На відділення Сбербанку активісти здійснили кілька атак з вимогою припинити діяльність російського державного банку в Україні. Як примусове закриття бізнесу країни-агресора позначиться на українських реаліях.
Близько сотні активістів Національного корпусу, Правого сектору та батальйону Азов 13 березня замурували будівельними блоками центральний офіс і відділення Сбербанку (Україна) та залили банкомати монтажною піною. Такою стала реакція радикально налаштованих громадян у відповідь на заяву представників материнської структури цього банку в РФ – Сбербанку Росії.
Нагадаємо, 7 березня поточного року російський держбанк заявив про готовність обслуговувати у своїх відділеннях людей з паспортами «ЛНР» і «ДНР». Відповідно до указу президента РФ Володимира Путіна, банки, що працюють на території РФ, зобов’язані приймати документи, видані громадянам, які постійно проживають на територіях окупованих районів Донецької та Луганської областей.
У самій дочірній структурі Сбербанку в Україні заявили, що банк не обслуговує та не має наміру обслуговувати клієнтів на підставі паспорта «Л/ДНР» і неухильно дотримується норм українського законодавства.
Проте, як повідомили НВ Бізнес у прес-службі НБУ, регулятор направив офіційні запити до державних російських банків в Росії щодо обслуговування ними клієнтів з використанням паспортів «ЛНР» та «ДНР».
«В разі офіційного підтвердження цієї інформації Національний банк України звернеться до Ради національної безпеки і оборони України з пропозицією застосувати санкції до материнських структур представлених в Україні банків з державним російським капіталом», – заявили в НБУ.
Йдеться про запобігання виведенню капіталів із банків з державним російським капіталом шляхом повернення отриманих від материнських структур позик, сплати відсотків за ними. Одночасно, у кожному з п’яти російських банків із державною часткою власності на сьогодні працює куратор від НБУ, який займається у тому числі фінансовим моніторингом операцій банків.
Попри те, що російський банківський бізнес в Україні скорочує свою присутність ще з 2013 року, на хвилі бойкоту Сбербанку почали лунати звинувачення, що український уряд та НБУ сприяють розвитку цих фінустанов, яким начебто неконтрольовано видавали кредити рефінансування, а частка самих російських банків зросла до 50% ринку.
Така інформація не відповідає дійсності. Згідно з фінансовою звітністю, опублікованою на офіційному порталі Нацбанку, станом на 1 січня 2017 року, заборгованість перед НБУ в розмірі 912,2 млн грн має лише Промінвестбанк. Для порівняння, виведений з ринку банк Олега Бахматюка Фінансова ініціатива не повернув державі 9,7 млрд грн.
За останні три роки розмір активів російських банків з державним капіталом скоротився на 17,1 млрд грн, до 109 млрд грн. Станом на 1 січня поточного року, за розміром активів п’ять російських держбанків становили 8,8% банківської системи України (серед 93 діючих банків). А разом із трьома корпоративними банками з капіталом російського походження – 15,4%. Станом на 1 січня 2014 року частка банків, що належала РФ, становила 10% (серед 181 діючого банку).
Як наслідок маніпуляцій цифрами, противники російського бізнесу в Україні часто закликають націоналізувати ці фінустанови, що начебто має компенсувати втрати України від воєнних дій РФ на сході та від окупації Криму. Або насильно закрити, виплативши відшкодування вкладникам через Фонд гарантування вкладів.
Згідно зі статистикою НБУ, у разі ліквідації російських банків, на державу ляже тягар у розмірі 38 млрд грн, 18,8 млрд грн із яких припадає на Сбербанк. Націоналізація російських банків, з економічної точки зору, принесе державі ще більші збитки, адже чотири з п’яти фінустанов ведуть збиткову діяльність. А 58% кредитів, виданих цими банками – це безнадійні борги.
