Найуспішніші абітурієнти зможуть вступити на бюджет навіть у приватні заклади вищої освіти. У Раді впевнені: деякі “приватники” вже давно наздогнали за якістю освіти державні виші. Ініціативу, коли “гроші ходять за студентом” зараз розглядає профільний комітет парламенту.
Чи справді така реформа покращить якість освіти, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Що і чому хочуть змінити?
Поки українці страждають від медичної реформи, де “гроші ходять за пацієнтом”, в уряді вирішили взятися за реформу освіти, щоб “гроші ходили за студентом”. Держава хоче оплачувати навчання успішних абітурієнтів не тільки в державних вишах, а й у приватних. Відповідну ініціативу розробили в уряді.
У чому ідея? “У нас державні, комунальні та приватні навчальні заклади мають рівні права й обов’язки. Наше завдання – максимально підтримати високу якість освіти. Якщо приватний університет готує фахівців не гірше за державний, а іноді й краще, то чому б не фінансувати. Гроші підуть не на університет, а на студента”, – сказав у коментарі OBOZREVATEL голова освітнього комітету, нардеп від “Слуги народу” Сергій Бабак.
Скільки грошей піде за студентом? Конкретної суми, на яку зможе розраховувати вступник, немає. Середню вартість підготовки одного студента буде визначати державний замовник, тобто або профільне міністерство, академія наук або інший центральний орган виконавчої влади. Абітурієнт вибере виш і навчальну програму, а держава перерахує кошти.
Закон стосуватиметься не всіх? “Не можна змусити приватні університети отримувати бюджетні місця. Тому реформа не означає, що всі виші прийматимуть студентів за держзамовленням. Приватні університети можуть відмовитися від ініціативи, навіть не почавши. І повірте, наскільки мені відомо за настроєм на ринку, то взяти участь у такій програмі захочуть одиниці”, – додав Бабак.
Плюси й мінуси
В Україні існує поодинока практика, коли абітурієнт забирає документи з бюджетного місця в державному університеті і йде на контракт у приватний. У більшості випадків через престижність або кращу наукову й технічну базу останнього. У таких ситуаціях нова програма дає користь – студент має вільний вибір, а держава отримає хорошого фахівця.
Але тут б’ють на сполох державні університети, які бояться взагалі втратити базове фінансування, якщо абітурієнти зникнуть разом із грошима.
“Ось подивіться: поруч із нашим червоним корпусом – ботанічний сад імені академіка Фоміна. Скільки людей там гуляє щодня! Але він є навчальним і дослідницьким майданчиком для наших студентів-біологів. Його треба утримувати? Треба. І ці кошти не входять до фінансування навчання окремого студента”, – зазначив ректор КНУ ім. Т.Г. Шевченка Володимир Бугров.
У Раді такі заяви не оцінюють, як проблему. По-перше, запевняють, що відразу базове фінансування державних вишів нікуди не зникне. А по-друге, якщо якість освіти хороша, то студенти будуть, якщо погана – то навіщо взагалі фінансувати такий навчальний заклад.
Проте є ще один ризик – якщо в програмі візьмуть участь не дуже хороші приватні університети. У гонитві за студентами вони можуть піти хитрим шляхом і “прикрасити” свій ВНЗ, наприклад, вдалою рекламою. Виходить, що навчання сплатять, але фахівець вийде так собі.
Або якщо приватний заклад поставить низький прохідний бал заради набору студентів, то на бюджет може потрапити ніяк не успішний абітурієнт, а ледачий підліток, який “на шару” отримає диплом. Але це все можна врегулювати законом, перевіряючи ліцензування вишів і встановлюючи реальні правила для вступу. У Раді не готові до швидкої реформи, тому з законопроєктом не поспішають.
“Ніхто не ризикне робити перехід одночасним і масовим. З такими речами треба бути обережними, на цій сесії ми точно ухвалювати законопроєкт не будемо. Якщо і впроваджувати державні місця в приватних вишах, то спочатку у формі експерименту. А потім уже будемо відштовхуватися від результатів” – підсумував Бабак.
Додамо, що цього року вісім українських університетів увійшли до рейтингу найкращих закладів вищої освіти в світі QS World University Rankings. Серед них немає жодної приватної установи.
Виходить, що цьогоріч бюджетні місця в приватних вишах точно не з’являться. Але коли в Раді допрацюють документ, немає ніяких гарантій що він запрацює якісно. Хороші приватні університети можуть не взяти участь у програмі, а погані навпаки почати нечесне полювання на абітурієнта. А якість освіти в державних вишах у цей час може погіршитися, якщо їм не будуть виділяти достатньо коштів. Поки єдиний плюс такої ініціативи в тому, що нардепи не поспішають і ретельно готують документ.
Шукайте деталі в групі Facebook