Трудове законодавство України містить найбільшу кількість прав і пільг для вагітних і жінок з дітьми. Крім основних трудових прав, даних всім працівникам, надаються додаткові гарантії від держави. Згідно статті 184 Кодексу законів про працю, жінці не мають права відмовити в прийомі на роботу або зменшити зарплату посилаючись на вагітність або наявність дитини віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявності дітей до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
Оскільки законодавством не передбачений обов’язок майбутньої матері повідомляти роботодавця про те, що вона «в положенні», при прийомі на роботу жінка має право промовчати про вагітність.
Крім того, випробувальний термін, передбачений при прийомі на роботу в деяких компаніях, до вагітних та жінок з дітьми не застосовується (ст. 26 КЗпП). Вони відразу оформляються в штат.
Через об’єктивні причини вагітні жінки і мами з маленькими дітьми (до 3 років) не завжди можуть працювати в тому ж режимі, що інші співробітники. Для цієї категорії працівників Трудовим кодексом передбачено винятки в графіку роботи. Зокрема, згідно зі ст. 176 КЗпП, вагітна і мати дитини до трьох років, має право відмовитися від:
· нічних і понаднормових робіт;
· направлення у відрядження;
· роботи у вихідні дні.
Більш того, при наявності медичних показань, для вагітних жінок діють спеціальні трудові пільги зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою, які роботодавець зобов’язаний їй надати:
· зменшення норм обслуговування, тобто скорочення інтенсивності праці;
· переведення на легшу роботу, що виключає вплив несприятливих факторів;
· зниження норм виробітку – пільга діє з дня подачі медичного висновку із зазначенням відсотка зниження норм виробітку.
Разом з тим, матусі з малолітніми дітьми, у разі неможливості виконання посадових обов’язків за попереднім місцем праці, також повинні бути переведені на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попереднім окладом до досягнення дитиною трирічного віку.
Якщо заробіток на новій роботі вище одержуваного жінкою до переведення – їй виплачується фактична заробітна плата (оклад).
Трудовим законодавством для вагітної і жінки, яка має дітей у віці до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі дитину, яка знаходиться під її опікою, встановлюється неповний робочий час (стаття 56 КЗпП).
Неповний робочий день або неповний робочий тиждень надається на прохання самої жінки і може бути оформлена як при прийнятті на роботу, так і згодом за угодою між співробітницею і роботодавцем.
Жінці встановлюється робочий час тієї тривалості, про яку вона просить: неповний робочий день, неповний трудовий тиждень або неповний трудовий день при неповному робочому тижні. Оплата праці здійснюється з урахуванням вироблення або пропорційно відпрацьованому часу.
На практиці, замість переведення на неповний робочий день (тиждень), вагітних і молодих мам оформляють на «півставки», «чверть ставки». При цьому обсяг трудових прав таких працівників не обмежується в зв’язку зі зменшенням часу роботи. Їм надається відпустка тієї ж тривалості, що і іншим співробітникам, період роботи зараховується до трудового стажу, даються вихідні та святкові дні, а також інші права та гарантії, передбачені законодавством України та трудовим договором (контрактом).
Відпускні пільги для батьків надаються в рамках соціальних відпусток, передбачених п. 4 ст. 4 Закону України № 504:
відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, його ще називають «декретною». Надається на підставі медичного висновку на 126 днів (70 днів до пологів і 56 днів після) або 140 календарних днів (при народженні двох і більше дітей або ускладнених пологах). Оплачувана декретна відпустка оформляється жінкам, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, починаючи з дня пологів;
відпустка по догляду за дитиною до 3 років призначається після закінчення декретної і може неодноразово перериватися за бажанням молодої мами. Підставою для виходу у відпустку є заява жінки з доданою до нього копією свідоцтва про народження дитини. Оплата відпускних проводиться за місцем проживання жінки органами соціального забезпечення;
відпустка по догляду за дитиною до 6 років – в обов’язковому порядку дається батькам, чиї діти потребують домашнього догляду (ст. 179 КЗпП України). Відпустка надається на термін, зазначений у медичному висновку, але його тривалість не може бути більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку. Отримати відпустку можна тільки при пред’явленні відповідної довідки про стан здоров’я дитини. У період цієї відпустки заробітна плата не зберігається, трудовий стаж не зараховується, і фінансова допомога від держави не виплачується, однак посада за жінкою зберігається;
відпустка у зв’язку з усиновленням надається у вигляді одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів (70 к.д. при усиновленні двох і більше дітей). Отримати відпускні пільги можна тільки при подачі заяви на відпустку не пізніше 3 місяців з дня набрання законної сили рішення суду про усиновлення;
додаткова оплачувана відпустка на дітей дається батькам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда до 18 років; усиновителям, одиноким матерям (батькам), опікунам. Тривалість додаткової відпустки становить 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, а при наявності декількох з перерахованих вище підстав – 17 к.д.
Шукайте деталі в групі Facebook