Таку риторику щодо закриття банків, за словами самих банкірів, можуть зараз цілеспрямовано використовувати, аби суттєво занизити вартість активів російських банків, які ведуть переговори щодо продажу бізнесу.
Як писав уже НВ Бізнес, дочірньою структурою ВЕБ в Україні – Промінвестбанком – цікавиться угорська група ОТП Банку. Є потенційні покупці у ВіЕс Банку (група Сбербанку Росії) та БМ Банку (група ВТБ).
«Є інвестори, яких цікавить вихід на український ринок або розширення присутності. Як не дивно, їх чимало. Процес пошуку інвестора і переговори можуть розтягнутися на рік-два», – підтвердив сьогодні голова правління ВТБ банку Костянтин Вайсман.
НВ Бізнес поцікавився у незалежних експертів, чим на їхній погляд загрожує українському суспільству присутність російських банків з державним капіталом, та які репутаційні й фінансові ризики понесе Україна, у випадку дестабілізації їхньої роботи.
Анастасія Туюкова, старший аналітик Dragon Capital
Складно судити, як правильно поводитися з таким російським бізнесом в Україні, є хороші аргументи за обидві сторони – і за примусове припинення їхньої діяльності, і за можливість дати їм самим піти.
Очевидних ризиків від подальшої діяльності російських банків я не бачу, крім політичних. Можливо, варто їм дати можливість піти самостійно. Все одно у них іншого виходу не буде, вони це зроблять рано чи пізно, тому що тут у них розвивати бізнес вочевидь не вийде.
Україна все ж таки перебуває в умовах війни і негативні наслідки примусового виведення для нас будуть очевидними. По-перше, пов’язані з виплатами вкладникам. Ці виплати потрібно фінансувати через Фонд гарантування вкладів, тобто збільшивши навантаження на бюджет. І навряд чи там вдасться відновити активи, кредитний портфель там не найкращий.
Андрій Герус, екс-виконавчий директор інвесткомпанії Конкорд Капітал
Я не думаю, що ця акція спланована кимось із покупців, щоб скинути ціну на російські банки. Тут грає роль людський фактор та людські емоції, пов’язані з війною. Активісти блокують на сході торгівлю з ОРДЛО. У нас взагалі дуже сильно наелектризоване суспільство. І на це все наклалося, що Сбербанк в Росії буде працювати з людьми по документах цих так званих республік «ЛНР» і «ДНР».
Така відкрита заява була дурістю з боку Сбербанку Росії. Самого факту, що вони зробили таку заяву, для політичного процесу вже достатньо. Відповідно до цього, тут у нас теж має бути якась реакція. А насправді оперативної політичної реакції не було, тож усе переросло у вуличні протести. Такі вуличні акції досить небезпечні, як для самого банку, так і для банківської системи.
Влада повинна була б дати чітке і грамотне пояснення про роль банку і про його клієнтів в Україні. Якщо лякати клієнтів, закликати до виносу грошей чи ще якихось санкцій, то це може призвести до швидкого відтоку коштів, екстра швидкого, що може мати вплив на валютний ринок і стабільність гривні.
Василь Горбаль, екс-член ради НБУ
Хтось запустив тезу про 40%-ву присутність російських банків на ринку, що є неправдою. Відтік клієнтів з російських банків є, це дійсно так, це можна побачити по балансу. І, наскільки я знаю зсередини ситуацію банків з російським капіталом, вони скорочують штат, скорочують присутність.
Якщо питання розглядати стосовно присутності російського бізнесу в Україні в цілому, то відповідні процедури має ініціювати НБУ, який запровадив би певні санкції, бо інакше подібні акції приведуть до необхідності виведення банку з ринку як неплатоспроможного, що ляже тягарем на бюджет. У Сбербанку вкладів населення 11,4 млрд грн, це значно більше, ніж було у Платинум банку чи у банку Михайлівський, через який у держави було стільки проблем.
