Не дай себе надути: експерти розповіли, як українців змушують купувати небезпечне для здоров’я масло

Експерти дізналися, як виробники вершкового масла обманюють покупців. Під час проведення експертизи виявилося, що тільки 9 із відібраних 25 зразків – справжнє масло. Про це повідомляє “Ракурс”.

Державний стандарт розрізняє чотири види спредів: солодковершковий, кисловершковий, солоний і з наповнювачами. Спреди та жирові суміші призначені для безпосереднього вживання в їжу, кулінарних цілей, використання на підприємствах громадського харчування і в харчовій промисловості.

Щоб виключити фальсифікації вершкового масла, ДСТУ забороняє в назві спредів та жирових сумішей вживати слово “масло”.

“В цілому навіть в лабораторії нелегко визначити фальсифікат. Адже шахраї, які його виготовляють, як і ті, хто підробляє гроші, не стоять на місці, а вдосконалюють свою майстерність. Тому тепер замість молочного жиру в продукцію додають неякісний риб’ячий, тюленячий та інші жири. Це робиться для того, щоб у процесі дослідження їх було складно виявити, адже деякі методи перевірки на фальсифікації орієнтовані на пошук в маслі саме рослинних жирів, які підміняють риб’ячим. Щоб його знайти, необхідно використовувати іншу методику”, – говорять експерти.

Для останньої перевірки експерти відбирали 25 зразків масла в різних торгових мережах і містах України.

“Зазвичай для дослідження купується три пачки масла. Однак зайшовши в одну з мереж, щоб придбати вершкове, була неприємно здивована тим, що там залишилася тільки одна акційна пачка по 9,90 грн. Водночас продукції вдвічі дорожчої було досить. Це свідчить про те, що купівельна спроможність українців дуже низька, тому вони і беруть дешеві продукти. Торгові мережі прекрасно знають цю тенденцію, тому і вводять таку продукцію в свій товарний асортимент”, -розповідає заступник голови ГО “Громадський контроль захисту прав споживачів” Ольга Котехова.

Результати показали, що 16 зразків – це ні що інше, як підробка, виготовлена з немолочних жирів невідомого походження.

Виробник, який займається фальсифікацією, для виготовлення такої продукції закуповує дешеві та неякісні інгредієнти. В цьому випадку мова йде про рослинні гідрогенізовані жири. Це специфічний вид ненасичених штучних жирів. Для їх виготовлення беруться рідкі рослинні олії, піддаються процесу гідрогенізації і таким чином перетворюються в тверді жири. Вони мають спотворену молекулярну структуру, нехарактерну для природних сполук, тому, вбудовуючись у клітини, порушують їхній метаболізм.

Часте споживання гідрогенізованих жирів може спровокувати такі хвороби як атеросклероз, інфаркт, ішемічна хвороба, діабет, гормональні збої, ожиріння і т.ін.

“Під час перевірки масла ми з’ясували, що кількість немолочного жиру у фальсифікованому продукті може становити до 100%. А ще кілька років тому фальсифікатори дозволяли собі додавати не більше 50%. В результаті ми купуємо незрозуміло що, адже цю продукцію не можна назвати ні маслом, ні спредом. Це звичайний сурогат”, – зазначила Котехова.

Так відбувається тому, що немає дієвого механізму притягнення до відповідальності фальсифікаторів.

“Раніше при факті виявлення фальсифікату підприємство штрафували на 660 грн, зараз, не скажу точно, але це приблизно 2000 грн. Поки у нас штрафи не будуть еквівалентні тому надприбутку, який отримують виробники, порядку не буде. Тому що бізнесмен прораховує, що йому вигідніше виробляти фальсифікат і платити штрафи, ніж не ризикувати і зосередитися на якісній продукції”, – говорять експерти.

Сфальсифіковану продукцію багато нечесних виробників упаковують в обгортку, візуально дуже схожу на упаковку великих виробників. Таким чином, людина, яка ввечері біжить з роботи та поспішає, часто купує імітацію. Така хитрість дозволяє нечесним підприємцям отримувати непоганий прибуток, адже вони реалізують свою продукцію, не витрачаючи гроші на рекламу. А споживачі розуміють, що купили щось не те, вже вдома, після того, як спробували масло. Проте повертати його в магазин ніхто не буде, оскільки неуважність не є приводом для повернення товару.

“За нашими спостереженнями, підробки виготовляють дрібні виробники, – розповідає заступник директора департаменту – начальник управління безпеки харчових продуктів і кормів Держпродспоживслужби Ольга Семенчук. – Але ми нічого не можемо зробити, оскільки все ще перебуваємо на стадії реформування”.

В цілому експерти радять споживачам купувати масло, виготовлене великими і відомими виробниками, і не спокушатися на занадто низьку ціну.

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...

Джерело.