В Україні проведуть масові перевірки переказів: кого заблокують і хто в зоні ризику

В Україні вже у квітні набудуть чинності нові правила контролю за переказами. Заробляти нелегально і отримувати гроші на карту буде складніше, а у банків побільшає приводів перевірити своїх клієнтів.

Що потрібно знати про нові правила – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Хочеш переказати гроші – покажи паспорт
З 28 квітня переказати більш ніж 5 тисяч гривень можна буде тільки після ідентифікації. Тобто або зі своєї картки, або підтвердивши свою особистість у терміналі за допомогою своєї картки, або показавши паспорт (якщо переказувати гроші через касу). Це нововведення найперше стосується небанківських фінансових установ. Вони не зможуть приймати великі перекази від геть усіх. Хочеш перевести велику суму – підтвердь свою особистість.

А потім, якщо за місяць зробити цілу низку великих переказів – поясни, звідки гроші. Все це зроблено для того, щоб зменшити відмивання коштів та скоротити обсяг тіньової економіки.

Отже, з 28 квітня без підтвердження своєї особистості можна буде переказати тільки до 5 тисяч гривень. “Для тих, хто постійно відправляв гроші і не хотів “світитися”, тепер буде потрібна ідентифікація”, – розповіла виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

При цьому банки повинні перевіряти всі перекази на суму від 400 тис. грн (навіть якщо роздрібнити переказ на кілька частин). За старими правилами, йшлося про 150 тис. При цьому фінансова установа, крім обов’язкового моніторингу, користується і власним контролем, згідно з яким перевіряти можуть навіть незначні суми.

“Ідентифікація не потрібна при разових операціях до 400 тисяч гривень, якщо це не пов’язане, наприклад, із лотереями або з азартними іграми. При переказах без відкриття рахунку чи операціях із віртуальними активами – до 30 тисяч. Сюди входить криптовалюта і електронні гроші”, – додала Коробкова.

Ці норми не стосуються:

оплати комуналки;

оплати податків, штрафів, інших обов’язкових зборів і платежів (незалежно від суми), а також кредитів у сумі до 30 тис. грн;

переказів для оплати товарів і послуг, здійснених платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);

всіх готівкових переказів у межах України в сумі до 5 тис. грн;

зняття коштів зі свого рахунку.

Операцію можуть заблокувати до моменту з’ясування обставин. Як розповів OBOZREVATEL економіст Василь Невмержицький, який також працює в одному з великих банків, щоб підтвердити легальність угоди, доведеться надати додаткові документи.

Підтвердженням може бути податкова декларація, договір про надання певних послуг, або, якщо ви, наприклад, отримали спадщину – підтвердження, що все відбулося за законом і податки сплачені.

Така ситуація – норма для більшості європейських країн. Вже зараз багато українських банків працюють згідно з нормами моніторингу. Для них це не тільки можливість дотримуватися закону, але і шанс стабілізувати власну роботу. Внутрішній фінансовий моніторинг дозволяє виключити можливість відмивання коштів, виведення капіталу з банку.

Як відмивають гроші
Знижують виторг. Клієнти банку укладають договір і планують розраховуватися в доларах. Коли контракт почали виконувати, один із клієнтів змінює умови. Наприклад, долари замінюються на польську валюту.

При цьому встановлюють обмінний курс, який в рази відрізняється від реального. Замість мільйонів доларів приходять мільйони злотих. Таким чином, за згодою з банком від валютного контролю приховуються величезні суми.

Переведення в готівку. Одна фірма переказує іншій мільйони гривень за оплату будь-яких послуг. Це може бути як поставка будівельних матеріалів, так і консультаційна допомога. Головне – переказувати треба “своїй фірмі”. Найчастіше для цього її спеціально відкривають незадовго до угоди, а потім закривають (тому називають “одноденками”).

Отже, компанія, яка намагається відмити гроші, переказує мільйони іншій фірмі. А вже та виплачує їх у вигляді відрядних своїм працівникам готівкою. Принаймні офіційно. Таким чином одна з “контор” роздала відрядних на 111 млн грн.

Обікрасти державу. Компанія перемагає в тендері Міненерго. Отримує 50 млн. Частина цих коштів (менше ніж половина) витрачає на закупівлю обладнання, а другу частину (велику) видає своєму директору і бухгалтеру у вигляді кредиту і фінансової допомоги.

Потім компанія, наприклад, може бути оголошена банкрутом і закритися. А директор і бухгалтер залишаються з отриманими грошима. Всі ці угоди легко може відстежити будь-який український банк під час фінансового моніторингу. Може, але часто не робить.

Псевдоугода. 200 компаній отримують кошти від цілої низки фірм. Нібито за вугілля, газ, ремонт, цінні папери. Отримані кошти компанії роздають готівкою вже іншим фірмам. Також нібито оплачуючи послуги.

Потім уже переведені в готівку суми можна витратити, наприклад, на виплату зарплат “у конвертах”. Держава через такі фіктивні угоди недоотримує сотні мільйонів гривень податків.

Дохід чиновника. Політики і чиновники повинні якось виправдати своє матеріальне становище в декларації. Для цього компанія отримала кредит у банку, гроші роздала фізичним особам у вигляді фінансової допомоги. Вони за ці гроші купили цінні папери і продали їх. Дохід від продажу внесли в декларацію. Таким чином політики і великі чиновники можуть декларувати мільйонні доходи від продажу цінних паперів і виправдовувати купівлю машин і квартир.

Папірці у гроші. У цій схемі вдалося довести зв’язок банку зі зловмисниками. Так, компанія нібито займалася збором пластикових пляшок і вторсировини. За це вона отримала 4 млрд грн. А банк допоміг їх перевести в готівку, ще й під пільгову ставку. НБУ зажадав усунення посадових осіб фінустанови.

Зникнення коштів. Два роки шахраї завдяки заплутаному ланцюжку операцій (переводили гроші з однієї фірми в іншу, нібито оплачуючи товари) надавали допомогу компанії в ухиленні від сплати податків.

Заплутаний рух коштів було практично неможливо відстежити, а в підсумку вони просто “губилися” у банківській системі.

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...

Джерело.