обстрілами напередодні. Інші кажуть, що їх закидали “градами” та мінами.
У міській військово-цивільній адміністрації Щастя підраховують збитки, яких ворог завдав їм за вівторок та ніч на середу. Ось що розповіли там OBOZREVATEL: “Ніч була шумною, обстрілювали “градами”, за Щастям у нас горіли дачі. Один зі снарядів влучив у багатоквартирний будинок, зараз він непридатний для життя. Не знаємо, скільки часу нам дадуть на відновлення водопроводу та електрики. Люди поки що користуються колонками з водою”.
Евакуації в місті немає. Проте в адміністрації кажуть, що готові допомогти всім охочим виїхати в безпечне місце.
“Але поки до нас звернулася лише одна жінка, ми її вивезли за 40 км від Щастя. Проте умови проживання їй не сподобалися, вона хотіла окрему квартиру ближче до Сєвєродонецька, але в нас таких можливостей немає”, – розповідають в адміністрації.
Дитячі садки в Щасті закрили після того, як у вікно “Зірочки” влучила куля 12,7 калібру. Пощастило, що на той момент там не було дітей. А от місцеві школи працюють дистанційно.
Магазини не закривали, продовжують привозити продукти. Щоправда, коли немає світла, виникають проблеми – не працюють касові апарати. Через це один із супермаркетів встановив у себе генератор.
Щодо укриттів у Щасті, то вони є, їхні списки опубліковані на сайті адміністрації та на її сторінках у соцмережах. “Звичайно, їхній стан різний. Але сховатися там можна. Люди самі обладнують їх: приносять дивани, воду”, – кажуть посадовці.
Люди сидять удома та бояться вийти на вулицю
Місцевий житель Леонід, який уже перебуває на пенсії, від обстрілу в підвалі не ховається. Але зайвий раз намагається нікуди з дому не виходити, навіть у магазин.
“Не хочу, щоб не потрапити під обстріл. У вівторок тут було “дуже весело” весь день. Я б сказав – жах, давно такого в нас не було. Ніч пройшла спокійно, та й сьогодні вранці тихо. Світло зараз є, а води немає, пошкоджені насоси. Ми з сусідами колись у дворі власним коштом пробили свердловину, тому ходимо по воду туди. Вишиковується черга, трохи страшно, що стоїш на вулиці, чекаєш, коли щось прилетить”, – розповідає Леонід.
Що кажуть про ситуацію інші люди, пенсіонер не знає. Він весь час сидить удома і мало з ким спілкується: “Вважаю, що війною проблеми не вирішити. Потрібно обговорювати, ми всі хочемо лише одного – миру”.
А ось ще одна мешканка Щастя, Дарина, підозрює, що ворог готує нову провокацію. За її словами, минула ніч була неспокійною, а вранці раптом настала тиша.
“Вчора по місту прилітали міни, а за містом лягали “гради”. Давно ми їх не чули. На вулицю виходити страшно, по воду вишиковуються довгі черги. Дехто, хто має кошти, залишає місто, винаймає житло подалі. Якщо оголосять евакуацію, то ми, напевно, поїдемо. Виходячи з того, що ми тут бачимо, всі готуються до широкомасштабних бойових дій”, – каже Дарина.
“Залишилися пенсіонери та біднота”
Медсестра зі Щастя Вікторія (ім’я змінено на прохання жінки) каже, що нічого хорошого найближчим часом не чекає.
“Набридло все. Ми тільки почали якось жити, все заспокоїлося – і тут знову! Обстріли, немає тепла, води. На роботу виходити страшно, дітей у квартирі одних не залишиш, а з ними йти на вулицю ще страшніше. Ходять усілякі чутки, в соцмережах якісь люди нагнітають паніку, весь час питають про евакуацію. Куди евакуювати? Хто хотів і міг, той уже у 2014 році поїхав. Залишилися тут пенсіонери та біднота, у кого немає грошей, щоб винаймати житло. Дайте нам уже спокій, досить”, – обурюється Вікторія.
Мама двох дітей Валерія розповідає, що минулої ночі в її квартирі ніхто не спав. “Діти дуже злякалися “градів”. Вони маленькі і не знають, як це було раніше. Хоча живуть у прифронтовому місті, тут завжди неспокійно. Кішка забилася кудись, ми її досі виманити не можемо, навіть поїсти не виходить. Найбільше я боюся прямого влучення, ми виходимо в коридор, де немає вікон, і там розкладаємо матраци і лежимо.
Взагалі, я хотіла б, щоб нам дали спокій. Ми вже кілька років спокійно жили, ніякої Росії нам тут не треба. Моя сусідка по поверху, коли починається обстріл, кричить: “Задовбали, сволота, стріляйте у своїй Росії!” Це вона так заспокоює себе. Але ж нам ніхто спокій давати не збирається, і це дуже непокоїть”, – каже Валерія.
Інші мешканці розповідають, що ще у вівторок удень ховалися у підвалах. Брали з собою воду та ліхтарики, думали, що чекати доведеться добу. Деякі вирішили жити в укриттях, навіть обладнали там спальні місця. На кілька годин виходять, щоб узяти вдома їжу, відпочити, зігрітися і знову повертаються до підвалу.
Люди також скаржаться, що в них у будинках вибиті шибки, зруйновані дахи. Дехто каже, що жити там уже неможливо. Що буде далі – ніхто не знає, але багато хто вважає, що ситуація тільки погіршуватиметься.
Шукайте деталі в групі Facebook