Що може ще зараз зробити держава? Це дати рекомендацію на не обслуговування в тих чи інших банках. Ще на стадії затвердження фінансових планів державних підприємств подібні речі мали би бути предметом для обговорення у відповідних міністерствах, відомствах, а також у Кабміні.
Вже другий рік поспіль і стосовно Сбербанку, і стосовно решти банків представники різного бізнесу вели переговори щодо можливості купівлі фінустанов. Я був учасником одних переговорів стосовно того ж ВіЕс банку. Як мінімум, така історія може вплинути на переговорний процес. Тому що завжди є бізнес, який на низькій ціні грає.
Михайло Демків, аналітик банківського сектору групи ICU
Той наказ, який підписав у лютому Путін, створює масу проблем для всіх банків, які працюють в Росії. Тобто не один Сбербанк повинен виконувати наказ, а усі, в тому числі і дочірні структури Райффайзен, ОТП, ING, які також мають дочірні банки в Україні. У них у всіх зараз дилема – або не підкорятися наказу, який діє в РФ, або шукати якісь компроміси.
Щодо банків з російським державним капіталом, то вони справді намагаються піти з ринку. Тобто вони мають курс на вихід з огляду на ті причини, що тут у них величезні збитки і такий політичний сентимент не на їхню користь. Але в тому, що їм намагаються допомогти піти, я не бачу позитиву для України, тому що це створює потенційно навантаження на Фонд гарантування вкладів. До того ж, такі акції не роблять нічого доброго для іміджу України у світі та і для нашої економіки.
Для зовнішнього інвестора потрібно аргументувати тепер, чому лише зараз, через декілька років війни, ми порушуємо питання з націоналізацією, чому саме зараз. І ще, чим це вигідно Україні – за 2014-2016 роки на близько 75 млрд грн ці банки докапіталізували їхні материнські компанії, аби покрити проблеми цих банків. Так, російські банки докапіталізовувалися, але я не впевнений, що вони виконали на 100% програму докапіталізації, яка розрахована на три роки. Тобто якщо Україна бере на себе ці банки, бере на себе всіх вкладників і позичальників цих банків, то всі проблеми лягають на державний бюджет. Так, як було націоналізовано Приватбанк.
Ярослав Ведмідь, керівник і засновник digital-агентства в сфері інвестицій Постмен
Контрольний пакет Сбербанку належить державі РФ, яка веде воєнні дії проти нашої країни. Банк збирає дані про громадян, видає кредити і збирає економічну інформацію про українські компанії, в тому числі державні підприємства, в тому числі стратегічні.
Сбербанк, який напряму керується урядом країни, що воює проти нас країни, веде основні операції в Луганській, Донецькій, Харківській, Сумській областях і в окупованому Криму. Це легко побачити тут.
Що таке Росія для України як економічний партнер? Це негативне торгівельне сальдо в торгівлі товарами на $1,5 млрд у 2016 році. Що ми купуємо в Росії – нафту і нафтопродукти, паливо для АЕС, хімічні добрива.
В торгівлі сервісами ми маємо профіцит, який повністю сформований транспортними послугами НАКу – $2,6 млрд експортованих транспортних послуг трубопроводами в 2016 році.
Загалом, відповідно -$1,6 млрд – наш результат торгівлі з РФ тільки в 2016 році, це по $150 з кишень кожного з 10,6 млн працюючих українців.
РФ тотально контролює поставки палива на українські АЕС – 95% української атомної енергії виробляється з російських твелів. Такий же тотальний контроль маємо в телеком-галузі. Значний контроль маємо в обленерго і машинобудуванні.
Тому, скорочення бізнесу з РФ означає більше безпеки і бізнесу з ЄС, США і цивілізованим світом. Пострадянські стандарти неприйнятні для глобального світу, продукти для глобального ринку потрібні інші, тому це ще й цивілізаційний і безпечний вибір для українського бізнесу.
Шукайте деталі в групі Facebook