“Є речі, заради яких можна витерпіти все, адже є ми – українці і є наша велика Батьківщина – вся наша Україна”. Ці пророчі слова на своїй сторінці в Facebook написав 20-річний Богдан Максименко. А за місяць до нього в окупованому Донецьку прийшли “співробітники” так званого Міністерства держбезпеки “ДНР”.
Відчайдушний патріот із вадою серця й інвалідністю вже більш як два місяці перебуває в катівнях окупантів.
Детальніше – у матеріалі OBOZREVATEL.
“Руська рулетка”
Богдан Максименко не приховував свого справжнього імені в соціальних мережах і свого обличчя. Писав українською мовою, захоплювався творчістю “Океану Ельзи” та “Бумбокса” й викладав кавери на пісні улюблених виконавців. Відкрито говорив про свої надії та мрії.
Як розповіла OBOZREVATEL хресна мама Богдана – Наталія Казьоннова – у такий спосіб хлопець відстоював свою позицію.
“Неодноразово йому говорили, попереджали. Та й я просила бути обережнішим, але… І річ не в тім, що похресник недооцінював небезпеку. Думаю, відіграли свою роль юнацький максималізм, принциповість – Богдану було важливо говорити відкрито. Говорити про любов до своєї країни. Незважаючи ні на що”, – розповіла Наталія.
Богдан дійсно вірив, що дочекається Україну в своєму понівеченому, але рідному Донецьку.
Але для людини в окупації така відкритість – те саме, що гра в російську рулетку. Так і трапилося. Пронесло раз, два, а потім за ним прийшли.
Кинули інваліда дитинства за ґрати
10 квітня в квартиру, де живе Богдан із мамою, увірвалися співробітники “МДБ”. Спершу провели обшук, перевернули все догори дном, а потім забрали Богдана.
Мама втратила спокій – вона довго не знала, де перебуває її дитина. Великі побоювання викликало здоров’я Богдана – у хлопчини вроджена вада серця і маса супутніх діагнозів, які потребують постійного вживання ліків. Він інвалід дитинства, має 3-тю групу.
Мама оббивала пороги “установ”, але до деяких не можна було навіть наблизитися через введений карантин.
Через деякий час прийшла відповідь із так званої прокуратури “ДНР” – там підтвердили, що стосовно Богдана застосовано “всього лише” адміністративний арешт на 30 діб. Але хлопця так і не випустили.
У чому окупанти звинувачують патріота України
Як з’ясувалося, Богдана Максименка звинувачують за трьома статтями так званого Кримінального кодексу “ДНР”:
Стаття 231. Публічні заклики до здійснення терористичної діяльності або публічне виправдання тероризму.
Стаття 236. Завідомо неправдиве повідомлення про акт тероризму.
Стаття 328. Розпалювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності.
Родичі шоковані звинуваченнями.
“Може, комусь потрібно було поліпшити статистику щодо спійманих “ворогів республіки”?” – задається питанням хрещена Богдана.
Жив у Донецьку, але готувався вчитися в Києві
Сім’я Богдана не могла виїхати з окупованого Донецька – були проблеми зі здоров’ям у старших членів сім’ї, відповідальність перед тими, хто залежав від допомоги.
Хресна мати каже: мовляв, сім’я Максименків із тих, що віддадуть останнє. “Сусідам, знайомим людям похилого віку треба було допомогти вижити в окупації. Ну, як їх залишиш? Ось і допомагали, як могли”, – додала Наталія.
Вона, колишня журналістка, займається копірайтингом – цьому навчила і похресника.
“Богдан уже три роки віддалено працював. Його і заарештували, коли він сидів за комп’ютером і писав тексти”, – розповіла Наталія.
Частину зароблених грошей хлопчина дбайливо відкладав. Влітку збирався складати ЗНО та вступати до столичного ВНЗ. Благо, хрещена, яка живе під Києвом, обіцяла допомогу й підтримку, а він мріяв вирватися з окупації.
Повітря свободи
Двічі, в 2016 та 2017 роках, Богдан приїжджав до Києва – ходив на футбольні матчі, гуляв вулицями столиці і дихав повітрям свободи. Про це він сам написав в одному з постів на Facebook.
І цей, і інші записи обов’язково треба прочитати тим, хто впевнений, що в окупованому Донбасі українців уже не залишилося.
Незважаючи на важку ситуацію, з року в рік Богдан продовжував вірити, що його рідне місто буде звільнене українськими військовими.
Боротьба за Богдана
Худорлявий хлопчина з хворим серцем не здався. Тепер наш спільний обов’язок і відповідальність – домогтися включення Богдана Максименка в список на обмін.
Заява хресної Богдана вже зареєстрована в поліції Ірпеня. Далі підключиться СБУ.
Мій похресник у полоні не кілька місяців, а можна сказати, що всі шість років – із самого початку російської окупації. Я вірю, що спільними зусиллями ми витягнемо Богдана і я обійму його тут, на волі”, – додала Наталя.
Шукайте деталі в групі Facebook